Щодо права на податковий кредит у разі ремонту автомобіля за рахунок страхових виплат
Лист Державної податкової служби України від 12.01.2012 р. № 809/7/15-3417-26
Державна податкова служба України розглянула лист <...> щодо права на податковий кредит у власника автомобіля у разі проведення ремонту автомобіля за рахунок страхових виплат від страхової компанії та повідомляє.
Згідно з підпунктом 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу <...> (далі — Кодекс) не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.
Відповідно до статті 9 Закону України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» <...> страхова виплата — грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Тобто оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ, операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов’язань ні у застрахованої особи, ні у страхової компанії (страховика).
При цьому відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу є об’єктом оподаткування ПДВ. Послуги з ремонту автомобіля, який потрапив у ДТП, є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому незалежно від того, за рахунок чого надходить на рахунок СТО компенсація витрат на проведення такого ремонту, чи у вигляді страхових виплат від страхової компанії, чи у вигляді покриття франшизи від страхувальника, СТО на дату виникнення податкових зобов’язань, що визначається відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу, потрібно виписати податкову накладну на повну вартість послуг з ремонту такого автомобіля та видати її власнику автомобіля, якщо він є зареєстрованим платником ПДВ.
При цьому сума ПДВ, пропорційна частині платежу, сплаченого страховою компанією, до складу податкового кредиту власником автомобіля не відноситься, а страхувальник (власник автомобіля — платник ПДВ) має право включити до податкового кредиту лише ту частину ПДВ, що відповідає частині вартості ремонту автомобіля, яка була сплачена власним коштом такого страхувальника і не була чи не буде погашена за рахунок коштів, отриманих ним від страхової компанії.
Заступник Голови А. Ігнатов
коментар редакції
Ремонт автомобіля за рахунок страхового відшкодування:
на думку ДПСУ, без права на податковий кредит
Головний висновок листа, що коментується, міститься в його прикінцевій частині та полягає в такому: ДПСУ вважає, що при ремонті автомобіля, що потрапив у ДТП, платник має право відобразити податковий кредит лише в частині франшизи, тоді як «вхідний» ПДВ у частині вартості ремонту, оплаченого за рахунок страхового відшкодування (як з рахунка страховика, так і, судячи з конструкції висновку, з рахунка страхувальника), до складу податкового кредиту не включається. Зрозуміло, ми з таким підходом не згодні.
Невідомо, який саме аргумент став підґрунтям для фіскального висновку, але, судячи з усього, ним для ДПСУ стало те, що при оплаті ремонту автомобіля за рахунок страхового відшкодування платник нібито користується не власними коштами, що, звичайно ж, неправильно. Справа в тому, що страхове відшкодування є грошовою сумою, що виплачується страховиком при настанні страхового випадку (у межах договорів майнового страхування). При цьому страхувальник стає її власником та може розпоряджатися цією сумою на власний розсуд, у тому числі спрямувати її на ремонт автомобіля, що потрапив у ДТП. Таким чином, говорити про те, що при перерахуванні оплати СТО за рахунок страхового відшкодування платник користується не власними коштами, підстав немає, а отже, він має повне право на податковий кредит (при дотриманні умов для його формування).
Крім того, аналогічний підхід має застосовуватися і в тому випадку, якщо оплата ремонту за заявою страхувальника надходить безпосередньо з рахунка страховика*.
* У цьому контексті на увагу заслуговує недавня консультація ДПСУ в частині податку на прибуток: зокрема, податківці визнали необхідність застосування п.п. 140.1.6 ПКУ страхувальниками, у тому числі якщо оплата за ремонт надходить з рахунка страховика (див. «Вісник податкової служби України», 2012, № 19, с. 8). Нагадуємо: раніше вони зазначали, що сума страхового відшкодування в такому разі омине облік страхувальника (див. Єдину базу податкових знань, розділ 110.09.01).
Останні висновки листа не викликають нарікань . Дійсно, виплата страхового відшкодування не призводить до зміни ПДВ-наслідків ні у страховика, ні у страхувальника. Крім того, цю суму не потрібно відображати у звітності з ПДВ (Реєстрі, декларації), оскільки, формально кажучи, операція з виплати/отримання страхового відшкодування взагалі не є постачанням.
Податківці також правильно зауважили, що під час надходження оплати за ремонт СТО потрібно скласти податкову накладну на повну вартість ремонту і видати її страхувальнику (якщо той є платником ПДВ). Причому не має значення, за рахунок яких сум надходить така оплата: страхового відшкодування від страховика або покриття франшизи від страхувальника.
Докладніше про облік страхового відшкодування та ремонт за його рахунок основних засобів див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 16, с. 22.
Віталій Смердов
