Якщо працівниця збирається в декрет

Якщо працівниця збирається в декрет

Один із минулих номерів нашої газети було присвячено порядку призначення, розрахунку та виплати сум лікарняних. У цій статті йтиметься ще про одну виплату, що здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, — допомогу по вагітності та пологах.

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Порядок № 1 — Порядок надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затверджений наказом Мінпраці від 10.01.2001 р. № 1.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Постанова № 9 — постанова Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9.

Інструкція № 455 — Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 р. № 455.

Інструкція № 532 — Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я, Мінпраці, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.

Лист № 1000 — лист Мінпраці України від
01.02.2010 р. № 1000/0/14-10/18.

Чинним трудовим законодавством для вагітних жінок, які працюють або планують працювати в період вагітності на умовах трудового договору, передбачено низку пільг та гарантій. Оскільки такі пільги та гарантії повинні обов'язково забезпечуватися роботодавцями, перелічимо їх.

Прийняття на роботу . Частиною 1 ст. 22 КЗпП установлено заборону на необґрунтовану відмову у прийнятті на роботу. Так, зокрема, роботодавець не має права відмовити жінці у прийнятті на роботу за мотивами, пов'язаними з її вагітністю (ст. 184 КЗпП). Водночас така відмова можлива в разі, якщо вона є обґрунтованою (наприклад, якщо професійно-кваліфікаційний рівень та досвід роботи жінки не відповідають вимогам роботодавця).

У разі відмови у прийнятті на роботу вагітної жінки роботодавець зобов'язаний повідомити їй причини відмови у письмовій формі. Відмову власника або уповноваженого ним органу у прийнятті на роботу за зазначеними вище мотивами жінка може оскаржити в судовому порядку*.

* Позови про укладення трудових договорів осіб, які вважають, що їм відмовлено в укладенні трудового договору всупереч гарантіям, передбаченим ст. 22 КЗпП, розглядаються безпосередньо районними, районними в місті, міськими або міськрайонними судами (ч. 2 ст. 232 КЗпП, п. 6 постанови № 9).

Слід також зауважити, що Порядком № 1, який визначає умови та механізм надання Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, для вагітних жінок передбачено додаткові гарантії з працевлаштування. Вони полягають у такому: згідно з абзацом десятим п. 4 Порядку № 1 право на працевлаштування на дотаційні місця в першу чергу мають жінки, які повідомили центр зайнятості про свою вагітність та підтвердили її довідкою в установленому порядку. Такі жінки мають право на працевлаштування на дотаційні місця з дня встановлення їм статусу безробітного (п. 4 Порядку № 1). За інших рівних умов перевагу в наданні дотації мають роботодавці, які працевлаштовують вагітних жінок. Докладно про порядок та умови отримання роботодавцями дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних наші читачі зможуть дізнатися зі статті «Дотації для працевлаштування безробітних» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 63, с. 23).

Умови праці. Законодавством про працю встановлено низку заборон та обмежень щодо використання праці вагітних жінок. Перелічимо деякі з них.

1. Не допускається залучення вагітних жінок до робіт у нічний час, до надурочних робіт та робіт у вихідні дні (ст. 55, 63, 176 КЗпП). Крім того, таких працівниць забороняється направляти у відрядження. Ця гарантія поширюється на вагітних жінок протягом усього періоду вагітності. Причому згода вагітної жінки на таку роботу або поїздку у відрядження розглядатиметься лише як обставина, що пом'якшує відповідальність власника підприємства, який порушив норми ст. 55, 63, 176 КЗпП.

2. Згідно зі ст. 178 КЗпП роботодавець зобов'язаний відповідно до медичного висновку (тобто якщо є необхідність) зменшити вагітним жінкам норми виробітку, норми обслуговування або перевести їх на іншу роботу, що є легшою та виключає вплив несприятливих виробничих факторів. Причому при переведенні не обов'язково мають виконуватися обидві вимоги одночасно: робота може бути достатньо легкою для вагітної жінки, тоді досить виключити вплив несприятливих виробничих факторів, або таких факторів може не бути, проте потрібне переведення на легшу роботу.

При переведенні на іншу роботу за вагітною працівницею зберігається середній заробіток за попереднім місцем роботи. Якщо заробіток на легшій роботі вище ніж той, який вагітна жінка отримувала до переведення, їй має виплачуватися фактичний заробіток.

Якщо роботодавець не має можливості своєчасно надати вагітній працівниці іншу роботу, яка є легшою та виключає вплив несприятливих факторів, то до вирішення цього питання така працівниця підлягає звільненню від роботи зі збереженням середньої заробітної плати за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок роботодавця. Звільнення від роботи вагітної працівниці означатиме, що жінка тимчасово не виконує роботу, обумовлену трудовим договором, проте трудові відносини зберігаються.

3. Тимчасове переведення вагітних жінок на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, можливе виключно за їх згодою, навіть у випадках, зазначених у ч. 2 ст. 33 КЗпП (ч. 3 ст. 33 КЗпП).

4. Роботодавець не має права зменшувати заробітну плату працівниці за мотивами, пов'язаними з вагітністю (ч. 1 ст. 184 КЗпП).

5. Роботодавець зобов'язаний на прохання вагітної жінки встановити їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ст. 56 КЗпП). Оплата праці в таких випадках здійснюватиметься пропорційно відпрацьованому часу. Про те, якими є наслідки встановлення неповного робочого часу та як зміна режиму роботи вплине на нарахування різних виплат працівникам, читайте у статті «Неповний робочий час» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 67, с. 32).

6. Для вагітних жінок передбачено й такі пільги, як надання путівок до санаторіїв та будинків відпочинку (ст. 185 КЗпП). Крім того, у разі потреби такі жінки мають право на отримання матеріальної допомоги. Порядок надання таких пільг та гарантій установлюється колективним договором підприємства.

Відпустка. Згідно зі ст. 179 КЗпП та ст. 17 Закону про відпустки на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, порядок оплати якої розглядатиметься далі.

За бажанням працівниці перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї роботодавець зобов'язаний надати їй щорічну відпустку (п. 3 ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки). При цьому щорічну відпустку повної тривалості має бути надано вагітній жінці до закінчення шестимісячного строку безперервної роботи на цьому підприємстві. Якщо в період перебування в щорічній (основній або додатковій) відпустці у працівниці виникає право на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, щорічна відпустка переривається. Невикористана частина щорічної відпустки повинна бути надана працівниці після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами або за згодою сторін перенесена на інший період.

Звільнення. Статтею 184 КЗпП установлено заборону на звільнення з ініціативи роботодавця вагітних жінок, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи або організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців із дня закінчення строкового трудового договору.

Водночас вагітна працівниця має право на підставі ст. 38 КЗпП розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, подавши роботодавцю заяву про звільнення за власним бажанням за два тижні до бажаної дати звільнення. У випадку подання такої заяви, зумовленої неможливістю продовжувати роботу у зв'язку з вагітністю, що підтверджується медичним висновком, роботодавець зобов'язаний звільнити жінку у строк, зазначений нею в заяві (без двотижневого відпрацювання).

Відповідальність за порушення трудового законодавства. За порушення законодавства про працю, у тому числі в разі недотримання зазначених вище пільг та гарантій, посадових осіб підприємства може бути притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.) (ч. 1 ст. 41 КпАП).

Протоколи про адміністративне правопорушення складають державні інспектори інспекції з питань праці. Після оформлення та підписання протоколу формується справа про адміністративне правопорушення для направлення до суду. Рішення про накладення адміністративного штрафу на посадових осіб підприємства за ст. 41 КпАП виноситься судом.

Визначившись з гарантіями та пільгами, установленими законодавством про працю для вагітних жінок, перейдемо безпосередньо до розгляду нюансів надання та оплати відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами є одним із видів соціальних відпусток (ст. 17 Закону про відпустки).

Підставою для надання такої відпустки є оформлений належним чином листок непрацездатності. Порядок заповнення листка непрацездатності регулюється Інструкцією № 532, з повним текстом якої наші читачі могли ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 18, с. 45.

Тривалість цієї відпустки залежить від обставин народження (усиновлення) дитини та визначається відповідно до ст. 17 Закону про відпустки, ч. 1, 2 ст. 38 Закону № 2240, пп. 6.1 — 6.5, 6.11 Інструкції № 455.

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами надається повної тривалості, незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

У разі, коли право на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами виникає в період тимчасової непрацездатності працівниці, листок непрацездатності по тимчасовій непрацездатності закривається, і з дня настання такої відпустки видається листок непрацездатності по вагітності та пологах.

Якщо відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами розпочалася в період простою підприємства не з вини працівниці, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, допомога по вагітності та пологах виплачується з дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами.

Якщо право на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами виникло у жінки в період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, листок непрацездатності по вагітності та пологах видається в загальному порядку та допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від факту отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами є оплачуваною відпусткою. За період перебування жінки в такій відпустці їй надається допомога по вагітності та пологах, що компенсує жінці втрату заробітної плати.

Порядок надання допомоги по вагітності та пологах регулюється Законом № 2240. Рішення про призначення допомоги по вагітності та пологах приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування не пізніше десяти днів із дня надання листка непрацездатності. Оформляється таке рішення протоколом. Допомога по вагітності та пологах виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд), починаючи з першого дня непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами. Оскільки механізм фінансування Фондом та виплати допомоги по вагітності та пологах аналогічний наведеному у статті «Порядок виплати лікарняних» для лікарняних (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 18, с. 23), то на ньому в цій статті не зупинятимемося, а перейдемо безпосередньо до розрахунку сум допомоги по вагітності та пологах.

Розрахунок допомоги по вагітності та пологах здійснюється роботодавцями відповідно до положень Порядку № 1266.

Згідно з п. 20 Порядку № 1266 сума виплат у зв'язку з вагітністю та пологами розраховується шляхом множення суми середньоденної заробітної плати на кількість календарних днів, що припадають на період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

У вигляді формули розрахунок суми допомоги по вагітності та пологах можна зобразити так:

П = ЗП_ср х К_кд(в) ,

де П — допомога по вагітності та пологах;

ЗП_{ср —} сума середньоденної заробітної плати;

К_{кд(в) —} кількість календарних днів, що припадають на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами.

Розглянемо порядок визначення кожного з показників, що беруть участь у розрахунку декретних.

Середньоденна заробітна плата. Розрахунок середньоденної заробітної плати можна зобразити у вигляді формули (п. 14 Порядку № 1266):

ЗП_ср = ЗП : К_кд(рп) ,

де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати;

К_кд(рп) — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Розрахунковим періодом , за який обчислюється середньоденна заробітна плата для оплати декретних, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески (п. 3 Порядку № 1266).

Порядок визначення розрахункового періоду для розрахунку декретних наведемо в таблиці (див. с. 42).

При визначенні кількості календарних днів у розрахунковому періоді місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівницею з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), виключаються з розрахункового періоду. Такі поважні причини* перелічені в абзаці другому п. 9 Порядку № 1266 і їх усього три:

1) тимчасова непрацездатність;

2) відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;

3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком.

* У подальшому у статті під поважними причинами матимуться на увазі виключно ці три причини.

Усі інші дні, не відпрацьовані працівницею в розрахунковому періоді з будь-яких причин (щорічна відпустка, відпустка «за свій рахунок тощо»), ураховуються при визначенні кількості календарних днів у розрахунковому періоді.

Якщо в розрахунковому періоді перед настанням відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами працівниця не мала заробітку з поважних причин або право на таку відпустку виникло в перший день роботи, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

До розрахунку середньоденної заробітної плати для визначення суми допомоги по вагітності та пологах уключаються виплати, що входять:

1) до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5 (інформацію про те, які виплати включаються до фонду оплати праці та беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати, наші читачі можуть знайти в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 34);

2) до бази для нарахування та утримання єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ).

Звертаємо увагу: на відміну від лікарняних, до розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми допомоги по вагітності та пологах уключаються всі виплати, що входять до фонду оплати праці, незалежно від того нараховані вони за відпрацьований чи за невідпрацьований час. До останніх, зокрема, належать відпускні** та інші виплати, зазначені в п.п. 2.2.12 Інструкції № 5.

** Суми відпускних, на відміну від порядку їх фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.

А от заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, які не передбачені актами законодавства або здійснюються понад установлені зазначеними актами норми, нараховані працівнику в місяці, частину якого працівник не працював з поважних причин, для обчислення середньої заробітної плати враховуються пропорційно відпрацьованим у такому місяці робочим дням (абзац другий п. 9 Порядку № 1266).

Отже, якщо в розрахунковому періоді є місяць, який не відпрацьовано повністю з однієї з поважних причин, і в цьому місяці нараховано заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, то такі виплати враховуються пропорційно відпрацьованому часу. Якщо ж місяць розрахункового періоду, в якому було нараховано таку виплату, відпрацьовано працівником повністю, у розрахунку середньої заробітної плати братиме участь уся сума такої виплати.

Окремо варто зупинитися на встановлених Порядком № 1266 обмеженнях за розміром допомоги по вагітності та пологах. Згідно з п. 9 Порядку № 1266 до середньої заробітної плати включається заробітна плата в межах максимальної величини заробітної плати, з якої сплачується ЄСВ (максимальної величини бази нарахування ЄСВ*).

* У 2012 році розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ становить: у січні — березні — 18241 грн., у квітні — червні — 18598 грн., у липні — вересні — 18734 грн., у жовтні — листопаді — 19006 грн., у грудні — 19278 грн.

Крім того, середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах працівниці, яку прийнято на роботу на умовах повної зайнятості, не може перевищувати максимальної бази нарахування ЄСВ у розрахунку на 1 календарний день, що обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 14 Порядку № 1266).

Окремі обмеження передбачено для випадку, коли працівниця йде у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами, пропрацювавши на цьому підприємстві менше календарного місяця. У цьому разі середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюватиметься виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але:

— не вище розміру середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності (за даними Держкомстату**) у відповідному регіоні (в АР Крим, областях, м. Києві і Севастополі) у місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок;

та

— не нижче розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом у місяці настання страхового випадку (абзац другий п. 6 Порядку № 1266). Звертаємо увагу: ця норма поширюється виключно на випадки, коли жінка на цьому підприємстві не відпрацювала жодного повного місяця (з 1-го до 1-го числа). Наприклад, якщо жінку було прийнято на роботу 5 березня 2012 року, а в декрет вона йде 20 березня 2012 року, то розрахунок декретних здійснюватиметься з урахуванням верхнього та нижнього обмеження. Якщо ж жінка давно перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, але перед виходом у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами вона відпрацювала менше місяця (наприклад, у зв'язку з тим, що перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку за медичними показаннями), то розрахунок середньої зарплати для виплати декретних слід здійснювати в загальному порядку (див. лист Мінпраці від 21.01.2010 р. № 11/18/99-10 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 24).

** Дані Держкомстату про розмір середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідному регіоні можна знайти на офіційному веб-сайті Держкомстату України www.ukrstat.gov.ua

Якщо на момент нарахування допомоги по вагітності та пологах не відомий показник середньої зарплати у регіоні (він стає відомим лише 25 — 26 числа наступного місяця), Мінпраці в листі № 1000 рекомендує здійснювати розрахунок та виплату допомоги по вагітності та пологах виходячи з мінімальної заробітної плати, а згодом коригувати розмір цієї виплати.

Верхнє обмеження середньоденної зарплати в розрахунку на 1 календарний день, на думку Мінпраці, викладену в п.п. 2 п. 4 листа № 1000, визначається шляхом ділення середньої зарплати у регіоні в місяці, що передує місяцю настання страхового випадку, на кількість календарних днів у цьому місяцю.

Нижнє обмеження середньоденної зарплати з розрахунку на 1 календарний день визначається шляхом ділення розміру мінімальної зарплати з розрахунку на 1 календарний день, встановленого в місяці настання страхового випадку, на кількість календарних днів цього місяця (лист № 1000).

Календарні дні, що припадають на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами. Розрахунок допомоги по вагітності та пологах здійснюється в календарних днях. Святкові та неробочі дні зі складу календарних днів, за які обчислюється середня зарплата для виплати допомоги по вагітності та пологах, не виключаються (див. лист Мінпраці від 13.02.2010 р. № 36/18/99-10 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 24).

Далі розглянемо порядок відображення сум декретних в обліку та звітності.

Бухгалтерський облік. У бухгалтерському обліку операції з нарахування допомоги по вагітності та пологах відображаються проводкою: дебет субрахунку 378 «Розрахунки з державними цільовими фондами» — кредит субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами».

Податковий облік. Допомога по вагітності та пологах не обкладається ЄСВ, оскільки вона не включається до фонду оплати праці згідно з п. 3.2 Інструкції № 5 та не вказана як база для нарахування та утримання ЄСВ у ст. 7 Закону № 2464.

Ця допомога не включається до складу загального оподатковуваного доходу працівника — платника податку на доходи фізичних осіб (див. п.п. 165.1.1 ПКУ).

Суми допомоги по вагітності та пологах не включаються до складу витрат підприємства, оскільки повністю виплачуються за рахунок коштів Фонду.

Звітність. Відомості про працівницю, якій надавалася відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відображаються роботодавцем в таблиці 5 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2. У таблиці 5, зокрема, зазначається:

— у графі 7 «Категорія особи» — «5»;

— у графі 10 «Період трудових відносин, відносин за договорами цивільно-правового характеру та відпусток (дата початку/дата закінчення) — дата початку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та дата її закінчення згідно з листком непрацездатності.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ допомога по вагітності та пологах відображається з ознакою доходу «128».

Суми допомог по вагітності та пологах підлягають відображенню у звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП, затвердженою постановою правління Фонду від 18.01.2011 р. № 4. Загальна сума нарахованих страхувальником у звітному періоді витрат за рахунок коштів Фонду, у тому числі й на виплату допомоги, відображається в рядку 21 «Витрати з початку року» таблиці I звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП. Розшифровка даних цього рядка за видами виплат наводиться в таблиці II звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП (допомога по вагітності та пологах відображається в рядку 3 таблиці II). При цьому показник рядка 21 таблиці I має дорівнювати показнику рядка 8 таблиці II звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП. Звертаємо увагу, що 17.02.2012 р. набула чинності постанова правління Фонду від 16.11.2011 р. № 56, якою було внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від 18.01.2011 р. № 4 та викладено в новій редакції форму звіту Ф4-ФСС з ТВП. У зв'язку з цим з І кварталу 2012 року звіт до Фонду слід подавати за новою формою.

Числові приклади

Приклад 1. Працівниця підприємства йде у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами з 16 березня по 19 липня 2012 року включно (126 календарних днів). Розрахунковий період: вересень 2011 року — лютий 2012 року. Дані про виплати, нараховані працівниці в розрахунковому періоді, та кількість календарних днів, що беруться до розрахунку, наведемо в таблиці.

Пояснимо розрахунки.

1. Сума матеріальної допомоги до відпустки, нарахована працівниці в листопаді 2011 року, належить до заохочувальних та компенсаційних виплат (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5). Оскільки працівниця частину листопада 2011 року не працювала з поважної причини (тимчасова непрацездатність), то до розрахунку середньої заробітної плати матеріальна допомога включатиметься пропорційно відпрацьованим нею робочим дням у листопаді 2011 року:

200 : 22 x 14 = 127,27 (грн.),

де 14 — кількість робочих днів, відпрацьованих працівницею у листопаді 2011 року.

2. Допомога по тимчасовій непрацездатності не входить до фонду оплати праці (п. 3.2 Інструкції № 5), тому вона не бере участі в розрахунку середньої заробітної плати, а кількість днів хвороби працівниці виключається зі складу календарних днів, що беруть участь у розрахунку, остільки хворобу названо серед поважних причин.

3. У лютому 2012 року працівниця перебувала у відпустці без збереження заробітної плати. Таку відпустку не названо серед поважних причин, тому календарні дні, що припадають на таку відпустку, ураховуються при визначенні кількості календарних днів у розрахунковому періоді.

Сума середньої зарплати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах становитиме:

10611,38 : 175 = 60,64 (грн.).

Сума допомоги по вагітності та пологах:

60,64 x 126 = 7640,64 (грн.).

Приклад 2. Працівницю прийнято на роботу 03.10.2011 р. З 01.12.2011 р. за угодою сторін (ст. 56 КЗпП) її було переведено на роботу з неповним робочим днем (4 години на день при 8-годинному робочому дні). У березні 2012 року працівниця надала належно оформлений листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами, згідно з яким з 21 березня по 24 липня 2012 року працівниця перебуватиме у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами. Розрахунковий період: листопад 2011 року — лютий 2012 року. Дані про виплати, нараховані працівниці в розрахунковому періоді, та кількість календарних днів, що беруться до розрахунку, наведемо в таблиці.

Оскільки допомога по вагітності та пологах виплачується за календарні дні, то режим роботи працівниці не вплине на порядок його розрахунку.

Сума середньої зарплати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах становитиме:

7500,00 : 121 = 61,98 (грн.).

Сума допомоги по вагітності та пологах:

61,98 x 126 = 7809,48 (грн.).

Приклад 3. Використовуючи умови прикладу 2, припустимо, що працівниця після першого листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами, надала другий листок непрацездатності, що подовжує відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами на 14 календарних днів (у зв'язку з ускладненнями в післяпологовому періоді).

У цьому випадку перший і другий листки непрацездатності видано у зв'язку з одним страховим випадком — вагітністю та пологами. Тому другий листок непрацездатності має бути оплачено виходячи із середньої заробітної плати, розрахованої для першого листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами, який було видано на 126 календарних днів. Це підтверджується в листі Фонду від 12.01.2009 р. № 04-06/Б-222з-4 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 16.

Сума допомоги по вагітності та пологах за другим листком непрацездатності становитиме:

61,98 х 14 = 867,72 (грн.)

Приклад 4. Працівниця підприємства перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з лютого 2010 року. У березні 2012 року вона надала листок непрацездатності по вагітності та пологах. Тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами — 126 календарних днів (з 7 березня по 10 липня 2012 року). Оклад працівниці на момент настання страхового випадку — 2200 грн.

У цьому випадку в розрахунковому періоді працівницею не відпрацьовано жодного дня з поважної причини — вона перебувала у відпустці для догляду за дитиною. Тому розраховуватимемо середньоденну заробітну плату діленням окладу працівниці на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44. Причому обмеження, установлене п. 6 Порядку № 1266 (див. вище), тут не працює.

Розрахуємо середньоденну заробітну плату для визначення суми декретних:

2200 : 30,44 = 72,27 (грн.)

Сума декретних становитиме:

72,27 х 126 = 9106,02 (грн.)

Приклад 5. Працівницю прийнято на роботу в порядку переведення з іншого підприємства 1 лютого 2012 року. Згідно з листком непрацездатності працівниця перебуватиме з 29 лютого по 3 липня 2012 року у відпустці для догляду за дитиною (листок непрацездатності видано на 126 календарних днів). Зарплата за відпрацьовані дні лютого 2012 року — 4761,90 грн. Підприємство, на якому зараз працює жінка, розташоване в м. Харкові.

Оскільки працівниця відпрацювала на новому робочому місці менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата для визначення суми декретних розраховуватиметься виходячи з нарахованої заробітної плати за фактично відпрацьований час. При цьому її величина не повинна перевищувати розміру середньої зарплати у Харківській області (адже підприємство розташоване в Харкові) за всіма видами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок (у нашому випадку це січень 2012 року), і бути нижче розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом у місяці настання страхового випадку.

Спочатку розрахуємо фактичну середньоденну заробітну плату для визначення суми допомоги по вагітності та пологах:

4761,90 : 28 = 170,07 (грн.),

де 28 — кількість календарних днів лютого 2012 року, що беруться до розрахунку.

Обчислимо верхнє обмеження середньоденної зарплати в розрахунку на 1 календарний день:

2423 : 31 = 78,16 (грн.),

де 2423 — середня зарплата у Харківській області в січні 2012 року (місяці, що передує місяцю настання страхового випадку) за даними Держкомстату;

31 — кількість календарних днів у січні 2012 року (місяці, що передує місяцю настання страхового випадку).

Визначимо нижнє обмеження:

1073 : 29 = 37 (грн.),

де 1073 — розмір мінімальної заробітної плати в лютому 2012 року (у місяці настання страхового випадку);

29 — кількість календарних днів у лютому 2012 року (місяці настання страхового випадку).

Оскільки середньоденна зарплата, розрахована виходячи з фактичного заробітку працівниці (170,07 грн.), перевищила верхнє обмеження (78,16 грн.), розрахунок допомоги по вагітності та пологах здійснюватиметься виходячи з середньої зарплати за верхнім обмеженням. Сума допомоги по вагітності та пологах становитиме:

78,16 х 126 = 9848,16 (грн.).

Зауважимо, що в цьому випадку працівниця має право звернутися до відділення Фонду для розрахунку суми допомоги по вагітності та пологах сумарно виходячи із заробітку за останнім та попереднім місцями роботи за 6 календарних місяців у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку. Розрахунок допомоги здійснюватиметься Фондом на підставі наданих нею довідок про доходи, без урахування верхнього обмеження за середньою зарплатою у регіоні. А от нарахування та виплату допомоги здійснюватиме роботодавець за останнім місцем роботи на підставі виданої Фондом довідки. Причому звертатися до Фонду працівниці варто лише у випадку, якщо її зарплата на попередніх місцях роботи перевищувала верхнє обмеження за середньою зарплатою у регіоні, з якого й було їй розраховано декретні. В іншому випадку сума допомоги, розрахованої Фондом, може виявитися менше суми декретних, розрахованих нами в цьому прикладі за останнім місцем роботи.

Приклад 6. Згідно з наданим листком непрацездатності працівниця підприємства мала перебувати у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 6 лютого по 10 червня 2012 року. Проте вона продовжувала працювати до 29 лютого включно. Оклад працівниці — 3000 грн.

Ситуація, коли працівниця попри те, що в неї виникає право на відпустку для догляду за дитиною, продовжує працювати, досить часто трапляється на практиці. У зв'язку з цим звернемо увагу наших читачів на такі два важливі моменти, від яких залежить правильність визначення суми допомоги по вагітності та пологах, що підлягає виплаті працівниці.

По-перше , як уже зазначалося, розрахунок середньоденної заробітної плати здійснюється виходячи із заробітку за останні 6 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (тобто на який припадає початок відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами). У цьому випадку страховий випадок у працівниці виникає з дня надання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за медичним висновком, зазначеного в листку непрацездатності, а не з дня, коли вона вирішила припинити працювати та піти у вказану відпустку за власною заявою (див. лист Мінпраці від 23.05.2008 р. № 273/020/99-08 // «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 79).

Отже, розрахунковим періодом у цьому випадку є 6 календарних місяців, що передують місяцю, в якому працівниця мала піти у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами на підставі листка непрацездатності, а саме: серпень 2011 року — січень 2012 року.

За лютий 2012 року, який працівницею було відпрацьовано повністю, їй має бути нараховано заробітну плату, але до розрахунку декретних вона не потрапить.

Припустимо, що сума заробітної плати, нарахованої працівниці в розрахунковому періоді, склала 18000 грн. Кількість календарних днів, що береться до розрахунку, — 184 дні.

Середньоденна заробітна плата для розрахунку декретних становитиме:

18000 : 184 = 97,83 (грн.)

По-друге , ч. 1 ст. 38 Закону № 2240 визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Оскільки працівниця не скористалася своїм правом на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, а продовжила працювати, роботодавець повинен виплатити допомогу по вагітності та пологах тільки за дні її фактичного перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, тобто за період з 1 березня по 10 червня 2012 року.

Звертаємо увагу: одночасно виплачувати і зарплату і допомогу по вагітності та пологах підприємство не має права .

Ураховуючи викладене, сума допомоги по вагітності та пологах становитиме:

97,83 х (126 - 24) = 9978,66 (грн.),

де 24 — кількість днів відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, протягом яких працівниця працювала.

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами — важливий період у житті жінки, який, крім усього іншого, пов'язаний з великою кількістю грошових витрат. Тому своєчасно та в повному обсязі отримати допомогу по вагітності та пологах дуже важливо для майбутньої матусі. А правильно розрахувати, нарахувати та виплатити її допоможе бухгалтерам матеріал цієї статті.