Пеня за несвоєчасну плату за послуги
У навчальному закладі студентам надаються освітні платні послуги. Згідно з договором про навчання в разі несвоєчасного внесення плати за навчання нараховується пеня.
Чи має право навчальний заклад залишити суму отриманої пені у своєму розпорядженні або ж повинен перераховувати таку пеню до доходу бюджету?
(м. Кіровоград)
Ми неоднократно звертали на це увагу в наших консультаціях та ще раз нагадаємо, що бюджетні установи, організації та заклади мають право надавати лише ті види платних послуг, які дозволені їм чинним законодавством.
Навчальні заклади мають право надавати лише ті платні послуги, що передбачені Переліком № 796.
Отже, перш за все варто перевірити, чи всі види освітніх платних послуг, які надає ваш навчальний заклад, передбачені Переліком № 796.
Кошти, отримані від надання платних послуг, які не передбачені Переліком № 796, підлягають перерахуванню до бюджету, з якого фінансується заклад. На обов’язковість перерахування до бюджету коштів за не передбачені чинним законодавством платні послуги звертала увагу Державна казначейська служба у листі від 14.10.2011 р. № 16-04/918-2970.
Плата за послуги встановлюється на підставі розрахункової калькуляції, до якої включають усі витрати, які несе заклад у зв’язку з наданням платних послуг, зокрема, на придбання матеріалів, оплату комунальних послуг, оплату праці працівників, які займаються наданням платних послуг тощо.
Таким чином, закладу для надання платних послуг спочатку слід отримати плату за них, для того щоб мати змогу придбати матеріали та все необхідне для надання таких послуг. Нагадаємо, що витрачати кошти загального фонду на заходи, передбачені спеціальним фондом, заборонено. Отже, платні послуги мають надаватись лише після отримання плати за них, а не авансом.
При наданні платних послуг навчальні заклади мають керуватися Порядком надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженим спільним наказом Міносвіти, Мінекономіки та Мінфіну від 23.07.2010 р. № 736/902/758.
Відповідно до п. 2.1 цього Порядку № 736 установлення вартості платної освітньої послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних з її наданням. При цьому калькуляційною одиницею є вартість отримання відповідної платної освітньої послуги однією фізичною особою за весь період її надання у повному обсязі.
У разі якщо строк надання платної освітньої послуги перевищує один календарний рік, а відповідно до чинних нормативно-правових актів замовник має право здійснювати оплату послуги частинами, у відповідному договорі (контракті) зазначаються всі поетапні суми та строки сплати.
Строки оплати за послуги та пеня за порушення цих строків обов’язково мають передбачатись у договорі (контракті).
Зазначимо, що раніше вимога щодо обов’язкового передбачення пені або інших штрафних санкцій за невиконання умов договорів з бюджетними організаціями була визначена наказом Мінфіну «Про порядок укладення угод щодо надання послуг (виконання робіт) та придбання матеріальних цінностей у суб'єктів господарювання, оплата яких проводиться за рахунок бюджетних коштів» від 06.04.98 р. № 83, але цей наказ було скасовано у 2006 році, а іншого подібного документа на заміну прийнято не було.
Проте втрата чинності цим наказом не означає, що передбачати штрафні санкції за невиконання умов угод не потрібно.
Загальні умови виконання договорів визначені в розд. ІІ ЦКУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦКУ).
Отже, при невиконанні замовником умов договору обов’язково мають бути застосовані штрафні санкції у вигляді пені.
Віднести суму пені до власних надходжень установи неможливо у зв’язку з тим, що п. 4 ст. 13 БКУ такого виду надходжень, як пеня, не передбачено у складі власних надходжень бюджетних установ.
Крім того, як зазначало Держказначейство у своєму листі від 13.04.2007 р. № 3.3-07/877-4520, доходи бюджетних установ, що не віднесено ні до однієї з груп власних надходжень, не можуть належати бюджетним установам та повинні перераховуватись до бюджету.
Отже, уся сума пені, отримана в разі несвоєчасного внесення плати за навчання, підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 69 БКУ штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів відносяться до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.
Якщо ж заклад фінансується з державного бюджету, то кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо) відповідно до п. 22 ч. 2 ст. 29 БКУ відносяться до доходів загального фонду Державного бюджету України.
Тетяна Рябуха, економіст-аналітик
