Щодо правомірності скасування замовником процедури закупівель
Бюджетна установа опублікувала в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» від 04.01.2012 р. та оприлюднила на веб-порталі «Державні закупівлі» оголошення щодо проведення відкритих торгів. Очікувана вартість предмета закупівлі (капітальний ремонт будівлі) — 710 тис. грн. На сьогодні комітетом з конкурсних торгів акцептовано одну з пропозицій конкурсних торгів, укладено договір про закупівлю з переможцем (22.02.2012 р.), але оголошення про результати проведення процедури закупівлі ще не опубліковано.
Однак до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI недавно було внесено зміни, і тепер процедури закупівель щодо робіт потрібно проводити лише в разі, якщо їх вартість перевищує 1 млн грн. У зв'язку з цим комітетом з конкурсних торгів прийнято рішення про скасування процедури закупівлі, що оформлено відповідним протоколом.
Чи правильним є таке рішення?
(Сумська обл.)
З метою вдосконалення державної політики у сфері містобудування, посилення та персоніфікації відповідальності суб'єктів містобудування за порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, забезпечення стійкості, міцності, надійності та необхідної довговічності будівель і споруд Верховною Радою було прийнято Закон № 4220, що набрав чинності 19.01.2012 р.
Цим документом, зокрема, унесено зміни до Закону № 2289.
Так, згідно з оновленою ч. 1 ст. 2 Закону № 2289 положення цього Закону застосовуються до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн. (у будівництві — 300 тис. грн.), а робіт — 1 млн грн.
Таким чином, починаючи з 19.01.2012 р. підвищено вартісні межі, що дозволяють здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг розпорядникам бюджетних коштів без застосування процедур, установлених Законом № 2289.
Тому якщо вартість товарів і послуг, що використовуються в будівництві, не перевищує 300 тис. грн., то їх закупівлю розпорядники бюджетних коштів здійснюють шляхом укладення прямих договорів із постачальниками, тобто без застосування процедур закупівель.
Тепер щодо порядку закупівлі робіт. Перш за все нагадаємо, що під роботами в Законі № 2289 розуміються проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт і реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств і супутні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникове фотографування й інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Визначення предмета закупівлі щодо робіт здійснюється стосовно об'єктів будівництва з урахуванням Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 27.08.2000 р. № 174, а також Відомчих будівельних норм ВБН Р. 1-218-182:2006 «Класифікація робіт з ремонту доріг загального користування», затверджених рішенням колегії Державної служби автомобільних доріг від 10.04.2006 р. № 16.
Отже, починаючи з 19.01.2012 р. необхідність проведення процедури закупівлі щодо робіт виникає в разі, якщо вартість таких робіт перевищує 1 млн грн. (до 19.01.2012 р. ця межа становила 300 тис. грн.). Загальна вартість робіт на об'єкті будівництва, що якраз і є критерієм для проведення процедур закупівель, визначається на підставі даних об'єктних кошторисів. Об'єктний кошторис об'єднує у своєму складі на об'єкт у цілому дані з локальних кошторисів та відображає загальну вартість робіт на об'єкті будівництва.
Тепер повернемося до нашого запитання та з'ясуємо, коли в замовника виникає право прийняти рішення про скасування процедури закупівлі.
Підстави для скасування торгів наведено в ст. 30 Закону № 2289. Так, замовник скасовує торги в разі:
— відсутності подальшої необхідності в закупівлі товарів, робіт;
— неможливості усунення порушень, що виникли внаслідок виявлених порушень законодавства з питань державних закупівель;
— виявлення факту змови учасників;
— порушення порядку опублікування оголошення про проведення процедури закупівлі, акцепту, оголошення про результати процедури закупівлі, передбаченого ст. 10 Закону № 2289;
— подання для участі в них менше двох пропозицій конкурсних торгів, а у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками — менше трьох пропозицій;
— відхилення всіх пропозицій конкурсних торгів згідно зі ст. 29 Закону № 2289;
— якщо до оцінки допущено пропозиції менше двох учасників.
У цій ситуації замовник розпочав процедуру закупівлі робіт 04.01.2012 р., тобто до набуття чинності Законом № 4220. Нагадаємо, що початком проведення процедури закупівлі є опублікування в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу інформації про застосування процедури закупівлі, що подається одночасно з оголошенням про проведення процедури закупівлі. На цей момент Мінекономіки звертало увагу в листі від 24.10.2011 р. № 3303-25/13212-08. І хоча в цьому листі йшлося про процедуру закупівлі в одного учасника, ці висновки рівною мірою поширюються й на інші види процедур закупівель.
Виходить, що замовник розпочав процедуру закупівлі за старими правилами, коли ще діяла вартісна межа щодо робіт у 300 тис. грн. Прийняти рішення про скасування торгів у зв'язку з тим, що змінилися ті чи інші норми Закону № 2289, зокрема, у зв'язку зі збільшенням граничної величини, яка зобов'язує замовників провадити процедуру закупівлі робіт понад 1 млн грн., у замовника немає законодавчих підстав.
Принаймні ця ситуація не підходить під жодну з підстав для скасування торгів, зазначених у ст. 30 Закону № 2289. Можливо, замовник намагався класифікувати цю ситуацію як відсутність подальшої необхідності в закупівлі товарів, робіт. Однак мусимо зауважити, що така підстава більше підходить для ситуації, коли в результаті внесених змін закупівлю того чи іншого виду товарів (послуг) виключено зі сфери дії Закону № 2289. До того ж із запитання не випливає, що замовник планує взагалі відмовитися від взаємовідносин з переможцем торгів. Тому в цьому випадку неправильно вважати, що у замовника немає необхідності у подальшій закупівлі таких робіт.
До речі, нагадаємо, що в аналогічних ситуаціях, коли змінювалося законодавство у сфері державних закупівель, Мінекономіки дотримувалося думки про те, що завершувати процедури закупівель, розпочаті до набуття чинності новими правилами, потрібно за старими правилами (див. роз'яснення Мінекономіки від 30.09.2011 р. № 3303-25/12551-07).
Такі висновки ґрунтувалися на тому, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 р. № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки на це в законі чи в іншому нормативно-правовому акті.
Оскільки така норма в Законі № 4220 відсутня, процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпочаті до 19.01.2012 р., завершуються відповідно до порядку, що діяв до дня набуття чинності цим Законом.
Із цього випливає, що зміни, унесені Законом № 4220 до Закону № 2289, не є підставою для скасування замовником процедури закупівлі та розірвання договору про закупівлю.
Мабуть, у цій ситуації замовник міг би прийняти рішення про скасування процедури закупівлі в разі порушення порядку опублікування оголошення про результати проведення процедури закупівлі з урахуванням вимог ст. 32 Закону № 2289. Зауважимо, що таку підставу для скасування процедури торгів передбачено ст. 30 Закону № 2289.
Вікторія Матвєєва, економіст-аналітик
