Шпаргалка для заповнення декларації з ПДВ

Рядок декларації / код додатка

Назва рядка/опис заповнення

Пункт розд. V Порядку № 1492

Графа розділу I Реєстру

1

2

3

I. ПОДАТКОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

1 / Д5

Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів

п. 3.2

У цьому рядку відображаються оподатковувані за основною ставкою (до 01.01.2014 р. — 20 %, з 01.01.2014 р.— 17 %) операції з постачання товарів/послуг та прирівняні до них операції, здійснені на митній території України, та ті, місце постачання яких згідно зі ст. 186 ПКУ визначено на митній території України.

Платник-новачок, який зареєстрований не з 1 числа місяця та подає першу декларацію за підсумками першого повного місяця, відображає ПЗ у звичайному порядку — у ряд. 1, при цьому реєстри подаються окремо: за перший неповний місяць (без декларації) та за перший повний місяць (розділ 130.25 ЄБПЗ), докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 15.
Також до цього рядка потрапляють прирівняні до постачання операції, що потребують нарахування ПЗ, наприклад, передача грошей/товарів/послуг у межах посередницьких договорів, передача активів до спільної діяльності, безоплатне постачання, переведення в негоспдіяльність, умовне постачання перед анулюванням тощо

гр. 8 — для колонки А;
гр. 9 — для колонки Б

Д5

Рядок 1 розшифровується в розділі I додатка Д5, який заповнюється в розрізі контрагентів (покупців). Отже, у загальному випадку кількість рядків у цьому розділі відповідатиме кількості покупців, яким присвоєно індивідуальний податковий номер. Якщо протягом періоду було здійснено декілька постачань одному і тому самому покупцю, то ці постачання відображаються одним рядком за номером цього покупця. У графі 2 відображається тільки податковий номер покупця, без зазначення його назви та інших даних.
Зверніть увагу: обсяги постачання та суми ПДВ у розрізі контрагентів указуються у гривнях з копійками, а при підсумовуванні в підсумковому рядку округляються до гривні (розділ 130.25 ЄБПЗ).

У рядку «Інші» відображаються ті податкові зобов’язання, що сформовані за операціями без покупця або з покупцем, який не має індивідуального податкового номера. Отже, у цьому рядку відображаються такі операції:
 — роздрібні продажі кінцевим покупцям з виписуванням підсумкової податкової накладної (ПН11);
 — постачання неплатникам ПДВ (ПН02);
 — безоплатна передача товарів (послуг) (ПН12);
 — перевищення звичайної ціни над договірною (ПН01);
 — послуги, поставлені нерезиденту з місцем постачання на території України (ПН02);
 — ліквідація основних засобів, що спричинює нарахування ПДВ (ПН05);
 — передача товарів (послуг) у межах балансу для невиробничого використання (ПН04);
 — переведення виробничих ОЗ до складу невиробничих (ПН06);— умовні постачання (при використанні товару (послуг) у необ’єктних/пільгованих операціях, анулюванні реєстрації платника ПДВ) (ПН08/ ПН09, ПН10);
 — використання виробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у тому числі викрадення, нестачі, псування (ПН13).
У додатку Д5 не відображаються:
 — експортні операції та інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
 — операції, що не обкладаються ПДВ;
 — коригування податкових зобов’язань (ці рядки 8 розшифровуються в додатку Д1);
 — отримання послуг від нерезидента з місцем постачання на території України (ряд. 4 декларації), за межами України (ряд. 7 декларації)

2

Операції, що оподатковуються за нульовою ставкою

п. 3.3

У цьому рядку відображаються обсяги постачання, що обкладаються ПДВ за нульовою ставкою:
 — окремо експортні операції (рядок 2.1) згідно з вимогами п.п. 195.1.1 ПКУ;
 — окремо інші операції (рядок 2.2) згідно з вимогами пп. 195.1.2, 195.1.3, п. 211.1, підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
При цьому платник податків заповнює тільки колонку А

—

2.1

експортні операції

п. 3.3

Тут відображаються обсяги експортних операцій, що обкладаються ПДВ за ставкою 0 %, у тому числі постачання за ЗЕД-бартером, а також експорт товарів, звільнених від оподаткування на митній території України відповідно до положень розд. V ПКУ (п. 195.2 ПКУ).
До цього рядка не включають:
а) операції з вивезення в митному режимі експорту (нульова ставка ПДВ при їх експорті не застосовується):
 — культурних цінностей (п. 210.7 ПКУ);
 — відходів та брухту чорних і кольорових металів (п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ);
 — деяких видів зернових та технічних культур товарних позицій 1001 — 1008,1205 і 1206, при цьому експорт товарних позицій 1006, 1008 100000 здійснюється за ставкою 0 % (п. 15 підрозд. 2 розд. XX ПКУ);
 — деяких видів деревини (п. 23 підрозд.2 розд. XX ПКУ);
 — необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої обробки (товарні позиції 4101 — 4103, 4301) (п. 16 підрозд. 2 розд. XX ПКУ);
б) експорт послуг, які згідно з п.п. 195.1.3 ПКУ оподатковуються за ставкою 0 % (ці операції буде відображено в ряд. 2.2).
Застосування нульової ставки ПДВ можливе тільки в разі, якщо експорт товарів підтверджено належно оформленою митною декларацією (МД) (п.п. 195.1.1 ПКУ).
Оригінали МД (примірники декларанта) повинні надаватися експортером разом з декларацією з ПДВ. Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, оригінали МД подають окремо в порядку, установленому для подання податкової звітності в паперовому вигляді (п. 18 розд. III Порядку № 1492). Не повинні подавати оригінали митної декларації ті платники, які її оформляли в електронному вигляді, — у цьому випадку митники самі нададуть відповідну інформацію (п. 32 Положення про митні декларації, розділ 130.25 ЄБПЗ).
Правило першої події при визначенні дати виникнення ПЗ при експорті товарів не працює. При визначенні бази оподаткування потрібно виходити з курсу НБУ, що діяв на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, тобто на дату оформлення митної декларації з відміткою митного органу про вивезення товару.
Докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 16

гр. 12 — для колонки А

2.2

інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою

п. 3.3

Тут відображаються інші операції, що обкладаються ПДВ за нульовою ставкою, а саме:
 — операції з постачання товарів, перелічені в п.п. 195.1.2 ПКУ;
 — операції з постачання товарів/робіт/послуг, пов’язані з виконанням робіт зі зняття енергоблоків ЧАЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему (п. 211.1 ПКУ);
 — операції з постачання товарів/послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів з урахуванням вимог п. 8 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;
 — послуги, що обкладаються ПДВ за ставкою 0 % згідно з п.п. 195.1.3 ПКУ (у тому числі міжнародні перевезення)

гр. 10 — для колонки А

3 / Д6

Операції, що не є об’єктом оподаткування
(стаття 196 розділу V Кодексу)

п. 3.4

Цей рядок заповнюється в разі, якщо платник здійснює операції, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ, і причому тільки ті з них, які відповідають поняттю «постачання» (відображення саме обсягів постачання вимагає колонка А декларації, а також пп. 3.1, 3.4 р. V Порядку № 1492).
Тому, наприклад, операції з передання майна на зберігання, а також в оренду (крім передання у фінансовий лізинг), хоча і не є об’єктом обкладення ПДВ згідно з п.п. 196.1.2 ПКУ, у рядку 3 декларації не відображаються, оскільки не є постачанням.
Також не відображається ані в цьому, ані в будь-якому іншому рядку декларації такі необ’єктні постачання, як продаж імпортного товару без його ввезення та вивезення.
На думку ДПСУ, не відображаються в цьому рядку декларації (як, утім, і в будь-якому іншому рядку та в Реєстрі) — проценти за депозитом, отримані від банку (див. розділи 130.25, 130.23 ЄБПЗ).
Про виправлення в Д6 див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 35

гр. 11 — для колонки А

Д6

Вид операції та підпункт ПКУ, відповідно до якого така операція не є об’єктом оподаткування, наводяться в таблиці 1 додатка 6 (Д6) до декларації

4 / Д6

Операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України

п. 3.5

У цьому рядку відображаються операції, що не обкладаються ПДВ у зв’язку з визначенням місця постачання послуг за межами митної території України відповідно до пп. 186.2, 186.3 ПКУ. ПН у цьому випадку не виписується, облік таких операцій ведеться на підставі документів бухгалтерського обліку. Проте в розділі I Реєстру операції, що не є об’єктом обкладення ПДВ, має бути відображено (п. 6 Порядку № 1002): вони записуються до графи 11

гр. 11 — для колонки А

Д6

Перелік зазначених операцій та підпункти ПКУ, що їм відповідають, наводяться в таблиці 2 додатка 6 (Д6) до декларації

5 / Д6

Операції, які звільнені від оподаткування
(стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))

п. 3.6

Тут вказуються операції, звільнені від оподаткування згідно зі ст. 197 ПКУ, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозд. 2 розд. XX ПКУ, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод).
Зокрема сюди потрапить експорт (див. також коментар до ряд. 2.1):
 — зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 (крім товарної позиції 1006 і товарної підкатегорії 1008 10 00 00) УКТ ЗЕД (п. 15 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, діє до 01.01.2014 р.);
 — технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 УКТ ЗЕД (п. 15 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, діє до 01.01.2014 р.);
 — культурних цінностей (п. 210.7 ПКУ);
 — відходів та брухту чорних і кольорових металів (п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, діє до 01.01.2014 р.);
 — деяких видів деревини (п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, діє до 01.01.2014 р.);
 — необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої обробки (товарні позиції 4101 — 4103, 4301) (п. 16 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, діє з 01.01.2012 до 31.12.2013 р.).
Особливо слід відзначити такі операції, як вивезення товарів у режимі тимчасового вивезення (гл. 19 МКУ), у режимі переробки (гл. 24 МКУ). З 08.07.2012 р. редакція ст. 185 ПКУ зазнала низку змін, і такі операції стали об’єктом оподаткування (до цієї дати формально вони не підпали під об’єкт), але при цьому за певних умов такі операції підпадають або під повне умовне звільнення, або під часткове умовне звільнення (ст. 206 ПКУ). Отже, формально виходить, що такі операції не підпадають під необ’єктні, вони радше повинні визначатися як пільговані. Проте особливість таких операцій полягає в тому, що вони не підпадають під термін «постачання», тому вони не повинні відображатися ані в декларації з ПДВ, ані в Реєстрі

гр. 11 — для колонки А

Д6

Вид операції та підпункт ПКУ, відповідно до якого така операція звільнена від оподаткування, наводяться в таблиці 3 додатка 6 (Д6) до декларації

6

Загальний обсяг постачання
(сума значень з 1-го до 5-го рядка колонки А)

п. 3.7

Цей рядок має довідковий характер. Його значення обчислюється як сума рядків 1, 2.1, 2.2, 3, 4, 5. У колонці А цього рядка відображається загальний обсяг оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, а колонка Б не заповнюється

—

6.1

з рядка 6 - загальний обсяг операцій звітного періоду,
що є об’єктом оподаткування (рядок 1 + рядок 2.1 +
+ рядок 2.2 + рядок 5) колонки А

п. 3.7

До цього рядка записується обсяг операцій, що є об’єктом оподаткування. Як випливає з п. 3.7 розд. V Порядку № 1492, операції, звільнені від оподаткування (рядок 5 декларації), також уключаються до загального обсягу оподатковуваних операцій для розрахунку граничного обсягу оподатковуваного постачання 300 тис. грн.

—

7

Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України

п. 3.8

У цьому рядку вказуються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України. Місце постачання послуг визначається відповідно до ст. 186 ПКУ.
Зокрема, у рядку 7 декларації знайдуть відображення послуги від нерезидента, перелічені:
— у п.п. 186.2.1 ПКУ, які пов’язані з рухомим майном та місцем фактичного постачання яких є митна територія України;
 — у п.п. 186.2.2 ПКУ, якщо фактичне місцезнаходження нерухомого майна, об’єктів нерухомості чи будівництва, щодо яких надаються послуги, — митна територія України;
 — у п.п. 186.2.3 ПКУ, якщо місцем фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг та інших подібних послуг є митна територія України;
 — у п. 186.3 ПКУ, якщо місце реєстрації отримувача як суб’єкта господарювання, а за відсутності такого місця — місце постійного або переважного його проживання, що знаходяться на митній території України.
У такому разі отримувач нерезидентських послуг, незалежно від того, є він платником ПДВ чи ні, фактично виступає податковим агентом такого нерезидента та зобов’язаний нарахувати і сплатити до бюджету відповідну суму ПДВ за цими послугами за ставкою 20 % (п. 180.2 ПКУ). При цьому:
 — ПДВ нараховується на вартість послуги, отриманої від нерезидента (на базу оподаткування), тобто «зверху», а не утримується із суми договору;
 — дата виникнення ПЗ визначається за першою з подій: або оплата, або підписання акта;
 — у день виникнення податкових зобов’язань отримувач послуг — платник ПДВ складає в одному примірнику ПН (тип причини — 14) із зазначенням суми нарахованого ним податку (п. 208.2 ПКУ);
 — база оподаткування обчислюється згідно з п. 190.2 ПКУ, тобто виходячи з договірної вартості, перерахованої за курсом НБУ на дату виникнення ПЗ;
 — якщо послуги отримані від нерезидента безоплатно, база оподаткування визначається виходячи зі звичайних цін на такі послуги без урахування ПДВ.
У наступному податковому періоді (тобто після відображення ПЗ за ряд. 7) у платника виникне право на віднесення сум ПДВ за вказаними послугами до податкового кредиту* — за рядком 12.4.
У цьому рядку не відображаються та взагалі не включаються до декларації з ПДВ отримані від нерезидента послуги, що не обкладаються ПДВ (розділ 130.23 ЄБПЗ, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80,с. 20).
Увага! Цей рядок заповнює тільки платник ПДВ, а податковий агент — неплатник ПДВ подає свою звітність — Розрахунок за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. № 1492.
* На жаль, податківці проти відображення податкового кредиту щодо безоплатно отриманих активів, зокрема при безоплатному імпорті товарів, див. розділ 130 ЄБПЗ.

гр. 8 — для колонки А;
гр. 9 — для колонки Б

8

Коригування податкових зобов’язань
(рядок 8.1 (+ чи -) + рядок 8.2 (+ чи -))

п. 3.9

У цьому рядку відображається коригування обсягів постачання та податкових зобов’язань з ПДВ. Збільшення податкових зобов’язань записують зі знаком «+» (не ставиться), а зменшення — зі знаком «-».
Джерелом для заповнення рядка 8 є показники рядків 8.1 і 8.2 декларації

—

8.1 / Д1

коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання та податкових зобов’язань

п. 3.9

Сюди потрапляють коригування за оподатковуваними операціями «з ПДВ» (тобто за операціями, за якими нараховувався ПДВ за ставками 20 % або 0 %). Те, що повернення товарів/послуг, що обкладаються за ставкою 0 %, слід відображати в ряд. 8.1, а не 8.1.1, випливає з формули розрахунку ЧВ (див. гр. 4 таблиці 1 додатка Д7).
У цьому рядку відображається збільшення або зменшення на підставі ст. 192 ПКУ обсягів постачання та відповідно ПЗ, відображених у рядках 1, 2 декларації, при здійсненні таких операцій:
 — повернення товару покупцем;
 — повернення передоплати покупцю;
 — зменшення/збільшення ціни.
Зменшення суми ПЗ платника податку — постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такого постачання, дозволяється лише:
а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;
б) при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Якщо відвантаження та повернення товарів відбулися в одному періоді, то такі операції в декларації показуються розгорнуто: відвантаження в ряд. 1, а повернення — ряд. 8.1 зі знаком «-» (розділ 130.25 ЄБПЗ).
Згідно з п. 18 Порядку № 1379 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує РК (додаток 2 до ПН). Згідно з роз’ясненнями податківців, такий РК виписується в день повернення товарів або коштів за товари (послуги). У розділі 130.25 ЄБПЗ роз’яснюється, що відкоригувати ПЗ та ПК продавець і покупець повинні одночасно в періоді отримання РК покупцем

гр. 8, 10, 12 — для колонки А;
гр. 9 — для колонки Б відповідно зі знаком «+» або «-»

8.1.1 / Д1

коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість

п. 3.9

У цьому рядку відображається збільшення або зменшення згідно зі ст. 192 ПКУ обсягів постачання, за якими не нараховувався ПДВ, тобто коригування за «пільговими» операціями, за якими ПДВ унаслідок звільнення від оподаткування (пільги) не нараховувався (тобто за якими виписувалася «пільгова» ПН з проставлянням у розділі III за графою 11 відміток «без ПДВ»).
Показники цього рядка не включаються до підсумку рядка 8

гр. 11 — для колонки А зі знаком «+» або «-»

Д1

При заповненні рядків 8.1, 8.1.1 обов’язковим є заповнення таблиці 1 додатка 1 до декларації «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)», що заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.
Рядки в розрізі операцій слід заповнювати у гривнях з копійками, а от уже підсумковий рядок «Усього: рядки 8.1 та 8.1.1 (+ чи -)», з урахуванням п. 6 розд. III Порядку № 1492 — округлювати до цілих гривень без копійок за загальними правилами (розділ 130.25 ЄБПЗ).
Відзначимо низку особливостей при заповненні таблиці 1 додатка Д1:
 — якщо товар повертає неплатник ПДВ (не у роздробі), то у графі 3 (ІПН покупця) ставиться «0» (нуль), а у графі 7 — прокреслення (якщо декларація подається в паперовому вигляді), або комірка залишається незаповненою — для електронної форми декларації (розділ 130.25 ЄБПЗ);

— якщо подія для зменшення/збільшення податкових зобов’язань відбулася, але покупець не квапиться підписувати розрахунок коригування до ПН, тоді у графі 7 слід поставити прокреслення, а у графі 6 — номер розрахунку коригування. Продавець повинен відкоригувати свої податкові зобов’язання, незважаючи на дії покупця, тим більше, що у ПКУ взагалі не йдеться про зв’язок між коригуванням ПДВ та датою отримання (підписання) розрахунку коригування отримувачем товару (послуги), головне для продавця — направити цей розрахунок покупцю. На практиці податківці не проти збільшення податкових зобов’язань без підписаного розрахунку коригування до ПН, але вимагають цей папірець, коли контрагенти зменшують податкові зобов’язання;
 — у графі 8 указується власне причина коригування, наприклад «повернення товару покупцем», «повернення покупцю передоплати (авансу)», «перегляд (збільшення/зменшення) цін» тощо;
 — якщо коригування здійснюються, але суми не змінюються (наприклад, при зміні тільки товарної номенклатури), то у графах 9 і 10 проставляють «0». Докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 40;
 — якщо розрахунок коригування виписується на операції, що обкладаються ПДВ за ставкою 0 %, то, як роз’яснюють податківці, у такому разі коригування обсягів відображають за графою 9, заповнюючи при цьому графу 10 з прокресленням та додавши до декларації довідку довільної форми, що пояснює причини коригування

8.2

коригування податкових зобов’язань у зв’язку з нецільовим використанням товарів, ввезених із застосуванням звільнення від податку на додану вартість (стаття 197
розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)) (+)

п. 3.9

У цьому рядку платники податків, що реалізували пільги, передбачені ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, умовами міжнародних договорів, відображають суми збільшення податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку з нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі.
Так, у разі порушення вимог щодо цільового використання таких товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена за вказаними операціями в момент увезення таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи зі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на день сплати податкового зобов’язання, і за період із дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання (п. 197.16 ПКУ, п. 7 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).
Сума пені, яку має бути нараховано в установлених випадках, у декларації не відображається, а безпосередньо перераховується до бюджету

—

9

Усього податкових зобов’язань
(сума значень рядків (1 + 7 + 8 (- чи +)) колонки Б)

Значення цього рядка визначається відповідно до алгоритму, наведеного в її назві. У колонці Б рядка 9 відображається загальна сума податкових зобов’язань з ПДВ за звітний період. Колонка А при цьому не заповнюється

—

Рядок декларації / код додатка

Назва рядка/опис заповнення

Пункт розд . V Порядку № 1492

Графа розділу II Реєстру

1

2

3

II. ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ

10 / Д5

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які:

п. 4.1

Цей рядок уключає обсяги придбаних з ПДВ на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою використання їх у господарській діяльності платника податків.
Не відображаються в цьому рядку послуги, оподатковувані за ставкою 0 %, — їх місце в ряд. 11 декларації (розділ 130.25 ЄБПЗ)

—

10.1

підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою

п. 4.1

У цьому рядку декларації відображаються тільки ті придбані з ПДВ на митній території України товари/послуги/необоротні активи, які використовуватимуться в операціях, що підлягають обкладенню ПДВ за ставкою 20 % або 0 % (за винятком податкового кредиту, який знайде своє відображення в ряд. 15.1 за результатами відповідного розподілу).
До рядка 10.1 уключаються і суми податкового кредиту без ПН:
 — на підставі скарги на постачальника — заява за формою Д8 (п. 201.10 ПКУ);
 — за транспортним квитком, готельним рахунком, рахунком за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів
(у яких вказані загальна сума платежу, сума ПДВ, ІПН продавця, крім тих, форму яких установлено міжнародними стандартами);
 — за касовими чеками з фіскальним номером та ІПН продавця на суму (без ПДВ) не більше 200 грн. на день (п. 201.11 ПКУ). Якщо ж сумарно за день величина «вхідного» ПДВ за такими чеками виявиться більше 40 грн., то суму перевищення до податкового кредиту платник податків уключити не зможе. Податківці вимагають відображати чеки на суму більше 240 грн. у ряд. 14.1 декларації (лист ДПСУ від 22.04.2011 р. № 7680/6/16-1515-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 45, с. 10).
Зверніть увагу: до рядка 10.1 уключаються і ПН, отримані із запізненням (у межах 365 календарних днів із дати їх виписки, а для платників, які застосовують касовий метод, — протягом 60 календарних днів із дати оплати отриманих товарів) без жодного документального підтвердження (докладніше див. УПК № 127 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 17, с. 9; 2012, № 80, с. 31).
ПН, не включені раніше до податкового кредиту «через забудькуватість», проводяться через уточнюючий розрахунок як виправлення помилки.
Податківці допускають наявність від’ємного показника в ряд. 10.1, наприклад, у разі списання безнадійної кредиторської заборгованості (розділ 130.25 ЄБПЗ), докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 22

гр. 9 — для колонки А
гр. 10 — для колонки Б

Д5

Рядок 10.1 розшифровується в першій частині розділу II додатка Д5, що заповнюється в розрізі контрагентів (постачальників). Отже, у загальному випадку кількість рядків у цьому розділі відповідатиме кількості постачальників, яким присвоєно індивідуальний податковий номер. Якщо протягом періоду було здійснено декілька постачань одному і тому самому постачальнику, то ці покупки відображаються одним рядком за номером цього постачальника.
У графі 2 відображається тільки податковий номер постачальника, без зазначення його назви та інших даних.
Зверніть увагу: обсяги придбань та суми ПДВ у розрізі контрагентів указуються у гривнях з копійками, а при підсумовуванні в підсумковому рядку округлюються до гривні (розділ 130.25 ЄБПЗ).
Особливості заповнення першої частини розділу II додатка Д5 наведемо далі:
 — якщо протягом періоду покупець отримав від постачальника дві податкові накладні — одну своєчасно, іншу із запізненням (виписану в одному з минулих періодів), у такому разі на такого постачальника буде заповнено два рядки;
 — якщо частина купленого за однією ПН товару використовується в оподатковуваній, а частина — у неоподатковуваній діяльності, то на одного контрагента (постачальника) слід заповнити два рядки (один у першій частині розділу II, другий — у другій частині розділу II, див. розділ 130.25 ЄБПЗ) — не плутати з одночасним використанням товару/послуги у двох видах діяльності, коли заповнюється рядок 15 декларації;
 — у графі 3 вказується саме період виписки документа (наприклад, «11.2012»), що дає право на податковий кредит, а не період його отримання. У загальному випадку в цій графі буде вказано той період, за який подається декларація, адже ПК покупця та ПЗ продавця в загальному випадку формуються за першою подією. Винятки з цього правила пов’язані із застосуванням касового методу та/або запізненням податкової накладної;
 — якщо покупець є квартальним платником ПДВ, то у графі 3 слід указувати місяць виписки податкової накладної, а не квартал. Якщо квартальний період використовується продавцем, покупцю також слід заповнювати цю графу щомісячно, адже покупцю не відомий звітний період продавця;
 — якщо документом, що дає право на податковий кредит, є заява зі скаргою на постачальника (Д8), то у графі 3 вказується період, в якому ПН мала бути виписана постачальником. При цьому податківці роз’яснюють (розділ 130.25 ЄБПЗ), що у графі 2 розд. ІІ додатка Д5 необхідно зазначити «Заява на постачальника (індивідуальний податковий номер)» та назву контрагента. Докладніше про заповнення додатка Д8 див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 45;
 — якщо документом, що дає право на податковий кредит, є чек РРО до 240 грн., то згідно з роз’ясненнями податківців (розділ 130.23 ЄБПЗ) у колонці 2 розд. II додатка Д5 указують ІПН постачальника — платника ПДВ за даними такого касового чека.
Про виправлення у Д5 див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 35

10.2

не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України)

п. 4.1

У цьому рядку відображаються придбані на митній території України з ПДВ товари/послуги та необоротні активи (за винятком покупок, що підлягають розподілу та відображаються в ряд. 15), що використовуватимуться для здійснення виключно операцій, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ) та/або звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародні договори), та/або не обкладаються ПДВ (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пп. 186.2, 186.3 ПКУ за межами митної території України)

гр. 11, 15 — для колонки А

Д5

Рядок 10.2 розшифровується у другій частині розділу II додатка Д5.
Якщо частина купленого за однією ПН товару використовується в оподатковуваній, а частина — в неоподатковуваній діяльності, то на одного контрагента (постачальника) слід заповнити два рядки (один в першій частині розділу II, другий — у другій частині розділу II, див. розділ 130.25 ЄБПЗ) — не плутати з одночасним використанням товару/послуги у двох видах діяльності, коли заповнюється рядок 15 декларації.
Інші нюанси заповнення див. у коментарі до ряд. 10.1

11

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) без податку на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які:

п. 4.1

У цьому рядку відображаються обсяги придбаних без ПДВ на митній території України товарів/послуг та необоротних активів із метою використання їх у господарській діяльності платника податків.
Судячи з консультації з розділу 130.23 ЄБПЗ, податківці хочуть бачити в одному з підрядків ряд. 11 безоплатно отримані товари/послуги.
Що стосується суми процентів, виплачених банку за договорами кредитування, то позиція податківців тут періодично змінюється і остання, розміщена в ЄБПЗ (розділ 130.23 — відмічена як чинна до 12.08.2012 р.): не відображати такі суми в декларації.
Про заповнення цього рядка див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 28

—

11.1

підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою

п. 4.1

У цьому рядку відображаються придбані на митній території України без ПДВ товари/послуги та необоротні активи, що використовуватимуться в операціях, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % або 0 %.
Тут, зокрема, наводяться:
 — вартість отриманих послуг з міжнародних перевезень вантажів (нагадаємо, що такі послуги згідно з п.п. «а» п.п. 195.1 ПКУ підлягають оподаткуванню за ставкою 0 %). Також див. розділ 130.25 ЄБПЗ;
 — вартість товарів/послуг та необоротних активів, придбаних у неплатників ПДВ та в осіб, які користуються ПДВ-пільгами на підставі ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів;
 — суми, сплачені банку за надані ним послуги (зокрема, за послуги з розрахунково-касового обслуговування, інкасації тощо), докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 28

гр. 9 — для колонки А

11.2

не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України)

п. 4.1

У цьому рядку відображаються придбані на митній території України без ПДВ товари/послуги та необоротні активи, що використовуватимуться в операціях, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ), та/або звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародні договори), та/або не обкладаються ПДВ (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до ст. 186 ПКУ за межами митної території України)

гр. 11, 15 — для колонки А

12

Імпортовані товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за основною ставкою та нульовою ставкою:

п. 4.1

Цей рядок призначено для відображення обсягів імпортованих товарів, необоротних активів та отриманих на митній території України послуг від нерезидента з метою використання їх у межах господарської діяльності платника податків для здійснення операцій, що обкладаються ПДВ за ставкою 20 % і 0 %. Крім того, у цьому рядку (у тому числі в ряд. 12.1) має бути відображено операції з увезення:
 — готової продукції, виробленої з давальницької сировини українського замовника в її оподатковуваній частині (різниця між вартістю готової продукції та попередньо вивезеної сировини, як це передбачено п.п. 206.2.3 ПКУ);
 — активів у режимі тимчасового ввезення, до якого застосовується часткове умовне звільнення за п.п. 206.7.2 ПКУ.
Зауважимо, що в рядку 12 декларації немає місця для податкового кредиту за товарами, імпортованими в пільговому режимі та використаними не за цільовим призначенням. На нашу думку, для цих цілей можна використовувати ряд. 12.1.
Не потрібно відображати в декларації імпорт товарів вартістю до 100 євро, докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 27

—

12.1

обсяг придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органам

п. 4.1

До колонки А рядка 12.1 потрапляє митна вартість імпортованих товарів, виходячи з якої формується ПК, а до колонки Б — сума сплаченого при імпорті ПДВ, відображеного в митній декларації, що власне і включається до ПК.
Згідно з п. 206.1 ПКУ при ввезенні товарів на митну територію України суми ПДВ, нараховані митним органом, підлягають сплаті до бюджету платниками податку до або на день подання митної декларації, за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.
Податкові зобов’язання з «ввізного» ПДВ не відображаються в декларації з ПДВ.
У рядку 12.1 декларації (колонка Б) наводиться сума ПДВ, що включається до ПК на підставі ввізної митної декларації, яка оформлена відповідно до вимог законодавства та підтверджує сплату податку (див. п. 201.12 ПКУ).
Датою виникнення права на ПК при імпорті товарів є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ПКУ та з урахуванням ст. 191 ПКУ (див. п. 198.2 ПКУ). При цьому датою виникнення ПЗ є дата подання митної декларації для митного оформлення (п. 187.8 ст. 187 ПКУ). Це означає, що ПЗ та ПК з ПДВ при імпорті товарів виникають в одному і тому самому періоді.
Судячи з викладеного в листі ДПСУ від 25.10.2011 р. № 4261/6/15-3415-04, податківці згодні з відображенням ПК при безоплатному ввезенні запчастин у межах виконання гарантійних зобов’язань, проте нещодавно вони змінили своє лояльне ставлення до безоплатного імпорту, зазначивши в ЄБПЗ (розділ 130.31), що в цьому випадку ПК не буде

гр. 9 — для колонки А
гр. 10 — для колонки Б

12.2

погашені податкові векселі (для підприємств суднобудування)

п. 4.2

У цьому рядку вказується обсяг ввезення (імпорту) товарів, при митному оформленні яких сплату ПДВ було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозд. 3 розд. XX ПКУ (тільки для підприємств суднобудівної промисловості). Цей рядок заповнюється у звітному періоді, в якому податкові векселі оплачено

гр. 9 — для колонки А
гр. 10 — для колонки Б

12.3

обсяг придбання товару, ввезеного із застосуванням звільнення від податку на додану вартість (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))

п. 4.1

У цьому рядку відображається обсяг імпортованих товарів, звільнених від обкладення ПДВ згідно зі ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародними договорами, призначеними для здійснення операцій, оподатковуваних за ставками 20 % і 0 %

гр. 9 — для колонки А

12.4

послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України

п. 4.1

Цей рядок призначено для відображення обсягів придбання послуг в нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України, та сум ПДВ, за якими у платника виникло право на податковий кредит у зв’язку зі здійсненням таких операцій (п.п. «в» п. 198.1, п. 208.2 ПКУ).
Документом, що засвідчує право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, вважається ПН, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду (див. п. 201.12 ПКУ). ПК відображається в періоді, наступному за періодом відображення податкових зобов’язань за такою операцією, в ряд. 7 декларації (п. 198.2 ПКУ).
Зауважимо: якщо в підприємства право на податковий кредит за такими послугами не виникає, їх вартість (без ПДВ) відображатиметься в рядку 13.3 або в рядку 14 декларації. А послуги, придбані в нерезидента з місцем постачання за межами території України, узагалі не відображаються в декларації (див. розділ 130.23 ЄБПЗ).
Якщо послуги придбано для використання у двох видах діяльності (оподатковуваній та неоподатковуваній), то сума ПДВ за такими послугами не відображається в ряд. 12.4, а після розподілу відображається в ряд. 15 декларації (розділ 130.25 ЄБПЗ)

гр. 9 — для колонки А
гр. 10 — для колонки Б

13

Імпортовані товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України):

п. 4.1

Рядок 13 призначено для відображення обсягів імпортованих товарів, необоротних активів та послуг, отриманих від нерезидента на митній території України з метою використання їх у господарській діяльності та призначених для здійснення операцій, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ), та/або звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародні договори), та/або не обкладаються ПДВ (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до ст. 186 ПКУ за межами митної території України)

—

13.1

обсяг придбання товару, податок на додану вартість по якому сплачений митним органам

п. 4.1

До колонки А цього рядка записується митна вартість імпортованих товарів без урахування ПДВ, сплаченого митним органам при митному оформленні таких товарів (супутніх послуг).
У цій ситуації права на податковий кредит за «ввізним» ПДВ платник податків не має, оскільки ввезені товари (супутні послуги) використовуватимуться ним в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнені від оподаткування або не обкладаються ПДВ

гр. 11, 15 — для колонки А

13.2

обсяг придбання товару, ввезеного із застосуванням звільнення від податку на додану вартість (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди))

п. 4.1

До цього рядка платник податків записує обсяг придбання товарів, імпортованих у пільговому режимі для здійснення операцій, звільнених від обкладення ПДВ згідно зі ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародними договорами

гр. 11, 15 — для колонки А

13.3

послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України

п. 4.1

Цей рядок (колонку А) призначено для відображення обсягів придбання без урахування ПДВ послуг у нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України, призначених для використання в операціях, звільнених від обкладення ПДВ згідно зі ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародними договорами.
У цій ситуації права на податковий кредит за нерезидентськими послугами платник податків не має, оскільки вони придбані з метою використання в операціях, що не обкладаються ПДВ.
Послуги, куплені в нерезидента з місцем постачання за межами території України, взагалі не відображаються в декларації (див. розділ 130.23 ЄБПЗ)

гр. 11, 15 — для колонки А

14

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України, імпорт товарів, необоротних активів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності

п. 4.3

У цьому рядку вказується обсяг придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України, обсяг імпорту товарів і необоротних активів та обсяг отримання від нерезидента на митній території України послуг, не призначених для використання в господарській діяльності платника податків

—

14.1 / Д5

з податком на додану вартість

п. 4.3

У колонці А цього рядка відображаються обсяги придбання з ПДВ вітчизняних та імпортованих товарів/послуг і необоротних активів, не призначених для використання в госпдіяльності платника ПДВ (наприклад, «негосподарські» подарунки). Суми «вхідного» ПДВ за такими товарами/послугами та необоротними активами не включаються до ПК платника податків.
До цього додамо, що податківці (лист ДПСУ від 22.04.2011 р. № 7680/6/16-1515-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 45, с. 10) хочуть бачити в ряд. 14.1 декларації чеки РРО на суму більше 240 грн. (також див. коментар до ряд. 10.1)

гр. 13 — для колонки А

Д5

Рядок 14.1 розшифровується у другій частині розділу II додатка Д5.
У тому числі тут відображаються придбання товарів та послуг в нерезидента, що не призначені для використання в господарській діяльності, і, ймовірно, у цьому випадку у графі 2 слід відображати умовні ІПН, передбачені в Порядку № 1002. Перші із зазначених операцій заносяться з кодом «200000000000», другі — з кодом «300000000000».
Інші нюанси заповнення див. у коментарі до ряд. 10.1

14.2

без податку на додану вартість

п. 4.3

Цей рядок аналогічний рядку 14.1 з тією лише різницею, що тут відображаються обсяги придбання вітчизняних та імпортованих товарів/послуг і необоротних активів, не призначених для використання в господарській діяльності платника ПДВ, без ПДВ

гр. 13 — для колонки А

15 / Д5, Д7

Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення, ввезення) з податком на додану вартість товарів/послуг та необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково в операціях, які не є об’єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу), та/або звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодексу, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди)), та/або не оподатковуються (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України):

п. 4.4

У цьому рядку вказується обсяг придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, ввезення) з ПДВ товарів/послуг та необоротних активів, що частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — в операціях, які не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ), та/або звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародні договори), та/або не обкладаються ПДВ (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до ст. 186 ПКУ за межами митної території України). Тобто тут цей рядок потрібно буде заповнювати платникам, які одночасно з операціями, що обкладаються ПДВ за ставками 20 % і 0 %, здійснюють операції, що включаються до рядків 3, 4, 5 декларації.
Тут фіксують обсяги придбання, податковий кредит за якими підлягає розподілу між постачаннями, що обкладаються та не обкладаються ПДВ, відповідно до ст. 199 ПКУ.
При цьому розподілу підлягає «вхідній» ПДВ за витратами (товарами/послугами/необоротними активами), зв’язок яких з тією чи іншою діяльністю визначити дуже складно. До таких витрат належать, наприклад, загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, зі збутом (продажем) продукції, а також інші витрати, які не можна віднести до тих чи інших операцій, не вдаючись до методів розподілу

гр. 9, 11, 15 (окремі рядки) — для колонки А
гр. 10, 12, 16 (окремі рядки) — для колонки Б

15.1

п. 4.4

У цьому рядку вказується частина «вхідного» ПДВ після розподілу згідно з коефіцієнтом ЧВ, яку платник може включити до податкового кредиту.
Сам коефіцієнт розподілу (ЧВ) розраховується в таблиці 1 додатка Д7 відображається у відсотках у комірці «ЧВ — значення колонки 5 таблиці 1 Д7» та застосовується протягом усього поточного календарного року, тобто повторюється в усіх звітних деклараціях до кінця календарного року. ЧВ округляється до двох знаків після коми (див. лист ДПАУ від 06.04.2011 р. № 9496/7/16-1517-05).
Про заповнення цього рядка див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 21

гр. 9 (окремі рядки) — для колонки А
гр. 10 (окремі рядки) — для колонки Б

Д7

У таблиці 1 додатка Д7 розраховується коефіцієнт ЧВ, згідно з яким відбувається розподіл «вхідного» ПДВ між податковим кредитом та витратами.
ЧВ визначається виходячи з обсягів постачання за попередній рік, а саме: як відношення обсягів постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за цей же попередній календарний рік.
Платники, в яких протягом попереднього календарного року не було неоподатковуваних операцій, але вони почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники проводять у поточному календарному році розподіл «вхідного» ПДВ згідно з ЧВ, розрахованою виходячи з фактичних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.
Додаток Д7 (розрахунок частки) у загальному випадку подається один раз на рік з декларацією за останній звітний період (грудень або IV квартал) ; при першому декларуванні неоподатковуваних операцій — з декларацією за період, в якому вони відбулися.
Коефіцієнт ЧВ застосовується протягом поточного календарного року при визначенні податкового кредиту та заповненні рядка 15.1 (колонка Б) декларації.
Про виправлення в Д7 див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 35

Д5

Рядок 15.1 розшифровується в першій частині розділу II додатка Д5.
Інші нюанси заповнення див. в коментарі до ряд. 10.1

15.2

частина*, що не включається до складу податкового кредиту

п. 4.4

У цьому рядку вказується частка використання товарів/послуг/необоротних активів, що припадають на неоподатковувані операції, яка не включається до складу ПК.
Згідно з п. 11.10 Порядку № 1002 при проведенні платником розподілу сум ПК згідно з п. 199.1 ПКУ в останній день звітного (податкового) періоду в Реєстрі робиться запис щодо коригування записів податкових накладних, згідно з якими придбавалися такі товари/послуги.
При цьому в разі коригування сум ПК за операціями, що звільнені від оподаткування та не є об’єктом оподаткування, здійснюються такі записи: зі знаком (-) — у графах 9, 10 та одночасно зі знаком (+) — у графах 11, 12 (або 15, 16) Реєстру (ПН, що підлягають розподілу, позначаються певним чином: у графі 5 розділу II Реєстру до виду документа додається літера «Р»).
Зауважимо, що судячи з консультації в ЄБПЗ (розділ 130.23) податківці не проти проводити розподіл у Реєстрі за відповідними графами згідно з уже відомою часткою відразу після отримання ПН: у гр. 9 і 10 відображається частина ПН, що відповідає оподатковуваній частці, а у гр. 11 і 12 — неоподатковуваній

гр. 9, 11, 15 (окремі рядки) — для колонки А

Д5

Рядок 15.2 розшифровується в другій частині розділу II додатка Д5.
У тому числі тут відображаються придбання товарів та послуг у нерезидента, які одночасно використовуються в оподатковуваній та неоподатковуваній діяльності, і, ймовірно, в цьому випадку у графі 2 слід відображати умовні ІПН, передбачені в Порядку № 1002. Перші із зазначених операцій заносяться з кодом «200000000000», другі — з кодом «300000000000».
Інші нюанси заповнення див. у коментарі до ряд. 10.1

16

Коригування податкового кредиту (сума значень рядків (16.1 (+ чи -) + 16.1.2 (+ чи -) + 16.2 + 16.3 + 16.4 (+ чи -))

п. 4.5

Цей рядок декларації призначено для коригування обсягів придбання та податкового кредиту з ПДВ. Збільшення податкового кредиту показують зі знаком «+» (не ставиться), а зменшення — зі знаком «-».
Джерелом для заповнення цього рядка є дані рядків 16.1 — 16.4 декларації

—

16.1 / Д1

коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1

п. 4.5

У цьому рядку відображається збільшення або зменшення на підставі ст. 192 ПКУ обсягів придбання та відповідно ПК, уключеного до рядка 10.1 декларації (якщо частину ПК унаслідок розподілу було відображено в ряд. 15.1 декларації, то його коригування буде відображено в ряд. 16.1.2).
Коригування ПК відбувається в результаті таких операцій:
 — повернення товару продавцю;
 — повернення передоплати продавцем;
 — зменшення/збільшення ціни.
Якщо придбання та повернення товарів відбулися в одному періоді, то такі операції в декларації показуються розгорнуто: придбання — у ряд. 10.1, а повернення — у ряд. 16.1 зі знаком «-» (див. розділ 130.25 ЄБПЗ).
Згідно з п. 18 Порядку № 1379 у разі здійснення коригування ПДВ відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує РК (додаток 2 до ПН). За роз’ясненнями податківців такий РК виписується в день повернення товарів або коштів за товари (послуги).

гр. 9 — для колонки А
гр. 10 — для колонки Б
зі знаком «+» або «-»

16.1.1 / Д1

коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання, по яких не нараховувався податок на додану вартість

п. 4.5

У цьому рядку відображається збільшення або зменшення згідно зі ст. 192 ПКУ обсягів придбання, за якими не нараховувався ПДВ.
Показники цього рядка до підсумку рядка 16 не включаються

гр. 11, 13, 15 — для колонки А
зі знаком «+» або «-»

16.1.2 / Д1

коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 15.1

п. 4.5

До цього рядка записується коригування відповідно до ст. 192 ПКУ обсягів придбання та податкового кредиту, що були включені до рядка 15.1 декларації

гр. 9 — для колонки А
гр. 10 — для колонки Б
зі знаком «+» або «-»

16.1.3 / Д1

коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання, які було включено у рядок 15.2

п. 4.5

У цьому рядку відображається коригування відповідно до ст. 192 ПКУ обсягів придбання, за якими ПДВ не включався до податкового кредиту та які були занесені до рядка 15.2 декларації

гр. 11, 15 — для колонки А зі знаком «+» або «-»

Д1

При заповненні рядків 16.1, 16.1.1 та/або 16.1.2, 16.1.3 обов’язковим є заповнення таблиці 2 та/або 3 додатка 1 до декларації «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)» , який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.
Рядки в розрізі операцій слід заповнювати у гривнях з копійками, а от уже підсумкові рядки «Усього: рядки 16.1 та 16.1.1 (+ чи -) » / «Усього: рядки 16.1.2 та 16.1.3 (+ чи -)», з урахуванням п. 6 розд. III Порядку № 1492 — округлювати до цілих гривень без копійок за загальними правилами (ЄБПЗ, розділ 130.25).

Відзначимо низку особливостей при заповненні таблиці 2 додатка Д1, призначеної для коригувань придбань, відображених за рядком 10 декларації з ПДВ:
 — на кожне коригування податкового кредиту відводиться окремий рядок;
 — до граф 2 і 3 покупець переносить відомості про продавця з отриманого РК (найменування та ІПН продавця). Якщо відбувається повернення товару неплатнику ПДВ, то у гр. 3 ставиться «нуль» (ЄБПЗ, розділ 130.25);
 — у графах 4 і 5 відображаються реквізити (дата і порядковий номер) ПН, за якою відбувається коригування (причому навіть у випадку, якщо на момент повернення продавець став неплатником, див. ЄБПЗ, розділ 130.25). Як пояснили податківці в ЄБПЗ (розділ 130.25), якщо відбувається повернення товару неплатнику ПДВ, то у гр. 4 і 5 відповідно ставиться дата і номер первинного документа, за яким проводиться коригування. Вважаємо, за аналогією можна вчинити при поверненні товару, придбаного за готівку без ПН за касовим чеком (із фіскальним та податковим номерами продавця на суму не більше 240 грн. (у тому числі ПДВ), п.п. «б» п. 201.11 ПКУ), реквізити якого (як замінника в цьому випадку ПН) покупець занесе до граф 4 і 5 — докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 39. Якщо продавець не виписує вчасно розрахунок коригування до ПН, то покупець може подати скаргу за формою додатка Д8;
 — якщо відбувається повернення товару неплатнику ПДВ, то, як пояснили податківці в ЄБПЗ (розділ 130.25), у графах 6 і 7 відповідно ставиться номер і дата первинного документа, який підтверджує повернення товарів/послуг або авансу за них. Вважаємо, за аналогією можна вчинити при поверненні товару, придбаного за готівку без ПН за касовим чеком (із фіскальним та податковим номерами продавця на суму не більше 240 грн. (у тому числі ПДВ), п.п. «б» п. 201.11 ПКУ);
 — у графі 8 указується причина коригування податкового кредиту, наприклад: «повернення товару постачальнику», «повернення передоплати (авансу) постачальником», «перегляд (збільшення/зменшення) цін» тощо;
 — якщо коригування здійснюються, але суми не змінюються (наприклад, у разі зміни тільки товарної номенклатури), то у графах 9 і 10 проставляють «0». Якщо РК виписувався за «пільговими» операціями, у графі 10 доцільніше проставити відмітку («Х»), яка допоможе відстежити такі «пільгові» коригування та в подальшому включити їх до рядка 16.1.1 декларації.
Зверніть увагу: податківці вимагають заповнювати таблицю 2 додатка Д1 і в таких випадках:
 — при поверненні товарів, куплених з ПДВ, які не призначалися для використання в господарській діяльності (див. ЄБПЗ, розділ 130.23), з наступним відображенням у ряд. 16.1.1 декларації;
 — при поверненні товару, купленого без ПДВ, який призначався для оподатковуваних операцій (за ставкою 20 % або 0 %) та був відображений у ряд. 11.1 декларації (див. ЄБПЗ, розділ 130.23)
Цікава позиція податківців щодо «ввізного» ПДВ за імпортним товаром, що повертається нерезиденту. Судячи з консультацій із розділу 130.31 ЄБПЗ (щоправда, обидві на сьогодні позначені як такі, що «діють до…»), вони однозначно проти ПК за таким товаром. Причому в першій (діє до 10.01.2012 р.) податківці пропонували коригувати такий «ввізний» ПК через ряд. 16.1, заповнюючи Д1 так: у гр. 2 — найменування (П. І. Б.) нерезидента, у гр. 3 — «0», у гр. 4 і 5 — відповідно дата і останні 6 цифр МД, за якою проводиться коригування, у гр. 8 — назва первинного документа, що підтверджує повернення товарів/послуг або авансу за них, у гр. 9 і 10 — відповідно зменшення обсягів постачання та сум ПДВ. А в більш пізній (що діє до 01.07.2012 р.) податківці в цій ситуації вимагали відобразити ПЗ через умовне постачання за ряд. 1 декларації без коригування ПК. Думаємо, ставлення податківців до такого ПДВ і далі не зміниться, хоча їх підхід не можна назвати справедливим, адже повернення товарів нерезиденту відбувається в межах госпдіяльності та імпортний ПДВ свого часу було сплачено платником «живими» грошима.
Таблиця 3 додатка Д1 призначена для ПДВ-коригувань, що проводяться відповідно до ст. 192 ПКУ щодо товарів (робіт, послуг, необоротних активів) з «розподіленим» раніше згідно зі ст. 199 ПКУ «вхідним» ПДВ (тобто таким, що раніше потрапив до рядка 15 декларації).
У цілому порядок заповнення таблиці 3 додатка Д1 аналогічний порядку заповнення таблиці 2. Головна ж відмінність полягатиме в тому, що кожний отриманий від постачальника РК покупець у таблиці 3 додатка 1 також відображатиме «з розподілом», тобто заповнюючи за ним у таблиці 3 при цьому два рядки:
— перший — на коригування обсягів та частини «вхідного» ПДВ, що раніше потрапив до податкового кредиту (тобто включених відповідно до рядка 15.1 декларації);

— другий — на коригування обсягів, частина «вхідного» ПДВ за якими до податкового кредиту не включалася (тобто відображених у рядку 15.2 декларації). При заповненні цього рядка у графі 10 таблиці 3 додатка 1 доцільніше ставити позначку («Х»), що допоможе відстежити такі коригування для подальшого заповнення рядка 16.1.3 декларації.
Про виправлення в Д1 див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 35

16.2

коригування податкового кредиту внаслідок часткового використання товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва (-)

п. 4.5

У цьому рядку відображаються коригування як у бік зменшення, так і у бік збільшення податкового кредиту при зміні напряму використання товарів/послуг/необоротних активів: зі звичайної діяльності на спецрежимну діяльність сільгосп- або переробних підприємств, і навпаки.
Причому щодо збільшення податкового кредиту законодавці однозначно прописали в редакції п.п. 209.15.1 ПКУ, що набрала чинності з 01.07.2012 р. Тому в назву рядка Мінфіну необхідно додати до «мінуса» і «плюс». Вважаємо, що ці зміни мають стосуватися не лише сільгоспників, які подають скорочену декларацію, а й тих, хто подає спеціальну декларацію та/або декларацію переробного підприємства.
Платник податку проводить коригування ПК виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних засобів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.
Детальніше про коригування сільгосппідприємствами податкового кредиту див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 81, с. 36

—

16.3

коригування податкового кредиту із постачання сільськогосподарської продукції або продукції власного виробництва переробного підприємства у митному режимі експорту (переноситься з рядка 12.3 декларації (скороченої) або рядка 12.3 декларації (переробного підприємства)) (+)

п. 4.5

У цьому рядку відображаються суми ПДВ, уключені до ПК за операціями сільськогосподарських/переробних підприємств з вивезення сільськогосподарської продукції/продукції власного виробництва в митному режимі експорту

—

16.4 / Д7

коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях

п. 4.5

У цьому рядку відображається коригування податкового кредиту у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Такий перерахунок здійснюється за підсумками календарного року, а для необоротних активів — ще за результатами одного, двох та трьох календарних років, наступних за роком, в якому необоротні активи почали одночасно використовуватися у двох видах діяльності (оподатковуваній та неоподатковуваній).
У разі зняття з ПДВ-обліку платника, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

До цього додамо два важливі висновки з УПК № 129 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 23, с. 17:
 — не підлягають перерахунку необоротні активи, уведені в експлуатацію до 01.01.2011 р.;
 — малоцінні необоротні матеріальні активи (вартістю до 2500 грн. зі строком експлуатації понад рік) перераховуються в порядку, передбаченому для товарів, тобто вони не підлягають перерахунку за підсумками експлуатації одного, двох і трьох років

гр. 10, 12, 16 — для колонки Б
відповідно зі знаком «+» або «-»

Д7

Перерахунок частки використання товарів/послуг/необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій здійснюється в порядку та за формою згідно з таблицею 2 «Перерахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями» додатка Д7 .
Крім того, платники наприкінці кожного календарного року здійснюють перерахунок частки використання необоротних активів за результатами одного, двох і трьох календарних років, наступних за роком, в якому необоротні активи почали одночасно використовуватися у двох видах діяльності (оподатковуваній та неоподатковуваній). Такий перерахунок відображається в таблиці 3 «Перерахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями».
Про виправлення в Д7 див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 35

17

Усього податкового кредиту
(сума значень рядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 15.1 + 16 (- чи +)) колонки Б)

Значення цього рядка визначається відповідно до алгоритму, наведеного в її назві. У колонці Б рядка 17 відображається загальна сума податкового кредиту з ПДВ за звітний період. Колонка А при цьому не заповнюється

—

Рядок декларації

Назва рядка/опис заповнення

Пункт розд . V Порядку № 1492

1

2

3

III. РОЗРАХУНКИ З БЮДЖЕТОМ ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД

18

Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) (позитивне значення)

4.6.1

У цьому рядку вказується додатне значення податку поточного періоду, якщо сума ПЗ поточного періоду перевищила суму ПК.
Одночасне заповнення ряд. 18 і 19 неможливе

19

Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9) (позитивне значення)

4.6.2

Якщо сума ПК поточного періоду перевищила суму ПЗ, формується від’ємне значення податку, яке відображається в цьому рядку (зверніть увагу: показник рядка записується без знака «мінус»). Потім ця сума переходить до ряд. 20 (20.1 або 20.2) декларації цього ж періоду.
Одночасне заповнення ряд. 18 і 19 неможливе

20

Зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду:

4.6.3

Сам ряд. 20 не заповнюється (проставлено знак «Х»), відповідні показники відображаються тільки в ряд. 20.1 і 20.2.
Рядки заповнюються тільки у випадку, якщо в поточному періоді виникло від’ємне значення, тобто заповнений ряд. 19.
У разі наявності податкового боргу від’ємне значення насамперед ураховується у зменшення податкового боргу з цього податку, у тому числі відстроченого або розстроченого відповідно до норм п. 200.3 ПКУ. У такому разі заповнюється ряд. 20.1. Якщо ж податкового боргу немає (або сума від’ємного значення перевищує податковий борг), то від’ємну суму (або неперекриту різницю) слід перенести до складу ПК наступного періоду (п. 200.3 ПКУ), заповнивши ряд. 20.2

20.1

у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість

4.6.3

Заповнюється при одночасній наявності податкового боргу та від’ємного значення ПДВ поточного періоду

20.2

до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19 - рядок 20.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду**)

4.6.3

У періоді, в якому сформувалося від’ємне значення, платник ПДВ не має права включити його суму до розрахунку бюджетного відшкодування. Така сума переходить до складу ПК наступного періоду, і лише в такому наступному періоді її може бути включено до розрахунку бюджетного відшкодування. У періоді формування від’ємного значення заповнюється саме ряд. 20.2. Наступні рядки розділу III декларації за цей період не заповнюються (винятком є випадок, коли від’ємне значення сформувалося не лише в поточному періоді, а і переходить із попередніх).
Сума, відображена в ряд. 20.2, уключається до ряд. 21.1 декларації за наступний період

21

Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.1 + рядок 21.2 + рядок 21.3):

4.6.3

Показник цього рядка формується виходячи з трьох сум:
 — від’ємного значення, сформованого в попередньому періоді та перенесеного до ПК поточного періоду;
 — від’ємного значення, що сформоване в попередніх періодах та не набуло статусу бюджетного відшкодування, зокрема тому, що суму податкового кредиту не було сплачено постачальнику;
 — зменшення/збільшення від’ємного значення за результатами перевірки.
Рядок 21 заповнюється за наявності від’ємного значення попереднього періоду, навіть у разі додатного значення ПДВ поточного періоду

21.1

значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду

4.6.3

Незалежно від суми ПДВ поточного періоду (додатна вона чи від’ємна) до ряд. 21.1 переноситься показник ряд. 20.2 декларації за минулий період (від’ємне значення ПДВ, що сформувалося в попередньому періоді).
Крім того, податківці в УПК № 128 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 33, с. 10 роз’яснили, що цей рядок заповнюватиметься, якщо в уточнюючому розрахунку (УР) виправляється ряд. 20.2 декларації періоду, що передує звітному періоду. Якщо така помилка виправляється через УР:
 — як самостійний документ (подається до помилкового періоду, який безпосередньо передує звітному, за який подаватиметься наступна декларація), то на таке значення збільшується/зменшується значення ряд. 21.1 декларації за період, наступний за періодом, що уточнюється.

Наприклад, у декларації за липень 2012 року значення рядка 20.2 завищено/занижено на 100 грн. Помилку виявлено та виправлено через УР (самостійний документ) у серпні 2012 року (або у вересні — до 20 числа). Тоді в декларації за серпень це збільшення/зменшення має відобразитися в рядку 21.1;
 — як додаток до декларації, що подається за період, що відразу настає за помилковим періодом, то на таке значення збільшується/зменшується значення ряд. 21.1 такої декларації. Наприклад , у декларації за липень 2012 року значення рядка 20.2 завищено/занижено на 100 грн. Помилку виявлено та виправлено через УР (додаток до декларації за серпень 2012 року), тоді в декларації за серпень це збільшення/зменшення має бути враховано при заповненні рядка 21.1

21.2

значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду

4.6.3

Від’ємна сума, що не потрапила під відшкодування в поточному періоді (наприклад, через те, що вона виявилася не оплаченою постачальнику або до бюджету при імпорті), не пропадає, а переноситься на наступні періоди. У декларації поточного періоду вона відображається в ряд. 24 та переноситься саме до ряд. 21.2 декларації наступного періоду. У наступному періоді все залежатиме від оплат постачальнику: або ця сума потрапляє до бюджетного відшкодування, або знову стає «залишком від’ємного значення», що не потрапив під бюджетне відшкодування та переноситься до податкового кредиту наступного періоду.
У другому випадку вона знову перейде із ряд. 24 до ряд. 21.2 декларації за наступний період.
Крім того, податківці в УПК № 128 роз’яснили, що цей рядок заповнюватиметься, якщо в уточнюючому розрахунку (УР) виправляється ряд. 24 декларації (якщо така помилка не вплинула на значення рядків 23 або 25 наступних декларацій);
 — якщо УР подається як самостійний документ, то сума помилки (причому з відповідним знаком «+» або «-») із графи 6 рядка 24 УР переносять до рядка 21.2 декларації (а не до ряд. 24, як пропонує Порядок № 1492), що складається за період, в якому подано УР;
 — якщо УР подається як додаток до декларації, то значення з графи 6 рядка 24 УР (з « + » чи з «-») потрібно перенести (тобто врахувати при заповненні) рядка 21.2 вже такої поточної декларації, разом з якою подається УР

21.3

зменшено/збільшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки податкового органу

4.6.7

Цей рядок заповнюється в разі виявлення перевіряючими помилок у показнику рядка 24 декларації:
 — якщо сума ряд. 24 виявилася завищеною, то платник податків відображає суму завищення в ряд. 21.3 зі знаком мінус. Якщо помилку спричинено неправильним розподілом сум між рядками 23 і 24, то в деклараціях за наступні періоди сума не відображається, але враховується у зменшення податкових зобов’язань;
 — якщо сума ряд. 24 виявилася заниженою, то платник податків відображає суму заниження в ряд. 21.3 зі знаком плюс та враховує в деклараціях наступних періодів.
Якщо було допущено помилку при формуванні податкових зобов’язань або податкового кредиту і вона вплинула на суму відшкодування, то вона в ряд. 21.3 декларації відображатися не повинна.
І ще один момент. Цей рядок, мабуть, слід заповнювати в декларації вже за той період, в якому було проведено перевірку. Так, у консультації з ЄБПЗ (розділ 130.40) зазначається, що зменшення від’ємного значення на підставі повідомлення-рішення за формою «В4» відображається зі знаком «-» у ряд. 21.3 податкової декларації з ПДВ податкового (звітного) періоду, в якому таке повідомлення-рішення отримане. Причому це слід зробити в найближчій поточній декларації, що складається платником податків після отримання такого повідомлення-рішення.
Наприклад, повідомлення-рішення «В4» отримане платником 10.10.2012 р. (при цьому вересневу декларацію ще не подано), тоді суму, вважаємо, правильніше відобразити в рядку 21.3 не жовтневої декларації, а вже в рядку 21.3 декларації за вересень. Докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 32

22/Д2

Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 - рядок 18)

4.6.4

У цьому рядку відображається підсумкова сума від’ємного значення, що може претендувати на бюджетне відшкодування. За наявності від’ємних сум, що переходять з попередніх періодів, та поточного додатного значення ПДВ, підсумкове значення згортається за цим рядком. Якщо в результаті згортання від’ємна сума повністю перекривається поточним значенням податку, то цей рядок не заповнюється, а різниця переходить до ряд. 25

Д2

У разі заповнення цього рядка платник податку повинен подати до декларації додаток Д2. Платник ПДВ повинен подати цей додаток навіть у разі, якщо він підпадає під обмежувальні критерії п. 200.5 ПКУ (у цьому пункті перелічені категорії платників ПДВ, які не мають права на бюджетне відшкодування). Докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 33.
Для розрахунку бюджетного відшкодування додаток 2 має ключове значення, оскільки в ньому фактично формується сума, у межах якої платник податків може заявляти бюджетне відшкодування (потім така сума потрапить до додатка 3, де вже буде остаточно виведено розмір відшкодування, що декларується).
Нагадаємо: з 01.07.2012 р. під бюджетне відшкодування підпадає від’ємне значення минулого періоду, але не тільки оплачене постачальнику в минулому періоді, а й у поточному (п. 200.4. ПКУ). Це слід ураховувати при заповненні додатка 2.
Про виправлення в Д2 див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 35

23/Д3

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) (рядок 23.1 + рядок 23.2):

4.6.5

Якщо платник має право на відшкодування та не підпадає під обмежувальні критерії п. 200.5 ПКУ, то він заповнює ряд. 23. ПКУ не надає платнику податків права вибору — заповнювати цей рядок чи ні. Якщо є всі підстави для того, щоб ту чи іншу суму поставити на відшкодування, платник податків зобов’язаний це зробити. Інакше податківці при перевірці наступного періоду знімають «зайвий» від’ємний ПДВ, і якщо це призвело до недоплати, то донараховують ПЗ та штрафи.
Інша річ, що платник податків може вибирати між варіантами отримання бюджетного відшкодування: чи то грошовими коштами на свій рахунок, чи то у зменшення податкових зобов’язань майбутніх періодів. Причому платник податків може розподіляти суму бюджетного відшкодування між двома можливими варіантами. Утім, вибір платника податків згодом не може бути змінено (розділ 130.20.01 ЄБПЗ).
Від’ємне значення попереднього періоду підлягає бюджетному відшкодуванню, якщо воно фактично оплачене (з 01.07.2012 р. ураховуються в тому числі оплати поточного періоду) платником податків (1) постачальникам товарів, послуг або (2) до державного бюджету, а (3) у разі отримання послуг від нерезидента на митній території України — сумі податкових зобов’язань з отриманих від нерезидента послуг, уключених до декларації з ПДВ за попередній період.
Нагадаємо: під «оплаченим» податківці завжди традиційно розуміли ПДВ, сплачений постачальникам або до бюджету виключно грошовими коштами, не визнаючи при цьому під «оплатою» бартерні розрахунки або, наприклад, розрахунки векселем.
Заявлена сума бюджетного відшкодування підлягає перевірці

Д3

При заповненні цього рядка платник податків зобов’язаний додати до декларації додаток Д3. Показник ряд. 23 має відповідати показнику ряд. 3 додатка Д3 та підсумковому показнику гр. 4 додатка Д2.
Платник податків, який не має права на відшкодування (у тому числі на підставі п. 200.5 ПКУ) цей рядок не заповнює, а переносить від’ємну суму із ряд. 22 до ряд. 24 та додаток Д3 не подає.
Про виправлення в Д3 див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 35

23.1/Д4

на рахунок платника у банку

4.6.5

Цей рядок заповнюється у випадку, коли платник податків вибрав варіант отримання відшкодування на банківський рахунок

Д4

При заповненні цього рядка платник податків повинен додати до декларації додаток Д4

23.2

у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів

4.6.5

Цей рядок заповнюється у випадку, коли платник податків вибрав варіант отримання відшкодування у рахунок зменшення податкових зобов’язань майбутніх періодів. У деклараціях за наступні періоди вона не відображається, проте відстежувати суму такого відшкодування потрібно, оскільки якщо в наступних періодах з’явиться податкове зобов’язання до сплати, то його можна зарахувати в рахунок такого відшкодування

24

Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)

4.6.6, п. 4
розд. IX

У цьому рядку відображається залишок від’ємного значення, що не потрапив під відшкодування. Заповнюється він у двох випадках:
 — платник ПДВ має від’ємне значення, але не сплатив суму ПДВ постачальнику або до бюджету;
 — платник ПДВ не має права на відшкодування, оскільки підпадає під обмежувальні критерії п . 200.5 ПКУ.
Інакше кажучи, до цього рядка потрапляють суми із ряд. 22, оминаючи ряд. 23. У наступному періоді показник цього рядка переноситься до ряд. 21.2
У загальному випадку показник ряд. 24 має відповідати підсумковому показнику гр. 5 додатка Д2.
Про виправлення показника ряд. 24 див. коментар до ряд. 21.2

25

Сума податку на додану вартість, яка підлягає
нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду
(рядок 18 — рядок 21)

4.6.8

У цьому рядку відображається підсумкове податкове зобов’язання з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.
У деяких випадках сума, відображена в цьому рядку, не підлягає сплаті до бюджету. Наприклад, якщо платник податків задекларував у минулих періодах суму бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів (ряд. 23.2), то сума, відображена в ряд. 25, має перераховуватися до бюджету в частині, не перекритій таким бюджетним відшкодуванням