Бухоблік та фінзвітність єдиноподатників
Як відомо, з 2012 року діє новий порядок обкладення єдиним податком. При цьому корективам піддалися також правила ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємствами-єдиноподатниками. Те, якими нормами законодавства сьогодні слід керуватися платникам єдиного податку четвертої групи при відображенні результатів своєї діяльності в бухобліку та фінзвітності, розглянемо в цій статті.
Наталія ВОРОНАЯ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
ПКУ — Податковий кодекс України від
02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 996 — Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
П(С)БО 25 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 р. № 25.
Методрекомендації № 422 — Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2003 р. № 422.
Методрекомендації № 720 — Методичні рекомендації із застосування регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2011 р. № 720.
Наказ № 186 — наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку» від 19.04.2001 р. № 186.
Спрощений план рахунків — План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 р. № 186.
Загальний план рахунків — План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1591.
Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.
Як відомо, з 2012 року Книгу обліку доходів і витрат юридичні особи — єдиноподатники не ведуть. Для визначення об’єкта оподаткування вони відповідно до п.п. 296.1.3 ПКУ використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2 ПКУ. У свою чергу, п. 44.2 ПКУ встановлює, що єдиноподатники «ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України».
Окрему методику спрощеного бухгалтерського обліку для єдиноподатників Мінфіном не розроблено. У зв'язку з цим платникам єдиного податку четвертої групи не залишається нічого іншого, як застосовувати вже наявні нормативно-правові акти. Зокрема, основним документом, яким їм слід керуватися, є П(С)БО 25, адже, приймаючи його в новій редакції, Мінфін посилався саме на п. 44.2 ПКУ. Крім того, говорячи про спрощений бухоблік, можна згадати про Спрощений план рахунків, а також про Методрекомендації № 422 і № 720.
Розглянемо порядок застосування зазначених документів єдиноподатниками.
Норми П(С)БО 25 для єдиноподатників
Відповідно до п. 8 розд. I П(С)БО 25 суб'єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів та витрат (до яких належать і платники єдиного податку четвертої групи):
1) можуть обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю, без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості;
2) не створюють забезпечення майбутніх витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а визнають відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення;
3) визнають витрати і доходи з урахуванням вимог ПКУ та відносять суми, які не визнаються ПКУ витратами або доходами, безпосередньо на фінансовий результат після оподаткування;
4) уключають до підсумку балансу поточну дебіторську заборгованість за її фактичною сумою. Судячи з усього, передбачається відображення дебіторської заборгованості за її первісною вартістю, а не за чистою реалізаційною вартістю. Із цього випливає, що єдиноподатники не повинні створювати резерв сумнівних боргів.
Як бачимо, із чотирьох наведених принципів три прописано безальтернативно, право вибору підприємству надано тільки щодо першого з них. Інакше кажучи, єдиноподатник має право сам вирішувати, обліковуватиме він необоротні активи за первісною вартістю чи задіє механізми переоцінки та зменшення корисності. Інші положення п. 8 розд. I П(С)БО 25 він повинен виконувати беззастережно. Водночас не все так просто.
Зокрема, викликає запитання припис відображати доходи та витрати з урахуванням вимог ПКУ, а суми, що не визнаються в податковому обліку, відносити на фінансовий результат після оподаткування. Нагадаємо, що спочатку ця норма стосувалася виключно платників податку на прибуток — «нульовиків». Найімовірніше, Мінфін, уносячи до П(С)БО 25 зміни щодо спрощеного бухгалтерського обліку єдиноподатників, просто забув її підкоригувати.
У результаті застосування цього положення призведе до абсурдної ситуації. Оскільки в податковому обліку єдиноподатника витрати не відображаються, вийде, що всі бухгалтерські витрати списуватимуться безпосередньо на фінансовий результат після оподаткування. А визнання доходів тільки при надходженні грошових коштів, а не в момент їх нарахування, суперечитиме одному з основних принципів бухгалтерського обліку — принципу нарахування. Нагадаємо, що відповідно до нього доходи та витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів (ст. 4 Закону № 996).
Таким чином, сліпе дотримування вимог п. 8 розд. I П(С)БО 25 призведе до складання недостовірної фінансової звітності, яку неможливо буде використати для прийняття рішень, адже показники звітності єдиноподатника будуть непорівнянні з показниками звітності інших підприємств. На наш погляд, платники єдиного податку повинні вести облік за стандартними бухобліковими правилами. А вже на підставі достовірних даних бухгалтерського обліку можна визначити і оподатковуваний дохід*, як це приписує п.п. 296.1.3 ПКУ.
* Докладно про розрахунок об’єкта оподаткування єдиноподатниками див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 4, с. 31.
Окремо слід зупинитися на порядку визначення собівартості виробленої та реалізованої продукції єдиноподатниками. Зауважимо: щодо необхідності застосування такими суб'єктами господарювання норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318, указівок немає. Відповідно до п.п. 2.5 розд. III П(С)БО 25 собівартість виготовленої та реалізованої продукції (робіт, послуг) складається із прямих витрат, безпосередньо пов'язаних з виробництвом, та загальновиробничих витрат, «зменшених на суму зменшення залишку на кінець періоду (порівняно із залишком на початок періоду)» незавершеного виробництва та готової продукції.
Цілком очевидно, що для визначення собівартості реалізованої продукції необхідно відкоригувати виробничі витрати звітного періоду на суму зміни залишків незавершеного виробництва та готової продукції на кінець такого звітного періоду порівняно з його початком. Проте зменшувати їх слід на суму приросту, а не зменшення залишків на кінець періоду порівняно із залишками на початок (як це зазначено в п.п. 2.5 розд. III П(С)БО 25). Відповідно на суму зменшення залишків на кінець періоду порівняно із залишками на початок слід збільшити суму виробничих витрат.
Залишок незавершеного виробництва та готової продукції визначається на підставі первинних документів, якими оформляється рух (придбання, виготовлення, передача до місць зберігання, відпуск на сторону, реалізація) запасів, або за результатами інвентаризації на кінець звітного періоду. При цьому залишок незавершеного виробництва (сальдо за дебетом рахунка 23) оцінюється за матеріальними витратами та витратами на оплату праці, а залишок готової продукції (сальдо за дебетом рахунка 26) — за ціною реалізації, за вирахуванням непрямих податків, витрат на збут та суми очікуваного прибутку.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону № 996 підприємства, що мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат та не зареєстровані платниками ПДВ, можуть узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису. Цю норму продубльовано в п. 9 розд. I П(С)БО 25. Отже, юридичні особи, які сплачують єдиний податок за ставкою 5 %, можуть (але не зобов'язані) вести бухоблік без застосування подвійного запису. Для реалізації такого права Мінфіном прийнято Методрекомендації № 720. Про їх застосування єдиноподатниками поговоримо далі.
Методрекомендації: хто і коли застосовує
Методрекомендації № 720 і № 422, незважаючи на їх однакову назву, використовуються в різних випадках.
Так, Методрекомендації № 422, прийняті ще у 2003 році, було призначено для ведення регістрів бухгалтерського обліку суб'єктами підприємницької діяльності з ознаками малих підприємств, тобто всіма юридичними особами, які застосовують П(С)БО 25. Водночас, ураховуючи зміни, унесені до нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку за останні 9 років, зазначені Методрекомендації неабияк застаріли. Наприклад, цей документ досі передбачає застосування малими підприємствами тільки рахунків класу 8. При цьому, як відомо, Спрощений план рахунків сьогодні такої можливості не надає.
Що стосується Методрекомендацій № 720, то вони розроблені для ведення регістрів бухобліку суб'єктами малого підприємництва — юридичними особами, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат, зокрема відповідають критеріям, визначеним п. 154.6 ПКУ, та не зареєстровані платниками ПДВ. Незважаючи на те що Методрекомендації № 720 приймалися для ведення обліку без застосування подвійного запису платниками податку на прибуток за нульовою ставкою, вони можуть використовуватися і єдиноподатниками, які сплачують єдиний податок за ставкою 5 %. При цьому періодичність складання облікових регістрів такі підприємства можуть вибрати самостійно — місяць або квартал (залежно від обсягу господарських операцій).
Зауважимо: незважаючи на дозвіл єдиноподатникам — неплатникам ПДВ вести облік без застосування подвійного запису, обов'язку зі складання ними Балансу (хоча й за спрощеною формою № 1-мс) ніхто не відміняв. Тому розробники Методрекомендацій № 720 повинні були побудувати облік так, щоб його результат був таким самим, як і при веденні подвійного запису, що у підсумку досягається шляхом перенесення сум з одних регістрів обліку до інших.
Водночас малоімовірно, що перенесення даних з одного журналу до іншого та здійснення вибіркових підрахунків за їх окремими графами комусь здасться зручнішим, ніж використання будь-якої найпростішої бухгалтерської комп'ютерної програми. У зв'язку з цим нагадуємо, що обидва згаданих вище документа мають усього лише рекомендаційний характер і не є обов'язковими для використання.
Крім того, не слід забувати, що навіть при використанні Методрекомендацій № 422 або № 720 у єдиноподатників зберігається необхідність документального оформлення господарських операцій у загальному порядку згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.
Спрощений план рахунків
Ще одним документом, прийнятим з метою спрощення бухгалтерського обліку, є Спрощений план рахунків.
Як зазначено в п. 2 наказу № 186, Спрощений план рахунків можуть застосовувати:
— суб'єкти підприємницької діяльності — юридичні особи, які відповідно до чинного законодавства визнані суб'єктами малого підприємництва ;
— юридичні особи, які не займаються підприємницькою діяльністю (крім бюджетних установ), незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності;
— представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Ці суб'єкти можуть застосовувати Спрощений план рахунків тільки в разі складання ними фінансової звітності відповідно до П(С)БО 25.
Підприємства-єдиноподатники є суб'єктами малого підприємництва та складають фінансову звітність відповідно до П(С)БО 25. Отже, вони мають повне право вести бухгалтерський облік на підставі Спрощеного плану рахунків.
Нагадаємо: наказом Мінфіну «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 31.05.2011 р. № 664 зі Спрощеного плану рахунків вилучено рахунки класу 8. Це пов'язане з тим, що сьогодні у Звіті про фінансові результати за формами № 2-м і № 2-мс витрати групуються не за елементами витрат (матеріальні витрати, витрати на оплату праці тощо), а за витратами діяльності (тобто залежно від їх функціонального призначення — виробництво, збут тощо). Такий підхід викликає необхідність застосування рахунків класу 9.
Так само, як і до рахунків Загального плану рахунків, до рахунків Спрощеного плану рахунків можуть запроваджуватися субрахунки. При цьому слід виходити з призначення рахунків, потреб управління, контролю, аналізу та звітності підприємства. Крім того, потрібно пам'ятати, що для обліку та узагальнення інформації про позабалансові активи та зобов'язання на рахунках класу 0 слід використовувати Загальний план рахунків.
За приписами п. 4 наказу № 186 записи на рахунках бухгалтерського обліку Спрощеного плану рахунків та на позабалансових рахунках здійснюються відповідно до Інструкції № 291. Водночас, не можна не помітити, що положення Інструкції № 291 не завжди відповідають описам рахунків Спрощеного плану рахунків, що, безумовно, створює певні труднощі при їх спільному застосуванні.
Звертаємо увагу: підприємства-єдиноподатники можуть, а не зобов'язані використовувати Спрощений план рахунків. Отже, ніхто не забороняє їм користуватися в роботі Загальним планом рахунків.
Складання Спрощеного фінзвіту
Що стосується фінзвітності, то з 2012 року відповідно до п. 2 розд. І П(С)БО 25 єдиноподатники, як і платники податку на прибуток за нульовою ставкою, подають Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва у складі форм № 1-мс і № 2-мс (далі — Спрощений фінзвіт).
Водночас, на відміну від «нульовиків», подавати такий звіт користувачам (у тому числі органам статистики) платники єдиного податку повинні не раз на рік, а щокварталу. Це пов'язане з тим, що ч. 7 ст. 11 Закону № 996 річний звітний період установлено не для спрощеної фінзвітності, а саме для «нульовиків».
Нагадаємо: річна фінансова звітність подається не пізніше 9 лютого року, наступного за звітним, а проміжна (квартальна) — не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Отже, уперше за новою формою єдиноподатники подають фінзвітність за I квартал не пізніше 25 квітня 2012 року.
Зауважимо також, що до органів ДПС фінансову звітність* єдиноподатники не подають, оскільки такий обов'язок передбачено виключно для платників податку на прибуток (п. 46.2 ПКУ).
* Що стосується Податкової декларації платника єдиного податку — юридичної особи, то, нагадаємо, згідно з п. 296.3 і п.п. 49.18.2 ПКУ вона подається до органів ДПС протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (за І квартал — не пізніше 10 травня 2012 року). Порядок її складання буде розглянуто на сторінках нашої газети найближчим часом.
Спрощений фінзвіт складається в тисячах гривень з одним десятковим знаком після коми (п. 1 розд. І П(С)БО 25). У цілому він дуже схожий з Фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва за формами № 1-м і № 2-м. Тому єдиноподатники, які складали в попередньому році звітність за цими формами, впораються із заповненням Спрощеного фінзвіту без особливих зусиль.
Розглянемо порядок складання форм № 1-мс і № 2-мс у табл. 1 і 2.
Таблиця 1
Баланс (форма № 1-мс)
| Найменування і код рядка | Джерело інформації | Примітки | |
| Спрощений план рахунків | Загальний план рахунків | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| АКТИВ | |||
| І. Необоротні активи | |||
| Основні засоби: | Наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу, довірчого управління об'єктів та орендованих цілісних державних майнових комплексів, які віднесено до складу основних засобів, а також вартість інших необоротних матеріальних активів та об'єктів інвестиційної нерухомості. Тут також відображається вартість нематеріальних активів, довгострокових біологічних активів та незавершених капітальних інвестицій. У цій статті вказуються окремо: | ||
| залишкова вартість (030) | Ряд. 031 - ряд. 032 форми № 1-мс | — залишкова вартість. | |
| первісна вартість (031) | Сальдо за Дт рах. 10, 15, 16 | Сальдо за Дт рах. 10, 11, 12, 15, 16 | — первісна вартість. |
| знос (032) | Сальдо за Кт рах. 13 | — нарахована в установленому порядку сума зносу. | |
| Інші необоротні активи (070) | Сальдо за Дт рах. 14, 18 | Сальдо за Дт рах. 14, 18, 19 | Наводяться суми інших необоротних активів, у тому числі довгострокових фінансових інвестицій |
| Відповідно до п.п. 1.2 розд. ІІІ П(С)БО 25 інші необоротні активи відображаються за первісною вартістю (історичною собівартістю). | |||
| Усього за розділом I (080) | Ряд. 030 + ряд. 070 форми № 1-мс | ||
| II. Оборотні активи | |||
| Запаси (100) | Сальдо за Дт рах. 20, 21, 23, 26 | Сальдо за Дт рах. 20, 21, 22, 23, 25, 26, 27, 28 | Відображається вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для використання в ході нормального операційного циклу. У цьому рядку також наводяться витрати на незавершене виробництво та незавершені роботи (послуги), валова заборгованість замовників за будівельними контрактами, поточні біологічні активи, готова продукція, сільськогосподарська продукція |
| На нашу думку, у ряд. 100 форми № 1-мс також має відображатися вартість товарів, придбаних підприємством для продажу. | |||
| Поточна дебіторська заборгованість (210) | Сальдо за Дт рах. 37, 64 (крім субрах. «Податковий кредит» та «Податкові зобов'язання»), 66, 68 | Сальдо за Дт рах. 34, 36, 37, 63, 64 (крім субрах. 643 і 644), 65, 66, 68 | Відображається фактична заборгованість покупців або замовників за реалізовані їм продукцію, товари, роботи або послуги, уключаючи забезпечену векселями, інших дебіторів, визнана дебіторська заборгованість казначейських, фінансових та податкових органів, державних цільових фондів, зокрема за розрахунками з тимчасової непрацездатності, а також заборгованість працівників перед підприємством |
| Зауважимо: п.п. 1.4 розд. III П(С)БО 25 пропонує відображати в цьому рядку також заборгованість засновників з формування статутного капіталу. Разом з цим п.п. 1.7 розд. III П(С)БО 25 приписує показувати у складі статті «Капітал» (ряд. 300 форми № 1-мс) суму фактично внесеного засновниками (власниками) статутного капіталу підприємства, а не зафіксованого в установчих документах, як того вимагають, наприклад, правила заповнення ряд. 300 форми № 1-м, визначені п.п. 2.17 розд. II П(С)БО 25. Цілком зрозуміло, що при такому заповненні рядків Баланс не зійдеться. | |||
| Грошові кошти | Відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року з дати Балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, відображаються у складі інших необоротних активів. У цій статті окремо наводяться: | ||
| в національній валюті (230) | Сальдо за Дт рах. 30, 31 (у частині грошових коштів та їх еквівалентів у національній валюті) | Сальдо за Дт субрах. 301, 311, 313, 333, 351 (у частині еквівалентів грошових коштів у національній валюті) | — кошти в національній валюті. Показник уключається до підсумку Балансу |
| у тому числі в касі (231) | Сальдо за Дт рах. 30 (у частині грошових коштів у національній валюті) | Сальдо за Дт субрах. 301 | — сума наявної у касі підприємства готівки (у тому числі з ряд. 230 форми № 1-мс). |
| в іноземній валюті (240) | Сальдо за Дт рах. 30, 31 (у частині грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті) | Сальдо за Дт субрах. 302, 312, 314, 334, 351 (у частині еквівалентів грошових коштів в іноземній валюті) | — кошти в іноземній валюті. |
| Інші оборотні активи (250) | Сальдо за Дт рах. 30 (у частині грошових документів), 35, 39, 64 (субрах. «Податковий кредит» та «Податкові зобов'язання») | Сальдо за Дт субрах. 331, 332, 352, 643, 644, рах. 39 | Наводяться суми оборотних активів, які не включено до згаданих вище статей розділу «Оборотні активи» форми № 1-мс, зокрема, поточні фінансові інвестиції |
| Єдиноподатники — платники ПДВ у цьому рядку зазначають також сальдо за Дт субрах. 643 «Податкові зобов'язання» і 644 «Податковий кредит». | |||
| Усього за розділом II (260) | Ряд. 100 + ряд. 210 + ряд. 230 + ряд. 240 + ряд. 250 форми № 1-мс | ||
| Баланс (280) | Ряд. 080 + ряд. 260 форми № 1-мс | ||
| Показники гр. 3 і 4 ряд. 280 форми № 1-мс мають відповідати показникам гр. 3 і 4 ряд. 640 форми № 1-мс. | |||
| ПАСИВ | |||
| I. Власний капітал | |||
| Капітал (300) | Сальдо за Кт | Сальдо за Кт рах. 40, 41, 42, 43 за мінусом сальдо за Дт рах. 45, 46 | Наводиться сума фактично внесеного засновниками (власниками) статутного капіталу підприємства. Також відображається вартість безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб необоротних активів та інші види додаткового капіталу. Крім того, до цього рядка включається сума пайового капіталу (пайових внесків) членів споживчого товариства, спілок та інших організацій, внески засновників підприємства понад статутний капітал, сума резервного капіталу |
| Крім того, на нашу думку, до цього рядка включається сума вилученого капіталу (віднімається). | |||
| Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) (350) | Сальдо за Кт (прибуток) або за Дт (збиток) рах. 44 | Сальдо за Кт субрах. 441 або за Дт субрах. 442 | Відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та віднімається при визначенні підсумку власного капіталу |
| Усього за розділом I (380) | Ряд. 300 + (-) ряд. 350 форми № 1-мс | ||
| II. Цільове фінансування (430) | Сальдо за Кт рах. 48 | Відображаються залишки коштів цільового фінансування та цільових надходжень з бюджету та інших джерел | |
| III. Довгострокові зобов'язання (480) | Сальдо за Кт | Сальдо за Кт рах. 50, 51, 52, 53, 55 | Наводиться сума заборгованості підприємства банкам за отримані від них позики, що не є поточним зобов'язанням, сума довгострокової заборгованості підприємства за зобов'язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються проценти, та за іншими довгостроковими зобов'язаннями |
| IV. Поточні зобов'язання | |||
| Короткострокові кредити банків (500) | Сальдо за Кт рах. 68 (у частині кредитів банків та процентів за ними), 31 (овердрафт) | Сальдо за Кт рах. 31 (овердрафт), 60, 61 (у частині заборгованості за кредитами банків, переведеної із довгострокової у поточну), субрах. 684 | Відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них короткостроковими позиками. Зобов'язання за кредитами банків наводяться у Балансі з урахуванням суми процентів за їх використання, що належить до сплати на кінець звітного періоду. У цьому рядку відображаються також зобов'язання, що виникли як довгострокові, але з дати Балансу підлягають погашенню протягом 12 місяців |
| Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (530) | Сальдо за Кт рах. 68 (у частині заборгованості за ТМЦ, роботи, послуги) | Сальдо за Кт рах. 62, 63 | Відображається сума заборгованості постачальникам та підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги, уключаючи заборгованість, забезпечену векселями. Також тут відображаються заборгованість постачальникам за невідфактуровані поставки та розрахунки щодо надлишків ТМЦ, які встановлені при їх прийманні |
| Поточні зобов'язання за розрахунками: | |||
| з бюджетом (550) | Сальдо за Кт рах. 64 (у частині заборгованості з платежів до бюджету) | Сальдо за Кт субрах. 641, 642 | Відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, уключаючи суми податку з працівників підприємства |
| зі страхування (570) | Сальдо за Кт рах. 64 (у частині заборгованості зі страхування) | Сальдо за Кт | Відображається сума заборгованості за відрахуваннями на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників |
| з оплати праці* (580) | Сальдо за Кт рах. 66 | Відображається заборгованість за нарахованою, але не виплаченою сумою оплати праці, а також із депонованої заробітної плати | |
| Інші поточні зобов'язання (610) | Сальдо за Кт рах. 37, 64 (субрах. «Податковий кредит» та «Податкові зобов'язання»), 68 (крім сум, відображених в інших рядках розділу «Поточні зобов'язання»), 69 | Сальдо за Кт субрах. 372, 378, 643, 644, рах. 61 (крім довгострокової заборгованості за банківськими кредитами, переведеної в поточну), 67, 68 (крім субрах. 684 у частині процентів за банківськими кредитами), 69 | Відображаються суми зобов'язань, які не включено до інших статей, наведених у розділі «Поточні зобов'язання», зокрема заборгованість за отриманими авансами, заборгованість засновникам у зв'язку з розподілом прибутку, заборгованість пов'язаним сторонам, суми валової заборгованості замовникам за будівельними контрактами |
| Єдиноподатники — платники ПДВ у цьому рядку зазначають також сальдо за Кт субрах. 643 «Податкові зобов'язання» і 644 «Податковий кредит». | |||
| Усього за розділом IV (620) | Ряд. 500 + ряд. 530 + ряд. 550 + ряд. 570 + ряд. 580 + ряд. 610 | ||
| Баланс (640) | Ряд. 380 + ряд. 430 + ряд. 480 + ряд. 620 форми № 1-мс | ||
| Показники гр. 3 і 4 ряд. 640 форми № 1-мс мають відповідати показникам гр. 3 і 4 ряд. 280 форми № 1-мс. | |||
| * З рядка 580 графа 4 Прострочені зобов'язання з оплати праці (665) | Сальдо за Кт рах. 66 (крім поточної заборгованості з виплат працівникам, строк погашення якої на дату Балансу не настав) | Відображається сума заборгованості з виплат працівникам, не погашена (не виплачена) у встановлений колективним договором строк. До цього рядка слід уключати відомості про прострочену заборгованість на кінець звітного періоду, тобто у тому числі з графи 4 «На кінець звітного періоду» ряд. 580. Рядок 665 форми № 1-мс є довідковим, його показник не включається до підсумку Балансу | |
Таблиця 2
Звіт про фінансові результати (форма № 2-мс)
| Найменування і код рядка | Джерело інформації | Примітки | |
| Спрощений план рахунків | Загальний план рахунків | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (010) | Обороти за Кт рах. 70 (крім субрах. «Вирахування з доходу») | Обороти за Кт субрах. 701, 702, 703 | Відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг |
| Зверніть увагу: сума доходу вказується без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків. | |||
| Непрямі податки та інші вирахування з доходу (020) | Обороти | Обороти | Відображається сума ПДВ та інших непрямих податків і зборів, а також інших вирахувань з доходу (надані знижки, вартість повернених товарів). |
| Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (030) | Ряд. 010 - ряд. 020 форми № 2-мс | ||
| Інші доходи (040) | Обороти за Дт рах. 74 з Кт рах. 79 | Обороти за Дт рах. 71, 72, 73, 74, 75 з Кт субрах. 791, 792, 793, 794 | Відображаються суми інших доходів від операційної та звичайної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів, проценти, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи, а також доходи від надзвичайних подій |
| Слід зауважити: якщо оренда є основним видом діяльності підприємства, то дохід від операційної оренди включається до складу ряд. 010 форми № 2-мс. | |||
| Разом чисті доходи (070) | Ряд. 030 + ряд. 040 форми № 2-мс | ||
| Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (080) | Обороти | Обороти | Відображається виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів. Сума наводиться в дужках |
| Інші витрати (100) | Обороти | Обороти | Відображаються адміністративні витрати, витрати на збут, собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції та товарів); сума списаних безнадійних боргів; втрати від знецінення виробничих запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; інші витрати, пов'язані з операційною діяльністю підприємства; витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів; втрати від неопераційних курсових різниць; інші витрати підприємства. У цьому ж рядку відображається сума податків і зборів, що підлягає сплаті за звітний період відповідно до законодавства (зокрема, єдиний податок). Також у цьому рядку наводиться інформація про втрати від надзвичайних подій. |
| у тому числі: | Оборот | Оборот | Зазначаються конкретна назва (єдиний податок) та відповідна сума податку, що підлягає сплаті за звітний період. |
| (102) | П(С)БО 25 не містить вказівок щодо того, які витрати відображаються в ряд. 102 форми № 2-мс | ||
| Разом витрати (120) | Ряд. 080 + ряд. 100 форми № 2-мс | ||
| Фінансовий результат до оподаткування (130) | Ряд. 070 - ряд. 120 форми № 2-мс | ||
| Податок на прибуток (140) | У єдиноподатників цей рядок не заповнюється | ||
| Витрати (доходи), які зменшують (збільшують) фінансовий результат після оподаткування (145) | На нашу думку, у єдиноподатників цей рядок заповнюватися не повинен | ||
| Чистий прибуток (збиток) (150) | Ряд. 130 - ряд. 140 - (+) ряд. 145 форми № 2-мс | ||
| Оскільки ряд. 140 і ряд. 145 форми № 2-мс для єдиноподатників не заповнюються, показники | |||
Ми розглянули основні питання, які виникають у платників єдиного податку четвертої групи щодо застосування нормативно-правових актів Мінфіну при відображенні господарських операцій таких підприємств у бухгалтерському обліку. Сподіваємося, що тепер скласти фінансову звітність за новою формою також буде зовсім не складно.
