Пошта редакції. Розміщуємо інформаційну вивіску

Розміщуємо інформаційну вивіску

Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України «Про рекламу» від 03.07.96 р. № 270/96-ВР (далі – Закон № 270) вивіска або табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів та послуг, що належать цій особі, види її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, розміщена на внутрішній поверхні власного або наданого в користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне або надане в користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою. Це означає, що для встановлення інформаційної вивіски не потрібне отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами*. Неодноразово звертав на це увагу також і Держкомпідприємництва (див. листи від 31.05.2005 р. № 4186, від 07.06.2007 р. № 4089, від 05.09.2007 р. № 6635, від 12.11.2007 р. № 8529, від 15.07.2009 р. № 7250-1-4/18). Однак якщо вивіска не відповідатиме критеріям, вказаним у ч. 6 ст. 9 Закону № 270, то вона буде визнаватися рекламою і потребуватиме отримання дозволу. Крім того, дозвіл є необхідним також у деяких інших випадках, передбачених регіональним законодавством. Наприклад, згідно з п. 3 Порядку розміщення інформаційних вивісок у м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.04.2011 р. № 565, вивіска вважається зовнішньою рекламою та потребує отримання дозволу на розміщення, навіть якщо вона не містить жодної рекламної інформації, але її площа перевищує 2,0 кв. м.

Під час розгляду особливостей обліку інформаційних або рекламних вивісок, перше, на що необхідно звернути увагу, — це те, що, згідно з роз’ясненням податківців вивіска визнається окремим об’єктом основних засобів (ЄБПЗ, розд. 110.07.22), тобто витрати, пов’язані з її придбанням, не збільшуватимуть вартості будівлі, на якій її розміщено.

Згідно з п.п. 14.1.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) для визнання того чи іншого об’єкта основним засобом у податковому обліку існують три критерії:

— використання в господарській діяльності;

— вартісний (первісна вартість перевищує 2500 гривень);

— часовий (передбачуваний термін експлуатації більше одного року).

Згідно з п.п. 14.1.36 ПКУ господарською діяльністю є діяльність особи, пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу, що провадиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, яка діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Вивіска відповідає цьому критерію, оскільки є необхідним елементом роботи підприємства.

Якщо первісна вартість** вивіски перевищуватиме 2500 грн., то в податковому обліку її слід включати до складу основних засобів групи 9 «Інші основні засоби» (мінімальний термін корисного використання – 12 років, допустимі методи нарахування амортизації – прямолінійний і виробничий, на практиці, зрозуміло, використовуватиметься прямолінійний) (п. 145.1, пп.145.1.5 і 145.1.6 ПКУ).

** Звертаємо увагу, що в первісну вартість вивіски разом із витратами на доставку і монтаж можна буде включити також деякі інші витрати. Наприклад, податківці роз’яснюють: якщо правила благоустрою населеного пункту передбачають виготовлення технічної документації для розміщення інформаційної вивіски підприємства, то витрати, понесені у зв’язку з цим, включаються в первісну вартість вивіски і підлягають амортизації (ЄБПЗ, розд. 110.07.22).

Якщо ж первісна вартість цієї вивіски не перевищує 2500 грн., то в податковому обліку вона вважатиметься не об’єктом основних засобів, а іншими необоротними активами і буде включена до складу групи 11 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Згідно з п.п. 145.1.6 ПКУ, амортизація таких об’єктів може нараховуватися за рішенням платника або методом «50/50», або у розмірі 100 відсотків вартості в першому місяці використання об’єкта.

Суми амортизації вивіски відносяться до витрат на збут* (п.п. 138.10.3 ПКУ) і включатимуться в такі витрати в періоді її нарахування (п. 138.5 ПКУ). У декларації сума амортизації відображається в рядку 06.2 і в графі 2 табл. 1 додатка АМ (ЄБПЗ, розд. 110.09.01).

* Утім, якщо вивіска розміщується виробничим підприємством і не містить рекламної інформації, то не буде помилкою включити її амортизацію до загальновиробничих витрат.

Якщо ж вивіска знаходиться в експлуатації не більше одного року (що малоймовірно, але все-таки можливо), до неї необхідно застосовувати правила для обліку запасів і включати до складу витрат на збут в звітному (податковому) періоді, на який доводиться місяць установки даної вивіски (п.п. 138.10.3 ПКУ) і відображати в рядку 06.2 декларації з податку на прибуток.

Аналогічний підхід до інформаційної вивіски застосовується в бухгалтерському обліку, де залежно від терміну експлуатації вивіски вона може обліковуватися як:

1) основні засоби, у тому разі якщо строк її експлуатації перевищує 365 календарних днів, а вартість – встановлену на підприємстві вартісну межу (як правило, її встановлюють за «податковими» правилами – на рівні 2500 гривень). Для відображення вивісок, що відносяться до основних засобів, використовується субрахунок 109 «Інші основні засоби». Витрати, пов’язані з придбанням, доставкою, встановленням і іншими платежами для отримання прав на вивіску, включаються в первісну вартість і списуються на рахунок 93 «Витрати на збут» шляхом нарахування амортизації (п. 8 П(С)БО 7). Як правило (для мінімізації розбіжностей із податковим обліком), використовується прямолінійний метод нарахування амортизації, хоча формально може використовуватися будь-який із п’яти методів;

2) малоцінні необоротні матеріальні активи, якщо строк експлуатації перевищує 365 календарних днів, а вартість менша від встановленої на підприємстві вартісної межі. Для їх відображення в бухгалтерському обліку призначено субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». Витрати на їх придбання можуть потрапити до складу витрат на збут шляхом нарахування амортизації або методом «100 %», або методом «50/50»;

3) малоцінні швидкозношувані предмети (МШП), в тому разі якщо передбачуваний строк експлуатації не перевищує 365 календарних днів. Надходження МШП відображається за дебетом рахунка 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети». На дату встановлення вивіски її вартість списується з кредиту рахунка 22 в дебет рахунка 93 «Витрати на збут» з подальшим забезпеченням оперативного обліку даних МШП у місцях експлуатації.

Виготовлення та встановлення інформаційної вивіски

Максим Нестеренко, економіст-аналітик