Податок на прибуток. Отримання кредит-ноти (знижки) на товар від нерезидента

Отримання кредит-ноти (знижки) на товар від нерезидента

Отримання кредит-ноти від нерезидента (знижки на товар, яка за домовленістю сторін може надаватися на тих чи інших умовах, наприклад, у разі придбання великої партії товарів, регулярної оплати попередніх постачань тощо) з облікової точки зору означає, що після продажу товарів відбувається зміна їх вартості.

У податковому обліку в такому разі слід керуватися нормами «коригувального» п. 140.2 ПКУ, що вимагає від платників податків проведення відповідного перерахунку «податкових» доходів та витрат. Тобто стосовно ситуації, описаної у запитанні, це означає, що оскільки отриманий від нерезидента імпортний товар уже продано підприємством (тобто відповідно при його продажу до «податкових» витрат уже потрапила «податкова» собівартість), то в подальшому при отриманні кредит-ноти від нерезидента підприємство має здійснити коригування «податкових» витрат (тобто на суму кредит-ноти зменшити «податкові» витрати — відобразивши таку суму зі знаком «-» у «коригувальному» рядку 06.4.25 додатка ІВ до рядка 06.4 декларації з податку на прибуток).

А от на ПДВ-облік підприємства отримання кредит-ноти від нерезидента ніяк не вплине (жодного коригування суми ввізного ПДВ, сплаченого на митниці, здійснювати не потрібно). Адже формально положення «коригувальної» ст. 192 ПКУ на цю ситуацію не поширюються, оскільки стосуються коригування ПДВ за операціями постачання, а не імпорту; до того ж продавець (нерезидент) у цьому випадку не є платником ПДВ (п. 192.2 ПКУ). Та і сума «ввізного» ПДВ, фактично сплачена платником податків при імпорті, митницею згодом ніяк не перераховується та платнику податків в жодній частині не повертається. Тому підстав для її коригування не виникає (до речі, варте уваги, що такої ж думки в цьому питанні контролюючі органи дотримувалися і в «докодексний» період, у минулому роз’яснюючи, що в разі надання нерезидентом знижки на товар податковий кредит за «імпортним» ПДВ, сплаченим при ввезенні, платником податків не коригується, п. 11 розд. V листа ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 21; лист Держкомпідприємництва від 04.04.2005 р. № 2422).

У бухгалтерському обліку отримання на ввезений та реалізований товар кредит-ноти від нерезидента відображається шляхом уключення її суми до доходів (проводка Дт 632 — Кт 719; дотримуються умови визнання доходу з п. 5 П(С)БО 15: відбувається збільшення економічних вигод у вигляді зменшення зобов’язань перед нерезидентом; оцінка отриманої вигоди може бути достовірно визначена — дорівнює розміру кредит-ноти*).

* Якщо ж ввезений товар ще не реалізовано покупцям, то отримання на нього кредит-ноти від нерезидента відображається з оглядкою на норми п. 11 МСБО 2 «Запаси», згідно з якими торговельні знижки віднімаються з витрат на закупівлю товарів, що формують їх собівартість (тобто за нереалізованими товарами зменшують їх первісну вартість, проводка Дт 28 — Кт 632, методом сторно).

І ще один момент. Оскільки знижку в цьому випадку підприємство отримує від постачальника-нерезидента, розрахунки з яким здійснюватимуться у валюті, то підприємству при відображенні таких операцій потрібно враховувати валютні особливості, установлені «валютним» П(С)БО 21. Так, зокрема, слід пам’ятати, що після отримання товару заборгованість, що виникла перед нерезидентом, є монетарною та (до моменту погашення) підлягає перерахунку, тобто за нею і в бухгалтерському (пп. 7 — 8 П(С)БО 21), і в податковому (п.п. 153.1.3 ПКУ) обліку визначаються курсові різниці (нагадаємо, їх розраховують на дату балансу та на дату проведення розрахунків). Отримання кредит-ноти від нерезидента з урахуванням положень п. 5 П(С)БО 21 відображається в обліку підприємства за курсом НБУ на дату здійснення такої операції (тобто на дату отримання знижки від нерезидента). При цьому, оскільки отримання кредит-ноти від нерезидента спричинює зменшення заборгованості перед нерезидентом, то на дату її отримання також виникає необхідність у визначенні курсової різниці за частиною заборгованості, що «прощається».

Приклад. За договором купівлі-продажу підприємство в липні 2012 року отримало від нерезидента товар вартістю €10000. При ввезенні товару сплачено: ввізне мито — 10050 грн., ввізний ПДВ — 22110 грн., плату за митне оформлення — 400 грн. (умовно).

У липні ввезений товар реалізовано покупцю за договірною вартістю 180000 грн. (у тому числі ПДВ — 30000 грн.).

У серпні нерезидент надав підприємству кредит-ноту в розмірі 5 % (€500) від договірної вартості товару (до моменту отримання кредит-ноти оплата постачальнику-нерезиденту за товар не здійснювалася).

Курс НБУ (умовно):

— на момент ввезення та оприбуткування товару — 10,050 грн./€;

— на момент отримання кредит-ноти від нерезидента — 10,015 грн./ €;

— на момент оплати товару — 10,027 грн./ €.

В обліку підприємства операції відобразяться так:

Отримання кредит-ноти від нерезидента

Людмила Солошенко, економіст-аналітик