Комісія із соціального страхування та порядок призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності
Законом № 2240 передбачено, що в разі настання страхових випадків, у тому числі тимчасової непрацездатності, застраховані особи, якими є всі працюючі за трудовим договором, мають право на матеріальне забезпечення, що виплачується за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Органом, уповноваженим призначати «соцстрахівські» допомоги, є комісія (уповноважений) із соціального страхування, яку має бути створено на підприємстві. Про діяльність цього органу та безпосередньо про процедуру призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності читайте в цій статті.
Катерина СКРИПКІНА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Роботодавець самостійно не може приймати рішення про виплату працівникам допомоги за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Відповідно до ч. 3 ст. 50 Закону № 2240 рішення про призначення матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах, допомоги на поховання) та надання соціальних послуг приймає спеціальний орган — комісія (уповноважений) із соціального страхування. Як створюється та діє комісія, з’ясуємо далі.
Діяльність комісії із соціального страхування
Комісія (уповноважений) із соціального страхування створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації, що використовує найману працю, незалежно від форми власності.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до Положення № 25, затвердженого постановою правління Фонду. Постановою № 54, яка набула чинності з 17.02.2012 р., до цього Положення унесено зміни. Положення № 25 з урахуванням унесених змін наведено на с. 41. У цій статті акцентуємо увагу на основних моментах та змінах.
На новоствореному підприємстві комісія (уповноважений) із соціального страхування створюється (обирається) протягом місяця після держреєстрації. Комісія із соціального страхування підприємства створюється, якщо кількість працюючих перевищує 15 осіб. Якщо кількість працівників не перевищує 15 осіб, обирається уповноважений із соціального страхування.
До внесення змін норми Положення № 25 передбачали, що на великих підприємствах, в установах, організаціях, на яких нарахування та виплата заробітної плати, а також виплата матеріального забезпечення за соціальним страхуванням та надання соціальних послуг здійснювалися централізовано, створювалася центральна комісія із соціального страхування підприємства та могли бути створені комісії із соціального страхування в окремих його підрозділах. Після внесення змін усі функції з призначення матеріального забезпечення із соціального страхування та надання соціальних послуг повинна виконувати центральна комісія із соціального страхування (нова редакція абз. 2 п.п. 1.4.1 Положення № 25). Створювати комісії із соціального страхування в окремих підрозділах вказаних вище підприємств, установ і організацій більше немає необхідності.
До складу комісії входять представники:
— адміністрації підприємства, установи, організації;
— застрахованих осіб, тобто працівників підприємства (виборні органи первинної профспілкової організації (профспілковий представник) або інший уповноважений орган, який представляє інтереси застрахованих осіб).
Члени комісії делегуються кожною стороною залежно від кількості застрахованих осіб на підприємстві. Строк їх повноважень та їх кількість установлюються спільним рішенням сторін. Члени комісії не мають права передавати свої повноваження іншим посадовим особам.
Роботодавець оформляє рішення про делегування членів до комісії наказом (іншим розпорядчим документом), представники застрахованих осіб — постановою виборного органу профспілкової організації або рішенням іншого уповноваженого органу.
Основною формою роботи комісії є засідання. На першому засіданні комісії обираються її голова та заступник голови, які повинні представляти різні сторони. У подальшому засідання проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць.
Перелік повноважень комісії (уповноваженого) із соціального страхування наведено в розд. III Положення № 25, який також зазнав змін. Як і раніше, одним із головних обов’язків комісії (уповноваженого) є прийняття рішень про призначення або відмову у призначенні соціальної допомоги, а також рішень про повне або часткове припинення їх виплати.
Призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності
У межах цієї статті розглянемо порядок призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є листок непрацездатності, а у разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, завірена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 51 Закону № 2240). Застраховані особи, які мають пільги щодо розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності, установлені ст. 37 Закону № 2240, крім зазначених документів надають копії відповідних посвідчень або інші документи, що підтверджують право на пільгу.
Тепер, приймаючи рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності й допомоги по вагітності та пологах, комісія (уповноважений) зобов’язана перевіряти не лише правильність видачі листків непрацездатності (як раніше), а й правильність їх заповнення. Ураховуючи ці обов’язки комісії (уповноваженого) із соціального страхування, в сьогоднішньому номері ми публікуємо Інструкцію № 455, яка визначає порядок та умови видачі, продовження листка непрацездатності (див. на с. 34), та Інструкцію № 532, якою встановлено порядок його заповнення (див. на с. 45).
Зауважимо, що до Інструкції № 455 унесено зміни наказом Міністерства охорони здоров’я від 06.12.2011 р. № 882, який набув чинності 17.02.2012 р. Звісно, для перевірки правильності видачі листка непрацездатності членам комісії (уповноваженому) необхідно ознайомитися з повним текстом Інструкції № 455. У цій статті звернемо увагу тільки на зміни, що відбулися.
1. Право видачі листків непрацездатності тепер надано лікуючим лікарям закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності та лікарям, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи — підприємці (нова редакція п.п. 1.4.5 Інструкції № 455). Тобто лікуючі лікарі приватних клінік та лікарі-підприємці мають право видавати листки непрацездатності. До внесення змін право видавати листки непрацездатності мали тільки лікарі державних та комунальних закладів охорони здоров’я.
2. Листок непрацездатності має бути видано та закрито в одному і тому самому лікувально-профілактичному закладі. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом, як і раніше, видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього. Винятком є тільки випадки, коли необхідно долікувати хворого в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. Відповідні уточнення внесено до п. 1.8 Інструкції № 455.
3. Відповідно до нового п. 2.21 Інструкції № 455 працюючим особам, віднесеним до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, листок непрацездатності видається на весь період лікування в санаторно-курортних закладах та спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах з урахуванням часу проїзду в обох напрямках, але не більше строку, передбаченого п. 4.1 Інструкції № 455. Ця зміна пов’язана з тим, що вказані особи мають право на відповідну пільгу, яку передбачено п. 16 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII. При цьому виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється незалежно від того, ким і за чий рахунок видано путівку. Зауважимо, що на практиці чорнобильцям I категорії і раніше видавали листок непрацездатності на вказаний період.
4. У разі стаціонарного лікування дітей віком до 14 років, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання, листок непрацездатності видається на весь період перебування дитини у стаціонарі одному з працюючих батьків або особі, яка його замінює та здійснює догляд за дитиною (оновлений п. 3.10 Інструкції № 455). Раніше в цьому пункті були вказані тільки діти до 14 років, інфіковані вірусом імунодефіциту.
5. У новій редакції викладено п. 3.12 Інструкції № 455, що стосується видачі листка непрацездатності одному з працюючих батьків (опікуну, піклувальнику), який виховує дитину-інваліда до 18 років, для лікування в санаторно-курортному закладі та в медичних центрах реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи (далі — Центр). У старій редакції п. 3.12, де йшлося тільки про лікування в санаторно-курортному закладі, вік дитини-інваліда не мав перевищувати 16 років.
6. Згідно з новою редакцією п. 3.13 Інструкції № 455 листок непрацездатності повинен видаватися працюючій особі, яка здійснює догляд за дитиною віком до 3 років, дитиною-інвалідом віком до 18 років, не лише в разі хвороби матері (опікуна, іншого члена сім’ї, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною віком до 3 років, виховує дитину-інваліда віком до 18 років), як раніше, а й у разі пологів на період, коли вона за медичними висновками лікаря не може здійснювати догляд за дитиною , а також у випадку необхідності догляду за другою хворою дитиною.
7. ЛКК лікувально-профілактичного закладу направляє хворого для огляду на МСЕК за наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворого було звільнено від роботи протягом 4 місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом 5 місяців у зв’язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні 12 місяців, а при захворюванні на туберкульоз — протягом 10 місяців із дня настання непрацездатності (оновлений п. 4.1 Інструкції № 455). Якщо МСЕК установить хворому інвалідність, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується йому до встановлення інвалідності (день установлення інвалідності оплаті не підлягає)*. Особам, яких не визнано інвалідами, у разі визнання їх непрацездатними листок непрацездатності продовжує ЛКК лікувально-профілактичного закладу до відновлення працездатності або повторного направлення на МСЕК (уточнений п. 4.4 Інструкції № 455).
* Докладніше про це читайте у статті «Працівнику встановлено інвалідність: до і після» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 10, с. 41.
Щодо заповнення листка непрацездатності зазначимо таке. Завдання комісії (уповноваженого) із соціального страхування — перевірити, чи дотримано при заповненні листка непрацездатності вимоги Інструкції № 532 (див. на с. 45). Лицьовий бік листка непрацездатності заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка листка непрацездатності заповнюється за місцем роботи застрахованої особи.
Перший розділ зворотного боку листка непрацездатності має бути заповнений табельником або уповноваженою власником особою. Сюди заносяться відомості про місце роботи та період тимчасової непрацездатності.
Другий розділ заповнює працівник відділу кадрів або інша уповноважена особа. Тут робиться відмітка про:
— належність працівника до категорії осіб, які мають право на допомогу в розмірі 100 % незалежно від страхового стажу. Зауважимо, що у бланку листка непрацездатності перелічено не всіх осіб, які потрапляють до цієї категорії згідно зі ст. 37 Закону № 2240;
— страховий стаж застрахованої особи — працівника. Про те, як розраховується страховий стаж, читайте у статті «Розрахунок лікарняних: теорія та практика» на с. 11.
Звертаємо увагу: документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються комісією (уповноваженим) із соціального страхування протягом 10 днів із дня їх надходження .
Перевіривши правильність видачі та заповнення листка непрацездатності, комісія повинна прийняти рішення про призначення або відмову від призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності. Усі рішення комісії (як про призначення допомоги, так і про відмову у призначенні) оформляються протоколом. Звертаємо увагу: форму протоколу засідання комісії змінено постановою № 54 (приклад її заповнення див. на с. 31). При оформленні протоколу необхідно мати на увазі, що згідно з вимогами ст. 52 Закону № 2240 допомогу по тимчасовій непрацездатності має бути виплачено в найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати зарплати. А між призначенням та виплатою суму допомоги необхідно отримати страхові кошти з Фонду — фінансування здійснюється протягом 10 робочих днів із дня отримання заявки-розрахунку. Отже, якщо між датою протоколу та найближчою датою виплати зарплати буде менше 10 робочих днів, може бути порушено строки виплати допомоги, установлені ч. 2 ст. 52 Закону № 2240.
Порушення порядку видачі та (або) заповнення листка непрацездатності можуть бути однією з підстав для відмови у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності. Увесь перелік причин для відмови у призначенні допомоги наведемо в таблиці.
Перелік підстав для відмови у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності
| Причини відмови у призначенні допомоги в разі тимчасової непрацездатності самого працівника | Причини відмови у призначенні допомоги в разі тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною та по догляду за хворим членом сім’ї |
| 1 | 2 |
| 1. Одержання застрахованою особою травм або захворювання при вчиненні нею злочину (п. 1 ч. 1 ст. 36 Закону № 2240) | 1. Перебування в щорічній (основній та додатковій) відпустці (п. 6 ст. 35 Закону № 2240, п. 3.15 Інструкції № 455) |
| 2. Навмисне заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби (п. 2 ч. 1 ст. 36 Закону № 2240) | 2. Перебування в навчальній відпустці (п. 6 ст. 35 Закону № 2240, п. 3.15 Інструкції № 455) |
| 3. Перебування під арештом, проведення судово-медичної експертизи (п. 3 ч. 1 ст. 36 Закону № 2240) | 3. Перебування у творчій відпустці (п. 6 ст. 35 Закону № 2240, п. 3.15 Інструкції № 455) |
| 4. Примусове лікування за постановою суду (п. 4 ч. 1 ст. 36 Закону № 2240) | 4. Перебування у відпустці за свій рахунок (ст. 36 Закону № 2240, п. 3.15 Інструкції № 455) |
| 5. Захворювання або травма, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням* (п. 5 ч. 1 ст. 36 Закону № 2240) | 5. Працівниця працює на умовах неповного робочого часу та одержує допомогу по догляду за дитиною до трьох років — допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною до трьох років у цьому не надається (п. 3.15 Інструкції № 455, лист Мінпраці від 17.07.2009 р. № 197/18/99-09) |
| 6. Перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати (п. 6 ч. 1 ст. 36 Закону № 2240) | 6. Неправильно оформлений листок непрацездатності. До усунення неточностей у заповненому листку непрацездатності допомога по тимчасовій непрацездатності комісією із соціального страхування не призначається (ст. 51 Закону № 2240) |
| 7. Перебування застрахованої особи у творчій відпустці (п. 6 ч. 1 ст. 36 Закону № 2240) |
|
| 8. Перебування застрахованої особи в навчальній відпустці (п. 6 ч. 1 ст. 36 Закону № 2240) | |
| 9. Порушення режиму, установленого для застрахованої особи її лікарем, або нез’явлення без поважних причин у призначений строк на медичний огляд у період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, у тому числі на лікувально-консультативну комісію (ЛКК) або медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) (застраховані особи — порушники втрачають право на допомогу з дня вчинення порушень на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу) (ч. 2 ст. 36 Закону № 2240) | |
| 10. Неправильно оформлений листок непрацездатності. До усунення неточностей у заповненому листку непрацездатності допомога по тимчасовій непрацездатності комісією із соціального страхування не призначається (ст. 51 Закону № 2240) | |
| * Підставою для відмови у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності є причинний зв’язок травми або захворювання з алкогольним, наркотичним, токсичним сп’янінням або діями, пов’язаними з таким сп’янінням, установлений комісією із соціального страхування підприємства, установи, організації. Якщо застрахована особа надала для призначення допомоги листок непрацездатності з позначкою «алкогольне сп’яніння», комісія із соціального страхування підприємства, установи, організації повинна вжити необхідних заходів для з’ясування причин та обставин, за яких ця особа отримала травму або захворювання, що призвело до тимчасової непрацездатності, та прийняти відповідне рішення. У цьому випадку доцільно оформляти у вигляді додатка до протоколу засідання комісії пояснення, довідки, інші матеріали, що свідчать про обґрунтованість прийнятого комісією рішення (див. лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.02.2009 р. № 04-29-352). | |
Причини відмови у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності фіксуються в розділі II протоколу.
Якщо підстави для відмови в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності немає, комісія (уповноважений) приймає рішення про її призначення та оформляє його протоколом (заповнюється розділ I). При заповненні протоколу комісія повинна враховувати причини тимчасової непрацездатності працівника, залежно від яких порядок оплати його листка непрацездатності матиме свої особливості. Наведемо їх у таблиці.
Порядок оплати днів тимчасової непрацездатності
| Причина тимчасової непрацездатності | Порядок оплати тимчасової непрацездатності | Підстава |
| 1 | 2 | 3 |
| Захворювання або травма, не пов’язана з нещасним випадком на виробництві | Перші 5 днів оплачуються за рахунок коштів роботодавця, а починаючи з 6 дня за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності — за рахунок коштів Фонду | П. 1 Порядку № 439, абзаци перший, другий ч. 2 ст. 35 Закону № 2240 |
| Захворювання або травма, не пов’язана з нещасним випадком на виробництві, у інвалідів, які працюють на підприємствах товариств УТОГ і УТОС | За рахунок коштів Фонду починаючи з 1 дня непрацездатності та за весь період до відновлення працездатності | Абзац третій ч. 2 ст. 35 Закону № 2240 |
| Необхідність догляду за хворою дитиною віком до 14 років* | За рахунок коштів Фонду починаючи з 1 дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребувала догляду, але не більше ніж за 14 календарних днів, а в разі стаціонарного лікування дитини — з 1 дня за весь час перебування працівника у стаціонарі разом із хворою дитиною* | Ч. 3 ст. 35 Закону № 2240 |
| Необхідність догляду за хворим членом сім’ї (у тому числі хворою дитиною старше 14 років) | За рахунок коштів Фонду з 1 дня , але не більше ніж за 3 календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, — не більше ніж за 7 календарних днів* | Ч. 4 ст. 35 Закону № 2240 |
| Необхідність догляду за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері чи іншої особи, яка фактично здійснює догляд за такою дитиною | За рахунок коштів Фонду з 1 дня за весь період хвороби матері чи іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною* | Ч. 5 ст. 35 Закону № 2240 |
| Карантин, накладений органами СЕС | За рахунок коштів Фонду з 1 дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини | Ч. 7 ст. 35 Закону № 2240 |
| Протезування за медпоказаннями у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства | За рахунок коштів Фонду з 1 дня за весь період перебування з урахуванням часу на проїзд до стаціонару і назад | Ч. 9 ст. 35 Закону № 2240 |
| Санаторно-курортне лікування | За рахунок коштів Фонду з 1 дня , якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування і проїзду до санаторно-курортного закладу і назад | Ч. 10 ст. 35 Закону № 2240 |
| Санаторно-курортне лікування у реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу працівника, направленого після перенесених захворювань та травм безпосередньо зі стаціонару лікувального закладу | За рахунок коштів Фонду з 1 дня та за весь період перебування в санаторно-курортному закладі (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і назад) | |
| Санаторно-курортне лікування дитини-інваліда віком до 18 років | За рахунок коштів Фонду з 1 дня та за весь період санаторно-курортного лікування такої дитини (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортної установи і назад) за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною-інвалідом | |
| * Особливості видачі батькам листків непрацездатності, що посвідчують непрацездатність працівника у зв’язку з необхідністю догляду за хворою дитиною, було розглянуто у статті | ||
Якщо працівник захворів у період вирішення спору про незаконність його звільнення з роботи, дні хвороби підлягають оплаті за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом (ч. 11 ст. 35 Закону № 2240).
У разі звільнення працівника, який перебуває на лікарняному, нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється за весь період його непрацездатності до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (ч. 2 ст. 35 Закону № 2240). Тобто оплаті підлягають усі дні хвороби незалежно від звільнення працівника.
Як уже зазначалося, якщо листок непрацездатності працівника закривається у зв’язку з установленням йому інвалідності, день установлення інвалідності оплаті не підлягає.
У розділі I протоколу необхідно вказати розмір допомоги (%). Річ у тім, що згідно зі ст. 37 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується залежно від страхового стажу (60 %, 80 % і 100 %), за винятком пільгових категорій, які мають право на допомогу в розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від стажу. Докладніше про це див. на с. 11.
На підставі протоколу член комісії (уповноважений) із соціального страхування заповнює розділ «Призначена допомога», де вказуються розмір допомоги у відсотках та кількість днів тимчасової непрацездатності, що підлягають оплаті.
Протокол передається до бухгалтерії підприємства для здійснення розрахунку, нарахування та виплати оплати перших п’яти днів хвороби та допомоги по тимчасовій непрацездатності. Зауважимо, що бухгалтерія повинна заповнити четвертий розділ листка непрацездатності, де наводиться інформація про зарплату за розрахунковий період та суму допомоги. Комісія (уповноважений) із соціального страхування, у свою чергу, здійснює контроль за правильним нарахуванням та своєчасною їх виплатою.
Далі розглянемо порядок розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
