Знижки в межах рекламної акції

Знижки в межах рекламної акції

Практично всі підприємства, зацікавлені у збільшенні обсягів продажів своєї продукції (товарів, робіт, послуг), приверненні нових покупців та заохоченні постійних клієнтів, використовують такий поширений та ефективний механізм, як знижки. При цьому чималою популярністю як серед продавців, так і серед покупців користуються знижки в межах рекламних акцій. Про порядок відображення цього виду знижок в обліку підприємства і поговоримо в цій статті.

Наталя БІЛОВА, Катерина СКРИПКІНА, економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»

Під знижкою розуміється тимчасове зниження ціни товару, що надається покупцям (споживачам) (ст. 1 Закону про рекламу).

Основна мета надання підприємством знижок — це, як правило, формування стійкого попиту на певний товар або послугу, розширення свого впливу на ринку товарів/послуг, забезпечення більш високого ступеня «прихильності» покупця до торговельної організації, бажання у стислі строки позбутися товару чи продукції, що не мають достатнього попиту, тощо. Тобто надання знижок покупцям фактично є маркетинговим заходом.

Найчастіше покупці зустрічаються з такими видами знижок:

— рекламні знижки. Вони надаються всім покупцям, інформацію про них зазвичай можна знайти у вітринах та торговельних залах магазинів, у друкованих ЗМІ, в Інтернеті, вона може звучати по радіо та з телеекранів, бути розміщена у транспорті. Прикладом цього виду знижок можуть бути знижки при відкритті нового магазину, на нову послугу, акція «Щаслива година» (застосовується в певний проміжок часу) тощо;

— дисконтні знижки. Ними можуть користуватися покупці, які здійснюють покупки в певному магазині або придбавають товари однієї торговельної марки. Дисконтну пластикову картку можна отримати безоплатно при проведенні якоїсь рекламної кампанії, а іноді її дарують при першій купівлі, залучаючи в такий спосіб покупця до лав постійних клієнтів. Такі знижки можуть бути фіксованими (з чітко встановленим розміром знижки у відсотковому вираженні) або накопичувальними (розмір знижки визначається загальною сумою сплачених грошей або кількістю покупок за певний період — чим більше покупок зробить покупець, тим вище буде знижка на картці). Ця програма може пропонувати покупцям, наприклад, накопичення при здійсненні покупок «призових балів», що дають право на подарунки, статус VIP-клієнта тощо. Фактично цей вид знижки застосовують для утримання покупців;

— прогресивні знижки. Вони надаються при одночасній купівлі декількох одиниць товару — чим більшу кількість одиниць товару придбаває покупець, тим вище знижка та відповідно нижче ціна. Застосовуються для збільшення середнього чека на одного покупця;

— крос-продажі (або перехресні продажі). Перехресні продажі — це продажі суміжних товарів та/або послуг, тобто коли покупцю, який придбаває якийсь продукт, пропонується купити також й інші продукти, що доповнюють перший, з істотною знижкою. Наприклад, покупець інтернет-магазину відразу ж після додавання у свою віртуальну «корзину» фотоапарата отримує пропозицію купити карту пам’яті для нього зі знижкою 10 %. Інший приклад — при покупці автомобіля покупцю пропонують придбати поліс КАСКО всього за 1 грн.;

— сезонні знижки та розпродажі. Ці знижки та розпродажі зазвичай починаються наприкінці сезону. Так, наприкінці літа покупцю надається можливість придбати за зниженими цінами товари літнього асортименту (наприклад, кондиціонери, велосипеди, сонцезахисні окуляри тощо), а в кінці зими — відповідно товари зимового асортименту (наприклад, хутряні вироби, обігрівачі, лижі тощо). Сезонні знижки можуть надаватися й на початку сезону (наприклад, магазин для залучення клієнтів оголошує про надання знижок на деякі товари сезонного асортименту, але при цьому збільшує ціну на супутні товари);

— святкові знижки та знижки вихідного дня. Вони надаються переважно напередодні свят (на Новий рік та Різдво, День св. Валентина, 8 Березня, Великдень, 1 вересня тощо), у вихідні дні, а також у зв’язку зі святкуванням знаменної для продавця дати, наприклад, ювілею відкриття магазину;

— знижки на товари, що мають найменший попит або представлені в декількох розмірах, що залишилися (наприклад, остання пара взуття, фарба для волосся неходових відтінків тощо);

— дилерські знижки. Це знижки, які зазвичай надаються виробниками своїм постійним посередникам по збуту або партнерам чи представникам компаній, у тому числі і зарубіжним, тощо.

Для залучення уваги покупців до свого товару і стимулювання постійних клієнтів продавці використовують такі варіанти:

— надання знижок у момент продажу товару . При такому варіанті покупець отримує знижку відразу, наприклад, за дисконтною пластиковою карткою, за флаєром або в результаті моментального розиграшу розміру знижки за допомогою лототрона;

— надання знижок після продажу товару . Типовим прикладом таких знижок є знижки «сконто» — знижки за оплату раніше встановленого строку. Ці знижки характерні для оптових продавців, але в окремих випадках їх застосовують і в роздрібній торгівлі, наприклад, при продажу товару з відстроченням платежу.

Приймаючи рішення про проведення будь-якого маркетингового заходу, підприємству слід потурбуватися про його грамотне документальне оформлення. Адже саме від цього залежатиме подальший облік такого заходу.

Основними документами, що визначають порядок надання знижок підприємствами торгівлі та сфери послуг, є, як правило, положення про знижки або положення про маркетингову політику підприємства. Саме у цих документах обґрунтовуються розмір застосованих підприємством знижок, їх види, умови надання, а також економічна значущість та ефективність маркетингових і рекламних заходів та акцій, що проводяться. У них же може бути перелічено осіб, відповідальних за надання знижок, а також структурні підрозділи підприємства, що беруть участь у їх наданні (проведенні).

Наявність положення про знижки або положення про маркетингову політику підприємства особливо актуальна для підприємств, на яких розроблено систему постійно діючих знижок. Якщо ж знижки покупцям надаються час від часу, а система їх надання не уніфікована, рішення про надання знижки чи проведення розпродажу можна оформити наказом керівника про проведення рекламної акції. У такому наказі доцільно вказати:

— мету заходу, що проводиться;

— перелік товарів, що беруть участь в акції;

— період надання знижок;

— розмір знижок (у фіксованій сумі або у відсотках), умови їх надання тощо.

Наведемо зразок наказу про надання знижок.

Товариство з обмеженою відповідальністю

«Віват»

НАКАЗ

Про проведення рекламної акції з наданням знижок
у зв’язку зі святкуванням ювілею відкриття магазину

У межах маркетингової політики підприємства з метою підвищення попиту на товари, що реалізуються

НАКАЗУЮ:

1. На період з 09.07.2012 р. по 15.07.2012 р. знизити ціни на весь товар, що продається в магазині.

2. Знижки надавати за наведеною схемою:

— на період з 09.07.2012 р. по 11.07.2012 р. — у розмірі 10 %;

— на період з 12.07.2012 р. по 15.07.2012 р. — у розмірі 5 %.

3. З 16.07.2012 р. на товари, указані в п. 1 цього наказу, запровадити ціни, що діяли до початку проведення акції.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника відділу збуту Турченка С. І.

Оголошення про рекламну акцію (знижки) та умови її проведення варто розмістити на видному місці (у торговельному залі, на вході або у вітрині магазину), у ЗМІ (причому в тих, які є доступними широкому колу потенційних споживачів у відповідному регіоні) чи в Інтернеті. Отже, буде виконано вимогу ч. 6 ст. 15 Закону про захист прав споживачів, тобто необхідна інформація про продукцію вважатиметься доведеною до відома покупця.

За підсумками акції доцільно скласти звіт, який свідчить про те, що в результаті проведення цього заходу збільшилися обсяги реалізації, розширилося коло споживачів і підприємство у результаті отримало додатковий прибуток.

Зазначені дії дадуть можливість підприємству, по-перше, довести зв’язок заходу, що проводиться, із господарською діяльністю (що дуже важливе для податкового обліку), а по-друге, підтвердити звичайність акційної (тобто нижчої) ціни товару.

Нагадаємо: згідно з пп. 153.2.1, 153.2.3 ПКУ дохід від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов’язаним особам, неплатникам податку на прибуток (у тому числі фізособам та нерезидентам) або нестандартним його платникам визначається відповідно до договірних цін, але не нижче звичайної ціни на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, якщо договірна ціна на ці товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на них.

Звичайноцінову умову встановлено й щодо ПДВ. Так, відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг (у тому числі особам, не зареєстрованим платниками ПДВ) визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін (20 % звичайноцінового коридору тут немає).

Тому для продавця, який вирішив провести акцію з продажу товару зі знижкою, у цілях оподаткування важливо довести, що продажна ціна зі знижкою саме й є тією звичайною ціною, з якої мають нараховуватися «податковий» дохід та податкові зобов’язання з ПДВ.

Під звичайною ціною п.п. 14.1.71 ПКУ розуміє ціну товарів (робіт, послуг), визначену сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. І якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни визначаються за правилами, установленими в п. 1.20 Закону про податок на прибуток (ця норма Закону про податок на прибуток продовжує діяти до 01.01.2013 р.).

Порядок визначення звичайної ціни описано в п.п. 1.20.2 Закону про податок на прибуток. Так, відповідно до цього підпункту при визначенні звичайної ціни враховуються, зокрема, звичайні при укладанні угод між непов’язаними особами надбавки або знижки в ціні. Зокрема, ураховуються знижки, пов’язані із сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості чи інших властивостей, закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низьколіквідних товарів, маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки, наданням зразків товарів у цілях ознайомлення з ними споживачів.

Із викладеного випливає, що для підтвердження звичайності ціни необхідно, щоб і знижка, що надається, була звичайною. У зв’язку з цим основним правилом, що підтверджує «звичайність» знижок, є невибірковість у їх наданні, тобто право на отримання знижки повинні мати всі покупці за однакових умов продажу товару. У такому разі продажна ціна зі знижкою, за якою товар реалізується покупцям, і буде звичайною ціною, виходячи з якої продавець відобразить дохід та податкові зобов’язання з ПДВ.

Коли йдеться про роздріб, підтвердити звичайність ціни зі знижкою допоможе і п.п. 1.20.3 Закону про податок на прибуток, де передбачено, що для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом публічного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься в такому публічному оголошенні. Хоча в законодавстві розшифровку поняття «публічне оголошення» не наведено, близьке до нього поняття «публічний договір» міститься у ст. 633 ЦКУ. Так, під публічним договором розуміється договір, в якому одна сторона бере на себе обов’язок здійснювати продаж товарів кожному, хто до неї звернеться. При цьому умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів. Із цього випливає, що публічне оголошення умов продажу — це оголошення, призначене невизначеному колу осіб (тобто всім покупцям).

Отже, інформацію про майбутні знижки, доведену до покупців шляхом розміщення оголошень у місцях продажу товарів, у торговельному залі магазину, у пресі, на телебаченні, в Інтернеті, у транспорті, у розповсюджуваних листівках та флаєрах цілком можна вважати публічним оголошенням умов продажу акційного товару, робіт, послуг (адже вона звернена до всіх покупців та встановлює для них однакові умови продажу). У свою чергу, знижки, указані в таких оголошеннях, на підставі п.п. 1.20.3 Закону про податок на прибуток вважатимуться звичайними, а ціни товарів (робіт, послуг) з урахуванням знижок — звичайними цінами. Такої ж думки дотримуються і працівники податкового відомства (див. консультацію, розміщену в розділі 110.06.05 ЄБПЗ).

Якщо, наприклад, акційний товар (роботи, послуги) реалізується за однаковою для всіх покупців ціною, то така ціна в цілях оподаткування і вважатиметься звичайною. Інакше кажучи, для доведення звичайності ціни важливий невибірковий підхід у наданні знижок . До речі, податківці в консультації, розміщеній у тому ж розділі 110.06.05 ЄБПЗ, погоджуються з тим, що підприємство, яке проводить розпродаж товарів за зниженими цінами споживачам (фізичним особам), при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток ураховує дохід від реалізації виходячи з фактичної ціни товарів (з урахуванням наданої знижки).

Таким чином, якщо підприємство проводить рекламну кампанію за будь-яким із таких сценаріїв:

— при придбанні певного товару за повну вартість кожному покупцю надається можливість купити інший (конкретно вказується, який саме) товар за 1 грн. (1 коп.);

— при придбанні товарів з такого-то по таке-то число (або з такого-то по такий-то час) надається знижка n %;

— усі покупці, які придбали довільний набір товарів на суму понад Х грн., отримують право на знижку в розмірі n %;

— усім бажаючим надається можливість придбання двох одиниць певного товару за ціною однієї (що рівнозначно знижці на кожну одиницю на 50 %) тощо,

то рекламна знижка до фактичної ціни продажу (у тому числі й до 1 грн. чи 1 коп.) є звичайною знижкою, а отже, ціна товару за вирахуванням такої знижки є звичайною ціною.

Проте майте на увазі: для імпортерів у разі продажу увезених ними товарів для цілей визначення бази обкладення обкладення ПДВ буде ціна не нижче митної вартості таких товарів
(див. п. 188.1 ПКУ).

А чи можна говорити про невибірковість знижок у ситуації, коли вони надаються, наприклад, тільки кожному n-му покупцю? На перший погляд, у цьому випадку значна частина покупців обмежена в доступі до знижок, можливість же скористатися ними надано лише обраному колу осіб (тобто начебто певний контингент покупців має переваги перед іншими покупцями, наприклад, кожен п’ятий перед чотирма попередніми). Проте, на нашу думку, жодної вибірковості тут немає, оскільки й за таких обставин будь-який із покупців, який зайшов випадково до магазину, може опинитися серед тих, кому посміхнеться доля у вигляді знижки, а отже, усі покупці первісно перебувають у рівних умовах.

Інша річ, якщо знижки надаються лише конкретним покупцям, наприклад, директору підприємства та/або членам його сім’ї. Тут уже явно простежується перевага таких покупців перед іншими споживачами, тобто в цьому випадку в наявності вибірковий характер знижок, а отже, ціни для таких покупців, сформовані за вирахуванням знижки, уже аж ніяк не можна назвати звичайними.

Тепер з’ясуємо, якими будуть податкові та бухгалтерські наслідки при продажу товарів (робіт, послуг) зі знижкою.

Податок на прибуток. У момент переходу до покупця права власності на товар або в момент складання документа, що підтверджує факт виконання робіт (надання послуг), продавець виходячи зі звичайної (продажної) ціни на цей товар (роботи, послуги) відображає в себе дохід за загальновстановленими правилами (п.п. 135.4.1, п. 137.1 ПКУ).

Одночасно з визнанням доходу відображаються витрати, що сформували собівартість реалізованих акційних товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення (п. 138.4 ПКУ).

ПДВ. У порядку, обумовленому п. 187.1 ПКУ, продавець при постачанні акційного товару/послуг повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з продажної ціни з урахуванням знижки (яка і вважатиметься звичайною) на дату першої з подій:

— або на дату надходження від покупця коштів на поточний рахунок або до каси в оплату такого товару/послуг;

— або на дату відвантаження товару покупцю, а для послуг — на дату оформлення документа, що підтверджує факт постачання послуг.

Коригування раніше відображеного податкового кредиту з ПДВ за такими товарами/послугами пропорційно сумі знижки не здійснюється, адже основне «податково-кредитне» правило виконується — товари/послуги використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Якщо ж відбувається так, що продажна ціна товару/послуг з урахуванням знижки не може вважатися звичайною (наприклад, у ситуації, коли знижка має вибірковий характер) і при цьому договірна ціна виявляється менше звичайної ціни, дохід та податкові зобов’язання з ПДВ продавець визначає виходячи зі звичайних цін на такі товари/послуги (див. консультацію податківців, розміщену в розділі 130.21 ЄБПЗ).

Зверніть увагу: у формі податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, відсутній рядок, в якому можна було б зазначити загальну суму знижки, що надається на всю вартість постачання товару (послуги). Тому продавець повинен урахувати суму знижки в ціні товару (послуги), що постачається, за кожним найменуванням такого товару (послуги), тобто у графу 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без врахування ПДВ» податкової накладної ціна одиниці товару записується вже з урахуванням знижки. При цьому досить часто можуть траплятися ситуації, коли знижка надається не до одиниці товару, а до партії певного обсягу (причому знижка застосовується до певної частини товару). У такому разі ціну одиниці товару доведеться переобчислити та відобразити з урахуванням знижки.

ПДФО. Відповідно до п.п. «е». п.п. 164.2.17 ПКУ до оподатковуваного доходу фізичної особи включаються суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Нагадаємо: до 01.01.2013 р. при визначенні звичайної ціни слід керуватися п. 1.20 Закону про податок на прибуток, а після вказаної дати — ст. 39 ПКУ.

Отже, для цілей оподаткування має значення, є знижка індивідуальною чи звичайною. Індивідуальна знижка надається вибірково, тобто надається тільки окремим покупцям наприклад, директору магазину чи його близьким родичам. Звичайною можна вважати знижку, що застосовується в укладених на момент продажу договорах з ідентичними (однорідними) товарами (послугами) у порівнянних умовах, тобто при наданні такої знижки відсутній вибірковий підхід.

Якщо в ході рекламної акції всім покупцям на рівних умовах надається можливість придбати товар зі знижкою, то така знижка є звичайною, і незалежно від того, здійснюється персоніфікація отримувачів чи ні (як правило, у ній немає необхідності), сума такої знижки не підлягає обкладенню ПДФО.

Якщо знижка надається тільки окремому покупцю, тобто має індивідуальний характер, то сума знижки включається до оподатковуваного доходу покупця. Такий дохід оподатковується за ставками, установленим п. 167.1 ПКУ (15 і 17 %). При визначенні бази оподаткування застосовується натуральний коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ. ПДФО слід сплатити протягом банківського дня, наступного за днем нарахування (надання) знижки (п.п. 168.1.4 ПКУ).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ оподатковуваний дохід у вигляді суми знижки відображається з ознакою «126». Для заповнення цього звіту від покупців, які отримали знижку, необхідно отримати копію облікової картки фізичної особи — платника податків, в якій зазначено реєстраційний номер цієї картки (копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера) або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки фізичної особи — платника податків та мають відповідну відмітку в паспорті).

Бухгалтерський облік. У бухгалтерському обліку сума самої знижки, наданої в момент продажу, не відображається. Тобто на дату відвантаження товарів в обліку продавця відображається дохід від їх реалізації вже з урахуванням знижки (за кредитом субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів»). Одночасно з відображенням доходу від реалізації відбувається списання собівартості реалізованих товарів (дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів»).

Приклад 1. Підприємство «Титан» (не імпортер) проводить рекламну акцію, у межах якої кожен покупець при придбанні одного товару (пральної машини) вартістю 3600 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 600 грн.) може придбати інший товар (упаковку прального порошку) за 1 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 0,17 грн.).

Собівартість пральної машини — 2500 грн., собівартість упаковки прального порошку — 10 грн.

Зазвичай пральний порошок (поза акцією) продається підприємством за ціною 15 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 2,50 грн.) за упаковку. Оскільки можливість брати участь у рекламній акції та придбати за певних умов акційний товар (пральний порошок) за 1 грн. надається кожному покупцю, знижку на цей товар можна вважати невибірковою, а продажну ціну (1 грн.) — відповідно звичайною ціною.

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

Таблиця 1

Порядок обліку знижок, наданих до продажу товару (ситуація 1)

Зауважимо, що облік надання знижок у роздрібній торгівлі має свої особливості, які пов’язані з розрахунком суми націнок, що припадають на реалізований товар, і собівартості реалізованого товару. Ці особливості викликано тим, що при передачі товарів у роздріб на них нараховується певний розмір торговельної націнки, але реально товари продаються за меншою вартістю, тобто реалізується не вся нарахована торговельна націнка. Ця обставина вимагає усунути вплив суми знижки на вказані показники.

Приклад 2. Магазин «Водолій» проводить рекламну акцію, у ході якої з 5 по 25 липня 2012 року всім покупцям надається знижка в розмірі 20 % на фільтри для води виробництва ТОВ «Стандарт» (Україна).

Залишки товару на початок місяця становлять 150000 грн. за роздрібними цінами (Дт 282 «Товари в торгівлі»). Торговельна націнка в залишках товарів (Кт 285 «Торгова націнка») — 34500 грн.

Протягом липня 2012 року магазин придбав товар на суму 48000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 8000 грн.). Продажна вартість придбаного товару — 52000 грн.

Вартість реалізованого товару за роздрібними цінами (без урахування знижки) — 96000 грн., у тому числі вартість фільтрів для води, проданих з 5 по 25 липня, — 36000 грн. Знижка склала 7200 грн.

До каси надійшла виручка в сумі 88800 грн. (96000 грн. - 7200 грн.).

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

Таблиця 2

Порядок обліку знижок, наданих до продажу товару (ситуація 2)

Існує декілька способів програмування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у разі надання підприємством знижок на той чи інший товар. І тут усе залежить від виду знижки.

Якщо кількість товарів, що реалізуються, незначна, то можна кожне найменування товару запрограмувати кілька разів за різними цінами з різними кодами. При цьому в найменуванні товару можна передбачити ознаку знижки.

Проте більш зручний спосіб у цьому випадку — введення знижки безпосередньо перед продажем товару. Така можливість надається практично всіма моделями РРО, при цьому знижки можуть нараховуватися не лише у відсотках, а й у фіксованих сумах, і до того ж вони можуть установлюватися на артикул, певну суму, відділ, період часу тощо. Цей спосіб передбачає три різні варіанти програмування:

— перший варіант передбачає програмування РРО таким чином, що знижка застосовуватиметься до всієї суми покупки. Це можливо тільки в разі, якщо абсолютно на всі товари, розміщені в торговельному залі, поширюється знижка в одному і тому самому розмірі;

— другий варіант використовується, якщо підприємство застосовує декілька дисконтних програм, що охоплюють різні категорії покупців. Підтвердженням належності конкретного покупця до тієї чи іншої категорії (наприклад, «бізнес», «еліт», «голд», «VIP» тощо) може бути дисконтна картка, що дає право на фіксований розмір знижки. Тоді РРО програмують так, щоб одна з декількох можливих знижок автоматично застосовувалася до всіх товарів, придбаних учасником певної дисконтної програми;

— третій варіант полягає в занесенні знижки в РРО тільки на певний товар або перелік товарів (наприклад, швидкопсувних, зі строком реалізації, що закінчується, тощо). Тоді чим ближче кінцева дата реалізації, тим більшу знижку зможе застосувати касир до такого товару. При цьому в чеку буде вказано повну вартість такого товару, суму знижки на нього (у відсотковому та/або грошовому вираженні) та остаточну ціну з урахуванням знижки. До решти асортиментних позицій у цьому ж чеку можна застосувати інший розмір знижки або не застосовувати її взагалі.

Податок на прибуток і ПДВ. У податковому обліку знижки, надані після продажу товарів, розглядаються як зміна суми компенсації вартості проданих товарів. Тому підприємство-продавець у цьому випадку повинно в місяці реалізації товарів відобразити дохід та податкові зобов’язання з ПДВ у повній сумі в загальному порядку. У свою чергу, у місяці надання знижки слід зменшити:

— дохід відповідно до п. 140.2 ПКУ;

— податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 192.1 ПКУ (за умови, що покупець є платником ПДВ) та виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної).

Майте на увазі: у разі надання знижки після продажу покупцям — неплатникам ПДВ продавець не може відкоригувати (зменшити) суму раніше нарахованих податкових зобов’язань з ПДВ, оскільки ця операція не входить до переліку «коригувальних» випадків, передбачених п. 192.2 ПКУ.

Бухгалтерський облік. У бухгалтерському обліку для відображення знижок, наданих після продажу товарів, використовується субрахунок 704 «Вирахування з доходу».

Приклад 3. Підприємство «Версаль», що здійснює оптову торгівлю сировиною для виробництва м’яких меблів, реалізувало підприємству роздрібної торгівлі — платнику ПДВ тканину оббивну на суму 150000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 25000 грн.). Первісна (купівельна) вартість товару — 120000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 20000 грн.).

За умовами договору за дострокову оплату відвантаженого товару (протягом трьох банківських днів із моменту відвантаження) покупцю надається знижка-сконто в розмірі 5 %, тобто 7500 грн. (150000 грн. х 5 % : 100 %).

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

Таблиця 3

Порядок обліку знижок, наданих після продажу товарів

Такими є основні правила обліку знижок, що надаються, при проведенні рекламних акцій. Бажаємо, щоб установлення вами привабливих цін усіляко сприяло розширенню кола покупців та збільшенню товарообігу!