Перехід на МСФЗ: перше застосування

Перехід на МСФЗ: перше застосування

Тетяна ВОЙТЕНКО, консультант газети «Податки та бухгалтерський облік»

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про бухоблік — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Порядок № 419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419.

Порядок № 1780 — Порядок розкриття інформації про діяльність публічних акціонерних товариств на основі міжнародних стандартів фінансової звітності, затверджений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.11.2010 р. № 1780.

Роз'яснення № 1 — Роз'яснення «Про порядок застосування частини шостої статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо розкриття інформації відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності» від 09.02.2012 р. № 1, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.02.2012 р. № 270.

П(С)БО 1 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.

МСФЗ 1 — Міжнародний стандарт фінансової звітності (IFRS) 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності».

МСБО 1 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (IAS) 1 «Подання фінансової звітності».

МСБО 8 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (IAS) 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».

МСБО 34 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (IAS) 34 «Проміжна фінансова звітність».

Лист № 30523 — спільний лист Національного банку України, Міністерства фінансів України та Державної служби статистики України від 07.12.2011 р. № 12-208/1757-14830, № 31-08410-06-5/30523, № 04/4-07/702.

Спершу уточнимо, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 12¹ Закону про бухоблік публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, що здійснюють господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, зобов'язані складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності (далі — МСФЗ). Згадана норма діє з 1 січня 2012 року.

У свою чергу, згідно з приписами змін, що внесені до Порядку № 419 та набули чинності теж з 01.01.2012 р., фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за МСФЗ публічними акціонерними товариствами, банками, страховиками починаючи з 1 січня 2012 року, а також підприємствами, які провадять господарську діяльність за такими видами:

— надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (група 64 КВЕД ДК 009:2010), а також недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010) — починаючи з 1 січня 2013 року;

— допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг та страхування (група 66 КВЕД ДК 009:2010) — починаючи з 1 січня 2014 року.

Щодо цього питання у своєму спільному листі № 30523 НБУ, Мінфін і ДССУ повідомили таку інформацію.

Так, для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності МСФЗ з 1 січня 2012 року застосовують:

обов'язково — публічні акціонерні товариства, банки, страховики;

добровільно — інші підприємства (суб'єкти господарювання, крім бюджетних установ), які самостійно визначили доцільність застосування міжнародних стандартів. При цьому звертаємо увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 12¹ Закону про бухоблік підприємства, що складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за МСФЗ, повинні проінформувати про це органи статистики (шляхом надсилання листа в передбачені для подання такої звітності строки).

Слід зауважити, що в ч. 6 ст. 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV закріплено обов'язок додаткового розкриття на фондовому ринку (у тому числі шляхом подання звітності до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, далі — НКЦПФР) інформації про свою діяльність відповідно до МСФЗ публічними акціонерними товариствами. При цьому НКЦПФР у Роз'ясненні № 1 переглянула попередню позицію та дозволила таким суб'єктам господарювання не розкривати інформацію про свою діяльність за 2011 рік на основі МСФЗ зважаючи на те, що Порядок № 1780 набув чинності тільки 04.03.2011 р. А от розкриття публічними акціонерними товариствами інформації за 2012 рік має здійснюватися вже за МСФЗ.

Таким чином, чимало підприємств уперше складатимуть МСФЗ-звітність за 2012 рік. Особливості складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за МСФЗ у перші звітні періоди визначає МСФЗ 1, положення якого є обов'язковими до застосування всіма підприємствами, що вперше готують фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність у МСФЗ-форматі. Тобто при переході від національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі — П(С)БО) до застосування МСФЗ підприємства однозначно повинні керуватися положеннями МСФЗ 1.

Під першою фінансовою звітністю підприємства, складеною за МСФЗ, розуміється перша річна фінансова звітність, яку підприємство складає із застосуванням МСФЗ, підтверджуючи це чіткою і беззастережною заявою в такій фінансовій звітності про її відповідність МСФЗ (додаток А до МСФЗ 1).

Згідно з МСФЗ 1 фінансова звітність відповідає МСФЗ, якщо вона відповідає всім без винятку вимогам кожного з МСФЗ, що набув чинності на звітну дату, у всіх його аспектах.

При цьому за приписами параграфа 3 МСФЗ 1 суб'єкти господарювання повинні застосовувати МСФЗ 1 в обов'язковому порядку, якщо подана попередня фінансова звітність:

— підготовлена відповідно до національних вимог, які збігаються з МСФЗ не в усіх аспектах;

— відповідає МСФЗ у всіх аспектах, але при цьому не містить чіткої та беззастережної заяви про відповідність МСФЗ;

— містить чітке твердження про відповідність тільки окремим, а не всім МСФЗ;

— складена згідно з національними вимогами, що не відповідають МСФЗ, але з використанням окремих МСФЗ для обліку статей, щодо яких не існувало національних вимог;

— відповідала національним вимогам, з узгодженням деяких сум із сумами, визначеними згідно з МСФЗ.

Разом з цим, МСФЗ 1 має також застосовуватися, якщо підприємство:

— складало фінансову звітність відповідно до МСФЗ тільки для внутрішнього користування без подання її власникам або іншим зовнішнім користувачам;

— підготувало комплект звітності відповідно до МСФЗ для цілей консолідації, не здійснивши формування повного комплекту фінансової звітності;

— не подавало фінансову звітність за попередні періоди.

У листі № 30523 обумовлено низку випадків, коли вимоги МСФЗ 1 не повинні застосовуватися, а саме, якщо підприємство:

а) припиняє подавати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність згідно з П(С)БО, попередньо подавши її за 2011 рік, а також склавши фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за цей самий період за МСФЗ, яка повинна містити чітку та беззастережну заяву про відповідність МСФЗ;

б) подало фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2011 рік згідно з національними вимогами і ця фінансова звітність та консолідована фінансова звітність містила чітку та беззастережну заяву про відповідність МСФЗ;

чи

в) подавало фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2011 рік і попередні роки власникам або іншим користувачам, яка містила чітку та беззастережну заяву про відповідність МСФЗ, навіть якщо аудитори висловили умовно позитивну думку з приводу такої звітності у своєму аудиторському звіті (висновку).

Здебільшого висновки листа № 30523 фактично повторюють положення параграфа 4 МСФЗ 1 з тією лише різницею, що в останньому відсутні посилання на конкретний звітний 2011 рік. Утім, на наш погляд, навіть наявність чіткого застереження у фінансовій звітності, складеній підприємством згідно з П(С)БО, про її відповідність вимогам МСФЗ не може надати їй статусу МСФЗ-звітності, оскільки національні стандарти багато в чому істотно відрізняються від міжнародних. Інша річ, якби національні правила збігалися з МСФЗ у всіх аспектах. Але, на жаль, наразі відмінності зберігаються і говорити про тотожність правил П(С)БО і МСФЗ не доводиться.

Переходячи на застосування МСФЗ уперше, слід чітко розрізняти дату переходу на МСФЗ та звітну дату.

За нормами ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік, як відомо, звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року. При цьому баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Першим звітним періодом за МСФЗ , виходячи з приписів додатка А до МСФЗ 1, є найпізніший звітний період, охоплений першою фінансовою звітністю за МСФЗ. Відповідно звітна дата за МСФЗ є останнім днем найпізнішого звітного періоду, щодо якого підготовлена фінансова звітність (річна або проміжна) відповідно до МСФЗ. Наприклад, якщо підприємство складатиме першу фінансову звітність за нормами МСФЗ за 2012 рік, то звітною датою буде 31 грудня 2012 року.

Датою переходу на МСФЗ згідно з визначенням терміна, наведеним у додатку А до МСФЗ 1, вважається початок першого періоду, за який підприємство наводить повну порівняльну інформацію згідно з МСФЗ у своїй першій фінансовій звітності за МСФЗ. При цьому за МСФЗ порівняльну інформацію потрібно наводити як мінімум за попередній рік (параграф 21 МСФЗ 1). Отже, якщо кінець звітного періоду, за який підприємство складає першу звітність за МСФЗ, — 31.12.2012 р., то воно зобов'язане навести в повному обсязі порівняльну фінансову звітність за 2011 рік, складену за правилами МСФЗ. У цьому випадку для такого підприємства датою переходу на МСФЗ є 1 січня 2011 року.

На дату переходу на МСФЗ суб'єктом господарювання складається і подається вступний звіт про фінансовий стан (у вітчизняній практиці звіт про фінансовий стан прийнято називати балансом, яким п. 3 П(С)БО 1 вважає «звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал»), що є відправною точкою для подальшого застосування МСФЗ (параграф 6 МСФЗ 1). Причому вступний баланс необхідно сформувати на дату переходу на МСФЗ так, щоб інформація, яка в ньому міститься, відповідала вимогам усіх МСФЗ, що діють на звітну дату. Більше того, параграф 8 МСФЗ 1 указує на можливість використання підприємством нововведеного МСФЗ, який ще не став обов'язковим до застосування, але його дострокове застосування дозволено. Зрозуміло, що дата переходу на МСФЗ і дата вступного балансу збігаються. Скажімо, якщо підприємство складатиме першу фінансову звітність за МСФЗ за 2012 рік та відповідно надаватиме порівняльні дані за 2011 рік, то за таких обставин датою переходу на МСФЗ є 01.01.2011 р. і вступний баланс має бути підготовлено саме на цю дату.

Згідно з вимогами параграфа 21 МСФЗ 1 перша фінансова звітність підприємства, що складається за МСФЗ, повинна містити принаймні:

— три звіти про фінансовий стан (баланс): на дату переходу на МСФЗ, а також на дати закінчення першого порівняльного та звітного періодів;

— два звіти про сукупні доходи (аналог українського звіту про фінансові результати, під яким п. 3 П(С)БО 1 розуміє «звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства»): за порівняльний та звітний періоди;

— два окремі звіти про прибутки та збитки (якщо такі подаються);

— два звіти про рух грошових коштів (прототип вітчизняного звіту про рух грошових коштів — за нормами п. 3 П(С)БО 1 «звіту, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді»): за порівняльний та звітний періоди;

— два звіти про зміни у власному капіталі (цей звіт в Україні більш відомий як звіт про власний капітал, тобто згідно з п. 3 П(С)БО 1 «звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду»): за порівняльний та звітний періоди;

— відповідні примітки, що включають порівняльну інформацію.

До того ж параграф 23 МСФЗ 1 вимагає від підприємств, що застосовують МСФЗ, пояснення, як перехід від національних правил до МСФЗ вплинув на їх фінансовий стан, фінансові результати та грошові потоки, відображені у звітності.

Крім того, перша фінансова звітність підприємства, складена у МСФЗ-форматі, повинна включати узгодження (звіряння) показників щодо власного капіталу та загального сукупного прибутку, наведених у попередніх підготовлених за нормами П(С)БО фінансових звітах, з даними, приведеними у відповідність до вимог МСФЗ, а також містити розкриття інформації про будь-які визнані або сторновані збитки від зменшення корисності (параграф 24 МСФЗ 1).

Одночасно з цим, виходячи з положень п. 25 МСФЗ 1, пояснення до узгоджень мають бути досить докладними з тим, щоб дозволити користувачам фінансової звітності зрозуміти істотні коригування, яким піддалися при переході на МСФЗ звіт про фінансовий стан та звіт про сукупні доходи. Те саме стосується і звіту про рух грошових коштів, поданого раніше відповідно до національних правил.

Якщо говорити про публічні акціонерні товариства, то для них нормативно закріплено, що до складу інформації про їх діяльність на основі МСФЗ, яку необхідно розкрити згідно з Порядком № 1780, обов'язково включається річна фінансова звітність (повний комплект фінансових звітів) товариства, складена за МСФЗ (п. 1 розд. II Порядку № 1780). Одночасно з цим, за бажанням товариства додатково може розкриватися проміжна фінансова звітність, складена за МСФЗ.

Склад повного комплекту фінансових звітів за МСФЗ, що подається публічними акціонерними товариствами до НКЦПФР, наведено в п. 2 розд. II Порядку № 1780 та включає:

— звіт про фінансовий стан (баланс) на кінець звітного періоду;

— звіт про сукупні прибутки та збитки за звітний період;

— звіт про зміни у власному капіталі за звітний період;

— звіт про рух грошових коштів за звітний період;

— примітки, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик, та інші пояснювальні примітки;

— звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного періоду, коли суб'єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно, або здійснює ретроспективний перерахунок статей своїх фінансових звітів, або якщо він перекласифіковує статті своїх фінансових звітів.

Нескладно переконатися, що цей перелік повністю відповідає приписам МСФЗ, за винятком хіба що звіту про сукупні прибутки та збитки, який параграф 10 МСБО 1 називає звітом про сукупні доходи.

Також варто зауважити, що за приписами наказу Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1591 підприємства, які складають фінансову звітність за МСФЗ, подають її за формами, затвердженими П(С)БО, а саме: Баланс за формою № 1, Звіт про фінансові результати за формою № 2, Звіт про рух грошових коштів за формою № 3, Звіт про власний капітал за формою № 4 або ж Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва у складі Балансу за формою № 1-м та Звіту про фінансові результати за формою № 2-м. Щодо обов'язкових для подання звітів, за якими форми не затверджено, то вони складаються в довільній формі, звісно, з урахуванням вимог МСФЗ.

Як випливає з п. 5 листа № 30523, вітчизняні підприємства (крім банків) мають право самостійно обрати дату переходу на МСФЗ: або з 01.01.2011 р., або з 01.01.2012 р. Для банків однозначно датою переходу на МСФЗ є 01.01.2011 р.

Від обраної дати переходу на МСФЗ залежить, яка фінансова звітність буде для підприємства першою, складеною за МСФЗ. Можливі у зв'язку з цим версії розвитку подій наведено в таблиці.

Отже, при обранні датою переходу на МСФЗ 01.01.2011 р.:

1) складається вступний баланс станом на 01.01.2011 р. відповідно до МСФЗ;

2) у фінансовій звітності у 2012 році наводиться порівняльна інформація за 2011 рік, трансформована згідно з вимогами МСФЗ;

3) перша фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складена згідно з МСФЗ, за 2012 рік повинна містити інформацію у балансі станом на 01.01.2011 р., 31.12.2011 р., 31.12.2012 р. та звіти про фінансові результати, звіти про рух грошових коштів, звіти про зміни у власному капіталі за 2011 і 2012 роки, відповідні примітки, у тому числі порівняльну інформацію;

4) для складання порівняльної фінансової звітності та порівняльної консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2011 рік, а також першої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2012 рік застосовуються МСФЗ, чинні на 31.12.2012 р., з урахуванням винятків, визначених у МСФЗ 1.

У ситуації, коли датою переходу на МСФЗ визначено 01.01.2012 р.:

1) складається вступний баланс станом на 01.01.2012 р. згідно з вимогами МСФЗ;

2) у фінансовій звітності за звітні періоди 2012 року не наводиться порівняльна інформація за 2011 рік (крім балансу);

3) перша фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складені відповідно до МСФЗ, за 2013 рік повинні містити інформацію у балансі станом на 01.01.2012 р., 31.12.2012 р., 31.12.2013 р. та звіти про фінансові результати, звіти про рух грошових коштів, звіти про зміни у власному капіталі за 2012 і 2013 роки, відповідні примітки, у тому числі порівняльну інформацію;

4) для підготовки порівняльної фінансової звітності та порівняльної консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2012 рік, а також першої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2013 рік застосовуються МСФЗ, що будуть чинними на 31.12.2013 р., з урахуванням винятків, визначених у МСФЗ 1.

Різниці , що виникають у результаті застосування вимог МСФЗ до операцій та подій при складанні балансу на дату переходу на МСФЗ, п. 8 листа № 30523 пропонує відображати у складі нерозподіленого прибутку (збитку) або інших складових власного капіталу. Це повною мірою узгоджується з вимогами параграфа 11 МСФЗ 1.

Розкривати інформацію про вплив переходу на МСФЗ на фінансовий стан, фінансовий результат (сукупні доходи) та грошові потоки підприємства необхідно так, як того вимагає МСФЗ 1 (п. 9 листа № 30523).

На жаль, у листі № 30523 нічого не зазначається про подання першої проміжної фінансової звітності за МСФЗ. Утім, у вітчизняних реаліях така звітність складатися все-таки повинна.

МСФЗ не вимагають обов'язкового подання проміжної фінансової звітності. Навпаки, МСБО 34 наголошує на добровільному характері прийнятого рішення про складання фінансової звітності за проміжні періоди та містить вказівки, що саме слід уключати до проміжної фінансової інформації, яка публікується.

Що стосується МСФЗ 1 , то згідно з його параграфом 2 при підготовці проміжної фінансової звітності за МСФЗ підприємства повинні застосовувати правила МСФЗ 1 до будь-якого періоду, що є частиною року, який охоплюється першою фінансовою звітністю за МСФЗ.

Відповідно до параграфа 4 МСБО 34 як проміжна фінансова звітність розглядається фінансовий звіт, що містить або повний комплект фінансової звітності (визначений відповідно до вказівок МСБО 1), або комплект стислої фінансової звітності (відповідно до вказівок МСБО 34) за проміжний період. У свою чергу, проміжним є звітний період коротший, ніж повний фінансовий рік.

Таким чином, МСБО 34 пропонує два варіанти подання фінансової звітності за проміжний період:

1) повний комплект фінансової звітності (за аналогією зі звітністю за повний фінансовий рік);

2) скорочений комплект фінансової звітності.

При цьому згідно з параграфом 8 МСБО 34 проміжна скорочена фінансова звітність повинна містити, як мінімум, такі компоненти:

— стислий звіт про фінансовий стан;

— стислий звіт про сукупні доходи, поданий як стислий єдиний звіт або ж стислий окремий звіт про прибутки та збитки і стислий звіт про сукупні доходи;

— стислий звіт про зміни у власному капіталі;

— стислий звіт про рух грошових коштів;

— деякі пояснювальні примітки до звітності.

У вітчизняних реаліях, за нормами ст. 14 Закону про бухоблік підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність. У свою чергу, за приписами ч. 5 ст. 12¹ Закону про бухоблік фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складені за міжнародними стандартами, подаються в порядку, визначеному цим Законом.

Ураховуючи викладене, названим у ст. 12¹ Закону про бухоблік підприємствам складати та подавати проміжну (квартальну) фінансову звітність за МСФЗ, судячи з усього, доведеться починаючи з I кварталу 2012 року. Підтверджує цей факт і Мінфін, який висловився в листах від 05.09.2011 р. № 31-08410-07-29/21847 і від 24.01.2012 р. № 31-08410-07-27/1445 на користь подання квартальної МСФЗ-звітності такими підприємствами. Щоправда, тут слід ураховувати, що за правилами ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік, на відміну від МСБО 34, проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Таким чином, зазначені у ст. 12¹ Закону про бухоблік суб'єкти господарювання вже за підсумками I кварталу 2012 року повинні будуть подавати органам статистики комплект звітності, підготовленої за МСФЗ. Імовірно, останні вимагатимуть подання проміжної фінансової звітності в усіченому форматі у складі всього двох форм: балансу та звіту про фінансові результати (без порівняльної інформації), попри те, що така звітність не відповідатиме вимогам МСБО 34 і МСФЗ 1.

Узагалі-то, за правилами МСФЗ 1 при поданні першої проміжної фінансової звітності за I квартал 2012 року (дата переходу на МСФЗ — 01.01.2011 р., перша річна звітність буде підготовлена за 2012 рік) має бути подано всі форми фінзвітності з порівняльними даними за попередній період, а також складені відповідні узгодження та примітки. Для підприємств, що обрали датою переходу на МСФЗ 01.01.2012 р., ці вимоги будуть актуальними тільки в майбутньому, 2013 році.

Що стосується публічних акціонерних товариств, які відповідно до норм законодавства повинні складати проміжну фінансову звітність та відповідно розкривати регулярну квартальну інформацію на фондовому ринку, то НКЦПФР у Роз'ясненні № 1 зобов'язала їх разом із МСФЗ-звітністю за 2012 рік подавати також проміжну звітність відповідно до МСФЗ, починаючи з фінансової звітності за I квартал 2012 року. Зокрема, випадки обов'язкового подання квартальної фінзвітності за МСФЗ установлено п. 5 гл. 2 розд. IV Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 19.12.2006 р. № 1591.

За вимогами параграфа 7 МСФЗ 1 підприємство повинне використовувати єдину облікову політику при підготовці вступного звіту про фінансовий стан за МСФЗ та в усіх періодах, відображених в його першій фінансовій звітності за МСФЗ. Така облікова політика має відповідати всім прийнятим МСФЗ, що є чинними на звітну дату першої фінансової звітності за МСФЗ. Це означає, що якщо перша річна фінансова звітність за МСФЗ складатиметься, наприклад, за 2012 рік, то і вступний баланс на дату переходу на МСФЗ (01.01.2011 р.), і порівняльні дані за 2011 рік мають бути підготовлені, спираючись на МСФЗ, що застосовуються на 31.12.2012 р.

Для забезпечення відповідності фінансової звітності МСФЗ підприємствам, безумовно, доведеться внести корективи в облікову політику, що застосовуються. При цьому слід ураховувати, що вказівки, які містяться в МСБО 8 щодо змін облікової політики, застосовуються виключно підприємствами, які вже використовують МСФЗ, та не повинні застосовуватися тими, хто вперше перейшов на МСФЗ. Останнім потрібно вибрати облікову політику відповідно до вимог МСФЗ. Зверніть увагу: МСФЗ вимагають розкриття облікової політики, що встановлена та застосовується підприємством, безпосередньо у фінансовій звітності, що ним подається.

Підприємства, які складають фінансову звітність на основі МСФЗ, за необхідності зміни вибраної ними облікової політики можуть зіткнутися з такою проблемою. Річ у тім, що за вимогами ст. 4 Закону про бухоблік зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними П(С)БО, і має бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності. Водночас, виходячи з приписів п. 9 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженого наказом Мінфіну від 28.05.99 р. № 137, облікова політика може змінюватися тільки якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує П(С)БО, або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства. Як бачимо, випадок зміни облікової політики за вимогами МСФЗ нормативними актами не обумовлено.

При всьому цьому, параграф 14 МСБО 8 установлює обов'язок підприємства з унесення змін до облікової політики й у ситуації, коли така зміна передбачається будь-яким МСФЗ. Тому підприємствам, які складають фінансову звітність за правилами МСФЗ, нічого не залишається, як діяти, порушуючи окремі норми чинного законодавства, щоб підготувати звітність, що повною мірою відповідає вимогам МСФЗ.

Як відомо, п. 44.2 ПКУ вимагає, щоб платники податку на прибуток для обчислення об'єкта оподаткування використовували дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень ПКУ.

При цьому ті платники податку, які відповідно до Закону про бухоблік зобов'язані застосовувати МСФЗ або ж вирішили використати їх в добровільному порядку, облік доходів та витрат повинні вести саме за такими стандартами з оглядкою, безумовно, на норми ПКУ. Причому, якщо в ПКУ міститься посилання на П(С)БО, то згадані підприємства застосовують відповідні МСФЗ (а не норми національних стандартів). Зокрема, терміни, визначення яких в ПКУ не надано, для цілей розд. III ПКУ використовуються в значеннях, наведених у МСФЗ (п.п. 14.1.84 ПКУ). Приміром, при виборі методу амортизації основних засобів платник податку, який застосовує МСФЗ, повинен керуватися нормами та термінологією, установленими не Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92, а Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку (IAS) 16 «Основні засоби». Проте в будь-якому випадку його бухгалтерські дані не збігатимуться з податковими, власне, як і в більшості інших підприємств.

Загалом, перехід на МСФЗ не лише дозволить підготувати більш якісну фінансову звітність, зрозумілу її зовнішнім користувачам, а й у певному розумінні спроектується на оподаткування.