Медогляди працівників, зайнятих обслуговуванням населення
Чинне законодавство про захист населення від інфекційних хвороб зобов'язує працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проходити медичні огляди. Про процедуру проведення таких медоглядів працівників, а також про відображення витрат на їх проведення в обліку роботодавця, ітиметься в цій статті.
Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
Закон № 1645 — Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III.
Закон № 4004 — Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII.
Перелік № 559 — Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, затверджений постановою КМУ від 23.05.2001 р. № 559.
Порядок № 559 — Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затверджений постановою КМУ від 23.05.2001 р. № 559.
Правила проведення медоглядів — Правила проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджені наказом МОЗ України від 23.07.2002 р. № 280.
Перелік № 280 — Перелік необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення, затверджений наказом МОЗ України від 23.07.2002 р. № 280.
Перелік протипоказань для роботи — Перелік протипоказань для роботи за професіями, визначеними в Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, затверджений наказом МОЗ України від 23.07.2002 р. № 280.
Інструкція № 66 — Інструкція про порядок ведення форми первинного обліку № 1-ОМК «Особова медична книжка», затверджена наказом МОЗ України від 11.03.98 р. № 66.
Згідно зі ст. 26 Закону № 4004 і ст. 21 Закону № 1645 працівники підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, водопровідних споруд, лікувально-профілактичних, дошкільних і учбово-виховних закладів, об'єктів комунально-побутового обслуговування, інших підприємств, установ, організацій, професійна чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь, зобов'язані проходити медичний огляд.
Такий обов'язковий медогляд зазначені вище документи називають профілактичним. Проводиться він у зв'язку з вимогами санітарного законодавства з метою запобігання поширенню інфекційних та паразитарних захворювань серед населення.
Перелік професій, виробництв і організацій, працівники яких зобов'язані проходить профілактичний медичний огляд, затверджений постановою КМУ від 23.05.2001 р. № 559. Наведемо їх нижче в таблиці.
| Роботодавці | Працівники, які підлягають обов'язковому профілактичному огляду |
| 1 | 2 |
| Харчова та переробна промисловість (крім працівників підприємств з виробництва дріжджів, олії, сушених овочів, солі, молочної кислоти, фасування чаю, кави; млинів, крупорушок, зерносховищ, елеваторів; крохмалепатокових, соледобувних, спиртових, лікеро-горілчаних підприємств; складів зерна, борошна, круп) | Працівники адміністрації, які мають доступ у виробничі цехи, складські приміщення, холодильники, експедиції, виробничі лабораторії; технологи, начальники цехів; працівники лабораторій та заквасного відділення; працівники складів, холодильників; персонал, який миє обладнання, готує мийні засоби та дезінфекційні розчини; медичний персонал; прибиральники приміщень; слюсарі, електромонтери та інші працівники, зайняті ремонтними роботами у виробничих та складських приміщеннях; вантажники; водії, зайняті транспортуванням харчової продукції (на всіх видах транспорту); працівники пунктів приймання сирого молока; працівники кремово-кондитерських виробництв, цехів; працівники цехів виробництва дитячого харчування; працівники цехів виробництва морозива, десертів; працівники цехів фасування продукції молокопереробної, м'ясопереробної та рибопереробної промисловості, іншої готової до споживання продукції; працівники цехів виробництва кулінарної продукції; працівники інших виробничих цехів виробництва харчових продуктів |
| Підприємства продовольчої торгівлі, в тому числі дрібнороздрібної, а також ті, що розташовані на території ринків | Адміністрація (крім осіб, які не мають контакту з продукцією, що зберігається та реалізується); продавці; працівники складів, холодильників, експедитори; персонал, який миє обладнання, та прибиральники приміщень; слюсарі, електромонтери та інші працівники, зайняті ремонтом торговельного та холодильного обладнання |
| Ринки | Адміністрація та персонал продовольчих ринків (крім осіб, які не мають контакту з продукцією, що зберігається та реалізується); продавці молокопродуктів та готової до вживання харчової продукції власного виробництва, товарів дитячого ассортименту; продавці, які реалізують на ринках харчові продукти промислового виробництва; працівники продовольчих складів, холодильників; слюсарі, електромонтери та інші працівники, зайняті ремонтом торговельного та холодильного обладнання |
| Підприємства громадського харчування | Адміністрація; завідуючі виробництвом; технологи; кухарі та кухонні працівники; кондитери; офіціанти; робітники, які здійснюють кейтеринг (крім іноземних робітників, які здійснюють кейтеринг у процесі обслуговування населення під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за наявності у них медичного документа, що підтверджує можливість роботи у сфері громадського харчування) та цехів бортового харчування на авіатранспорті; працівники відділів бортового харчування авіакомпаній; водії автоліфтів; шипчандлери; працівники вагонів-ресторанів, камбузів; працівники складів, холодильників; персонал, який миє обладнання, та прибиральники приміщень; слюсарі, електромонтери та працівники, зайняті ремонтними роботами у виробничих та складських приміщеннях; працівники, які мають доступ до миття обладнання, посуду, інвентарю (бригади з обслуговування підприємств для проведення прибирання, миття та дезінфекційних робіт), та працівники, які тимчасово залучаються до роботи на харчових об'єктах |
| Навчальні заклади, крім вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації | Керівники, їх заступники; педагогічні працівники; медичний персонал; працівники харчоблоків; спеціалісти, які беруть участь у навчально-виховному процесі; технічний персонал; учні перед проходженням виробничої практики на об'єктах, працівники яких підлягають обов'язковому профілактичному медичному огляду |
| Вищі навчальні заклади III — IV рівнів акредитації | Студенти перед початком проходження виробничої практики на об'єктах, працівники яких підлягають обов'язковому профілактичному медичному огляду |
| Притулки для неповнолітніх | Адміністрація, викладачі, вчителі, вихователі; медичний персонал; працівники харчоблоків; інший педагогічний та технічний персонал |
| Оздоровчі заклади для дітей з цілорічним та сезонним перебуванням | Адміністративно-господарський персонал; педагогічний персонал; медичний персонал; працівники харчоблоків; обслуговуючий персонал |
| Лікувально-профілактичні заклади для дорослих (санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, будинки-інтернати) | Адміністрація; вихователі, помічники вихователів; медперсонал (лікарі, середній і молодший медичний персонал); технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень; працівники харчоблоків, столових і роздавальних пунктів; працівники дитячих молочних кухонь |
| Пологові будинки (відділення), дитячі лікарні (відділення), відділення патології новонароджених, недоношених | Адміністрація; медичні працівники (лікарі, середній та молодший медичний персонал); працівники харчоблоків, їдалень та роздавальних пунктів; технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень |
| Пральні, приймальні пункти білизни, хімчистки | Приймальники; пральники, прасувальники |
| Перукарні, косметичні та масажні кабінети, кабінети татуажу, салони пірсингу та візажу | Працівники адміністрації, які безпосередньо займаються обслуговуванням відвідувачів; перукарі; манікюрниці; педикюрниці; косметологи; масажисти; візажисти; працівники, які виконують татуаж та пірсинг; технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень |
| Лазні, сауни | Адміністрація; робітники з обслуговування лазень, саун, душових, у тому числі масажисти; технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень |
| Готелі | Адміністрація, що бере участь у процесі обслуговування; чергові; покоївки; кастелянки; технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень |
| Гуртожитки | Адміністрація; вихователі; кастелянки; технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень |
| Спортивно-оздоровчі комплекси | Адміністрація; тренери; інструктори; медичний персонал; працівники басейнів та лікувальних ванн; інженери; техніки; прибиральники; обслуговуючий персонал |
| Заклади культури (театри, цирки, клуби, будинки культури тощо) | Гримери; працівники, які безпосередньо займаються обслуговуванням відвідувачів; технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень |
| Розважальні заклади | Обслуговуючий персонал; технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень |
| Підприємства фармацевтичної промисловості | Працівники адміністрації, які мають доступ у виробничі цехи, складські приміщення, виробничі лабораторії; фасувальники; гранулювальники; оператори; приймальники; апаратники; провізори; інженери; техніки; таблетувальники; технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень |
| Аптеки та їх структурні підрозділи | Працівники, зайняті виробництвом, фасуванням та реалізацією лікарських засобів |
| Підприємства та об'єкти водопостачання і каналізації | Працівники, безпосередньо причетні до водопостачання, збору та очистки стічних вод, у тому числі на суднах, у залізничних вагонах, на літаках |
| Метрополітен | Контролери; прибиральники рухомого складу та приміщень метрополітену |
| Транспортно-дорожній комплекс: автомобільні, залізничні, морські та річкові вокзали, аеропорти, аеродроми, морські та річкові порти, кемпінги, мотелі | Працівники місць відпочинку локомотивних бригад, водіїв автобусів, членів екіпажів повітряних, морських та річкових суден; прибиральники приміщень вокзалів, портів та автостанцій; працівники кімнат відпочинку пасажирів на вокзалах у портах та на автостанціях; працівники кімнат матері і дитини вокзалів, портів та автостанцій; мийники літальних апаратів; працівники з приймання та видачі вантажу |
| Транспортно-дорожній комплекс: рухомий склад авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту | Начальники пасажирських поїздів, провідники, інші працівники поїзних бригад; бортпровідники всіх видів транспорту; працівники пунктів, які безпосередньо пов'язані з підготовкою пасажирських составів до рейсу; працівники рефрижераторних поїздів та секцій; касири, контролери всіх видів пасажирського транспорту; працівники, зайняті транспортуванням харчової продукції (на всіх видах транспорту — авіаційному, автомобільному, залізничному, морському і річковому), у тому числі вантажники |
| Рибне господарство | Члени екіпажів суден; рибалки на внутрішніх та закритих водоймах; рибалки, які займаються прибережним ловом; працівники рибоприймальних пунктів |
| Суб'єкти господарювання, які займаються розведенням, вирощуванням і реалізацією тварин | Тваринники; працівники тваринницьких ферм; працівники цехів виготовлення кормів; оператори машинного доїння; оператори штучного запліднення тварин; доярки (дояри) |
| Приватні послуги удома | Репетитори, гувернантки, доглядальниці, прибиральниці, кухарі, манікюрниці, педикюрниці, масажисти |
Усі названі вище працівники проходять обов'язковий профілактичний медогляд:
— до прийняття на роботу — такий обов'язковий медогляд називається попереднім;
— у процесі трудової діяльності на підприємстві, в організації — періодичний медогляд.
Крім того, у разі погіршення епідемічної ситуації за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення щодо проведення позачергових обов'язкових медичних оглядів. Також позачерговий медичний огляд може проводитися на прохання працівника, якщо він пов'язує погіршення стану свого здоров'я з умовами праці (абзац третій ст. 26 Закону № 4004).
Періодичність проведення обов'язкових профілактичних медоглядів працівників, зайнятих обслуговуванням населення, із зазначенням лікарів-спеціалістів, які беруть участь в огляді, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідно пройти працівникам під час медогляду, указані в Переліку № 280.
Зауважимо: обов'язок з організації проходження працівниками обов'язкових попереднього, періодичних, а також позачергових профілактичних медоглядів у строки, установлені Переліком № 280, покладається на їх роботодавця. Про те, як роботодавцю організувати проведення профілактичного медогляду працівників, ітиметься далі.
Порядок проведення медоглядів
Порядок проведення обов'язкових профілактичних медоглядів регулюється Порядком № 559 та Правилами проведення медоглядів.
Обов'язкові профілактичні медичні огляди працівників можуть проводитися в лікувально-профілактичних закладах за їх місцем проживання або за місцем роботи. За погодженням із роботодавцем для проведення обов'язкових медоглядів можуть також організовуватися виїзні бригади спеціалістів (п. 2 Правил проведення медоглядів).
Контроль за проходженням працівниками в установлені нормативними документами строки обов'язкового профілактичного медогляду здійснює роботодавець.
Для проведення обов'язкового:
— періодичного медичного огляду роботодавець складає список працівників, які повинні пройти обов'язковий періодичний медогляд, та погоджує його з головним державним санітарним лікарем. Копія погодженого списку передається закладу або установі охорони здоров'я, де проводитиметься такий огляд;
— попереднього медичного огляду роботодавець надсилає закладу або установі охорони здоров'я відповідний лист, з проханням провести попередній медогляд конкретного працівника.
Зауважимо: попередні профілактичні медогляди при прийнятті на роботу, а також відповідні періодичні профілактичні медогляди віднесено п. 8 постанови КМУ «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти» від 17.09.96 р. № 1138 до платних послуг. Витрати закладів охорони здоров'я, пов'язані з проведенням обов'язкових попереднього і періодичних профілактичних медичних оглядів працівників:
— небюджетної сфери оплачуються за рахунок коштів їх роботодавця (ст. 26 Закону № 4004 і ст. 21 Закону № 1645). У зв'язку з цим звичайні роботодавці, як правило, укладають із закладом охорони здоров'я відповідний договір. Грошові кошти працівників, які підлягають обов'язковим медоглядам, на ці цілі залучатися не повинні;
— бюджетних установ та організацій — покриваються за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання відповідного закладу й установи охорони здоров'я.
Після отримання від роботодавця копії списку (листа) головний лікар закладу охорони здоров'я, що проводить обов'язкові медичні огляди, за погодженням з головним державним санітарним лікарем:
— затверджує план-графік проведення обов'язкового профілактичного медогляду;
— визначає місце проведення обов'язкового медогляду;
— затверджує список лікарів, які здійснюватимуть обстеження працівників.
Коли строк проведення обов'язкового медогляду працівників буде встановлено, роботодавець видає наказ (розпорядження), в якому, зокрема, указує строк проведення такого медогляду та перелік працівників, які зобов'язані його пройти, а також призначає осіб, відповідальних за своєчасну та організовану явку працівників на медогляди та обстеження.
Згідно з п. 5 Правил проведення медоглядів медичний огляд працівників проводиться у строк до 10 робочих днів.
Для проходження профілактичного медогляду роботодавець видає працівнику на руки його особову медичну книжку (форма № 1-ОМК, затверджена наказом МОЗ України від 11.03.98 р. № 66). До неї буде внесено всі результати обстежень, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі клінічних, лабораторних, функціональних та інших досліджень). Докладно про особливості ведення особових медичних книжок працівників читайте далі.
На підставі результатів, отриманих під час проходження працівниками обстеження, кожний лікар-спеціаліст робить висновок про можливість допущення такого працівника до роботи на конкретному виробництві, в організації, за професією.
Якщо працівник проходить медогляд, роботодавець допускає його до роботи. Якщо у процесі проведення медогляду у працівника виявляють наявність інфекційних захворювань та/або бактеріоносійства, указаних у Переліку протипоказань для роботи, то такий працівник — хворий (бактеріоносій) направляється закладом охорони здоров'я, що проводив медогляд, на лікування до лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання. Інформація про виявленого хворого (бактеріоносія) протягом 24 годин передається закладом охорони здоров'я санітарно-епідеміологічній службі (далі — СЕС) відповідної адміністративної території за місцем проживання або за місцем роботи хворого (бактеріоносія).
Після закінчення лікування працівник надає до закладу охорони здоров'я, що проводив медогляд, та до установи СЕС виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма 027/о, затверджена наказом МОЗ України від 14.02.2012 р. № 110), заповнену лікарями лікувального закладу, який проводив його лікування. Після повного одужання та закінчення перерваного у зв'язку із хворобою медогляду (якщо він уривався) роботодавець має право допустити працівника до роботи.
Після проходження медогляду працівник повертає особисту медичну книжку роботодавцю .
Якщо працівник ухиляється від проходження обов'язкового медогляду в установлений строк, він відстороняється від роботи.
Звертаємо увагу: відповідальність за прийняття на роботу або допуск до роботи працівників, які не пройшли обов'язкові профілактичні медогляди, а також порушення строків їх проходження несе роботодавець. Докладно про це читайте далі.
Особова медична книжка працівника
Як уже зазначалося, для проходження обов'язкового періодичного медичного огляду працівник, професійна чи інша діяльність якого пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь, повинен мати особову медичну книжку, яка належить до бланків суворої звітності та є документом, що засвідчує його стан здоров'я.
Придбавається бланк особової медичної книжки працівником за рахунок власних коштів:
— в організацій, уповноважених реалізувати бланки суворої звітності
або
— в закладі охорони здоров'я, який проводитиме обов'язковий попередній профілактичний медогляд.
Друга, третя і четверта сторінки особової медичної книжки заповнюються підприємством, що працевлаштовує працівника. Інші сторінки медичної книжки містять висновки лікарів про допуск до роботи за результатами медичних обстежень, результати лабораторних та рентгенологічних досліджень, відмітки про перенесені працівником інфекційні хвороби, заліки із санітарного мінімуму, дані про профілактичні щеплення.
За загальним правилом зберігаються особові медичні книжки у роботодавця. Працівники передають роботодавцю ці книжки на зберігання після проходження попереднього профілактичного медичного огляду. Видаються працівникам медичні книжки тільки для проходження чергового профілактичного медогляду, після чого вони знов підлягають поверненню цьому роботодавцю (п. 10 Порядку № 559).
Як виняток із зазначеного правила, у разі, коли особа працює за межами основного підприємства (наприклад, у філії, об'єкті дрібнороздрібної торгівлі тощо), особова медична книжка може зберігатися у працівника — власника такої книжки.
Облік заповнених особових медичних книжок працівників ведеться в журналі реєстрації особових медичних книжок, в якому роботодавець вказує номер, серію, дату видачі книжки, прізвище, ім'я та по батькові її власника.
Зауважимо, що в разі втрати працівником особової медичної книжки він зобов'язаний придбати її бланк та пройти медогляд на загальних підставах.
Якщо працівник звільняється, особова медична книжка видається йому під розписку разом із трудовою книжкою.
Відповідальність осіб, які беруть участь в організації проведення медогляду
Відповідальність за порушення санітарного законодавства визначена ст. 45, 46, 48, 49 Закону № 4004 та передбачає дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність.
При цьому відповідальність:
— за організацію та своєчасність проходження працівниками обов'язкових медичних оглядів і допуск їх до роботи без наявності необхідного медичного висновку несе роботодавець (ст. 26 Закону № 4004);
— за організацію та якість проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів несе заклад охорони здоров'я, що проводив такий медогляд (п. 3 Правил проведення медоглядів).
Згідно зі ст. 26 Закону № 4004 працівники, які без поважних причин не пройшли в установлений строк обов'язковий медичний огляд у повному обсязі, відстороняються роботодавцем від роботи та можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
Адміністративну відповідальність за порушення санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм установлено ст. 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X та полягає в накладенні штрафу:
— на громадян у розмірі від 1 до 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян* (далі — нмдг) (від 17 до 204 грн.);
— на посадових осіб підприємств — від 6 до 25 нмдг (від 102 до 425 грн.).
* Пунктом 5 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ встановлено: якщо норми законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн.
Цивільно-правову відповідальність за порушення санітарного законодавства встановлено ст. 48 Закону № 4004. Згідно з цією нормою роботодавці та громадяни, які порушили санітарне законодавство, що призвело до виникнення захворювань, отруєнь, тривалої або тимчасової втрати працездатності, інвалідності або смерті людей, зобов'язані відшкодувати збитки громадянам, підприємствам, установам та організаціям, а також компенсувати додаткові витрати органів, установ та закладів санітарно-епідеміологічної служби на проведення санітарних і протиепідемічних заходів та витрати лікувально-профілактичних закладів на надання медичної допомоги постраждалим.
Кримінальна відповідальність за порушення правил і норм, установлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або свідомо могли спричинити поширення цих захворювань, передбачає накладення штрафу до 100 нмдг (1700 грн.) або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років. Ті самі дії, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від 5 до 8 років (ст. 325 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III).
Доходи працівника в період медогляду
Як уже зазначалося, обов'язкові профілактичні медогляди проводяться відповідно до вимог санітарного, а не трудового законодавства. Тобто, точно кажучи, гарантії, установлені ст. 123 КЗпП для працівників, які проходять трудові огляди, на працівників, направлених для проходження профілактичних медоглядів, не поширюються. Санітарне законодавство також, на жаль, оминуло це питання. Проте чи означає це, що роботодавець може не оплачувати працівникам дні проходження обов'язкових профілактичних медоглядів? Ми вважаємо, що ні. Адже профілактичний медогляд є обов'язковим, тобто не пройти його працівник не має права, інакше його буде усунуто від роботи і може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
На наш погляд, порядок оплати днів проходження працівником обов'язкового медогляду має бути однаковим незалежно від того, положеннями якого законодавства — трудового чи санітарного — такий обов'язок закріплено. Тобто якщо відповідно до санітарного законодавства працівник зобов'язаний пройти профілактичний медичний огляд, то за час перебування в закладі охорони здоров'я на обстеженні за таким працівниками має зберігатися середній заробіток за місцем роботи.
Розрахунок середньої зарплати для оплати днів проходження працівниками медогляду здійснюється відповідно до Порядку № 100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують періоду проходження працівниками медогляду.
У табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5 затверджена наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489) дні проходження медогляду табелюються з кодом 22 («ІН»), а час відсторонення працівника від роботи в разі ухилення від проходження медогляду — з кодом 30 («І»).
І ще одне важливе запитання, відповідь на яке, напевно, цікава як працівникам, зобов'язаним згідно із законом проходити обов'язкові профілактичні медогляди, так і їх роботодавцям: чи необхідно утримувати із суми оплати обов'язкового профілактичного медогляду працівника податок на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО)? Відразу заспокоїмо — не потрібно! А базується така категорична відповідь на положеннях п.п. 165.1.19 ПКУ. Згідно з цією нормою не включаються до оподатковуваного доходу платника податків «кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов'язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб»…».
Оскільки витрати на проведення профілактичних медоглядів працівників не названо в розд. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5, серед виплат, що формують фонд оплати праці підприємства, то вони не обкладаються ЄСВ ані в частині нарахувань, ані в частині утримань.
Податковий облік витрат, пов'язаних з організацією проходження працівниками профілактичних медоглядів
Оскільки обов'язкові профілактичні медогляди працівників проводяться роботодавцями не в межах заходів щодо охорони праці, то відносити витрати, понесені підприємством у зв'язку з їх організацією, до складу витрат на підставі п.п. «є» п.п. 138.8.5 ПКУ, на наш погляд, буде не правомірно.
Проте це не означає, що їм немає місця у складі витрат підприємства — платника податку на прибуток. Адже обов'язок з організації проходження працівниками, професійна чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь, обов'язкових попередніх та періодичних профілактичних медоглядів покладено на роботодавця на законодавчому рівні (ст. 21 Закону № 1645, п. 2 Порядку № 559).
На нашу думку, суми витрат, понесених підприємством у зв'язку з організацією проходження працівниками обов'язкових попередніх та періодичних профілактичних медичних оглядів, підприємство має включити до витрат за напрямами витрат (до складу прямих витрат (п.п. 138.8.1 ПКУ), загальновиробничих витрат (п.п. 138.8.5 ПКУ), адміністративних витрат (п.п. 138.10.2 ПКУ), витрат на збут (п.п. 138.10.3 ПКУ)).
На завершення статті побажаємо нашим читачам міцного здоров'я, а розібратися з особливостями організації проведення обов'язкових медичних профілактичних оглядів працівників, зберіганням особових медичних книжок працівників та відображенням у податковому обліку витрат, понесених підприємством на зазначені цілі, допоможе матеріал цієї статті.
