Щодо податкових зобов’язань з ПДВ при знищенні товару через пожежу або крадіжку
Лист Державної податкової служби України від 11.04.2012 р. № 5378/5/15-3416
Державна податкова служба України розглянула лист Міністерства внутрішніх справ України <…> щодо нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість при знищенні товару через пожежу або крадіжку та повідомляє.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — Кодекс) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 189.1 статті 189 Кодексу у разі постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання, постачання товарів/послуг та виробничих основних засобів відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих основних засобів, база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент переведення (постачання), а для товарів/послуг — не нижче цін придбання.
Враховуючи наведене, якщо платником податку суми ПДВ, сплачені при придбанні товарно-матеріальних цінностей, віднесені до складу податкового кредиту, то оскільки у зв'язку з їх викраденням (знищенням в результаті пожежі) вони не можуть бути використані у господарській діяльності, платник податку повинен нарахувати податкові зобов'язання незалежно від того, чи встановлено винних осіб та чи стягуються з таких осіб втрати.
При цьому відшкодування заподіяних втрат винними особами не призводить до додаткового виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.
Нарахування податкових зобов'язань по факту викрадення (знищення в результаті пожежі) товарно-матеріальних цінностей здійснюється у тому звітному податковому періоді, в якому встановлений такий факт викрадення (знищення в результаті пожежі) товарно-матеріальних цінностей.
У випадку коли платник податків не здійснив відповідного нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за результатом викрадення (знищення в результаті пожежі) товарно-матеріальних цінностей, а органом ДПС України в ході проведення документальної перевірки буде встановлений факт заниження податкових зобов'язань з ПДВ та донараховані податкові зобов'язання з ПДВ, до даного платника податку будуть застосовані відповідні фінансові санкції. При цьому дані нарахування можуть бути проведені в ході документальної перевірки, з обов'язковим зазначенням в акті перевірки виду порушення та статей нормативно-правових актів, які порушені.
В доповнення до викладеного ДПС України інформує, що відповіді на поставлені запитання містяться у Єдиній базі податкових знань ДПС України за адресою www.sta.gov.ua.
Що стосується застосування статті 199 Кодексу, то ДПС України повідомляє, що дана стаття застосовується при придбанні та/або виготовленні товарів/послуг, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — в неоподатковуваних.
Заступник Голови А. Ігнатов
коментар редакції
ПДВ-облік списання викрадених
(знищених унаслідок пожежі) ТМЦ
Лист, що коментується, є роз'ясненням податківців щодо порядку відображення в ПДВ-обліку податкових наслідків знищення товарно-матеріальних цінностей (далі — ТМЦ) у результаті пожежі чи викрадення. У ньому вони, по суті, узагальнили ті рекомендації, які свого часу було розміщено в розділі 130.09 Єдиної бази податкових знань на офіційному сайті ДПСУ: www.sts.gov.ua (далі — ЄБПЗ).
Як цілком справедливо зазначають податківці у своєму листі, втрати ТМЦ унаслідок викрадення (пожежі) для цілей податкового обліку розцінюються як їх використання, не пов'язане з господарською діяльністю підприємства. І саме цей факт визначає подальший порядок податкового обліку таких втрат.
Так, якщо суми «вхідного» ПДВ, сплаченого у складі вартості вкрадених (знищених внаслідок пожежі) ТМЦ, раніше було віднесено до складу податкового кредиту, то підприємство, керуючись п. 189.1 ПКУ, відображає нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за ставкою 20 %. При цьому база оподаткування визначається відповідно до все того ж п. 189.1 ПКУ виходячи з вартості не нижче ціни придбання (для продукції та товарів), а для основних засобів — виходячи з їх балансової вартості на момент викрадення чи пожежі.
Нарахування податкових зобов'язань за фактом викрадення (знищення внаслідок пожежі) ТМЦ здійснюється в тому звітному податковому періоді, в якому такий факт установлено.
Ще одна важлива обставина, на яку податківці вказують у своєму листі: податкові зобов'язання з ПДВ слід нараховувати незалежно від того, чи встановлені винні особи та чи стягуються з таких осіб збитки. При цьому відшкодування винними особами нанесених збитків не спричинює додаткового виникнення податкових зобов'язань.
Абсолютно згодні з позицією, яку зайняли фахівці ДПСУ щодо цього питання. Водночас зі свого боку хотілося б зробити декілька важливих зауважень та доповнень.
По-перше, слід пам'ятати, що нарахування податкових зобов'язань з ПДВ підприємством, яке виявило факт викрадення (знищення внаслідок пожежі) ТМЦ, спричинює необхідність виписки самому собі податкової накладної у двох примірниках (обидва з яких залишаються на підприємстві). При цьому в лівій верхній частині оригіналу такої податкової накладної в полі «Залишається в продавця (тип причини)» проставляється відмітка «Х» та вказується тип причини «13 — Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності». Принаймні на необхідність застосування саме цього коду типу причини вказують податківці в консультації, розміщеній у розділі 130.21 ЄБПЗ.
По-друге, це роз'яснення в повному обсязі справедливе тільки для випадків списання в результаті викрадення чи пожежі товарів та продукції підприємства. А от в разі ліквідації внаслідок викрадення (пожежі) об'єктів основних засобів положення листа, на нашу думку, слід застосовувати з оглядкою на спеціальну норму, установлену абзацом другим п. 189.9 ПКУ. Нагадаємо: відповідно до нього податкові зобов'язання з ПДВ не виникають, зокрема, у таких випадках:
— якщо основні виробничі засоби ліквідуються без згоди платника податків, у тому числі в разі їх викрадення;
— коли платник податків надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, унаслідок чого вони не можуть використовуватися в майбутньому за первісним призначенням.
У разі списання об'єкта основних засобів у зв'язку з установленням факту його викрадення (зникнення), документальним підтвердженням буде відповідний документ, виданий правоохоронним органом. Крім того, документами, що підтверджують знищення, розібрання основного засобу, у тому числі й у результаті пожежі, можуть бути Акт на списання основних засобів (типова форма № ОЗ-3), Акт на списання автотранспортних засобів (типова форма № ОЗ-4), висновок відповідної експертної комісії про неможливість використання основних засобів за первісним призначенням унаслідок неможливості здійснення ремонту тощо.
Зауважимо: думку про те, що у випадках, спеціально передбачених абзацом другим п. 189.9 ПКУ, ліквідація основних засобів не потребує додаткового нарахування податкових зобов'язань з ПДВ, поділяють і податківці (див. розділ 130.05 ЄБПЗ).
По-третє, списання ТМЦ (продукції та товарів) унаслідок їх викрадення (знищення в результаті пожежі) не супроводжується коригуванням відображеного раніше «вхідного» ПДВ. Причому, на нашу думку, цей висновок справедливий і для ситуацій, коли суму збитків, зазнаних підприємством, відшкодовує винна особа. Не заперечують проти відсутності будь-яких коригувань податкового кредиту й податківці (див. консультацію, розміщену в розділі 130.05 ЄБПЗ).
Що стосується коригування податкового кредиту з ПДВ, що припадає на недоамортизовану частину списаних унаслідок викрадення (знищення під час пожежі) основних засобів, то його, на нашу думку, також здійснювати не потрібно. Пояснюється це тим, що наразі право платника податків на податковий кредит залежить від використання об'єкта основних засобів у своїй господарській діяльності. А ця умова, навіть у разі ліквідації не повністю замортизованого об'єкта основних засобів, виконується, оскільки такий об'єкт уже встиг узяти участь у діяльності підприємства. Водночас, на думку фахівців ДПСУ, у такій ситуації коригування податкового кредиту обов'язкове (див. консультацію в розділі 130.05 ЄБПЗ).
Алла Свіріденко
