Реалізація запчастин ліквідованого автомобіля

Реалізація запчастин ліквідованого автомобіля

У попередньому номері наші читачі мали можливість докладно ознайомитися з особливостями обліку автомобіля на підприємстві. Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі ситуацію, пов’язану з обставинами, унаслідок яких автомобіль, що значиться на балансі підприємства, підлягає розбиранню та, звісно, ліквідації як основний засіб. Проте в результаті такої ліквідації можуть утворитися цілком придатні для подальшого використання запчастини, які бухоблікові правила (та й хазяйновитість) приписують визнавати активами. При обліку цих активів виникають певні запитання, з якими ми разом спробуємо розібратися.

Максим НЕСТЕРЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

ПКУ — Податковий кодекс України від
02.12.2010 р. № 2755-VI.

П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246.

П(С)БО 19 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затверджене наказом Мінфіну від 07.07.99 р. № 163.

Методрекомендації № 2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2.

Методрекомендації № 561 — Методичні рекомендації з бухгалтерському обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561.

Згідно з п. 146.16 ПКУ в разі ліквідації основних засобів за рішенням платника або якщо з незалежних від платника обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник вимушений відмовитися від використання таких основних засобів унаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації відповідного об’єкта основних засобів. Зверніть увагу: у цьому випадку «податкові» витрати збільшуються саме на суму недоамортизованої частини вартості, що амортизується (п.п. 14.1.19 ПКУ). Це означає: якщо ліквідаційна вартість автомобіля не дорівнює нулю, то сума такої ліквідаційної вартості до «податкових» витрат не потрапляє.

Витрати в розмірі недоамортизованої частини вартості, що амортизується, відображаються в рядку 06.4.16 декларації з податку на прибуток. Згідно з роз’ясненнями податківців документами, що підтверджують ліквідацію основного засобу, можуть бути акти на їх списання (у цьому випадку це форма № ОЗ-4), а також висновки відповідної експертної комісії, яка визнає подальшу експлуатацію автомобіля за призначенням неможливою (ЄБПЗ, розд. 130.09). Тільки після затвердження цього акта автомобіль може бути списано та розібрано (п. 43 Методрекомендацій № 561).

Зазначений акт складається у двох примірниках і підписується членами комісії, головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства. При цьому перший примірник акта передається до бухгалтерії, а другий — залишається в особи, відповідальної за збереження основних засобів, і є підставою для передачі на склад запасних частин, що залишилися після ліквідації, а також різних матеріалів, комплектуючих, складових частин та інших відходів*. При цьому витрати на ліквідацію основних засобів у повному обсязі включаються до витрат звітного періоду (п. 144.2 ПКУ) та відображаються в рядку 06.4.39 декларації з податку на прибуток. Виведення об’єкта основних засобів з експлуатації здійснюється на підставі наказу керівника підприємства (п. 146.18 ПКУ).

* Докладно про порядок ліквідації основних засобів див. статтю «Ліквідація основних засобів: порядок відображення в обліку» («Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 94, с. 19).

Почнемо з бухгалтерського обліку. Якщо після ліквідації основних засобів у розпорядженні підприємства залишаються запасні частини, комплектуючі та інші відходи*, вони мають бути зараховані на баланс та відображатися за справедливою вартістю (за ціною можливої реалізації) (п. 9 П(С)БО 9; п. 4 П(С)БО 19; п. 2.12 Методрекомендацій № 2). При оприбуткуванні запасів у результаті ліквідації основних засобів у бухобліку відображається дохід (п. 44 Методрекомендацій № 561). При подальшій реалізації таких матцінностей у бухобліку визнається дохід від їх реалізації в загальному порядку та витрати в сумі балансової вартості на момент такої реалізації.

* Зверніть увагу: у цьому випадку ми говоримо саме про відходи, що утворилися в результаті ліквідації основного засобу. Такі відходи не слід плутати зі зворотними відходами, які утворюються в процесі виробництва (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 53, с. 29).

Що стосується податкового обліку, то згідно з роз’ясненнями податківців у разі утворення при ліквідації основних засобів ТМЦ у періоді визнання таких ТМЦ активами їх вартість уключається до складу доходу (ЄБПЗ, розд. 110.09.01). І хоча в нормі п.п. 135.5.15 ПКУ, на яку посилаються податківці, прямо про включення вартості таких активів до доходу не зазначається, спорити з податківцями доволі складно (до того ж, таке оприбуткування є бухобліковим доходом, про що йшлося вище). Далі податківці роз’яснюють, що в разі реалізації ТМЦ, отриманих у результаті ліквідації основних засобів, їх вартість (за якою вони раніше визнавалися активом), уключається до складу витрат як прямі матеріальні витрати з одночасним визнанням доходу в сумі продажної вартості.

Проте можливий також інший варіант, а саме: при оприбуткуванні таких ТМЦ не відображати доходи, а при їх реалізації відображати доходи, але не відображати витрати (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 94, с. 25). Цей підхід заснований на тому, що прямо ПКУ відображення «податкових» доходів при оприбуткуванні таких активів не передбачено. Проте він не узгоджується з описаними вище бухобліковими правилами в частині визнання доходів при оприбуткуванні таких ТМЦ.

На нашу думку, у податковому обліку можливі обидва варіанти, проте позиція податківців (перший варіант), схоже, домінуватиме. У бухгалтерському обліку, як було показано вище, такої альтернативи немає, тому підприємства, що вибрали другий варіант, мають бути готові до виникнення розбіжностей між обліками.

У декларації з податку на прибуток відображати доходи при оприбуткуванні ТМЦ, на нашу думку, слід у рядку 03.28 додатка ІД, доходи при реалізації ТМЦ — у рядку 02 , а списання вартості ТМЦ, що реалізуються, на витрати — у рядку 05.1 декларації з податку на прибуток. Відповідно, якщо підприємство вибирає другий варіант, то в податковому обліку воно відображає лише дохід від реалізації таких ТМЦ у рядку 02.

У «докодексні» часи податківці зазначали, що суми «вхідного» ПДВ, які припадають на недоамортизовану частину ліквідованого об’єкта основних засобів, підлягають коригуванню. До такої думки вони схилялися і в консультації в ЄБПЗ, розд. 130.05, що недавно втратила чинність. На наш погляд, такі суми податкового кредиту коригуватися не повинні, оскільки об’єкт основних засобів було придбано підприємством для використання в господарській діяльності і саме під час використання в господарській діяльності він став непридатним. Тому вважаємо, що списання основних засобів з об’єктивних обставин уже свідчить про те, що актив (у цьому випадку автомобіль) повністю використано в межах господарської діяльності, а отже, право на податковий кредит за ним у підприємства зберігається.

Згідно з п. 189.10 ПКУ, якщо в результаті ліквідації необоротних активів отримані комплектуючі вироби, складові частини, компоненти чи інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ. Увага: не попадіться у пастку! Ця норма говорить тільки про те, що ПДВ не нараховується при оприбуткуванні таких ТМЦ, реалізація ж оприбуткованих ТМЦ оподатковується в загальному порядку за ставкою 20 % та відображається в декларації з ПДВ у рядку 1*.

* У цьому випадку ми не говоримо про реалізацію брухту чорних і кольорових металів, отриманих від ліквідації автомобіля, для яких до 01.01.2014 р. діє пільга у вигляді звільнення від ПДВ (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Крім того, пам’ятайте, що при постачанні металобрухту, що утворився в результаті розбирання ліквідованого автомобіля, не потрібно перерозподіляти податковий кредит, оскільки цю операцію виведено з-під загального правила ст. 199 ПКУ (п. 199.6 ПКУ).

Пам’ятайте також, що в разі ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Утім, цього доволі неприємного наслідку ліквідації основних засобів можна уникнути, якщо подати до податкового органу відповідний документ, який підтверджує, що внаслідок знищення, розбирання або перетворення основних засобів в інший спосіб, вони не можуть використовуватися за первісним призначенням (п. 189.9 ПКУ). Як уже зазначалося, такими документами є акт на списання та висновки відповідної експертної комісії. Принагідно зауважимо, що не поширюються правила «звичайноцінового» постачання при ліквідації основних засобів і на випадки, коли основні засоби ліквідуються у зв’язку зі знищенням або руйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податків, у тому числі в разі викрадення основних засобів, що підтверджується відповідно до законодавства.

Приклад . На балансі підприємства (рахунок 105) перебуває автомобіль (первісна вартість 40000 грн., нарахований знос на кінець місяця ліквідації — 24000 грн.). Ліквідаційна вартість дорівнює нулю. Підприємство прийняло рішення про ліквідацію автомобіля у зв’язку з неможливістю подальшої експлуатації (що зафіксовано в Акті про списання транспортних засобів). Підписано акт виконаних робіт з розбирання автомобіля на суму 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.). У результаті розбирання автомобіля було оприбутковано запчастини, справедливу вартість яких було визначено у 3000 грн. Ці запчастини було реалізовано за ціною 3600 грн.

Оприбуткування та продаж запчастин, отриманих при розбиранні автомобіля

Сподіваємося, що за допомогою цієї статті наші читачі зможуть легко впоратися з «ліквідаційними» завданнями.