Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари
Наказ від 05.07.2012 р. № 576
(витяг)
Керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, з метою забезпечення єдиного підходу до практичного застосування норм податкового законодавства
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари (додається).
<…>
Голова О. Клименко
Затверджено наказом ДПС України від 05.07.2012 р. № 576
Узагальнююча податкова консультація щодо порядку списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари
У консультації використовуються такі скорочення:
Податковий кодекс України — ПКУ;
Закон України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» — Закон № 334.
Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону № 334, який втратив чинність частково, платник податку вів податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі — запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включались до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку — покупцем, до приросту запасів не включається.
Таким чином, витрати на придбання товарів, понесені покупцем, підлягали коригуванню відповідно до норм п. 5.9 ст. 5 Закону № 334.
Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою та згідно з вимогами п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ включається до складу інших доходів.
Дохід від реалізації товару визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, визначений у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов’язань, з урахуванням особливостей для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій, встановлених положеннями розділу III ПКУ (п. 135.4 ст. 135 та п. 137.1 ст. 137 ПКУ).
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (п. 138.4 ст. 138 ПКУ).
Запитання 1: чи підлягають коригуванню платником податку — покупцем витрати на придбання товарів у разі списання непогашеної кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, за такі товари?
Відповідь: ні, такі витрати коригуванню не підлягають, в тому числі якщо ці витрати виникли до 01.04.2011 р.
При цьому сума списаної кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, включається до складу інших доходів такого покупця у періоді визнання її безнадійною.
Запитання 2: чи має право платник податку включати у витрати вартість придбаних, але не оплачених товарів, у разі їх використання у господарській діяльності?
Відповідь: якщо платник податку на прибуток придбав товарно-матеріальні цінності, він має право на визнання витрат на придбання таких товарно-матеріальних цінностей відповідно до розділу III ПКУ незалежно від того, оплачені вони чи ні.
Однак, у разі визнання суми кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, безнадійною сума такої заборгованості включається до складу інших доходів.
Заступник директора Департаменту оподаткування юридичних осіб — начальник Управління адміністрування податку на прибуток та податкових платежів Н. Хоцянівська
коментар редакції
У разі закінчення строку позовної давності за кредиторською заборгованістю за отримані товари витрати не коригуються
Якщо платник податку на прибуток отримав товар, але так і не розрахувався за нього, після закінчення строку позовної давності кредиторська заборгованість уключається до складу доходів (з урахуванням ПДВ) та відображається у спеціальному ряд. 03.25 «Суми кредиторської заборгованості» додатка IД до ряд. 03 Податкової декларації з податку на прибуток. Щодо цього навряд чи можливі якісь дискусії.
А от питання відображення (збереження) витрат за такими товарами завжди було неоднозначним. Ще в період дії Закону про податок на прибуток податківці були проти відображення валових витрат (див. лист ДПАУ від 07.06.2006 р. № 10751/7/15-0317 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 59). Ми з такою позицією не погоджувалися, адже товар не ставав безоплатно отриманим, та й норми, яка б установлювала заборону на відображення таких валових витрат, у законодавстві не було (це підтверджується постановою ВСУ від 17.10.2011 р. № 21-201а11). Фіскальна позиція податківців призводила до того, що при подальшому продажу таких товарів у результаті в податковому обліку валові доходи відображалися двічі, а витрат не було зовсім, що не повною мірою відповідає економічній суті.
Із набуттям чинності ПКУ в цій частині нічого не змінилося, проте це не завадило податківцям змінити свою позицію. У статті «Податковий облік перехідної безнадійної заборгованості» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 86, с. 17) ми звертали увагу на появу в ЄБПЗ ліберальної позиції податківців (розділ 110.28), де вони дозволяють залишити в обліку валові витрати, які були сформовані в період дії Закону про податок на прибуток. Більше того, вони поширюють свої висновки і на амортизаційні відрахування за отриманими, але не оплаченими основними засобами/нематеріальними активами.
У такому контексті Узагальнююча податкова консультація, що коментується, виглядає послідовною: витрати зберігаються, головне — використовувати товар (роботи, послуги) у господарській діяльності.
Дмитро Костюк
