Щодо нарахування єдиного внеску на суми компенсації за несвоєчасну виплату зарплати звільненим особам
Лист Пенсійного фонду України від 07.09.2011 р. № 18794/03-30
Пенсійний фонд України розглянув лист щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати звільненим особам і повідомляє.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон) базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до п. 2.2.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. № 114/8713, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати належать до фонду оплати праці у складі додаткової заробітної плати.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 7 Закону для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів) та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду — середню заробітну плату за вимушений прогул.
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» набрав чинності з 01.01.2011 р. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, якщо суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати нараховуються звільненим особам за періоди до 01.01.2011 р., тобто до дня набрання чинності Законом, єдиний внесок у такому випадку не нараховується.
У випадку нарахування звільненим особам сум компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за періоди, починаючи з 01.01.2011 р., єдиний внесок розраховується з урахуванням положень частини другої статті 7 Закону.
Директор департаменту надходження доходів В. Литвиненко
коментар редакції
Компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати,
нарахована звільненому працівнику, обкладається ЄСВ
Компенсація за порушення строків виплати заробітної плати може нараховуватися як працівнику підприємства, так і фізичній особі, яка вже не перебуває з підприємством у трудових відносинах (якщо заборгованість із зарплати виплачується після звільнення працівника)*.
* Докладно про порядок нарахування цієї виплати читайте у статті «Компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 5.
Компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати включається до фонду оплати праці згідно з п.п. 2.2.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5). У зв'язку з цим ця виплата включається до бази для справляння ЄСВ на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464). Отже, якщо компенсація за несвоєчасну виплату зарплати нараховується працівнику підприємства, то на неї нараховується та з неї утримується ЄСВ.
До ситуації, коли компенсація за несвоєчасну виплату зарплати нараховується колишньому працівнику, тобто після розірвання з ним трудового договору, у пенсійників особливий підхід. Нагадаємо, що з моменту набуття чинності Законом № 2464 (з 01.01.2011 р.) позиція Пенсійного фонду щодо справляння ЄСВ з виплат звільненим працівникам така:
— виплати за відпрацьований час уключаються до бази для справляння ЄСВ з урахуванням ч. 2 ст. 7 Закону № 2464, за винятком виплат, нарахованих за періоди до 01.01.2011 р.;
— виплати за невідпрацьований час не підлягають обкладенню ЄСВ.
Такі висновки зроблено в листах Пенсійного фонду від 28.02.2011 р. № 3837/03-20, від 03.03.2011 р. № 4149/05-10 («Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 45), від 18.10.2011 р. № 22373/03-20. Фахівці цього відомства аргументують свою позицію, посилаючись на положення ч. 2 ст. 7 Закону № 2464, з яких випливає, що нарахована після звільнення заробітна плата за відпрацьований час обкладається ЄСВ. Розподіл на періоди до і після 01.01.2011 р. пояснюється тим, що Закон № 2464 набув чинності з 01.01.2011 р., тоді як згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Під виплатами за невідпрацьований час розуміються виключно виплати, зазначені в п.п. 2.2.12 Інструкції № 5. Роз'яснення, наведені в листі, підтверджують, що фахівці Пенсійного фонду не розбиратимуться, чи є певна виплата виплатою за відпрацьований час за своєю суттю. У зв'язку з тим, що компенсація за несвоєчасну виплату зарплати вказана в п.п. 2.2.8, а не в п.п. 2.2.12 Інструкції № 5, до неї застосовується такий самий підхід, як до виплат за відпрацьований час. Хоча компенсація нараховується згідно з вимогами чинного законодавства, а не за фактично відпрацьований працівником час.
Укотре зауважимо, що, на нашу думку, положення ч. 2 ст. 7 Закону № 2464 суперечать положенням ст. 4 цього Закону. Підприємство, що нараховує виплати працівнику після його звільнення, не зобов'язане нараховувати, утримувати та сплачувати до Пенсійного фонду ЄСВ, оскільки на момент нарахування будь-якої виплати, у тому числі за невідпрацьований час, особі, яка не перебуває з підприємством у трудових відносинах, колишній роботодавець не є страхувальником щодо такої особи, а колишній працівник не є застрахованою особою.
Проте спорити з пенсійниками, ураховуючи розміри фінансових санкцій за несплату ЄСВ, буде собі дорожче. Тому роботодавцям, які не бажають мати додаткових проблем, слід керуватися роз'ясненнями Пенсійного фонду, згідно з якими компенсація за порушення строків виплати заробітної плати, нарахована звільненим працівникам:
— уключається до бази для справляння ЄСВ, якщо її нараховано за місяці, починаючи із січня 2011 року;
— не включається до бази для справляння ЄСВ, якщо її нараховано за місяці до 01.01.2011 р.
Якщо після звільнення колишньому працівнику нараховано компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за декілька місяців (починаючи із січня 2011 року), то з метою нарахування ЄСВ суму компенсації необхідно розділити на кількість місяців, зарплата за які компенсується. У Таблиці 6 звіту з ЄСВ (додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2) суми компенсації відображаються за кожним місяцем окремими рядками. При цьому у графі 10 указується тип нарахування «1», а у графі 11 — відповідний місяць і рік.
Катерина Скрипкіна
