Теми статей
Обрати теми

Офісне майно: техніка й інвентар

Редакція ПБО
Стаття

Офісне майно: техніка й інвентар

 

Сьогодні поговоримо про офісне майно. Як об'єкти офісних меблів, комп'ютерної техніки, електроприлади тощо відображаються в бухгалтерському та податковому обліку підприємства, а також чи завжди з «податковими» витратами/амортизацією щодо них погоджуються податківці, розглянемо в цій статті.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Облік офісного майна підпорядковується загальним правилам, тобто в бухгалтерському обліку в такому разі орієнтуються на положення П(С)БО 7, П(С)БО 9, а в податковому — на норми ПКУ.

 

Облік офісного майна: загальні правила

 

Бухгалтерський облік

Бухгалтерський облік офісного майна залежить від вартості* та передбачуваного строку служби (більше чи менше 1 року) об'єктів. Виходячи з цих критеріїв об'єкти, що надходять:

— вартістю понад 2500 грн.* та очікуваним строком корисного використання понад 1 рік зараховуються в бухгалтерському обліку до складу основних засобів (ОЗ — Дт 10) і підлягають амортизації;

— зі строком служби понад 1 рік, однак вартістю «до» 2500 грн.* — належать до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА
Дт 11) і також амортизуються;

— зі строком служби менше 1 року (незалежно від вартості) — є запасами (Дт 20, 22), вартість яких списується в бухгалтерському обліку на витрати періоду за правилами П(С)БО 16.

*Згідно з п. 5 П(С)БО 7 вартісний критерій, що відокремлює в бухгалтерському обліку малоцінні об’єкти від об’єктів основних засобів, підприємство встановлює самостійно. Водночас часто для зближення з податковим обліком (див. визначення «основні засоби» з п.п. 14.1.138 ПКУ, а також п. 14 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) в бухгалтерському обліку його так само, як і в податковому, приймають рівним 2500 грн. Тому далі у статті виходитимемо з того, що вартісну межу і в податковому, і в бухгалтерському обліку встановлено на однаковому рівні — у 2500 грн. (хоча, повторюємо, такий підхід усе-таки не є обов’язковим, і критерії в бухгалтерському та податковому обліку можуть відрізнятися).

 

Податковий облік

Схожа ситуація складається і в податковому обліку, де відображення офісного майна також залежить від строку служби та вартості об'єктів, що надходять. Залежно від цього в податковому обліку витрати на придбання офісних об'єктів:

— зі строком служби понад 1 рік та вартістю, що перевищує 2500 грн., обліковуються у складі основних засобів (п.п. 14.1.138 ПКУ) із зарахуванням до складу відповідних груп згідно з п. 145.1 ПКУ; при цьому щодо таких об'єктів виходячи зі строків корисного використання (але не нижче мінімальних) нараховується «податкова» амортизація (п. 144.1, п.п. 145.1.2 ПКУ);

— зі строком служби понад 1 рік, але за вартістю менше 2500 грн., належать до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (згідно з п. 145.1 ПКУ включаються до групи 11 «МНМА»); у податковому обліку вони також підлягають амортизації, щоправда, за своїми особливими правилами — одним з методів: або методом 50 % на 50 %, або методом 100 % (п.п. 145.1.6 ПКУ); докладніше про облік малоцінних об'єктів див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 9;

— зі строком служби менше 1 року (незалежно від вартості), що є в податковому обліку запасами, відносяться до складу «податкових» витрат (за правилами пп. 138.4, 138.5 ПКУ).

При цьому під час надходження об'єктів офісного майна та віднесення їх до ОЗ або МНМА з граничною величиною «2500 грн.»:

— підприємства — платники ПДВ порівнюють вартість об'єктів «без ПДВ»; вхідний ПДВ у такому разі відносять до податкового кредиту (за умови використання об'єктів, що надходять, в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, — ст. 198, п. 201.10 ПКУ);

— підприємства — неплатники ПДВ (або підприємства — платники ПДВ, що здійснюють операції, які не обкладаються ПДВ) порівнюють вартість об'єктів офісного майна, що придбаваються «з ПДВ». Нагадаємо: свого часу на ці ПДВ-нюанси звертала увагу і ДПАУ в листі від 15.11.2004 р. № 21546/7/11-1117.

Водночас, на відміну від бухгалтерського обліку, для відображення витрат (амортизації) у податковому обліку, як відомо, важливим є зв'язок об’єктів, що використовуються, з господарською діяльністю (п. 144.1, ст. 138 ПКУ). У зв'язку з цим усі офісні об'єкти умовно можна поділити на такі три категорії:

1) що обліковуються «без запитань» у «податкових» витратах або при нарахуванні «податкової» амортизації (як однозначно пов'язані з господарською діяльністю);

2) «спірні» об'єкти, можливість відображення витрат (амортизації) щодо яких (тобто зв'язок із господарською діяльністю, з чим податківці, у свою чергу, інколи погоджуються неохоче) у податковому обліку контролюючим органам доведеться доводити, і

3) об'єкти, що не включаються до «податкових» витрат (використання яких важко пов'язати з господарською діяльністю).

На кожній із категорій зупинимося докладніше. При цьому побіжно відзначимо такий момент. Як відомо, класифікацію ОЗ у податковому обліку за групами (п. 145.1 ПКУ) побудовано в дусі бухоблікового п. 5 П(С)БО 7.
При цьому назви груп у ній подано досить укрупнено, без конкретизації на складові, у зв'язку з чим при віднесенні об'єктів до тих чи інших груп можуть виникати запитання.
У такому разі орієнтиром, як і раніше, можуть бути державні класифікатори, зокрема ДК 013-97 (Державний класифікатор основних фондів), ДК 016-97 (Державний класифікатор продукції та послуг) тощо, спрямовуючи в потрібному напрямку.

 

Об'єкти офісного майна — за «податковими» категоріями:

 

1. Об’єкти, що відображаються в податковому обліку (витратах/амортизації)

 

Офісні меблі

Офісні меблі (столи, стільці, шафи, полиці, тумби, вішалки гардеробні, стелажі тощо), без сумнівів, є об'єктами, пов'язаними з господарською діяльністю підприємства. Тому витрати на їх придбання на загальних підставах може бути відображено в податковому обліку. При цьому об'єкти офісних меблів (вартістю понад 2500 грн.) зараховуються в податковому обліку до групи 6 ОЗ (мінімальний строк «податкової» амортизації щодо них не може бути менше 4 років, п. 145.1 ПКУ). Ну а малоцінні офісні меблі (зі строком служби понад 1 рік і дешевше 2500 грн.) у податковому обліку — це об'єкти групи 11 «МНМА».

 

Комп'ютерна техніка

Комп'ютерна техніка на сьогодні, як незамінний супутник уже практично будь-якої діяльності, поза сумнівом також має «господарський» характер. У зв'язку з цим у податковому обліку комп'ютерні об'єкти зараховують до групи 4 (п. 145.1 ПКУ), в якій окремою позицією, зокрема, виділено: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування чи друкування, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення (мінімальний строк корисного використання («податкової» амортизації) для таких об'єктів установлено у 2 роки). На телефонах (у тому числі стільникових), які також відповідно до п. 145.1 ПКУ потрапляють до «податкової» групи 4, ми трохи пізніше докладно зупинимося окремо (див. статтю на с. 21). Якщо ж вартість комп'ютерних об'єктів (строком служби понад 1 рік) «недотягує» до 2500 грн., то місце їм — у складі податкової малоцінки (група 11).

Стосовно власне комп'ютерів нагадаємо: існують кілька варіантів обліку — на розсуд підприємства можна обліковувати комп'ютер:

— як неподільний об'єкт, вважаючи невіддільними частинами комп'ютера всі його внутрішні та зовнішні складові (і, отже, порівнюючи в такому разі їх усю сукупну вартість з вартісним критерієм у 2500 грн.);

— вважаючи єдиним неподільним об'єктом мінімальний набір комп'ютерних складових (куди, як правило, входять системний блок, монітор, клавіатура та мишка; відповідно якщо вартість такого «комплекту» перевищує 2500 грн., об'єкт зараховують до складу ОЗ);

— шляхом обліку «частинами» , розцінюючи всі комплектуючі та периферійні пристрої як окремі самостійні об'єкти (і відповідно порівнюючи в такому разі з межею у «2500 грн.» кожну зі складових).

Щоправда, як відомо, за часів дії Закону про податок на прибуток податківці, наприклад, податкового обліку комп'ютера «частинами» не схвалювали (п. 46 листа ДПАУ від 07.09.2006 р. № 16636/7/31-3017), у зв'язку з чим оптимальним виходом усе-таки було зупинитися на другому варіанті обліку, вважаючи «комп'ютером» (об'єктом ОЗ у податковому обліку) мінімальний набір зазначених складових (системний блок, монітор, клавіатуру та мишку). І хоча чинний ПКУ (що замінив груповий облік пооб’єктним, а також допускає «розподіл» згідно з п. 146.7) у цьому розумінні дає більше можливостей, проте не виключено, що позиція контролюючих органів із цього приводу не зміниться. А тому другий варіант податкового обліку комп'ютерів, як і раніше, залишиться найбезпечнішим для платників податків (докладніше про підходи до обліку комп'ютерів див. також у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 83; 2011, № 42, с. 20).

А от інші об'єкти комп'ютерної техніки, такі як принтери, сканери, джерела безперебійного живлення (ДБЖ), флешки, зовнішні вінчестери, в податковому обліку розцінюють як самостійні окремі об'єкти. Тому під час надходження кожен з них порівнюють із вартісною межею у 2500 грн. та з урахуванням планованого строку служби в податковому обліку зараховують до складу ОЗ (група 4 «Машини та обладнання»; мінімальний строк «податкової» амортизації для них установлено не менше 2 років — п. 145.1 ПКУ) або МНМА (група 11). До речі, на те, що, наприклад, принтер у податковому обліку обліковується не у складі вартості комп'ютера, а як окремий об'єкт ОЗ групи 4, зверталася увага і в консультації в розділі 110.09.01 ЄБПЗ (Єдиної бази податкових знань, розміщеній на сайті ДПСУ).

Те саме стосується ксероксів (розмножувальної техніки), а також апаратів для знищення документів — усі вони (вартістю понад 2500 грн.) також є окремими об'єктами групи 4 «Машини та обладнання» (мінімальний строк «податкової» амортизації для них з урахуванням п. 145.1 ПКУ становить не менше 5 років).

 

Освітлювальні прилади

Освітлювальні прилади як об'єкти, необхідні в роботі будь-якого підприємства, також вважаються пов'язаними з господарською діяльністю. Світильники, світлові конструкції та обладнання освітлювальне здебільшого (як об'єкти невеликої вартості — «до» 2500 грн.) у податковому обліку виявляться податковою малоцінкою (увійдуть до складу групи 11 «МНМА»). Відповідно залежно від обраного підприємством способу нарахування амортизації вони можуть амортизуватися методом 50 % на 50 % або методом 100 % (п.п. 145.1.6 ПКУ) з віднесенням суми амортизації на «податкові» витрати.

А от при істотній вартості (понад 2500 грн.) вони також можуть виявитися складовими об'єктами групи 4 «Машини та обладнання» (згідно з Державним класифікатором ДК 016-97 мають код 31.5 і містяться в розділі 31 «Машини та апаратура електричні») або (як прилади) об’єктами групи 6 «Інструменти, прилади, інвентар (меблі)».

 

2. «Спірні» об'єкти, «податкові» витрати (амортизацію) щодо яких часом доводиться відстоювати перед податковими органами

Часом платники податків, проявляючи звичну обережність, позбавляють себе можливості врахувати ті або інші витрати в податковому обліку при формуванні об'єкта оподаткування. І слід зауважити: серед причин цього не останнє місце займають «особливі» (інколи суперечливі) погляди контролюючих органів. Серед таких об'єктів зазвичай опиняються мікрохвильові пічі, електрочайники, кавоварки, вентилятори та інші об'єкти побутової техніки. Зупинимося на цих ситуаціях докладніше.

 

Кондиціонери, вентилятори, обігрівачі

Як передбачає ст. 6 Закону про охорону праці , умови праці на робочому місці, а також санітарно-побутові умови мають відповідати вимогам законодавства. Причому створювати на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці, що відповідають умовам нормативно-правових актів, а також забезпечувати дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці — обов'язок роботодавця (ч. 1 ст. 13 Закону про охорону праці).

У свою чергу, відповідно до «працеохоронного» п.п. 140.1.1 ПКУ і п. 1 чинного Переліку № 994 на його розвиток (що обмежує коло витрат), до працеохоронних заходів, витрати на які може бути враховано в податковому обліку, зокрема, належать заходи щодо приведення основних засобів у відповідність до вимог нормативно-правових актів з охорони праці стосовно:

— систем вентиляції та аспірації, пиловловлюючих пристроїв, установок для кондиціонування повітря у приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях;

— установок для нагрівання (охолодження) повітря виробничих, адміністративних та інших приміщень.

Отже, використання кондиціонерів, вентиляторів, обігрівачів, що допомагає підтримувати у приміщенні належний температурний режим, є одним із необхідних заходів з охорони праці і, відповідно, пов'язане з господарською діяльністю.

Водночас, як відомо, у контролюючих органів у минулому із цього приводу можна було зустріти «неприємні» роз'яснення (наприклад, лист ДПА в м. Києві від 20.06.2003 р. № 655/10/31-105 щодо придбання обігрівачів та кондиціонерів підприємством, в якому було зроблено висновок про невідображення витрат на купівлю таких предметів у податковому обліку; а також неоднозначну консультацію з цього питання (скоріше заборонну) в журналі «Вісник податкової служби України», 2007, № 42, с. 18), що, у свою чергу, змушувало платників податків укотре замислитися над можливістю відображення таких витрат у податковому обліку.

На щастя, на сьогодні в консультаціях, розміщених у розділах 110.07.04 та 110.09.01 ЄБПЗ, податківці з посиланням на «працеохоронний» Перелік № 994 вказують на можливість відображення витрат на придбання та установлення системи кондиціонування в податковому обліку. Як роз'яснюється в консультаціях, такі витрати, що розцінюються як поліпшення приміщення (у межах 10 % «ремонтного» ліміту, п. 146.12 ПКУ), відносяться в податковому обліку до складу «податкових» витрат, а в сумі перевищення збільшують балансову вартість об’єкта ОЗ групи 1 (приміщення, в якому система кондиціонування встановлюється). Хоча зауважимо: також можливий і альтернативний варіант, коли на розсуд підприємства кондиціонер, що встановлюється у приміщенні, і в бухгалтерському, і в податковому обліку визнається самостійним об'єктом ОЗ групи 6
і відповідно в такому разі в обліку амортизуватиметься окремо від будівлі (докладніше про це див. статтю «Поліпшення чи об'єкт: проблеми класифікації основних фондів» // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 44, с. 31). Отже, вважаємо, більше запитань з приводу можливості відображення в податковому обліку витрат на оснащення приміщення кондиціонером виникати не повинно.

Аналогічні «працеохоронні» аргументи справедливі і щодо придбання вентиляторів та обігрівачів, мобільних або підлогових кондиціонерів. Щоправда, як правило, такі об'єкти (строком служби понад 1 рік та вартістю до 2500 грн.) у податковому обліку виявлятимуться МНМА (тобто об'єктами «податкової» групи 11, п. 145.1 ПКУ). Якщо ж їх вартість перевищить 2500 грн., то в податковому обліку їх зараховують до групи 6 «Інструменти, прилади, інвентар (меблі)» (мінімальний строк корисного використання/«податкової» амортизації для них установлено рівним 4 рокам).

 

Телевізори, аудіо-, фото- і відеотехніка

Для відображення витрат на купівлю зазначеної техніки в податковому обліку в цьому випадку також має простежуватися зв'язок із господарською діяльністю. Так, «господарська» спрямованість цілком очевидна, якщо фото- і відеотехніку, припустимо, придбавають для рекламного підрозділу підприємства (складання каталогів, рекламних матеріалів, проведення презентацій тощо); аудіотехніку — для запису інтерв'ю, засідань, нарад, ділових переговорів тощо; телевізійну техніку — для перегляду семінарів, тренінгів, демонстрації рекламних роликів тощо. Більше того, для деяких сфер діяльності (реклами, ЗМІ, видавничої, виставкової діяльності тощо) використання зазначеної техніки, потрібно визнати, є невід'ємним атрибутом у роботі.

Але все-таки краще, щоб «господарський» характер у таких випадках підкріплювався документально, наприклад, застерігався в наказі по підприємству на придбання техніки (у якому вказувалася б мета здійснюваної купівлі). Тоді об'єкти теле-, аудіо-, фото- і відеотехніки невеликої вартості (до 2500 грн.), що придбаваються, у податковому обліку зараховуватимуться до групи 11 «МНМА», а більшої вартості (як прилади) — уключатимуться до групи 6 «Інструменти, прилади, інвентар (меблі)» (з нарахуванням «податкової» амортизації протягом не менше 4 років, п. 145.1 ПКУ).

 

Холодильники, мікрохвильові печі, електрочайники, кавоварки, праски та інша побутова техніка

Відразу зауважимо: на наш погляд, витрати на купівлю подібної побутової техніки платник податків на цілком законних підставах має право врахувати для цілей оподаткування. Адже цим створюються належні умови праці, а також дотримуються санітарно-побутові норми на підприємстві. До того ж згідно зі ст. 66 КЗпП роботодавець, серед інших обов'язків, має надати працівникам можливість приймання їжі, а також, як передбачено ст. 141 КЗпП, правильно організовувати працю працівників, створювати умови для підвищення продуктивності праці, дотримуватись законодавства про працю та правил охорони праці, уважно ставитися до потреб та запитів працівників, покращувати умови їх праці та побуту.

Тому вважаємо, що в податковому обліку витрати на придбання необхідної побутової техніки:

— невеликої вартості (до 2500 грн.) обліковуються у складі МНМА (група 11);

— понад 2500 грн. — у складі ОЗ групи 6 «Інструменти, прилади, інвентар (меблі)» (мінімальний строк «податкової» амортизації для якої встановлено у 4 роки, п. 145.1 ПКУ).

Однак можливість відображення в податковому обліку витрат на купівлю подібних побутових об'єктів, слід зауважити, споконвіку не особливо «подобалася» контролюючим органам. Так, у п. 2 листа ДПА в Харківській області від 15.06.2006 р. № 2303/10/15-220 податківці виступали проти відображення витрат на придбання мікрохвильової печі для працівників бухгалтерії, вважаючи їх пов'язаними з фінансуванням особистих потреб фізичних осіб. Щоправда, ще в листі від 14.01.2002 р. № 256/6/15-1216 (коли йшлося про забезпечення необхідним охоронників) ДПАУ, наприклад, погоджувалася з можливістю відображення витрат на придбання холодильника, мікрохвильової печі, чайника в податковому обліку, указуючи в такому разі на їх зв'язок з господарською діяльністю (використання для зберігання та підігрівання їжі працівниками-охоронниками під час несення служби).

А тому не дивно, що не згодні з таким «вибірковим» підходом контролюючих органів платники податків за захистом своїх інтересів зверталися до суду. І судова практика в таких випадках надавала підтримку, цілком справедливо визнаючи правомірність відображення витрат у податковому обліку платниками податків (постанова ВГСУ від 03.08.2005 р. № 25/289 // «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 44; ухвала ВАСУ від 15.01.2008 р.).

Водночас слід зауважити: податківці й досі не відступили від своєї позиції та продовжують висловлюватися в тому ж дусі. Так, схожі роз'яснення й сьогодні можна зустріти в розділах 110.07.20 і 110.09.02 ЄБПЗ, де, зокрема, роз'яснюється таке:

— витрати на придбання (а також ремонт) холодильника, мікрохвильової печі, призначених для користування працівниками, які перебувають із підприємством у трудових відносинах, у податковому обліку не відображаються (не включаються до «податкових» витрат/«податковій» амортизації не підлягають). Аргумент податківців у цьому випадку — забезпечення працівників холодильниками, мікрохвильовими печами, електрочайниками не передбачено «працеохоронним» Переліком № 994;

— водночас, якщо за потреби охорони управлінських та виробничих приміщень, обумовленої веденням господарської діяльності, підприємством з охоронниками укладено відповідні трудові договори, то в цьому випадку витрати на забезпечення таких штатних працівників-охоронників холодильником, мікрохвильовою піччю, електрочайником під час несення ними служби обліковуються у складі адміністративних витрат або підлягають «податковій» амортизації в податковому обліку.

Отже, як бачимо, податківці в цьому випадку погоджуються з можливістю відображення в податковому обліку витрат на купівлю побутової техніки виключно для працівників, які несуть службу на підприємстві та виконують функції охорони. У зв'язку з цим, ураховуючи таку «особливу» думку контролюючих органів із цього приводу, виходом, можливо, може стати «профспілковий» варіант відображення витрат (придбання необхідних об'єктів побутової техніки за рахунок коштів профспілки), який докладніше розглядатиметься далі.

 

3. Об’єкти, що не відображаються в податковому обліку

 

Кулер для води

Як відомо, з урахуванням «працеохоронного» п.п. 140.1.1 ПКУ та чинного Переліку № 994, (що обмежує коло витрат), платник податків має право віднести в податковому обліку до складу «податкових» витрат (як пов'язані з охороною праці) лише витрати з надання працівникам, зайнятим на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, газованої солоної води (п. 6 Переліку № 994).

А от витрати на забезпечення питною водою інших категорій працівників («нешкідливих» виробництв) пов'язати з витратами на охорону праці та віднести до складу «податкових» витрат у податковому обліку на підставі п.п. 140.1.1 ПКУ не вийде, оскільки їх не включено до Переліку № 994. Зауважимо, що в минулому на це звертали увагу й контролюючі органи (лист ДПАУ від 28.10.2008 р. № 484/4/17-0713 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 60; лист Держгірпромнагляду від 26.07.2010 р. № 1/02-11.2-9/3.1/5128 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 73), роз'яснюючи, що витрати на придбання питної води для працівників не пов'язані з веденням господарської діяльності, заходом з охорони праці (через відсутність у Переліку № 994) не є, а вважаються витратами, спрямованими на фінансування особистих потреб фізичних осіб (п.п. 139.1.1 ПКУ), у зв'язку з чим у податковому обліку відображатися не можуть (до «податкових» витрат не включаються/амортизації не підлягають; податковий кредит щодо вхідного ПДВ стосовно них не формується).

Ситуація з установленням кулера (апарата для нагрівання та охолоджування питної води) складається аналогічна. Витрати на його купівлю чи оренду податківці, нагадаємо, також не визнавали пов'язаними з господарською діяльністю (див. консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2006, № 12). З посиланням знову ж таки на те, що такі витрати є фінансуванням особистих потреб працівників, контролюючі органи роз'яснювали, що до витрат у податковому обліку їх не відносять і не амортизують. Тому витрати на установлення в офісі кулера в податковому обліку відобразити не вийде.

Водночас, пам'ятаючи про це, у цьому випадку до ситуації можна підійти інакше і як альтернативний використовувати «профспілковий» варіант — наприклад, придбати кулер і купувати надалі воду за рахунок коштів профспілкової організації, що включила відповідну статтю витрат до свого кошторису. Причому якщо профспілкових коштів для цього виявиться недостатньо, підприємство може поповнити бюджет профспілки, перерахувавши їй необхідну суму грошових коштів (добровільні пожертвування). При цьому в податковому обліку таку суму (згідно з п.п. «а» п.п. 138.10.6 ПКУ — як кошти, перераховані неприбутковим, визначеним ст. 157 ПКУ, — у тому числі профспілковим, організаціям) може бути включено підприємством до «податкових» витрат у розмірі, що не перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (з відображенням у складі інших витрат у рядку 06.4 декларації з податку на прибуток і розшифровкою в рядку 06.4.1 додатка ІВ).

 

Тренажери, спортінвентар

Витрати на тренажери, м'ячі, баскетбольні щити, тенісні ракетки та інше спортивне приладдя, що придбаваються для проведення відпочинку і дозвілля працівників у податковому обліку, оминуть «податкові» витрати/амортизацію — як не пов'язані з господарською діяльністю. Тому такі витрати відображатимуться лише в бухгалтерському обліку (де залежно від вартості та строку служби можуть опинитися серед ОЗ, МНМА чи запасів).

А тепер розглянемо приклад.

Приклад . До офісу підприємства на загальну суму 11200 грн. придбано:

— книжкові шафи — 3 шт. за ціною 840 грн.(у тому числі ПДВ — 140 грн.) за шафу;

— холодильник — вартістю 3300 грн. (у тому числі ПДВ — 550 грн.) та електрочайник вартістю 60 грн. (у тому числі ПДВ — 10 грн.) — для відділу охорони;

— фотоапарат — вартістю 4080 (у тому числі ПДВ — 680 грн.) — для відділу реклами;

— тенісний стіл — вартістю 1240 грн., з урахуванням ПДВ.

В обліку підприємства операції з придбання майна буде відображено таким чином:

 

Облік офісного майна

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,
грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

1. Перераховано постачальникам передоплату за товари, що придбаваються

371

311

11200

2. Відображено податковий кредит з ПДВ (на підставі податкових накладних) стосовно об'єктів, що придбаваються з метою використання в господарській діяльності

641

644

1660

3. Отримано від постачальників:

— книжкові шафи (3 шт. за ціною за 1 шт. 840 грн., у тому числі ПДВ — 140 грн.)

153

631

2100

644

631

420

— холодильник

152

631

2750

644

631

550

— електрочайник

153

631

50

644

631

10

— фотоапарат

152

631

3400

644

631

680

— тенісний стіл

153

631

1240

4. Відображено залік заборгованості

631

371

11200

5. Уведено в експлуатацію:

— книжкові шафи

112

153

2100

92

132

2100

2100*

— холодильник

106

152

2750

— **

— електрочайник

112

153

50

92

132

50

50*

— фотоапарат

106

152

3400

— ***

— тенісний стіл

112

153

1240

949

132

1240

— ****

* Припустимо, при передачі об'єктів МНМА (книжкових шаф та електрочайника) в експлуатацію підприємство нараховує амортизацію методом 100 % (п.п. 145.1.6 ПКУ). Суму амортизації, нарахованої щодо переданого в експлуатацію електрочайнику, придбаного для потреб працівників-охоронників, підприємство в податковому обліку відносить до «податкових» витрат (до складу адміністративних витрат згідно з п.п. 138.10.2 ПКУ).

** Починаючи з наступного місяця (місяця, наступного за місяцем уведення холодильника, придбаного для потреб працівників-охоронників, в експлуатацію), щодо нього починає нараховуватися «бухгалтерська» та «податкова» амортизація. Припустимо, строк корисного використання холодильника встановлено підприємством у 10 років (згідно з п. 145.1 ПКУ для групи 6 не може бути менше 4 років). Тоді сума амортизації (Дт 92 — Кт 131), яка щомісяця нараховується для холодильника, становитиме 22,92 грн. (2750 грн. : 10 років : 12 місяців).

*** Починаючи з наступного місяця (місяця, наступного за місяцем передачі фотоапарата, придбаного для відділу реклами, в експлуатацію) щодо нього починає нараховуватися «бухгалтерська» та «податкова» амортизація. Припустимо, строк корисного використання фотоапарата встановлено підприємством у 5 років (згідно з п. 145.1 ПКУ для групи 6 не може бути менше 4 років). Тоді сума амортизації (Дт 93 — Кт 131), яка щомісяця нараховується щодо фотоапарата, становитиме 56,67 грн. (3400 грн. : 5 років : 12 місяців).

**** Щодо придбаного тенісного стола при передачі в експлуатацію амортизація нараховується тільки в бухгалтерському обліку. У податковому обліку такий об'єкт не амортизується (до «податкової» групи 11 «МНМА» не зараховується), оскільки витрати на його придбання не пов'язані з веденням господарської діяльності.

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі