Пошта редакції. Штраф від контрагента: відображаємо у Звіті

Штраф від контрагента: відображаємо у Звіті

Перш ніж приступити до розгляду порядку відображення штрафних санкцій у податковому обліку неприбуткової організації, стисло дамо їх юридичну характеристику.

Згідно зі ст. 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума чи інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення зобов'язання. Як бачимо, неустойка — загальна назва для тих сум, які порушник договірних зобов'язань повинен виплатити на користь контрагента за договором, крім свого основного зобов'язання.

При цьому штраф — це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Так, договором може бути передбачено, що в разі невиплати обумовленої в договорі суми в установлений строк сплаті підлягає штраф у розмірі 30 % від неоплаченої суми. Пеня ж установлюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Право на неустойку (штраф або пеню) виникає незалежно від того, чи зазнав кредитор збитків у результаті порушення боржником своїх зобов'язань.

За встановленими ст. 157 ПКУ правилами окремі доходи неприбуткових організацій (перелічені в пп. 157.2 — 157.9 ПКУ) у межах їх основної діяльності звільняються від оподаткування. При цьому згідно з п. 157.15 ПКУ основна діяльність — це діяльність неприбуткової організації, яку визначено для неї як основну законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації. У разі здійснення неосновної діяльності та отримання доходів з інших джерел неприбуткові організації вважаються платниками податку на прибуток (п.п. 133.1.4 ПКУ) і сплачують з такої діяльності податок на прибуток з урахуванням ст. 157 ПКУ (п. 152.6 ПКУ).

Ознайомившись з переліками пільгових (неоподатковуваних) доходів, перелічених у пп. 157.2 — 157.9 ПКУ, можна побачити, що доходи, отримані неприбутковою організацією у вигляді штрафу за невиконання контрагентом своїх зобов'язань, до звільнених доходів не належать.

Тому підприємство-кредитор, отримавши від боржника суми неустойки (штрафу, пені), виплачені чи то добровільно, чи то в результаті судового розгляду спору, має врахувати їх у складі доходів, що одержуються з інших джерел, та обкласти податком на прибуток відповідно до п. 157.11 ПКУ.

Згідно з цим пунктом у разі одержання доходів з інших джерел (ніж визначені пп. 157.2 — 157.9 ПКУ) неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок з прибутку, який визначається шляхом зменшення суми отриманого доходу на суму витрат, пов'язаних з його отриманням, але не вище суми такого доходу.

До оподатковуваних доходів від неосновної діяльності, що відображаються в частині II Звіту, застосовуються загальний порядок та правила обліку, передбачені ПКУ: тобто загальні правила визнання доходів (згідно зі ст. 137 ПКУ) — про такий порядок відображення оподатковуваних доходів та витрат неприбуткової організації зазначають податківці в консультації з розділу 110.26 ЄБПЗ. Отже, відповідно до норм п.п. 137.13 ПКУ моментом відображення оподатковуваного доходу, отриманого неприбутковою організацією у вигляді суми штрафу та/або неустойки, буде дата їх фактичного надходження.

Таким чином, суму штрафу неприбуткова організація повинне відобразити в рядку 10 Звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій (за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. № 56) за результатами того податкового періоду, в якому неприбуткова організація фактично отримає суму штрафу на свій рахунок або в касу.

А тепер окремо розглянемо порядок оподаткування неустойки (штрафів, пені) у бюджетних організацій (установ).

Відповідно до п. 157.10 ПКУ доходи неприбуткових організацій, визначених у п.п. «а» п. 157.1 ПКУ, у тому числі доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ та реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають відповідну ліцензію, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) для утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (у тому числі фінансування господарської діяльності згідно з їх статутами), розрахованого та затвердженого в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

У ч. 4 ст. 13 БКУ наведено перелік власних надходжень бюджетних установ за групами: перша група — надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством, друга група — інші джерела власних надходжень бюджетних установ. Такий вид надходжень, як неустойка (штраф, пеня), не передбачено у складі власних надходжень бюджетних установ.

Доходи бюджетних установ, не віднесені до жодної з груп власних надходжень, не можуть належати бюджетним установам та повинні перераховуватися до бюджету. Причому, як зазначається в листі ДКСУ від 14.10.2011 р. № 16-04/918-2970, у разі надходження на рахунок бюджетної організації коштів, які не передбачені переліком платних послуг, такі кошти має бути перераховано до доходів того бюджету, за рахунок якого здійснюється утримання установи, за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 69 БКУ штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів на придбання товарів, робіт та послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів відносяться до доходів загального фонду місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Якщо ж заклад фінансується з державного бюджету, то кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо) згідно з п. 22 ч. 2 ст. 29 БКУ включаються до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, уся сума неустойки (штрафу, пені), отримана бюджетною організацією внаслідок невиконання контрагентом своїх зобов'язань за договором, підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.

Тому в бюджетної організації об'єкт оподаткування на прибуток не виникає, і у Звіті доходи показувати не потрібно.

Наталія Дзюба, економіст-аналітик