Щодо оподаткування ПДВ послуг, пов’язаних з транзитними перевезеннями вантажів
Лист Державної податкової служби України від 01.02.2012 р. № 3085/7/15-3417-26
Державна податкова служба України розглянула лист <…> щодо порядку оподаткування податком на додану вартість послуг, пов'язаних з транзитними перевезеннями вантажів через територію України, та повідомляє.
Відповідно до пункту 197.8 статті 197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — Кодекс) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).
При цьому у разі здійснення транзитного перевезення вантажу, власником якого є нерезидент, за договорами, укладеними між експедитором (резидентом) та таким вантажовласником (нерезидентом), з метою оподаткування ПДВ необхідно враховувати таке:
1. Послуги перевізника (резидента), що безпосередньо виконує транзитне перевезення вантажу за зазначеними договорами, відповідно до пункту 197.8 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування податком на додану вартість (за наявності належним чином оформлених документів на таке транзитне перевезення). На ці операції виписується податкова накладна, в якій обсяги постачання зазначаються в графі 11 «Звільнення від ПДВ».
2. Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу податком на додану вартість оподатковуються послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України. При цьому, відповідно до підпункту «ж» пункту 186.3 статті 186 Кодексу місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання. Тому операції з надання експедитором (резидентом) транспортно-експедиційних послуг вантажовласнику (нерезиденту) не оподатковуються ПДВ. При здійсненні даних операцій податкова накладна не виписується.
Заступник Голови А. Ігнатов
коментар редакції
ДПСУ визнає пільгу з ПДВ лише за тими транзитними послугами,
безпосереднім одержувачем яких є вантажовласник
Головною проблемою обох листів є застосування ПДВ-пільги згідно з п. 197.8 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) до послуг, пов'язаних з транзитом (зверніть увагу, не до самого транзиту, а саме до послуг, пов'язаних із ним: експедиторські, завантаження/розвантаження, охорона тощо). При цьому їх провідною ідеєю є те, що ДПСУ під такими послугами розуміє лише ті, однією зі сторін яких обов'язково(!) виступає вантажовласник. Проте на практиці вантажовласник, як правило, не укладає договори безпосередньо з усіма постачальниками послуг. За нього це робить експедитор, до кола завдань якого входить організація та забезпечення перевезень вантажів. У такій ситуації, відповідно до позиції ДПСУ, звільнення з ПДВ може застосовуватися лише безпосередньо до послуг експедитора, тоді як усі послуги, надані йому, транзитними не вважаються та мають оподатковуватися в загальному порядку.
Спробуємо розібратися, чим же керувалися податківці. Як на основний аргумент вони посилаються на те, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про транзит вантажів» від 20.10.99 р. № 1172-XIV (далі — Закон про транзит) транзитними послугами є підприємницька діяльність учасників транзиту, безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів, тоді як учасниками транзиту ця ж стаття називає вантажовласників та суб'єктів підприємницької діяльності (перевізників, експедиторів, декларантів тощо), які надають транзитні послуги.
Проте насправді цей факт висновків ДПСУ не підтверджує: вказівка у визначенні транзитної послуги на учасників транзиту не свідчить про те, що в її наданні мають бути задіяні одночасно і вантажовласник, й інші суб'єкти підприємницької діяльності.
Таким чином, якщо виходити із Закону про транзит, транзитними послугами слід вважати у тому числі й ті, що надаються учасникам транзиту, відмінним від вантажовласника (як правило, експедиторам). У зв'язку з цим ПДВ-пільга згідно з п. 197.8 ПКУ має поширюватися й на них.
Водночас, найімовірніше, зазначені аргументи на податківців не подіють. У зв'язку з чим експедиторам можемо порадити вступати в договірні відносини, пов'язані з транзитом, від імені вантажовласника, що прямо допускається ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 р. № 1955-IV.
Підсумовуючи викладену інформацію, слід виділити ще один важливий факт: ПДВ-пільги можна застосувати виключно до тих операцій, які є об'єктом оподаткування відповідно до п. 185.1 ПКУ, у тому числі з урахуванням місця постачання, що визначається згідно зі ст. 186 ПКУ. У контексті транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних із транзитом, це означає, що:
1) якщо їх замовником виступає резидент (у такому разі транспортно-експедиторські послуги є об'єктом обкладення ПДВ), то до них застосовується пільга за п. 197.8 ПКУ. При постачанні таких послуг складається податкова накладна із заповненням її графи 11 та зазначенням у виносці підстави для застосування пільги — тобто п. 197.8 ПКУ;
2) якщо замовник — нерезидент, то такі послуги випадають з об'єкта обкладення ПДВ на підставі п.п. «ж» п. 186.3 ПКУ. При цьому зрозуміло, що ПДВ-пільга в такому разі не застосовується. Податкова накладна при здійсненні цієї операції не складається, проте вона (операція) усе одно має бути внесена до розділу I Реєстру виданих та отриманих податкових накладних.
Віталій Смердов
