Послуги додаткового сервісу з післяпродажного обслуговування побутової техніки — коли виникає дохід?
При придбанні побутової техніки покупець за бажанням також може замовити (оплатити) послуги майбутнього додаткового сервісу з її ремонту та обслуговування. При цьому згідно з установленою домовленістю скористатися ними (якщо в цьому виникне необхідність) покупець зможе тільки після закінчення гарантійного строку (наприклад, після закінчення «гарантійних» 3 років — протягом 4 року експлуатації). Коли підприємству-продавцю в податковому та бухгалтерському обліку слід визнавати дохід за такими послугами: зараз — у момент отримання від покупця за них передоплати — чи в майбутньому — за фактом надання таких послуг? Як бути, якщо, припустимо, за такими послугами в майбутньому покупець не звернеться?
(м. Київ)
У цьому випадку, бажаючи застрахувати себе від можливих подальших неполадок у роботі придбаної техніки, покупець одночасно з придбанням товару фактично вносить передоплату за послуги, які в разі необхідності буде йому надано в майбутньому , — як зазначається в запитанні, після закінчення гарантійного строку, протягом 4-го року експлуатації купленої техніки.
У свою чергу, для продавця, який одержує аванс за обіцяний «відкладений на майбутнє» додатковий сервіс, сума передоплати, що надходить від покупця, згідно з п.п. 136.1.1 ПКУ в податковому обліку доходом не вважається. Адже самі послуги покупцю буде надано набагато пізніше. Також не виникає підстав визнавати за отриманим авансом дохід і в бухгалтерському обліку — критерії доходу з п. 8 П(С)БО 15 не дотримуються. Із цієї причини сума передоплати, що надійшла від покупця, відображається при отриманні в обліку підприємства-продавця як доходи майбутніх періодів з використанням однойменного рахунка 69 (Дт 301 — Кт 69).
Однак коли ж виникне дохід у такому разі? Як відомо, за загальним правилом, установленим п. 10 П(С)БО 15, дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається виходячи зі ступеню завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінено результат такої операції. Оскільки відображення доходу залежить від факту надання послуг, то перше, що можна відзначити, це те, що доходи в підприємства виникатимуть лише в післягарантійний період, тобто, судячи із запитання, визнавати доходи підприємству слід протягом 4-го року, коли і планується надавати послуги додаткового сервісу. Водночас ситуація, що розглядається, примітна тим, що ймовірність звернення покупця після закінчення гарантії за обіцяними оплаченими послугами додаткового сервісу заздалегідь не відома (тобто неможливо точно сказати, чи звернеться, приміром, протягом 4-го року покупець до продавця за такими послугами і скільки разів).
Ураховуючи таку можливу невизначеність у ситуації з послугами, з якою іноді доводиться стикатися на практиці, п. 12 П(С)БО 15 містить спеціальне застереження щодо визначення доходу в подібному випадку. Так, згідно з цим пунктом, якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за певний період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг). Тобто дохід у цьому випадку слід визнавати рівномірно (щокварталу протягом 4 року у розмірі 1/4 від раніше оплаченої покупцем суми, з відображенням у бухгалтерському обліку записом Дт 69 — Кт 703). І оскільки, дотримуючись таких особливих правил, дохід показується в обліку рівномірно (по суті, розрахунково) підтвердженням його суми в цьому випадку буде складена бухгалтерська довідка. Навіть якщо, припустимо, виявиться, що покупець за послугами додаткового сервісу так і не звернеться, то дотримання таких норм п. 12 П(С)БО 15 призведе до того, що дохід уже буде рівномірно впродовж 4-го року показано підприємством у потрібній сумі.
Одночасно з визнанням у такий спосіб доходів у бухобліку підприємство також рівномірно (в аналогічному розмірі — по 1/4) відображатиме «податкові» доходи й у податковому обліку (пп. 137.1, 137.16 ПКУ). Зауважимо, що п. 137.1 ПКУ говорить про відображення доходу на підставі акта чи іншого документа, який оформлено згідно з вимогами чинного законодавства та підтверджує надання послуг, яким у цій «особливій» ситуації, як зазначалося, буде бухгалтерська довідка.
Водночас у разі звернення покупців після закінчення гарантії протягом 4 року експлуатації побутової техніки за послугами додаткового сервісу акт (причому вже на підтвердження понесених витрат, пов'язаних з наданням таких послуг, п.п. 139.1.9 ПКУ) підприємству скласти доведеться. На його підставі витрати на проведені ремонти та обслуговування списуватимуться в бухгалтерському обліку за рахунок раніше створеного під проведення ремонтів та обслуговування резерву (Дт 473), а якщо створеного резерву виявиться недостатньо — уключатимуться до витрат (Дт 93), а у податковому обліку відноситимуться до складу витрат на збут (п.п. «є» п.п. 138.10.3 ПКУ).
Людмила Солошенко, економіст-аналітик
