Фірмовий одяг в офісі
На підприємстві прийнято рішення забезпечити працівників офісу фірмовим одягом (елементами фірмового одягу), виконаним у колірній гамі, притаманній підприємству, що містить його логотип. Причому погоджено, що такий одяг не надаватиметься в особисте користування працівникам. Який порядок обліку витрат на впровадження фірмового одягу в офісний стиль підприємства?
(м. Харків)
Податківці щодо можливості відображення витрат на забезпечення працівників фірмовим одягом досить категоричні ще з часів дії норм Закону про податок на прибуток. На їх думку, ураховувати у складі валових витрат вартість фірмового (форменого) одягу для працівників підприємства можливо було тільки в тому випадку, якщо такий одяг був спеціальним — входив до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та передбаченим Типовими галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (див. лист ДПАУ від 22.01.2004 р. № 439/6/15-1116, п. 5 листа ДПАУ від 05.12.2005 р. № 24181/7/22-1017, а також консультацію в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 20, с. 29). Отже, якщо фірмовий одяг не було віднесено до категорії спеціального одягу, усі витрати на його придбання до складу валових витрат не включалися.
На нашу думку, забезпечення працівників офісу фірмовим одягом повністю пов'язане з господарською діяльністю підприємства. Адже цей одяг має на меті забезпечити охайний зовнішній вигляд персоналу, який працює в офісі, візуально підтримати імідж підприємства і в такий спосіб залишити в пам'яті клієнтів та контрагентів підприємства, котрі відвідали офіс, приємне враження та впізнаванність серед інших конкурентів.
При цьому зверніть увагу: для відображення витрат на забезпечення працівників офісу фірмовим одягом (елементами фірмового одягу) п.п. 140.1.1 ПКУ як підставу для віднесення вартості такого одягу на валові витрати в цьому випадку застосовуватися не може. Він стосується виключно витрат на забезпечення працівників спеціальним (форменим) одягом, переліки та норми видачі якого затверджено Кабінетом Міністрів України. І пов'язувати його з можливістю відображення витрат на фірмовий одяг, щодо якого порядок видачі та норми на законодавчому рівні не встановлено, не варто.
У цьому випадку підприємство самостійно визначає, одягом якого вигляду (елементами одягу) забезпечити працівників офісу, і керується при цьому суто індивідуальним рішенням, визначаючи його дизайн (зовнішній вигляд), строк служби та порядок видачі. При цьому все це відбувається не на підставі нормативно-правового акта, а встановлюється безпосередньо керівником підприємства на підставі наказу (розпорядження), де обумовлено, що він не передається в особисте користування.
Причому оскільки фірмовий одяг , яким підприємство в цьому випадку планує забезпечити працівників офісу , буде виконано в колірній гаммі, притаманній підприємству, що містить його логотип, то найприйнятнішою підставою для відображення витрат на його виготовлення буде п.п. 138.10.3 ПКУ, де наведено перелік витрат на збут, що включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, серед яких наявні й витрати на рекламу — п.п. «г» п.п. 138.10.3 ПКУ. У декларації такі витрати відображаються у складі показника рядка 06.2.
При цьому якщо підприємство — платник ПДВ, то щодо витрат на виготовлення фірмового одягу, ураховуючи їх господарську спрямованість, суму «вхідного» ПДВ (виходячи з договірної вартості, але не вище за рівень звичайних цін) за наявності податкової накладної воно має право віднести до податкового кредиту (пп. 198.1 і 198.3 ПКУ).
Крім того, вартість фірмового одягу, виданого працівнику в тимчасове користування, якщо таку видачу передбачено у трудовому чи колективному договорі, не включається до оподатковуваного доходу і не обкладається ПДФО (п.п. «а» п.п. 164.2.17).
Наталія Дзюба, економіст-аналітик
