Декларування податкової знижки за підсумками 2011 року
Як відомо, метою декларування доходів громадян є не лише сплата ПДФО до бюджету, а також і повернення з бюджету сум податку, надмірно сплаченого із заробітної плати в минулому податковому році. Повернути частину ПДФО, сплаченого із заробітної плати, можна, зокрема, реалізувавши право на податкову знижку, можливість надання якої передбачено ст. 166 ПКУ. У запропонованій вашій увазі статті докладно розглянемо: хто та в разі дотримання яких умов має право на податкову знижку, а також які витрати мають шанс потрапити до складу податкової знижки та за наявності яких документів?
Алла СВІРІДЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Минулий 2011 рік — перший рік, за підсумками якого фізичні особи можуть скористатися правом на податкову знижку, наданим їм ПКУ. Більшості наших читачів добре відомо, що аналогічна практика зменшення річного оподатковуваного доходу, але тільки на суму податкового кредиту існувала і раніше, за часів дії Закону № 889. Водночас простою заміною термінів («податковий кредит» на «податкову знижку») законодавці не обмежилися і передбачили в ПКУ низку інших нововведень, про які корисно знати навіть тим платникам податків, які свого часу досконало вивчили механізм зменшення оподатковуваного доходу на величину податкового кредиту з податку з доходів.
Податкова знижка з ПДФО: що це таке?
Щоб дати відповідь на це запитання, звернемося до визначення терміна «податкова знижка», наведеного в п.п. 14.1.170 ПКУ. Відповідно до нього під податковою знижкою розуміється документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, отриманого за результатами такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Інакше кажучи, податкова знижка надає право фізичним особам — платникам податків, які не є суб'єктами господарювання, при дотриманні певних умов (про які йтиметься далі) зменшити розмір свого загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати на суму передбачених ст. 166 ПКУ витрат.
Реалізувати право на податкову знижку платник податків може до кінця 2012 року шляхом добровільного подання декларації про доходи. У ній фізична особа вказує всі доходи, отримані за звітний рік, а також документально підтверджені витрати, що підлягають включенню до податкової знижки. При цьому об'єктом обкладення ПДФО буде різниця між сумою отриманого нею протягом року загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати та сумою задекларованої податкової знижки. За цими даними фізична особа здійснює перерахунок оподатковуваного доходу та визначає надмірно сплачену суму ПДФО. Саме ця сума підлягає поверненню платнику податку з бюджету, а також може бути зарахована в рахунок сплати ПДФО з доходів, податок з яких підлягає самостійній сплаті платником податків та які в обов'язковому порядку декларуються за підсумками року.
Це загальні положення про податкову знижку. Проте, як і в разі застосування будь-якої іншої пільги з оподаткування, для отримання податкової знижки необхідно дотримати низку обов'язкових умов. Розглянемо їх докладніше.
Які умови та обмеження при наданні податкової знижки передбачено ПКУ?
Умови та порядок надання фізичним особам податкової знижки встановлено ст. 166 ПКУ.
Для зручності читачів усі умови та обмеження, передбачені цією статтею, наведемо у вигляді таблиці (див. табл. 1). До речі, майте на увазі: ці умови «працюють» незалежно від виду витрат, які платник податку збирається включити до складу податкової знижки.
Таблиця 1
№ з/п | Умови | Зміст | Підпункт ПКУ |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Хто має право на податкову знижку? | Платник податків — резидент, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також резидент — фізична особа, який через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомив про це відповідний орган ДПС та має про це відмітку в паспорті | П.п. 166.4.1 ПКУ |
Отже, фізичні особи — нерезиденти України права на податкову знижку з ПДФО не мають | |||
2 | Чи включається до податкової знижки вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у нерезидентів на території України або за кордоном? | Ні, товари (роботи, послуги), вартість яких дозволено включити до податкової знижки, мають бути придбані у фізичних або юридичних осіб — резидентів | П.п. 14.1.170 ПКУ |
3 | Який максимальний розмір податкової знижки? | Загальна сума податкової знижки, нарахованої платнику податків у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ | П.п. 166.4.2 ПКУ |
Зверніть увагу, що з наведеної вимоги ПКУ випливає відразу 3 важливі висновки: | |||
4 | Коли виникає право на податкову знижку? | Платник податку має право на податкову знижку за результатами звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку в декларації про доходи | Пп. 166.1.1 і 166.1.2 ПКУ |
Зверніть увагу: якщо платник податку не скористається правом на нарахування податкової знижки за витратами, понесеними у 2011 році, і не задекларує їх у декларації про доходи за 2011 рік, то таке право на наступний — 2012 рік — не переноситься (п.п. 166.4.3 ПКУ) | |||
5 | Який порядок документального підтвердження витрат, що включаються до складу податкової знижки? | За загальним правилом, до податкової знижки включаються фактично понесені платником податків протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та їх покупця. | П.п. 166.2.1 ПКУ |
Відповідно до п.п. 166.2.2 ПКУ оригінали зазначених документів не направляються податковому органу, проте підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, установленого ПКУ (строк давності становить 1095 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання декларації про доходи (п. 102.1 ПКУ)). |
Які витрати враховуються при формуванні податкової знижки?
Вичерпний перелік витрат, які може бути включено до податкової знижки за підсумками 2011 року, установлено п. 166.3 ПКУ (див. табл. 2).
Таблиця 2
Витрати, що підлягають уключенню до складу податкової знижки за підсумками року | Обсяг, обмеження | Підпункт ПКУ |
1 | 2 | 3 |
Сума процентів за іпотечним житловим кредитом | Частина суми процентів, що розраховується за правилами, передбаченими ст. 175 ПКУ | П.п. 166.3.1 ПКУ |
Сума коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ | Сума коштів або вартість майна в розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу платника податків за звітний рік | П.п. 166.3.2 ПКУ |
Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти, для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти платника податків та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати | Не більше суми місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн., у розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2011 р. — 1320 грн.) | П.п. 166.3.3 ПКУ |
Витрати платника податку на сплату: | При страхуванні платника податку — сума місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножена на 1,4 та округлена до найближчих 10 грн., у розрахунку за кожний повний або неповний місяць звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування (у 2011 р. — 1320 грн. за сукупністю страхових платежів та внесків). | П.п. 166.3.5 ПКУ |
Сума витрат платника податків на оплату допоміжних репродуктивних технологій | У сумі, що не перевищує 1/3 доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік | П.п. 166.3.6 ПКУ |
Сума витрат платника податків на оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, уключаючи сплату державного мита | Без обмежень | |
Сума коштів, сплачених платником податків у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу, що йому належить, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива | Без обмежень | П.п. 166.3.7 ПКУ |
Сума витрат платника податків на будівництво (придбання) доступного житла*, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, процентів за ним | Без обмежень | П.п. 166.3.8 ПКУ |
* Під доступним мають на увазі житло, що надається відповідно до Порядку забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2009 р. № 140. |
Додамо також, що п.п. 166.3.4 ПКУ передбачає можливість включення до складу податкової знижки коштів, сплачених на користь закладів охорони здоров'я за лікування платника податків або члена його сім'ї першого ступеня споріднення. Однак відповідно до абзацу сьомого п. 1 розд. XIX ПКУ цей підпункт набуде чинності тільки з 1 січня податкового року, наступного за роком, в якому набуде чинності закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування. Оскільки на сьогодні існує тільки проект такого закону, набуття чинності п.п. 166.3.4 ПКУ відкладається на невизначений строк. А отже, за підсумками 2011 року права на податкову знижку у розмірі коштів, сплачених на користь медзакладів не виникає.
А тепер порядок уключення до податкової знижки деяких з перелічених витрат розглянемо докладніше.
Проценти за іпотечним житловим кредитом
Порядок розрахунку суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, яку може бути включено до складу податкової знижки згідно з п.п. 166.3.1 ПКУ, визначає ст. 175 ПКУ. Розглянемо основні вимоги цієї статті, що обмежують право на податкову знижку за такими витратами.
Отже, згідно з абзацом першим п. 175.1 ПКУ платник податку — резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів* за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або в іноземній валюті, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
* Зверніть увагу: до податкової знижки включаються саме проценти, а не вся сума, що виплачується за кредитним договором.
Звідси випливає перша умова отримання податкової знижки за іпотечними процентами: до неї включається частина суми процентів, сплачених тільки за договорами іпотечного житлового кредитування.
Згідно з визначенням, наведеним у п.п. 14.1.87 ПКУ, іпотечний житловий кредит — фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону на строк не менше 5 повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу.
Як бачите, щоб фінансовий кредит вважався іпотечним житловим кредитом для цілей ПКУ, необхідно виконання низки вимог:
1. Кредит на придбання (будівництво) житла має бути отримано від банку чи іншої фінансової установи.
2. Фінансовий кредит має бути цільовим, тобто наданим на певні потреби, а саме: для фінансування витрат, пов'язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини). Інакше кажучи, зменшити оподатковуваний дохід звітного року можна на суму процентів, сплачених у зв'язку з придбанням саме житла, а не будь-якої іншої нерухомості. До речі, з цієї ж причини не враховуються при розрахунку податкової знижки проценти, сплачені, наприклад, за кредитним договором на ремонт об’єкта нерухомості (квартири, будинку).
3. Виконання зобов'язань за кредитним договором має бути забезпечено заставою житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки), на придбання якого отримано кредит. Для цього до кредитного договору в обов'язковому порядку має бути укладено договір іпотеки (застави) нерухомого майна, яке придбавається (будується), що є невід'ємним доповненням до такого кредитного договору. У зв'язку з цим нагадаємо: при укладенні договорів іпотеки слід керуватися вимогами Закону про іпотеку, зокрема щодо обов'язкового нотаріального посвідчення таких договорів.
4. Строк погашення кредиту має бути не менше 5 повних календарних років.
Звертаємо увагу: ПКУ не містить обмежень щодо валюти, в якій може бути видано іпотечний житловий кредит, щоб платник податків мав право на податкову знижку. Навпаки, у ньому зазначено, що платник податків — резидент має право на відшкодування частини суми процентів за іпотечним житловим кредитом, отриманим як у національній, так і в іноземній валюті. При цьому сума сплачених процентів у валюті перераховується у гривні за офіційним курсом НБУ, що діяв на день їх сплати* (абзац другий п. 175.1 ПКУ).
* Зверніть увагу: незалежно від того, за яким курсом фізичні особи придбавали іноземну валюту для погашення процентів за іпотечним кредитом, отриманим в іноземній валюті (за курсом НБУ чи за ринковим курсом), до податкової знижки включається сума процентів, перерахована у гривні за офіційним валютним курсом НБУ, що діє на день їх сплати.
Другу умову включення суми процентів за договорами іпотечного житлового кредитування до складу податкової знижки з ПДФО сформульовано в абзаці третьому п. 175.1 ПКУ. Відповідно до нього право на податкову знижку виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується або придбавається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з відміткою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла. У зв'язку з цим, якщо платник податків узяв кредит на придбання (будівництво) житла не для себе, а для членів своєї сім'ї (наприклад, квартира придбавалася батьками для своєї дитини), то скористатися правом на податкову знижку такий платник (у цьому випадку — один із батьків) не зможе, оскільки це житло не є його основним місцем проживання.
Третю умову встановлено п. 175.4 ПКУ і полягає вона в такому: право на включення до податкової знижки суми процентів за іпотечним кредитом надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років, починаючи з року, в якому:
— об'єкт житлової іпотеки придбавався;
— побудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
Отже, скористатися правом на податкову знижку платник податків може щорічно, але тільки за одним об’єктом житлової іпотеки, визначеним ним як основне місце проживання. Тобто платник податків, який отримав декілька іпотечних кредитів, може скористатися правом на податкову знижку тільки за одним кредитним договором, забезпеченим одним об'єктом іпотеки, визначеним як основне місце проживання. При цьому, незалежно від строку дії договору іпотеки, платник податків має право на податкову знижку тільки протягом 10 послідовних календарних років, починаючи з року, в якому такий об'єкт житлової іпотеки придбано (для новозбудованого житла — з року, в якому таке житло перейшло у власність платника податків та почало використовуватися як основне місце проживання).
Право на податкову знижку за новим іпотечним житловим кредитом виникає після закінчення 10 років із року, в якому з'явилося право скористатися податковою знижкою за попереднім іпотечним кредитом. Якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
В окремих випадках платник податків може відновити право на податкову знижку за витратами на іпотеку до закінчення десятирічного строку. Такі випадки перелічено в п. 175.4 ПКУ, і до них належать:
— примусовий продаж або конфіскація об’єкта іпотеки у випадках, передбачених законом;
— ліквідація об’єкта житлової іпотеки за рішенням місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у випадках, передбачених законом;
— зруйнування об’єкта житлової іпотеки або визнання його непридатним для використання з причин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
— продаж об’єкта іпотеки у зв'язку з неплатоспроможністю (банкрутством) платника податку відповідно до закону.
І, нарешті, останню умову, якої слід дотримуватися при включенні сум процентів за іпотечним житловим кредитом до податкової знижки, наведено в п. 175.5 ПКУ. Суть її полягає в такому: якщо сума отриманого фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, то до складу витрат уключається сума процентів, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, використаній за цільовим призначенням.
Зверніть увагу: крім перелічених спеціальних умов, при декларуванні витрат на сплату процентів за іпотекою потрібно враховувати загальні обмеження, установлені для податкової знижки (див. табл. 1 на с. 42). Зокрема, право на податкову знижку мають тільки резиденти України і тільки в межах доходів, отриманих ними у звітному році у вигляді заробітної плати, зменшеної на суму ЄСВ та ПСП (за її наявності).
Сума процентів за іпотечним кредитом, що включається до податкової знижки, визначається відповідно до п. 175.2 ПКУ. При цьому порядок розрахунку такої суми залежить від того, яке житло придбавалося: уже введене в експлуатацію чи таке, що будується.
У першому випадку розрахунок здійснюється відповідно до абзацу першого п. 175.2 ПКУ, згідно з яким якщо будинок (квартира, кімната) придбавався за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку — позичальника, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, та коефіцієнта, який ураховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки.
Якщо ж за рахунок іпотечного житлового кредиту придбавають житло, що будується, то формування податкової знижки відбувається з урахуванням вимог абзацу другого п. 175.2 ПКУ. Відповідно до нього, якщо будинок (квартира, кімната) побудовано за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, нарахована в перший рік погашення такого кредиту, може бути включена до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому побудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання, з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки подальших щорічних фактично сплачених платником податку сум процентів протягом передбаченого п. 175.4 ПКУ строку (протягом 10 років).
Як бачимо, відповідно до ПКУ правом на податкову знижку за іпотечними процентами в перший рік їх сплати можуть скористатися тільки ті платники податків, які придбали житло на вторинному ринку або в яких будівництво житла вже завершено і таке житло введено в експлуатацію. Якщо ж в іпотеку придбавалося житло, що будується, то право на включення процентів до податкової знижки відкладається до завершення будівництва такого житла та введення його в експлуатацію. І тільки після того, як об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податків та починає використовуватися ним як основне місце проживання (це підтверджується відміткою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла), фізична особа зможе почати декларувати податкову знижку.
Нагадаємо, що раніше податківці взагалі відмовляли платникам податків у праві на податковий кредит за житловими об'єктами, будівництво яких не завершене (див. листи ДПАУ від 15.05.2007 р. № 9590/7/17-0717, від 09.04.2009 р. № 7530/7/17-0717). З набуттям чинності ПКУ ситуація для покупців житла, що будується, дещо покращилась і вони, хоча й з деяким відстроченням, мають право задекларувати податкову знижку та відшкодувати частину сплачених у зв'язку з придбанням такого житла процентів.
Коефіцієнт, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки на суму процентів за іпотечним житловим кредитом, обчислюється за формулою, наведеною в п. 175.3 ПКУ:
К = МП : ФП,
де К — коефіцієнт;
МП — мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 кв. м;
ФП — фактична загальна площа житла, яке будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.
Якщо цей коефіцієнт більше одиниці, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.
Таким чином, якщо площа придбаного в кредит житла менше 100 кв. м, то до податкової знижки можна включити всю суму сплачених процентів, але з урахуванням обмеження, установленого п.п. 166.4.2 ПКУ, тобто в межах річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, зменшеного на ЄСВ та ПСП (за її наявності).
У разі якщо площа житла перевищує 100 кв. м,
тоді сума, яку можна включити до податкової знижки, визначається як добуток коефіцієнта, що враховує мінімальну площу, та суми сплачених протягом року процентів (також у межах річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, зменшеного на ЄСВ і ПСП).
І, нарешті, ще один важливий момент: до податкової знижки включаються тільки документально підтверджені витрати платника податків (п.п. 166.2.1 ПКУ). Витрати на сплату процентів за іпотечним кредитом — не виняток. Тому для підтвердження права на зменшення оподатковуваного доходу на суму іпотечних процентів платнику податків бажано запастися такими документами:
— копіями кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;
— копіями квитанцій, платіжних доручень чи інших платіжних документів, в яких чітко вказана сума сплачених процентів за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім'я і по батькові платника податків як платника цих процентів (з відміткою банку про здійснення платежу).
Звертаємо увагу: платникам податків, яким платежі в погашення кредиту та процентів за ним установлено у фіксованій сумі (ануїтет), надання тільки платіжних документів буде недостатньо, оскільки сума процентів у них окремо не виділяється. У цьому випадку інформацію про розмір сплачених процентів можна взяти з графіка платежів, який є додатком до кредитного договору та його невід'ємною частиною. Крім того, суму погашених у звітному році процентів у складі ануїтетних платежів можна підтвердити банківськими виписками та меморіальними ордерами;
— копією паспорта з відповідною відміткою, що підтверджує факт реєстрації житла, придбаного в кредит, як основного місця проживання;
— копією довідки про присвоєння індивідуального податкового номера (реєстраційного номера облікової картки) платника податків (копією сторінки паспорта, яка містить відмітку про те, що фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган ДПС);
— довідкою, виданою роботодавцем (роботодавцями) про заробітну плату, нараховану у звітному році.
До речі, аналогічні вимоги щодо документального підтвердження права на податкову знижку за витратами на сплату іпотечних процентів містяться в консультації, розміщеній у розділі 160.06.01 ЄБПЗ на офіційному сайті ДПСУ.
А тепер розглянемо приклади, що ілюструють порядок уключення процентів за іпотечним кредитом до складу податкової знижки.
Приклад 1. Площа квартири, придбаної платником податків у кредит, становить 73 кв. м. Протягом 2011 року йому було нараховано заробітну плату в сумі 36000 грн. Сума ЄСВ, утриманого із заробітної плати платника податків, склала 1296 грн., а сума утриманого ПДФО — 5205,60 грн.
Згідно з квитанціями банку сума сплачених у 2011 році процентів за іпотечним кредитом становить 9600 грн.
У цьому випадку до складу податкової знижки включається вся сума сплачених процентів, оскільки площа житла не перевищує 100 кв. м, а сума процентів не перевищує суму заробітної плати, зменшеної на суму ЄСВ (34704 грн. = 36000 грн. - 1296 грн.).
Сума ПДФО, що підлягає поверненню, становить:
5205,60 грн. - (36000 грн. - 1296 грн. - 9600 грн.) х 15 : 100 = 1440 грн.
Приклад 2. Площа квартири, придбаної платником податків у кредит, становить 150 кв. м. Протягом 2011 року йому було нараховано заробітну плату в сумі 72000 грн. Сума ЄСВ, утриманого із заробітної плати платника податків, склала 2592 грн., а сума утриманого ПДФО — 10411,20 грн.
Згідно з квитанціями банку сума сплачених у 2011 році процентів за іпотечним кредитом становить 14000 грн.
Оскільки площа придбаної у кредит квартири перевищує 100 кв. м, до податкової знижки можна включити тільки частину суми процентів з урахуванням коефіцієнта 0,666667 (100 : 150).
Таким чином, сума процентів за кредитом, що підлягає включенню до складу податкової знижки, з урахуванням цього коефіцієнта становить 9333,34 грн. (14000 грн. x 0,666667).
Сума ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету, дорівнює:
10411,20 грн. - (72000 грн. - 2592 грн. - 9333,34 грн.) x 15 : 100 = 1400 грн.
Благодійні внески та пожертвування
Сума коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, уключаються до складу податкової знижки на підставі п.п. 166.3.2 ПКУ.
Щоб скористатися правом на податкову знижку за такими витратами, обов'язково мають дотримуватися такі умови:
1. Грошові кошти або майно передаються неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним на дату передачі коштів (майна) до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Перелік неприбуткових установ та організацій, які вносяться органами ДПС до відповідного Реєстру, наведено в п. 157.1 ПКУ. При цьому перелічені в ньому неприбуткові організації включаються до Реєстру відповідно до Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом ДПАУ від 24.01.2011 р. № 37. Унесення тієї чи іншої організації до Реєстру оформляється відповідним Рішенням, форму якого наведено в додатку 2 до вказаного Положення.
Таким чином, перш ніж декларувати податкову знижку виходячи із суми пожертвувань (благодійних внесків), платнику податків слід переконатися в тому, що кошти (майно) передані установі (організації), що уключена до цього Реєстру та має відповідне Рішення.
2. До податкової знижки включається сума коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань чи благодійних внесків неприбутковим організаціям, у розмірі, що не перевищує 4 % суми загального оподатковуваного доходу звітного року. Якщо ж сума коштів та вартість майна, переданих неприбутковій організації, перевищує 4 %, то сума такого перевищення до складу податкової знижки не включається.
І, звісно ж, пам'ятайте ще про одне обмеження: загальна сума нарахованої податкової знижки не може перевищувати розміру загального оподатковуваного доходу, отриманого платником у вигляді заробітної плати у звітному році за мінусом ЄСВ та ПСП (за її наявності).
Понесені платником податків витрати на благодійність має бути підтверджено документально. Документами, що підтверджують перерахування платником податків грошових коштів на користь неприбуткової організації, можуть бути:
— платіжне доручення на безготівкове перерахування благодійних внесків;
— квитанція банку, відділення зв'язку;
— квитанція до прибуткового касового ордера неприбуткової організації;
— довідка роботодавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум таких внесків до неприбуткових організацій з отриманого платником податку доходу.
Для підтвердження «неприбуткового» статусу отримувача благодійної допомоги бажано одержати копію Рішення про внесення установи (організації) до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Також, на думку ДПСУ, одним із документів, наявність яких обов'язкова для отримання права на податкову знижку, у цьому випадку є договір про пожертвування (див. розділ 160.06.02 ЄБПЗ).
Порядок визначення суми податкової знижки за витратами на благодійні внески та пожертвування розглянемо на прикладах.
Приклад 3. Громадянин Петренко В. А. 01.06.2011 р. надав благодійну допомогу закладу охорони здоров'я в сумі 1000 грн. Загальний оподатковуваний дохід, отриманий ним протягом року, становить 60000 грн. Сума ЄСВ, утриманого із заробітної плати платника податків, склала 2160 грн., а сума утриманого ПДФО — 8676 грн.
У цьому випадку Петренко В. А. може включити до складу податкової знижки суму благодійної допомоги, що не перевищує 2400 грн. (60000 грн. х 4 %).
Оскільки фактична сума благодійної допомоги закладу охорони здоров'я не перевищує граничного розміру (2400 грн.), то до податкової знижки Петренко В. А. за підсумками 2011 року потрапить уся сума такої допомоги в розмірі 1000 грн.
Сума ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету, становить:
8676 грн. - (60000 грн. - 2160 грн. - 1000 грн.) x 15 : 100 = 150 грн.
Приклад 4. Овечкін Т. П. 18.11.2011 р. перерахував благодійній організації 1200 грн. Загальний оподатковуваний дохід, отриманий ним протягом року, становить 25000 грн. Сума ЄСВ, утриманого із заробітної плати платника податків, склала 900 грн., а сума утриманого ПДФО — 3615 грн.
У ситуації, що розглядається, сума добровільного пожертвування благодійній організації (1200 грн.) перевищує 4 % загального оподатковуваного доходу платника податків (25000 грн. х 4 % = 1000 грн.). А отже, за підсумками 2011 року до податкової знижки Овечкіна Т. П. потрапить не вся сума благодійного внеску, а її частина в розмірі 1000 грн.
Сума ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету, становить:
3615 грн. - (25000 грн. - 900 грн. - 1000 грн.) x 15 : 100 = 150 грн.
Витрати на оплату вартості навчання
Порядок та умови включення до складу податкової знижки платника податків сум, перерахованих в оплату вартості навчання, регулює п.п. 166.3.3 ПКУ. Відповідно до нього дозволяється включати до складу податкової знижки суми коштів, сплачених платником податків на користь навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податків та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.
Докладно порядок уключення витрат на навчання до складу податкової знижки розглядався у статті «Податкова знижка на навчання» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 74). Нагадаємо основні положення щодо податкової знижки на навчання, викладені в цій статті.
Отже, щоб скористатися правом на податкову знижку за витратами на навчання, платнику податку необхідно враховувати обмеження щодо:
1) виду навчання, а також виду навчального закладу, в якому здійснюється навчання;
2) осіб, витрати на навчання яких можна включити до податкової знижки;
3) суми витрат на навчання, яку може бути включено до складу податкової знижки;
4) документального підтвердження витрат на навчання.
1. Основні обмеження відносно видів навчання, а також видів навчальних закладів, у яких може здійснюватися навчання, витрати на оплату якого включаються до податкової знижки, наведемо в таблиці (див. табл. 3):
Таблиця 3
Обмеження щодо виду навчання/навчального закладу, які враховуються при формуванні податкової знижки за витратами на навчання | |
Вартість навчання в яких навчальних закладах уключається до складу податкової знижки? | До податкової знижки включається сума коштів, сплачених на користь вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти |
Зверніть увагу: форма власності навчального закладу (приватна чи державна), а також форма навчання (денна (очна), заочна, дистанційна, вечірня чи екстернатна) значення не мають . | |
Чи виникає право на податкову знижку в разі оплати вартості курсів довузівської підготовки? | У разі оплати вартості додаткових послуг, що надаються вищими та професійно-технічними навчальними закладами і не пов'язані із здобуттям середньої професійної та вищої освіти (наприклад, послуг курсів довузівської підготовки, інших спеціалізованих курсів, тренінгів тощо) право на податкову знижку не виникає |
Чи включається до складу податкової знижки вартість навчання в іноземних навчальних закладах? | До податкової знижки можна включати витрати на навчання тільки у вітчизняних навчальних закладах |
Чи включається до складу податкової знижки вартість навчання в магістратурі та інтернатурі? | Інтернатура входить до структури вищої освіти (є невід'ємною ланкою в процесі підготовки у вищому навчальному закладі), тому вартість навчання в ній можна включати до податкової знижки. На це податківці вказують у своїй консультації, розміщеній у ЄБПЗ на офіційному сайті ДПСУ (www.sta.gov.ua). Магістратура є самостійним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти, а тому витрати на навчання в магістратурі також потрапляють до податкової знижки |
Чи включається до складу податкової знижки вартість навчання в аспірантурі? | Витрати на навчання в аспірантурі, метою якого є здобуття наукового ступеня вже за наявності вищої освіти, до податкової знижки не потрапляють |
2. Друге обмеження окреслює коло осіб, витрати на навчання яких можна включити до податкової знижки. Так, відповідно до п.п. 166.3.3 ПКУ до податкової знижки включаються:
— витрати платника податків на власне навчання;
— витрати на навчання члена сім'ї платника податків першого ступеня споріднення, який не одержує заробітну плату.
Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі всиновлені (п.п. 14.1.263 ПКУ).
Таким чином, платник податку має право включити до податкової знижки витрати на навчання члена сім'ї першого ступеня споріднення виключно у випадку, якщо родич, вартість навчання якого оплачено, не одержує дохід у вигляді заробітної плати. Якщо ж у особи, яка навчається, є свій дохід у вигляді заробітної плати, то тільки вона має право декларувати податкову знижку за витратами на своє навчання.
Інші нюанси декларування податкової знижки на навчання залежно від того, від імені кого укладається договір з навчальним закладом та від імені кого вноситься плата за нього, наведемо у вигляді таблиці (див. табл. 4):
Таблиця 4
Ситуація | Отримувач податкової знижки |
Договір на навчання укладено з дитиною. Від неї ж надходить плата за навчання. Власного джерела доходу дитина не має | Право на податкову знижку має один із батьків дитини чи інший родич першого ступеня споріднення (консультація в розділі 160.06.03 ЄБПЗ) |
Договір на навчання укладено з одним із батьків дитини. Квитанцію на оплату оформлено на ім'я самої дитини. Власного джерела доходу дитина не має | Право на податкову знижку має один із батьків дитини, який уклав договір на навчання |
Договір на навчання укладено з одним із батьків (із самою дитиною). При цьому дитина працює та отримує заробітну плату | Батьки дитини права на податкову знижку не мають. Задекларувати податкову знижку може тільки сама дитина, яка має самостійне джерело доходу у вигляді заробітної плати |
Із цього правила є один виняток. Так, якщо студент влаштувався на роботу тільки після закінчення навчання у звітному році і до моменту його працевлаштування не одержував заробітну плату, то право на податкову знижку за результатами звітного податкового року має той із батьків, хто фактично вносив плату за навчання (консультація в розділі 160.06.03 ЄБПЗ). | |
Договір на навчання укладено з одним із батьків (із самою дитиною). При цьому дитина працює та одержує винагороду за цивільно-правовим договором | Право на податкову знижку має один із батьків дитини чи інший родич першого ступеня споріднення (консультація в розділі 160.06.03 ЄБПЗ) |
3. Наступне обмеження, установлене п.п. 166.3.3 ПКУ, стосується суми витрат на навчання, що може бути задекларована для отримання податкової знижки. Відповідно до нього загальна сума коштів, сплачених за навчання, яку можна віднести до складу податкової знижки, не може перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Отже, у 2011 році максимальна сума витрат на навчання, що включається до складу податкової знижки в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання, становить 1320 грн. А от сума витрат на навчання, що перевищує вказаний розмір, до складу податкової знижки не включається.
При декларуванні доходів за звітний рік ураховується кількість місяців навчання, що припадають на звітний календарний, а не навчальний рік.
Тут слід звернути увагу на консультацію фахівців ДПСУ, розміщену в розділі 160.05 ЄБПЗ, у якій податківці зазначають, що тільки для студентів заочної, вечірньої та дистанційної форм навчання максимальна сума витрат на навчання розраховується виходячи з дванадцятимісячної його тривалості (тобто максимальна сума витрат на навчання, яку можна включити до податкової знижки, становить 15840 грн. (1320 грн. х 12 міс.)).
Що ж до студентів денної форми навчання, то для них максимальна сума витрат на навчання, яку можна включити до податкової знижки, складає тільки 13200 грн. (1320 грн. х 10 міс.). Інакше кажучи, тривалість навчання студентів-«денників», на думку податківців, не може перевищувати 10 місяців.
Проте, на нашу думку, це не так. Адже згідно з п. 4.1 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міносвіти України від 02.06.93 р. № 161, тривалість навчального року становить саме 12 місяців (без будь-яких застережень щодо форми навчання). А отже, для студентів денної форми навчання, так само як і для студентів заочної, вечірньої та дистанційної форм навчання, гранична сума витрат на навчання може розраховуватися виходячи з 12 місяців.
Конкретна тривалість навчання, що береться до розрахунку суми податкової знижки, визначається за договором з навчальним закладом. Якщо ж договір такої інформації не містить, то платник податку, який бажає отримати податкову знижку, повинен пред'явити довідку з навчального закладу щодо кількості місяців навчання та тривалості семестрів у звітному році.
І, нарешті, ще один дуже важливий момент. Коли платіж за навчання відбувається рік у рік (тобто у 2011 році заплатили за місяці навчання у 2011 році), визначити суму податкової знижки та граничний її розмір досить просто. Однак найчастіше платники на початку навчального року вносять плату за весь навчальний рік (у такому разі перший семестр навчання припадає на поточний рік, а другий семестр — уже на наступний календарний рік). У такому разі слід ураховувати висновки податківців, яких фахівці ДПСУ доходять у роз'ясненні, розміщеному в ЄБПЗ (www.sta.gov.ua). У ньому, зокрема, зазначено: «…сума коштів, яка оплачена у звітному податковому році за періоди навчання в наступному році, не може бути включена до податкової знижки».
Як бачимо, у консультації, що цитується, ДПСУ відмовляє платникам податків у праві на податкову знижку, якщо плату за навчання здійснено у звітному періоді за періоди навчання в наступному навчальному році. Отже, до податкової знижки поточного року включаються тільки витрати, що припадають на місяці навчання в поточному звітному році. Більше того, це роз'яснення, а також усні консультації податківців дають підстави побоюватися, що вартість оплаченого наперед навчання не може потрапити до податкової знижки і в наступному звітному році.
Це означає, що платники податків, які оплатили у 2010 році вартість навчання у 2011 році, вочевидь, податкову знижку за такими витратами задекларувати не зможуть. Така ж доля спіткає і витрати, понесені у 2011 році, але у зв'язку з оплатою навчання у 2012 році. До декларації про доходи за 2011 рік зможуть потрапити тільки витрати, понесені у 2011 році та пов'язані з оплатою вартості навчання в цьому ж році.
Зауважимо, що раніше, у період дії Закону № 889, податківці підходили до вирішення цього питання більш зважено та дозволяли за одним платіжним документом декларувати податковий кредит за підсумками двох років, що йдуть один за одним (див., наприклад, листи ДПАУ від 26.04.2007 р. № 8484/7/17-0717 і від 01.11.2006 р. № 5710/Т/17-0715). На нашу думку, такий підхід має застосовуватися і зараз. Проте, ураховуючи непохитну позицію податківців, відстоювати таку точку зору найімовірніше доведеться в судовому порядку.
4. Підставою для включення до податкової знижки витрат на навчання є наявність документів, що підтверджують факт його оплати. Такими документами можуть бути:
— платіжне доручення на безготівкове перерахування коштів;
— квитанція банку або відділення зв'язку;
— довідка роботодавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів з отриманого ним доходу на його навчання або навчання інших членів його сім'ї першого ступеня споріднення навчальним закладам;
— квитанція прибуткового касового ордера навчального закладу.
Якщо платник податків декларує витрати не на своє навчання, а на навчання члена сім'ї першого ступеня споріднення, то йому потрібно також документально підтвердити таке споріднення.
Крім того, для отримання податкової знижки на навчання в наявності має бути договір на навчання.
Порядок визначення розміру податкової знижки на оплату навчання розглянемо на прикладі.
Приклад 5. Витрати Онопенка В. А. на навчання сина у 2011 році склали:
— 10.01.2011 р. за січень — червень 2011 року — 6000 грн. (6 міс. х 1000 грн.);
— 29.08.2011 р. за вересень — грудень 2011 року — 4000 грн. (4 міс. х 1000 грн.).
Договір на навчання укладено між вищим навчальним закладом та сином Онопенка В. А. Від нього ж приймається й оплата вартості навчання. Син Онопенка В. А. самостійного доходу у вигляді заробітної плати не має.
Тривалість навчального року за договором на навчання становить 10 місяців.
Сума заробітної плати Онопенка В. А., нарахованої за 2011 рік, становить 72000 грн. Сума ЄСВ, утриманого із заробітної плати платника податків, склала 2592 грн., а сума утриманого ПДФО — 10411,20 грн.
Максимальна сума витрат на навчання, яку в цьому випадку платник податків може включити до податкової знижки, становить 13200 грн. (1320 грн. х 10).
Фактична сума витрат на навчання сина, понесена Онопенком В. А. у 2011 році, складає 10000 грн., тобто не перевищує максимального розміру, визначеного відповідно до п.п. 166.3.3 ПКУ (13200 грн.), а також не більше загального оподатковуваного доходу Онопенка В. А., отриманого ним у 2011 ро-ці у вигляді заробітної плати (69408 грн. = 72000 грн. - 2592 грн.). Отже, до складу податкової знижки платника податків уключається загальна сума витрат на оплату навчання сина, понесена ним у 2011 році, тобто 10000 грн.
Сума ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету, становить:
10411,20 грн. - (72000 грн. - 2592 грн. - 10000 грн.) x 15 : 100 = 1500 грн.
Витрати на недержавне пенсійне забезпечення та довгострокове страхування життя
За підсумками 2011 року платник податку має право включити до складу податкової знижки також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, премій) та пенсійних внесків, сплачених ним страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як самого платника податку, так і члена його сім'ї першого ступеня споріднення*. Таке право надає п.п. 166.3.5 ПКУ.
* Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі всиновлені (п.п. 14.1.263 ПКУ).
Тут законодавці також установили обмеження щодо розміру внесків, які можна включити до складу податкової знижки. Причому в цьому випадку максимальна величина витрат, що підлягає включенню до податкової знижки, залежить від того, на чию користь укладено відповідний договір.
Так, при страхуванні самого платника податку до податкової знижки включається сума витрат, що не перевищує (у розрахунку за кожний повний або неповний місяць звітного податкового року, протягом якого діяв договір страхування) суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 ПКУ (п.п. «а» п.п. 166.3.5 ПКУ). Тобто у 2011 році така сума склала 1320 грн.
Якщо ж платник податку укладає договори страхування на користь членів сім'ї першого ступеня споріднення, то до податкової знижки за підсумками 2011 року може бути включено суму, що не перевищує 50 % суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 ПКУ (п.п. «б» п.п. 166.3.5 ПКУ), тобто 660 грн.
Інакше кажучи, якщо припустити, що договір страхування у 2011 році діяв усі 12 місяців, то в разі укладення платником податків такого договору на свою користь він зможе включити за підсумками року суму внесків у розмірі, що не перевищує 15840 грн. (1320 грн. х 12 міс.), а при укладенні договору на користь члена сім'ї першого ступеня споріднення — 7920 грн. (660 грн. х 12 міс.).
Документами, що підтверджують право платника податків на податкову знижку, у цьому випадку можуть бути: договори на недержавне пенсійне забезпечення або довгострокове страхування життя, платіжні доручення на безготівкове перерахування коштів, квитанції банку або відділення зв'язку, довідка роботодавця, який за дорученням платника податку здійснює перерахування страхових внесків з отриманого платником податку доходу.
Приклад 6. Діденко І. А. 01.06.2011 р. уклав договори недержавного пенсійного забезпечення на свою користь та на користь своєї дружини. Сума щомісячних внесків за договорами становить 600 грн.: 300 грн. — за себе і 300 грн. — за дружину. Усього при укладенні договорів Діденко І. А. здійснив платіж за 7 місяців (червень — грудень 2011 року) у загальній сумі 4200 грн. (за себе — 2100 грн. і за дружину 2100 грн.).
Сума нарахованої за 2011 рік заробітної плати Діденка І. А. становить 51600 грн. Сума ЄСВ, утриманого із заробітної плати платника податків, склала 1857,60 грн., а сума утриманого ПДФО — 7461,36 грн.
У ситуації, що розглядається, Діденко І. А. має право включити до складу податкової знижки суми, що не перевищують:
— за себе — 9240 грн. (1320 грн. х 7 міс.);
— за дружину — 4620 грн. (660 грн. х 7 міс.).
Оскільки фактичні витрати платника податків, понесені ним у зв'язку зі сплатою внесків за договорами недержавного пенсійного забезпечення (2100 грн. за себе і 2100 грн. за дружину), не перевищують граничних сум, то вони в повному обсязі включаються до складу податкової знижки з ПДФО.
Сума ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету, становить:
7461,36 грн. - (51600 грн. - 1857,60 грн. - 4200 грн.) x 15 : 100 = 630 грн.
Як відобразити податкову знижку в декларації про доходи?
Як уже зазначалося, щоб реалізувати своє право на податкову знижку, платник податків повинен подати до органу ДПС за своєю податковою адресою декларацію про доходи разом із додатком 6 до неї. Тому далі на прикладі покажемо, як заповнити декларацію про доходи, якщо у звітному році платник податків мав право на податкову знижку.
Приклад 7. Величко М. В. протягом 2011 року отримував доходи тільки у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи (ТОВ НПФ «Альянс»).
Дані про доходи та витрати, отримані та понесені ним протягом 2011 року, Величко М. В. відображав у Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу. Наведемо фрагмент заповнення цієї книги (див. с. 57).
Як бачите, у 2011 році Величко М. В. поніс низку витрат, які він має право включити до складу податкової знижки:
1) проценти за іпотечним житловим кредитом у сумі 21900 грн. (при цьому припускаємо, що площа квартири не перевищує 100 кв. м, тобто коефіцієнт, що враховує мінімальну площу житла, дорівнює 1);
2) витрати на сплату внесків за договорами на недержавне пенсійне забезпечення в сумі 4200 грн. (за себе 2100 грн. (300 грн. х 7 міс.) і за дружину 2100 грн. (300 грн. х 7 міс.)).
Крім того, у серпні Величко М. В. оплатив вартість навчання сина у вищому навчальному закладі. При цьому плата за 4 місяці навчання у 2011 році склала 6000 грн. (1500 грн. х 4 міс.). Максимальний розмір витрат на навчання, які може бути включено до податкової знижки, становить 5280 грн. (1320 грн. х 4 міс.). У цьому випадку фактичні витрати на навчання перевищують їх граничний розмір, тобто до податкової знижки платника податків уключається сума витрат у межах ліміту, тобто 5280 грн.
На підставі даних Книги доходів і витрат заповнимо декларацію про доходи платника податків за 2011 рік та додаток 6 до неї (див. с. 58).
Як бачимо, у випадку, що розглядається, сума витрат, які підлягають уключенню до складу податкової знижки (31380 грн.), не перевищує суму заробітної плати Величка М. В., зменшену на величину утриманого ЄСВ (86760 грн. = 90000 грн. - 3240 грн.). Отже, річний оподатковуваний дохід Величка М. В. за підсумками 2011 року має бути зменшено на суму 31380 грн. (див. показник рядка 11 «Сума (вартість) витрат платника податку — резидента, дозволених до включення до податкової знижки (рядок 09, але не більше рядка 10)» додатка 6 до декларації про доходи). І вже виходячи зі скоригованого на суму податкової знижки загального оподатковуваного доходу Величка М. В. розраховуватиметься річна сума ПДФО, а також надмірно сплачена сума цього податку, що підлягає поверненню з бюджету (4707 грн.).
Надмірно утриману суму ПДФО має бути повернено платнику податків шляхом зарахування на банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або поштовим переказом за адресою, указаною в декларації, протягом 60 календарних днів із дня отримання декларації (п. 179.8 ПКУ). При цьому суми бюджетного відшкодування, які повертаються платнику податків під час реалізації права на податкову знижку, не включаються до його оподатковуваного доходу та з них не утримується ПДФО (п.п. 165.1.17 ПКУ).
У цій статті ми докладно зупинилися на основних видах витрат, які платники податків за підсумками 2011 року можуть включити до складу податкової знижки. Сподіваємося, що вона допоможе нашим читачам скористатися своїм законним правом та частково повернути собі сплачену в минулому році суму податку на доходи.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної податкової адміністрації України
24.12.2010 № 1022
Книга обліку
доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу
Величко Максим Володимирович, м. Харків, вул. Героїв праці, 43а, кв. 50, ідентифікаційний номер 1232232234
(грн.)
Дата (день місяця, місяць, рік) отримання доходу або понесених витрат | Джерело отриманого доходу або понесених витрат (найменування, код платника податків згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження юридичної особи, | Загальний річний оподатковуваний дохід | Сплачено (перераховано) податку | |||
місячний оподатковуваний дохід | іноземні доходи | |||||
сума доходу | сума витрат | сума доходу | сума витрат | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
12.01.2011 р. | КБ «Надійний» (01235600), м. Харків, вул. Сумська, 100 | — | 2100,00 | — | — | — |
31.01.2011 р. | ТОВ НВП «Альянс» (23458535), м. Харків, вул. Героїв праці, 47 | 7500,00 | — | — | — | 1084,50 |
09.02.2011 р. | КБ «Надійний» (01235600), м. Харків, вул. Сумська, 100 | — | 2050,00 | — | — | — |
28.02.2011 р. | ТОВ НВП «Альянс» (23458535), м. Харків, вул. Героїв праці, 47 | 7500,00 | — | — | — | 1084,50 |
… | ||||||
01.06.2011 р. | ВПФ «Надія» (22381906), м. Харків, пер. Класичний, 45, оф. 15 | — | 2100,00 | — | — | — |
01.06.2011 р. | ВПФ «Надія» (22381906) м. Харків, пер. Класичний, 45, оф. 15 | — | 2100,00 | — | — | — |
08.06.2011 р. | КБ «Надійний» (01235600), м. Харків, вул. Сумська, 100 | — | 1850,00 | — | — | — |
30.06.2011 р. | ТОВ НВП «Альянс» (23458535), м. Харків, вул. Героїв праці, 47 | 7500,00 | — | — | — | 1084,50 |
… | ||||||
08.08.2011 р. | КБ «Надійний» (01235600), м. Харків,вул. Сумська, 100 | — | 1750,00 | — | — | — |
29.08.2011 р. | Харківський державний економічний університет (24253648), м. Харків, просп. Леніна, 9а | — | 6000,00 | — | — | — |
31.08.2011 р. | ТОВ НВП «Альянс» (23458535), м. Харків, вул. Героїв праці, 47 | 7500,00 | — | — | — | 1084,50 |
… | ||||||
07.12.2011 р. | КБ «Надійний» (01235600), м. Харків, вул. Сумська, 100 | — | 1550,00 | — | — | — |
30.12.2011 р. | ТОВ НВП «Альянс» (23458535), м. Харків, вул. Героїв праці, 47 | 7500,00 | — | — | — | 1084,50 |
Усього | — | 90000,00* | 32100,00 | — | — | 13014,00** |
* Заробітна плата, отримана Величком М. В. протягом 2011 року (7500 грн. х 12 міс.). ** Сума ПДФО, утриманого із заробітної плати Величка М. В. протягом 2011 року (1084,50 грн. х 12 міс.). |
<...>
Код рядка | II. ДОХОДИ, ЯКI ВКЛЮЧАЮТЬСЯ ДО ЗАГАЛЬНОГО РIЧНОГО ОПОДАТКОВУВАНОГО ДОХОДУ | Сума нарахованого (виплаченого) доходу (грн.) | Сума податку (грн.) | |
утриманого (сплаченого) податковим агентом | яка підлягає сплаті платником податку самостійно | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
01 | Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, в тому числі: | 90000,00 | 13014,00 | — |
01.01 | Заробітна плата | 90000,00 | 13014,00 | — |
01.02 | Доходи від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого та/або рухомого майна (додаток 2)4 | — | — | — |
<...>
Код рядка | V. РОЗРАХУНОК ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ З ПОДАТКУ НА ДОХОДИ ФIЗИЧНИХ ОСIБ | Сума (грн.) |
1 | 2 | 3 |
08 | Сума загального річного оподатковуваного доходу | 90000,00 |
09 | Сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб | — |
10 | Сума податку, сплаченого платником податку самостійно на дату подання декларації | — |
11 | Сума податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку згідно із статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України | 4707,00 |
12 | Сума податків, сплачених за кордоном, на яку зменшуються податкові зобов'язання згідно з підпунктом 170.11.2 пункту 170.11 статті 170 розділу IV Податкового кодексу України | — |
13 | Розрахунки з бюджетом: | х |
13.01 | сума податку, що підлягає сплаті до бюджету | — |
13.02 | сума податку, що підлягає поверненню з бюджету | 4707,00 |
<...>
Додаток 6
ПЕРЕЛIК
сум витрат, що включаються до складу податкової знижки
згідно із статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України
Код рядка | Перелік витрат, фактично понесених платником податку протягом звітного (податкового) періоду | Реквізити документів, які підтверджують витрати | Сума (грн.) |
1 | 2 | 3 | 4 |
01 | Частина суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 розділу IV Податкового кодексу України | Договір іпотечного житлового кредиту від 09.02.2010 р. № 588, договір іпотеки від 09.02.2010 р. № 755, квитанції про сплату відсотків за січень — грудень 2011 р. № 8 від 12.01.2011 р., № 12 від 09.02.2011 р., № 19 від 10.03.2011 р., № 35 від 08.04.2011 р., № 64 від 05.05.2011 р., № 5 від 08.06.2011 р., № 88 від 08.07.2011 р., № 45 від 08.08.2011 р., № 54 від 07.09.2011 р., № 63 від 10.10.2011 р., № 12 від 07.11.2011 р., № 18 від 07.12.2011 р. | 21900,00 |
… | |||
03 | Сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року | Договір навчання від 29.08.2011 р. № 655, квитанція про сплату навчання від 29.08.2011 р. № 6554 | 5280,00 |
… | |||
05 | Сума витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): | Договори недержавного пенсійного забезпечення від 01.06.2011 р. № 222 і № 223, квитанції про сплату страхових внесків від 01.06.2011 р. № 6111 і № 6112 | 4200,00 |
… | |||
09 | Усього витрат (сума рядків 01 - 08) | х | 31380,00 |
10 | Сума нарахованої заробітної плати, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 розділу IV Податкового кодексу України | х | 86760,00 |
11 | Сума (вартість) витрат платника податку — резидента, дозволених до включення до податкової знижки (рядок 09, але не більше рядка 10) | х | 31380,00 |
12 | Сума податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку (колонка 4 рядка 01.01 декларації - (рядок 10 - рядок 11) х на ставки податку, визначені пунктом 167.1 статті 167 розділу IV Податкового кодексу України) | х | 4707,00 |
<...>