Порядок установлення ліміту каси на підприємстві

Порядок установлення ліміту каси на підприємстві

Якщо підприємство має справу з готівкою (чи то готівкові розрахунки, чи то виплата працівникам із каси заробітної плати, коштів під звіт на госппотреби, на відрядження тощо), йому слід установити ліміт каси. У разі ігнорування цієї процедури виявлені понадлімітні залишки готівки в касі можуть загрожувати такому підприємству штрафними санкціями. Про те, в якому порядку здійснюються розрахунок та встановлення ліміту каси, і йтиметься в цій статті.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Указ № 436 — Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.

Закон № 2756 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.2010 р. № 2756-VI.

Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

Правила № 200 — Правила використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 30.05.2007 р. № 200.

Методрекомендації № 210 — Методичні рекомендації щодо порядку проведення перевірок з питань дотримання суб'єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів (послуг), затверджені наказом ДПАУ від 23.04.2009 р. № 210.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.

Основним нормативним документом, що регулює питання встановлення залишку готівки в касі (далі — ліміт каси), є Положення № 637.

Згідно з п. 1.2 цього Положення ліміт каси — це граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі у позаробочий час.

При цьому під касою в Положенні № 637 розуміється як окреме приміщення (кімната), так і місце проведення готівкових розрахунків (приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів).

Для підприємств з відокремленими підрозділами (філіями) касами є:

— каса головного підприємства (головна каса);

— каси відокремлених підрозділів;

— місця проведення розрахункових операцій із застосуванням РРО, якщо у відокремленому підрозділі немає окремо відведеного місця під касу (див. лист НБУ від 04.10.2007 р. № 11-115/3693-10119). Про особливості встановлення ліміту каси для відокремлених підрозділів читайте далі.

Ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) установлюються для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті (п. 2.7 Положення № 637).

Із викладеного вище випливає, що здійснення будь-яких готівкових операцій (як отримання, так і видача готівки — наприклад, виплата працівникам готівкової зарплати або видача готівки під звіт тощо) потребує встановлення ліміту каси (див. із цього приводу лист НБУ від 18.12.2006 р. № 11-115/4668-13627).

Підприємство самостійно встановлює ліміт каси в порядку, обумовленому у гл. 5 Положення № 637, та оформляє його в Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8 до Положення № 637; далі — Розрахунок), який підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою).

Установлений ліміт затверджується внутрішнім наказом (розпорядженням) підприємства.

Наведемо зразок такого наказу.

Деякі категорії суб'єктів господарювання ліміт каси не встановлюють. Серед таких категорій:

— банки (п. 2.7 Положення № 637);

— підприємці — фізичні особи (п. 2.7 Положення № 637);

— релігійні організації (релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади), які не здійснюють виробничої чи іншої підприємницької діяльності (п. 5.6 Положення № 637).

Крім того, вимоги Положення № 637 не поширюються (а отже, і ліміт каси не встановлюється) на такі організації (див. п. 1.1 Положення № 637):

— розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом та дипломатичними привілеями;

— представництва іноземних організацій та філій, які не здійснюють підприємницьку діяльність.

Небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку. самостійно визначають порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням особливостей діяльності та режиму роботи цих установ, обсягу готівкових надходжень (витрат), строків здавання готівки тощо та на підставі зазначеного встановлюють розмір ліміту каси. Таблицю «Касові обороти» додатка 8 до Положення (форма для розрахунку ліміту), небанківські фінустанови та оператори поштового зв'язку не заповнюють (п. 5.4 Положення № 637).

Новостворені підприємства ліміт каси встановлюють так (п. 5.2 Положення № 637):

— на перші три місяці роботи — на підставі прогнозних розрахунків. При цьому відлік перших трьох місяців своєї роботи «новачки» починають з дня проведення ними першого готівкового розрахунку (див. лист НБУ від 09.02.2007 р. № 11-113/543-1414);

— у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців роботи ліміт переглядається за фактичними показниками діяльності згідно з вимогами Положення № 637.

У такому ж порядку встановлюють ліміт каси й підприємства, які раніше вели діяльність, пов'язану з розрахунками виключно в безготівковій формі, а тепер відповідно до встановленого законодавством України порядком набули права на провадження додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення розрахунків готівкою.

Положення № 637 стосується тільки національної валюти та не регулює правила обліку інвалютної готівки.

Порядок установлення ліміту залишку іноземної валюти в касі підприємства прописано в п. 8.11 Правил № 200. Згідно з цим пунктом такий ліміт установлюється уповноваженим банком лише тим суб'єктам підприємницької діяльності, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу.

При цьому до розрахунку ліміту не включаються кошти, призначені для виплати заробітної плати нерезидентам та на відрядження працівників за кордон.

Понадлімітні залишки готівкової іноземної валюти підлягають повній інкасації в уповноважений банк та зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті підприємства.

Якщо підприємство працює цілодобово, то закінченням робочого дня вважається початок операційного дня банку, в якому воно обслуговується.

У разі роботи підприємства у вихідні та святкові дні, воно може перевищувати встановлений ліміт залишку іноземної валюти в касі з обов'язковою інкасацією понадлімітних залишків в уповноважений банк не пізніше наступного робочого дня банку.

Що стосується інших підприємств, які не можуть розраховуватися в готівковій інвалюті, але використовують її, наприклад, для відряджень, слід пам'ятати про п. 8.4 Правил № 200. Там, зокрема, зазначено, що невикористаний залишок готівкової інвалюти, який було отримано з банківського рахунка на відрядження, необхідно повернути уповноваженому банку протягом 5 банківських днів із дня її оприбуткування в касі.

Згідно з п. 2.8 Положення № 637 підприємства мають право зберігати у позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка, що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково повинна здаватися до банків для її зарахування на банківські рахунки.

При цьому в п. 5.1 цього Положення вказано, що строки здавання підприємствами готівкової виручки для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством та встановлюються за погодженням з відповідним банком (де відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) з урахуванням таких вимог:

а) для підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки, — щодня (у день надходження готівкової виручки до їх кас);

б) для підприємств, в яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіками змінності згідно із законодавством України, не дає можливості забезпечити здавання готівкової виручки в день її надходження, — наступного дня за днем надходження готівкової виручки до каси;

в) для підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, — не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.

Якщо підприємство працює у вихідні та святкові дні й не має можливості через відсутність відповідної домовленості з банком на інкасацію здати отриману за ці дні готівкову виручку, то вона повинна здаватися підприємством до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Строки здавання підприємствами готівки погоджуються з банком та визначаються в договорах банківського рахунка.

Готівка, що не перевищує ліміт каси, може не здаватися до банку. Власне в цьому і полягає сенс установлення ліміту каси.

В окремих випадках готівка не вважається понадлімітною в день її надходження та не бере участі в розрахунку ліміту каси. Так, згідно з п. 5.9 Положення № 637 не вважаються понадлімітними в день їх надходження готівкові кошти, що:

— здані до обслуговуючого банку в сумі, що перевищила встановлений ліміт каси, не пізніше наступного робочого дня банку;

— видані наступного дня для використання підприємством на потреби, пов'язані з його діяльністю (без попереднього здавання до банку та одночасного отримання з каси банку);

— надійшли до каси підприємства у вихідні та святкові дні та здані до обслуговуючого банку в сумі, що перевищила встановлений ліміт каси, наступного робочого дня банку та підприємства або видані наступного робочого дня для використання підприємством на потреби, пов'язані з його діяльністю (без попереднього здавання до банку й одночасного отримання з каси банку).

Із цього приводу ДПАУ в п. 4.4 Методрекомендацій № 210 зазначила: готівкові кошти, що перевищили встановлений ліміт каси в день їх надходження до каси підприємства, не вважаються понадлімітними, якщо вони здані до установ банку наступного робочого дня банку навіть у сумі меншій ніж та, що перевищила ліміт каси в попередній день, за умови використання підприємством залишку коштів (що перевищив ліміт) на потреби, пов'язані з діяльністю підприємства.

Тобто суму понадлімітної виручки в повному обсязі здавати до банку не обов'язково: здати можна тільки її частину, а залишок не пізніше наступного робочого дня видати на госппотреби, у тому числі на відрядження.

У такому разі підприємство дотримає умови п. 5.9 Положення № 637 та кошти, що надійшли до каси, не вважатимуться понадлімітними в день їх надходження. Відповідно до підприємства не застосовуватимуться штрафні санкції, установлені ст. 1 Указу № 436 за перевищення ліміту каси.

Також нагадуємо, що не вважаються понадлімітними й суми, перелічені в п. 2.10 Положення № 637, а саме:

— готівка, отримана в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів, та зберігаються в касі протягом 3 робочих днів, уключаючи день отримання готівки в банку;

— готівкова виручка (у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату грошей), за рахунок якої здійснюються виплати, що належать до фонду оплати праці (якщо вона зберігається в касі протягом 3 робочих днів із дня настання строків цих виплат).

Окремо слід зазначити про готівку, призначену для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності. Згідно з п. 3.2 Інструкції № 5 допомога по тимчасовій непрацездатності не належить до фонду оплати праці (ФОП), тому готівка, що призначена для її виплати та перевищує ліміт каси, може виплачуватися підприємством у межах Положення № 637 фактично два дні (уключаючи день надходження до каси). Після закінчення цього строку понадлімітна готівка, не витрачена на виплату такої допомоги, повинна бути здана до банку. На це вказує НБУ в листі від 13.05.2005 р. № 11-113/1569-4857. Це саме стосується й інших виплат, що не входять до ФОП: декретні, інші допомоги за рахунок соцстраху.

Для розрахунку ліміту каси підприємство використовує дані за будь-які три місяці підряд з останніх 12 місяців, що передують даті встановлення ліміту каси (див. п. 5.4 Положення № 637). При цьому сам розрахунок здійснюється одним із двох запропонованих у п. 5.3 Положення № 637 способів:

— або на підставі середньоденних надходжень готівки до каси . У разі обрання цього способу величина середньоденних надходжень визначається як відношення готівкової виручки/надходжень готівки за будь-які 3 місяці підряд до кількості робочих днів підприємства в цьому тримісячному періоді. Такий спосіб розрахунку ліміту доцільно використовувати, наприклад, магазинам;

— або на підставі середньоденної видачі готівки з каси . У цьому випадку величина середньоденної видачі визначається як відношення сум витрати по касі за будь-який тримісячний період до кількості робочих днів підприємства за такий тримісячний строк. Зазначений порядок розрахунку ліміту каси використовують, як правило, підприємства, які мають незначні (або нульові) надходження грошових коштів до каси і при цьому здійснюють операції з їх видачі. Наприклад, підприємствам оптової торгівлі, що здійснюють торговельні операції виключно шляхом безготівкових розрахунків, застосовувати цей спосіб порекомендував сам НБУ (див. п. 5 листа від 01.03.2005 р. № 11-111/680-1907).

Зауважимо: якщо ліміт каси переглядається, наприклад, 5 червня 2012 року, то відповідні три місяці можна вибирати з усього дванадцятимісячного періоду, що передує вказаній даті, — що розпочався 5 червня 2011 року та закінчився 4 червня 2012 року (як та, так і інша дата, можуть включатися, тобто відповідно, починати або закінчувати обраний при складанні Розрахунку тримісячний строк).

Такий самий підхід, на наш погляд, має застосовуватися й щодо тримісячного строку. Відмінність полягає лише в тому, що для цього періоду конкретну дату його початку (закінчення) не приписано законодавчо, а вибирається підприємством на свій розсуд. Наприклад, якщо вибираються перші три місяці із зазначених для прикладу дванадцяти (тобто з 5 червня 2011 року по 4 червня 2012 року включно), то тримісячний строк обчислюється з 5 червня 2011 року по 4 вересня 2011 року включно, якщо останні — з 5 березня 2012 року по 4 червня 2012 року включно (докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 23, с. 42).

Вибір одного із запропонованих Положенням № 637 способів розрахунку ліміту каси здійснюється за рішенням керівника або уповноваженої ним особи з урахуванням режиму та специфіки роботи підприємства, віддаленості від банку, обсягів касових оборотів (надходжень та витрат) за всіма рахунками. Важливим показником є й строк здавання до банку готівки: щодня чи в діапазоні до п'яти днів. Саме він визначає коефіцієнт, який може застосовуватися до розміру середньоденного ліміту, отриманого шляхом розрахунку.

Таблиця 1

Порядок розрахунку ліміту каси

За правилами абзацу п'ятого п. 5.4 Положення № 637 підприємства, в яких відповідний середньоденний показник, обчислений на підставі касових оборотів, дорівнює нулю або не перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто не більше 170 грн.), можуть установити ліміт каси в розмірі, що перевищує розрахований середньоденний показник, але не більше 170 грн.

Таким чином, будь-яке підприємство з невеликими (або нульовими) оборотами (наприклад, що не здійснює готівкових розрахунків, тобто коли гроші до банку воно не здає, а тільки отримує на виплату заробітної плати та видачу під звіт на госппотреби) може встановити собі ліміт каси на рівні 170 грн. На це вказує й НБУ в листі від 18.12.2006 р. № 11-115/4668-13627.

Підприємства різних організаційно-правових форм (акціонерні товариства, агрофірми тощо), що виготовляють та переробляють сільгосппродукцію, можуть установлювати (переглядати) ліміт каси на період заготівлі та переробки сільгосппродукції відповідно до фактичних показників їх касових оборотів (надходжень або видачі готівки) за будь-які три місяці сезону виробництва (переробки) сільгосппродукції попереднього року (п. 5.5 Положення № 637).

Приклад 1. Приватне підприємство «Модерн», що здійснює роздрібну торгівлю, відповідно до договору банківського обслуговування здає виручку до банку щодня.

Розрахуємо ліміт каси на підставі даних про рух готівки в касі підприємства за останні 12 місяців, що передують даті встановлення ліміту.

Таблиця 2

Касові обороти підприємства за останні 12 місяців

Як ви пам'ятаєте, для розрахунку ліміту каси використовуються дані за будь-які три місяці підряд з останніх 12 місяців, що передують даті встановлення ліміту.

У цьому випадку ліміт каси розраховуватимемо на підставі середньоденних надходжень готівки до каси, оскільки цей спосіб найреальніше відображає поточні обсяги касових оборотів підприємства.

У цій ситуації доцільно взяти дані за січень — березень 2012 року, оскільки саме в цьому періоді виручка була максимальною та склала 58400 (14000 + 200 + 2400 + 13800 + 2400 + 14200 + 2400 + 9000).

Кількість робочих днів у вибраному періоді — 62 (20 + 21 + 21).

Величина середньоденних надходжень дорівнює 941,94 грн. (58400 : 62).

Виходячи з розрахунку, підприємство має право встановити ліміт каси в розмірі, що не перевищує 941,94 грн.

Припустимо, ліміт каси встановлено на рівні 940 грн.

Наведемо зразок заповнення Розрахунку.

Приклад 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Барс» здійснює операції, пов'язані з розрахунками виключно в безготівковій формі. При цьому з каси підприємства видаються кошти під звіт на госппотреби та на відрядження.

Розрахуємо ліміт каси на підставі середньоденної видачі готівки з каси підприємства за останні 12 місяців, що передують даті встановлення ліміту.

Таблиця 3

Обсяг видачі з каси готівки

У цьому випадку, як і в прикладі 1, для розрахунку доцільно узяти дані за січень — березень 2012 року, оскільки саме в цьому періоді обсяг видачі готівки з каси був максимальним та становив 18300 (5900 + 6100 + 6300).

Кількість робочих днів у вибраному періоді — 62 (20 + 21 + 21).

Величина середньоденної видачі дорівнює 295,16 грн. (18300 : 62).

Виходячи з розрахунку, підприємство має право встановити ліміт каси в розмірі, що не перевищує 295,16 грн.

Припустимо, ліміт каси встановлено на рівні 295 грн.

Наведемо зразок заповнення Розрахунку.

Оскільки в прикладі 2 встановлено, що готівка задається до банку один раз на п'ять робочих днів, максимальна сума ліміту каси в цьому випадку становитиме 1475 грн. (295 грн. x 5 днів).

Ліміт каси певним чином пов'язаний із лімітом готівкових розрахунків.

Як відомо, гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома документами не повинна перевищувати 10000 грн. Кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції. Отриману суму порівнюють із затвердженим лімітом каси (див. останній абзац п. 2.3 Положення № 637). Це стосується тільки того, хто сплачує готівку, а от одержувати можна в будь-якому розмірі, тут ліміт не встановлено.

Якщо при порівнянні виявиться, що встановлений ліміт каси перевищено, на підприємство згідно з Указом № 436 накладається штраф у двократному розмірі суми виявленої понадлімітної виручки за кожен день.

Приклад 3. Працівник підприємства за рахунок коштів, виданих під звіт*, придбав в іншого підприємства на суму 12500 грн. товарно-матеріальні цінності, оплату яких було здійснено за одним платіжним документом.

* Нагадаємо: ліміт у 10 тис. грн. слід дотримувати навіть у випадку, якщо працівник купує для підприємства «за свої», що йому в подальшому компенсується на підставі авансового звіту. Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 44, с. 20.

Припустимо, що підприємством встановлено ліміт каси в розмірі 900 грн.

У цьому випадку перевищення над допустимими 10000 грн. склало 2500 грн. Отже, суму перевищення (2500 грн.) потрібно додати до фактичних залишків готівки в касі підприємства на кінець того дня, коли працівник оплатив товарно-матеріальні цінності (припустимо, що залишок у касі дорівнює 300 грн.). Отримуємо 2800 грн. (2500 грн. + 300 грн.).

Отриманий результат (2800 грн.) слід порівняти з установленим на підприємстві лімітом каси (900 грн.). У такому разі додатна різниця між результатом та лімітом каси, що дорівнює 1900 грн. (2800 грн. - 900 грн.), вважатиметься перевищенням установлених залишків готівки в касі в день оплати товарно-матеріальних цінностей.

У зв'язку із зазначеним перевищенням до підприємства застосовується штраф у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки, тобто в цьому випадку його сума становитиме 3800 грн. (1900 грн. х 2).

Отже, перевищення межі готівкових розрахунків краще не допускати.

Вимог про регулярний перегляд підприємством установленого ліміту каси Положення № 637 не містить. Обов'язковість перегляду ліміту закріплено лише для одного випадку — якщо його було встановлено на підставі прогнозних розрахунків «новачками» або підприємствами, що працювали тільки за безготівковим розрахунком, а тепер почали використовувати й розрахунки готівкою.

Водночас суб'єкти господарювання мають право (але не зобов'язані) переглядати ліміт каси за певних обставин, перелічених у п. 5.11 Положення № 637, а саме:

— у зв'язку зі змінами законодавства України;

— за наявності відповідних факторів об'єктивного характеру (зміни в надходженнях, витратах готівки, внутрішнього трудового розпорядку, графіків змінності тощо).

Таким чином, можна зробити висновок: підприємство самостійно з урахуванням об'єктивних факторів повинно визначати необхідність та періодичність перегляду встановленого ліміту. На це звертає увагу і НБУ (див. листи від 01.12.2009 р. № 11-113/5438-22292 і від 19.05.2006 р. № 11-113/1903-5427).

При черговому встановленні ліміту каси необхідні документи (нормативно-правові акти, внутрішні документи (розрахунки) підприємства, затверджені (підписані) керівником чи уповноваженою ним особою), на підставі яких переглянуто ліміт, строки здавання готівки, додаються до відповідних наказів (розпоряджень), договорів банківського рахунка підприємства.

Якщо відокремлений підрозділ (філія) планує здійснювати операції з готівкою, то юридична особа (головне підприємство) повинна самостійно встановити для нього ліміт каси. За наявності в підприємства декількох відокремлених підрозділів для кожного з них встановлюється свій окремий ліміт каси.

Величину ліміту каси відокремленому підрозділу підприємство розраховує в загальновстановленому порядку — відповідно до гл. 5 Положення № 637, виходячи з руху готівки у відокремленому підрозділі (філії). При цьому за результатами розрахунку для кожного відокремленого підрозділу підприємство складає окремі Розрахунки.

Що стосується нововідкритих філій, то, на наш погляд, при встановленні ліміту для них підприємство також має право скористатися нормами абзацу третього п. 5.2 Положення № 637 та встановити їм на перші 3 місяці роботи прогнозний ліміт каси (хоча прямо з п. 5.2 це й не випливає), а після закінчення цього строку переглянути такий ліміт з урахуванням фактичних показників касових оборотів підрозділу.

Зауважимо також, що згідно з роз'ясненнями НБУ, які стосуються відокремлених підрозділів:

— тримісячний період, установлений для розрахунку ліміту, може бути вибрано різним для різних відокремлених підрозділів підприємства залежно від специфіки їх діяльності (див. лист НБУ від 19.05.2006 р. № 11-113/1875-5345). Отже, цілком допустимо, якщо, наприклад, у червні 2012 року одній філії буде встановлено ліміт виходячи з оборотів за березень — травень 2012 року, а іншому — за жовтень — грудень 2011 року. Додамо, що, на наш погляд, у цьому випадку можуть розрізнятися і самі способи розрахунку лімітів кас: наприклад, для головного підприємства ліміт може бути розраховано за середньоденними надходженнями, а для відокремленого підрозділу (якщо, наприклад, надходження до каси в нього нульові або мінімальні, а переважно здійснюється витрата готівки) — за середньоденною видачею готівки (або навпаки). Отже, у різних касах підприємства ліміт може бути різний. Крім того, при перегляді ліміту спосіб розрахунку ліміту конкретної каси також може змінюватися — підприємство може виходити з більш вигідного для нього варіанта;

— місце проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО підпадає під визначення «каса», тому відокремленому підрозділу, в якому здійснюються розрахунки через РРО, може бути встановлено ліміт залишку готівки в касі (п. 1 листа НБУ від 04.10.2007 р. № 11-115/3693-10119);

— для відокремленого підрозділу ліміт каси встановлюється в цілому, без розподілу його на кожну касу, що входить до складу цього відокремленого підрозділу (лист НБУ від 22.11.2006 р. № 11-115/4301-12445). Інакше кажучи, якщо у відокремленого підрозділу є декілька кас (приміром, декілька РРО), то встановлюється один ліміт на всі каси такого відокремленого підрозділу (а не на кожен РРО).

До відома відокремленого підрозділу ліміт каси підприємство доводить відповідним внутрішнім наказом (розпорядженням). Із цього приводу НБУ в листі від 13.04.2005 р. № 11-113/1228-3747 зазначив таке: оскільки обов'язкові реквізити такого внутрішнього наказу (розпорядження) Положенням № 637 не регламентовано, вони можуть визначатися керівником підприємства самостійно, виходячи із законодавчо встановлених вимог. Звертаємо увагу, що доведення підприємством установлених сум ліміту своїм відокремлених підрозділам відповідними розпорядчими документами може бути проконтрольовано під час перевірки касової дисципліни (див. п. 7.21 Положення № 637, п. 3.3 Методрекомендацій № 210).

Готівка, що надійшла протягом дня до каси відокремленого підрозділу, яка перевищила встановлений ліміт, може бути здана таким підрозділом або до уповноваженого банку, або до каси головного підприємства не пізніше наступного дня. При цьому, якщо відокремлений підрозділ здав понадлімітну готівку до каси головного підприємства, ми вважаємо, що ця головна каса повинна переправити гроші до банку в цей же день (або видати на госппотреби).

Якщо ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), він вважається нульовим. У цьому випадку вся готівка, що залишилася в касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог Положення № 637, є понадлімітною (див. п. 5.8 Положення № 637). Виявлення ж понадлімітних залишків у касі підприємства загрожує йому застосуванням штрафних санкцій у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день (ст. 1 Указу № 436).

Зауважимо: хоча готівкові штрафи, передбачені Указом № 436, і є адміністративно-господарськими санкціями, на що звертав увагу НБУ в листі від 10.08.2007 р. № 11-113/3036-8220, строки давності, установлені ст. 250 ГКУ (а саме протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік із дня порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил провадження господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом), до них застосувати не можна. Відповідні зміни було внесено до ст. 250 ГКУ Законом № 2756 («Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 101). НБУ визнає, що на такі штрафи поширюється встановлений ст. 102 ПКУ строк давності в 1095 днів (див. лист НБУ від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354 // «Податки та бухгалтерський облік, 2011, спецвипуск № 9).

Крім того, за порушення, пов'язане з понадлімітною готівкою, посадових осіб підприємства може бути притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 164² КпАПу вигляді штрафу в розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.). Повторне таке порушення протягом року карається штрафом у розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.).

Візьміть до відома: у разі виявлення у філії понадлімітної готівки ліміт каси головного підприємства не береться до розрахунку.