Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань застосування статті 199 розділу V Податкового кодексу України
Наказ від 16 лютого 2012 року № 129
(витяг)
Керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), наказую:
1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань застосування статті 199 розділу V Кодексу.
<…>
Голова О. Клименко
Затверджено наказом ДПС України від 16.02.2012 № 129
Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту у разі використання придбаних та/або виготовлених товарів/послуг, необоротних активів частково в оподатковуваних операціях, а частково — ні
В Узагальнюючій податковій консультації вживаються такі скорочення:
Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI — Кодекс;
Податкова декларація з податку на додану вартість та Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (Д7) — додаток 7 до податкової декларації з податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228 — декларація та додаток 7 відповідно.
Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту регулюється статтею 199 розділу V Кодексу.
Платник податку у разі придбання та/або виготовлення товарів/послуг, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, має право віднести до податкового кредиту ту частку сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях (пункт 199.1 статті 199 Кодексу).
Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (далі — частка використання) визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік (пункт 199.2 статті 199 Кодексу).
Відповідно до пункту 199.3 статті 199 Кодексу платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку визначають у поточному календарному році частку використання на підставі розрахунку, проведеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Відповідно до вимог пункту 199.4 статті 199 Кодексу платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. При проведенні такого перерахунку враховуються відповідні дані декларацій за податкові періоди року, за яким проводиться перерахунок, та уточнюючих розрахунків, поданих протягом такого року. Зазначений перерахунок здійснюється у таблиці 2 додатка 7 декларації за останній податковий період року (пункт 199.5 статті 199 Кодексу) та результати його (значення колонки 10) із протилежним знаком відображаються у рядку 16.4 такої декларації.
Крім того , абзацом другим пункту 199.4 передбачено, що перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання.
коментар редакції
Розподіл ПК з ПДВ: тотальна ревізія поглядів ДПСУ
Порівняно з колишнім Законом про ПДВ, який лише декларував необхідність розподілу «вхідного» ПДВ (див. п.п. 7.4.3), але не встановлював якогось конкретного механізму такого розподілу, наявність у ПКУ ст. 199, що регулює питання пропорційного віднесення сум «вхідного» ПДВ до складу податкового кредиту, розцінювалася як значний прогрес. Водночас скупі норми цієї статті радше нагадували нострадамівські пророцтва — кожен трактував їх по-своєму, причому підтвердити правильність того чи іншого трактування було нічим.
З виходом у березні минулого року нової форми податкової декларації з ПДВ та порядку її заповнення, затверджених наказом ДПАУ від 25.01.2011 р. № 41 (далі — Порядок № 41 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 19), з’явилася можливість дійти вже більш певних висновків щодо цього питання, якими ми не забарилися поділитися з нашими читачами (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 28, с. 50; № 40, с. 27; № 69, с. 26).
І що важливо — правильність наших міркувань тією чи іншою мірою підтверджувалася потім відповідними консультаціями податківців у ЄБПЗ та роз’ясненнями центрального податкового відомства. При цьому навіть ті листи ДПСУ, з якими ми не погоджувалися через розбіжності щодо окремих тактичних питань, як, наприклад, лист від 30.11.2011 р. № 6446/6/15-3415-26 (далі — лист № 6446 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 103), лише підкреслювали збіг наших поглядів на загальну стратегію розподілу (і перерозподілу) «вхідного» ПДВ.
Узагальнююча податкова консультація з окремих питань застосування ст. 199 ПКУ, затверджена наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. № 129 (далі — УПК № 129), що коментується сьогодні, свідчить про суцільну ревізію податківцями своїх колишніх підходів до найважливіших питань пропорційного віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
Слід зауважити, що не завжди проведена ревізія негативно позначиться на платниках податків. Радше навпаки — окремі аспекти нової «розподільної» політики ДПСУ здатні серйозно полегшити їм життя. Питання полягає тільки в тому, наскільки ця політика відповідає базовим принципам розподілу ПК з ПДВ, що встановлені ст. 199 ПКУ та знайшли своє відображення в підзаконних нормативних актах. Спробуємо розібратися.
Для зручності розіб’ємо подальший текст коментаря на підрозділи, що відповідають запитанням, відповіді на які надано в УПК № 129. Оскільки детальний аналіз нових віянь від ДПСУ ще попереду, зупинимося на кожному запитанні максимально стисло, більше уваги приділивши тим із них, які слід урахувати в роботі просто зараз.
Ігор Хмелевський
Запитання 1. Коли проводиться розрахунок розподілу частки використання в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях?
Безпосередньо розрахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями один раз на рік здійснюється у таблиці 1 додатка 7:
декларації за грудень (для платників податку з квартальним звітним періодом — за четвертий квартал), у разі здійснення розрахунку частки використання за попередній календарний рік відповідно до вимог пункту 199.2 статті 199 Кодексу;
декларації звітного податкового періоду , в якому задекларовані оподатковувані та неоподатковувані операції платниками, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, або новоствореними платниками.
коментар редакції
1. Коли проводиться розрахунок ЧВ*?
* Нагадаємо, що в публікаціях, присвячених розподілу «вхідного» ПДВ, таким скороченням ми позначаємо частку використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях.
Сама по собі відповідь на це запитання очевидна — вона міститься у п. 199.2 ПКУ для платників, які минулого року здійснювали неоподатковувані операції (у декларації за останній звітний період минулого року), та в п. 199.3 цього Кодексу — для новостворених платників, а також тих, у яких у минулому році неоподатковуваних операцій не було (у декларації за перший звітний період поточного року, в якому такі операції з’явилися)**. Отримане значення ЧВ застосовується в цілях первинного формування податкового кредиту за придбаними в поточному році товарами/послугами/необоротними активами подвійного призначення.
** І в тому, і в іншому випадку до розрахунку ЧВ слід брати лише операції постачання, тобто операції, що відповідають визначенням, наведеним в пп. 14.1.191 та 14.1.185 ПКУ, у тому числі й операції з передачі у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню (див. абз. «в» п.п. 14.1.191 цього Кодексу). На сьогодні податківці заперечують необхідність уключення до розрахунку ЧВ таких операцій, а також операцій з нарахування податкових зобов’язань на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (див. «Вісник податкової служби України», 2012, № 9 — 10, с. 5-6), з чим ми, зрозуміло, погодитися не можемо.
Нюанс же цієї частини УПК № 129 полягає в тому, що, крім відповіді на запитання «коли…», у ній також з’явилися вказівки на періодичність проведення розрахунку ЧВ. На думку податківців, такий розрахунок має здійснюватися один раз на рік в табл. 1 Додатка Д7 до декларації з ПДВ.
Утім, слід пам’ятати, що в п. 199.4 ПКУ закладено норму про необхідність проведення перерахунку ЧВ у цілях перерозподілу раніше відображеного податкового кредиту. Причому із системного аналізу самої норми можна зробити висновок, що Кодексом установлено різні порядки перерахунку податкового кредиту для товарів/послуг та для об’єктів основних виробничих засобів та нематеріальних активів: для товарів/послуг — за підсумками календарного року; для необоротних активів — за результатами 12, 24, 36 місяців їх використання. Таке її бачення досі підтверджувалося ДПСУ, наприклад, у листі № 6446.
Виходить, що перерахунок ЧВ за необоротними активами мав відбуватися кожного разу в тому звітному періоді, на який припадав 12-й, 24-й або 36-й місяць їх використання (до речі, на це є прямі вказівки в п. 4.5 розд. V як колишнього Порядку № 41, так і чинного сьогодні Порядку № 1492***).
*** Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом МФУ від 25.11.2011 р. № 1492.
Як побачимо з відповіді на третє запитання, наведені норми ПКУ та обох Порядків проігноровано не випадково — тепер податківці вирішили просувати думку про єдиний механізм річного перерахунку ЧВ.
Ігор Хмелевський
Запитання 2. Протягом якого періоду застосовується розрахована частка використання в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях?
Розрахований показник частки використання застосовується для визначення частки сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість під час придбання або виготовлення товарів/послуг, необоротних активів, яку платник має/не має право віднести до податкового кредиту (рядки 15.1/15.2 декларації), протягом поточного календарного року, включаючи й останній період року (грудень або четвертий квартал).
коментар редакції
2. Протягом якого періоду застосовується ЧВ?
По суті, у цій частині УПК № 129 дається відповідь на запитання, що обговорювалося ще минулого року у статті «Нюанси розподілу ПК з ПДВ» («Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 99). Звучить воно так: яке значення ЧВ необхідно використовувати при розподілі «вхідного» ПДВ за товарами/послугами за грудень цього року — торішнє, яким користувалися упродовж цього року, чи вже нове, визначене на наступний рік за 12 місяців поточного року?
Оскільки податківці, як і ми, вважають, що у грудні має застосовуватися та ЧВ, якою користувалися протягом січня — листопада цього року, більше обговорювати тут нема чого.
Ігор Хмелевський
Запитання 3. Коли проводиться перерахунок розподілу частки використання необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях?
Враховуючи, що згідно з Кодексом перерахунок проводиться один раз у кінці року (за підсумками операцій, здійснених протягом року), подальший перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях проводиться за результатами тих календарних років, на які припадають 12, 24, 36 місяці їх використання. Здійснюється такий перерахунок у таблиці 3 додатка 7 декларації за останній податковий період таких років та результат його (значення колонки 8) із протилежним знаком відображається у рядку 16.4 такої декларації.
коментар редакції
3. Коли здійснюється перерахунок ЧВ за необоротними активами?
Відповідь на це запитання є прямим наслідком нової позиції ДПСУ, яку висловлено в п. 1 (див. вище), щодо розрахунку (та перерахунку) ЧВ один раз на рік. А щоб ця позиція виглядала більш-менш законною (адже чинні норми ПКУ, зокрема п. 199.4, не надають належних підстав для такого трактування), наприкінці описової частини УПК № 129 (перед запитанням 1) навіть довелося відповідним чином підкоригувати зазначений пункт.
Так, при цитуванні абз. першого п. 199.4 ПКУ податківці до товарів/послуг додали ще й необоротні активи, чого в оригінальному тексті Кодексу немає. Тим самим вони висловилися за проведення перерахунку у кінці кожного року не лише щодо товарів/послуг подвійного призначення, придбаних у цьому році, а й щодо необоротних активів, початок використання яких припадає на цей рік.
Перерахунок ЧВ за необоротними активами за підсумками 12, 24 і 36 місяців їх використання, про який ідеться в абз. другому п. 199.4 ПКУ, видається їм тепер додатковим відносно основного перерахунку, передбаченого абз. першим цього ж пункту (про що свідчать слова «крім того», з яких розпочинається цитування абз. другого п. 199.4 і яких теж немає в оригінальному тексті Кодексу).
А оскільки розрахунок (перерахунок) ЧВ здійснюється один раз на рік, то і такий додатковий (триразовий) перерахунок за необоротними активами повинен відбуватися не в тому місяці, на який припадає 12-й, 24-й і 36-й місяць використання необоротних активів, а наприкінці того року, на який припадає 12-й, 24-й і 36-й місяць використання цих активів. У результаті окремо взятий необоротний актив братиме участь у перерахунках чотири (!) рази.
Таким чином, про два незалежні один від одного перерахунки (перший — тільки щодо товарів/послуг, а другий — триразовий — тільки щодо необоротних активів), на чому ще нещодавно наполягали автори листа № 6446, відтепер пропонується забути, хоча це прямо суперечить вимогам п. 4.5 розд. V Порядку № 1492.
Покажемо на прикладі, що пропонують податківці. Так, за основними засобами подвійного призначення, придбаними в лютому 2012 року, перший перерахунок слід здійснити у грудні цього ж року в табл. 2 Додатка Д7 разом із товарами/послугами. Наступні три перерахунки мають здійснюватися в табл. 3 цього додатка за грудень 2013, 2014 і 2015 років.
Наскільки виправданою є така різка зміна позиції? Якщо судити про це з точки зору платників податків, то вони від цього повинні тільки виграти, оскільки тепер, по-перше, при проведенні річного перерахунку з кол. 6 і 7 табл. 2 Додатка Д7 не доведеться вилучати показники, що стосуються необоротних активів, а по-друге, не доведеться розраховувати індивідуальні значення ЧВ за необоротними активами, придбаними в різних звітних періодах протягом одного календарного року. З’явилося б таке роз’яснення на рік раніше, одночасно з новими формами ПДВ-звітності та порядком їх заповнення, а також з відповідними корективами в самому п. 199.4 ПКУ, які б усі разом узгоджувалися між собою, — і механізм пропорційного віднесення сум «вхідного» ПДВ до податкового кредиту запрацював би як годинник.
На жаль, на сьогодні час для початку застосування основних положень УПК № 129 безповоротно втрачено. Перший річний перерахунок ЧВ за товарами/послугами (але без необоротних активів) уже відбувся. Для необоротних активів, придбаних у січні та лютому минулого року, настав 12-й місяць їх використання — грудень 2011 року та січень 2012 року відповідно, що змусило провести за ними перерозподіл податкового кредиту. Та й взагалі, чимало підприємств тільки встигли до кінця 2011 року виробити більш-менш зрозумілий алгоритм розподілу (та перерозподілу) ПК з ПДВ, ледь оправившись при цьому від плутанини, унесеної листом № 6446 щодо «старих» основних засобів, як знову несподіваний поворот на 180 градусів.
Безумовно, таке сіпання з одного боку в інший не робить честі головному податковому відомству. І перше, що захотілося порадити нашим читачам у цьому коментарі, — узагалі не звертати уваги на більшість висновків УПК № 129, а продовжувати робити все, як і раніше, наприклад, як було описано в статті «Річний перерахунок податкового кредиту з ПДВ» («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 3). Проте потім усе ж було вирішено винести на суд читацької аудиторії нову схему проведення перерахунку ЧВ (у тому вигляді, як ми її розуміємо після вивчення наказу, що коментується), залишивши право вибору за самими платниками податків. Але перш ніж зробити це, варто обговорити наступне запитання з УПК № 129.
Ігор Хмелевський
Запитання 4. Коли починається відлік використання необоротних актів?
Відлік 12, 24 та 36 місяців використання необоротних активів в оподатковуваних операціях починається з періоду (календарний місяць), в якому такі необоротні активи були введені в експлуатацію.
коментар редакції
4. Коли починається відлік використання необоротних активів?
Непряму відповідь на це запитання можна було отримати ще з п. 6 листа № 6446, де стверджувалося, що для необоротного активу, який почав використовуватися в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях 31 січня 2011 року, відлік перших 12 місяців у цілях перерахунку ЧВ розпочинається із січня 2011 року, оскільки податкова звітність формується за результатами відповідного податкового періоду (місяця, кварталу), а не окремого календарного дня.
У коментарі до зазначеного листа ми не стали відкидати такий підхід, хоча він і суперечить п. 198.5 ПКУ, згідно з яким, зокрема, датою використання основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розд. III цього Кодексу, а витратами при використанні ОЗ є їх амортизація, яка відповідно до п. 146.2 ПКУ нараховується починаючи з місяця, наступного за місяцем уведення об’єкта основних засобів в експлуатацію.
У частині УПК № 129, що коментується, податківці продовжують наполягати, що відлік 12-місячних періодів використання необоротних активів в оподатковуваних операціях розпочинається з періоду, в якому такі необоротні активи було введено в експлуатацію. Якщо вважати це за правильне, то для всіх необоротних активів, придбаних у звітному році з лютого по грудень, перші 12 місяців їх використання припадуть на наступний рік і перший (точніше, другий, але перший із трьох із дванадцятимісячною періодичністю) самостійний перерозподіл ПК за ними потрібно буде виконати лише у грудні наступного року (не рахуючи перерозподілу, який очікує на них спільно з товарами/послугами вже наприкінці цього року).
А от для «січневих» необоротних активів перші 12 місяців у такому разі припадуть уже на цей рік, що призведе до необхідності проведення за ними у грудні цього року як загального, «товарно/послугово/необоротного», так і додаткового, «тільки необоротного», перерахунків. При цьому такий додатковий перерахунок виглядає цілковитою формальністю, оскільки, щоб не задвоїти коригування ПК у ряд. 16.4 декларації, його результат має бути нульовим.
Отже, схема проведення розподілу (та перерозподілу) ПК з ПДВ у трактуванні УПК № 129 буде такою (розпочнемо опис з дати набуття чинності ПКУ, тобто з 01.01.2011 р.):
1) визначаємо ЧВ за результатами 2010 року (при цьому не має значення, що у 2011 році її визначили із запізненням — у березні). Зрозуміло, для «новачків», а також тих, хто не мав неоподатковуваних операцій у 2010 році, розрахунок ЧВ здійснюється так, як зазначено в п. 199.3 ПКУ (див. про це на початку коментаря);
2) протягом усього 2011 року застосовуємо це значення ЧВ для первинного розподілу ПК за всіма придбаннями, що мають подвійне призначення;
3) у грудні 2011 року в табл. 1 Додатка Д7 розраховуємо нове значення ЧВ, яким користуватимемося у 2012 році; у табл. 2 із застосуванням тієї ЧВ, яку визначили в табл. 1, проводимо перерахунок для всіх товарів/послуг/необоротних активів, придбаних у 2011 році для подвійного використання*; табл. 3 заповнюється тільки за необоротними активами, придбаними в січні 2011 року**, проте результатом перерахунку щодо таких активів у кол. 8 буде 0;
4) протягом усього 2012 року Додаток Д7 не подається жодного разу аж до грудня;
5) у грудні 2012 року залишаються справедливими наведені вище міркування щодо заповнення табл. 1 і 2 (в останній проводиться перерахунок щодо всіх товарів/послуг/необоротних активів, придбаних у 2012 році для подвійного використання); крім того, заповнюється табл. 3, в якій:
а) здійснюється перерахунок щодо необоротних активів, придбаних у січні 2011 року (це вже їх третій, проте другий «необоротний» перерахунок);
б) за підсумками 12 місяців використання перерозподіляється ПК за необоротними активами, придбаними у 2011 році з лютого по грудень включно (для них це другий із чотирьох можливих, проте перший «необоротний» перерахунок);
в) виконується перерахунок за необоротними активами, придбаними в січні 2012 року, результат якого буде нульовим;
6) нарешті, у Додатку Д7 за грудень 2013 і 2014 років потрібно буде вкотре перерозподілити ПК за необоротними активами, придбаними в лютому — грудні 2011 року***. При цьому перерахунок за необоротними активами, придбаними в січні 2011 року, востаннє за підсумками 36 місяців відбудеться у грудневій декларації 2013 року. У решті користуємося міркуваннями, наведеними в попередньому пункті.
* При цьому, повторимося, зникає необхідність виключення обсягів придбання необоротних активів з кол. 6 і 7 табл. 2, що доводилося робити, якщо вважати призначення цієї таблиці тільки «товарно-послуговим».
** Про те, що робити з необоротними активами, придбаними ще раніше, ітиметься в наступній частині коментаря.
*** Логічно було б такий перерозподіл здійснювати наростаючим підсумком, тобто за обсягами 2012 — 2013 і 2012 — 2014 років відповідно, для чого досить взяти середнє арифметичне значення ЧВ із табл. 2 за вказані роки. Проте, ні «за», ні «проти» застосування наростаючого підсумку при підрахунку обсягів за 12, 24 і 36 місяців використання необоротних активів податківці поки що не висловилися, тому не виключений і інший розвиток подій: приймати для розрахунків обсяги тільки за поточний рік.
Як видно з наведеної вище схеми, її застосування безпосередньо із січня 2011 року дозволило б уникнути багатьох проблем практичного характеру, зокрема, звільнити від зайвих обчислень при проведенні торішнього перерахунку податкового кредиту. Проте не можна виключати й того, що в окремих випадках не пізно скористатися нею навіть зараз, хоча це може спричинити необхідність подання уточнюючих декларацій з ПДВ за грудень 2011 і січень 2012 року, іноді навіть зі сплатою штрафів.
Єдиних рекомендацій тут дати не вдасться — кожен повинен упевнитися у прийнятності чи неприйнятності нових пропозицій від ДПСУ самостійно. Та ще й подумати про всяк випадок, а що він робитиме, якщо через якийсь час УПК № 129 раптом відкличуть…
Ігор Хмелевський
Запитання 5. Чи здійснюється перерахунок частки використання в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях тих необоротних активів, які придбані до набрання чинності Кодексом?
Перерахунок частки використання тих необоротних активів, які були придбані до набрання чинності Кодексом та по яких 12, 24 або 36 місяці їх використання припадають на період після 01.01.2011, проводиться по тих, що введені в експлуатацію після 01.01.2011.
коментар редакції
5. Чи перераховується ЧВ за «старими» необоротними активами?
Запитання, що набуло величезного резонансу після появи листа № 6446 (нагадаємо, у ньому податківці однозначно висловлювалися за те, що перерахунок податкового кредиту для об’єктів основних виробничих засобів та нематеріальних активів за результатами 12, 24, 36 місяців їх використання має здійснюватися незалежно від дати їх придбання), через кілька місяців луснуло як мильна бульбашка (а це додатково змушує замислитися, чи не спіткає така ж доля УПК № 129, що коментується сьогодні?).
Отже, свіжа думка ДПСУ з цього питання виводить із-під перерахунку не лише ті необоротні активи, за якими на дату набуття чинності ПКУ не минуло більше трьох років від початку їх використання (ми все ж схилялися до необхідності перерахунку ПК за такими активами), а й ті з них, які було введено в експлуатацію до цієї дати. І тільки ті, які придбавалися до 01.01.2011 р. (а отже, первинне формування податкового кредиту за ними вже відбулося в момент придбання), але були введені в експлуатацію після цієї дати, повинні брати участь у триразовому перерахунку податкового кредиту за правилами, установленими абз. другим п. 199.4 ПКУ (за підсумками 12, 24 і 36 місяців їх використання).
Подивимося, як довго проживе ця настанова щодо «старих» ОЗ…
Ігор Хмелевський
Запитання 6. У якому порядку проводиться перерахунок частки для малоцінних предметів?
Перерахунок частки використання в оподатковуваних операціях щодо малоцінних необоротних матеріальних активів (група 11 класифікації основних засобів та інших необоротних активів), мінімально допустимий строк корисного використання яких не визначено (пункт 145.1 статті 145 Кодексу), здійснюється у порядку, передбаченому для товарів/послуг, а не основних засобів.
Заступник директора Департаменту Ю. Лапшин
коментар редакції
6. У якому порядку здійснюється перерахунок ЧВ для «малоцінки»?
Узагалі-то, малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) є складовою частиною необоротних активів, отже, після первісного розподілу «вхідного» ПДВ у момент придбання об’єктів МНМА, призначених для подвійного використання, слід було б здійснювати перерахунок суми такого ПДВ відповідно до правил, установлених п. 199.4 ПКУ для необоротних активів, тобто через 12, 24 і 36 місяців після початку використання.
Проте в УПК № 129 стверджується інше: перерахунок ЧВ щодо МНМА здійснюється в порядку, передбаченому для товарів/послуг, а не основних засобів.
Схоже, законодавець просто забув про «малоцінку», інакше як пояснити, навіщо таким активам, більшість з яких у момент передання в експлуатацію повністю переносять свою вартість на продукцію, що виготовляється, чотири рази брати участь у перерозподілі податкового кредиту. Із цієї причини вважаємо за можливе погодитися з ліберальним підходом податківців до проблеми перерахунку ПК за МНМА.
Ігор Хмелевський
