Розрахунок допомоги по вагітності та пологах, якщо в розрахунковому періоді встановлений неповний робочий день
З 01.03.2012 р. наказом по підприємству для всіх працівників установлено неповний робочий день (6 годин на тиждень). У листопаді 2012 року працівниця, яка з 2010 року перебуває у відпустці для догляду за дитиною, не виходячи на роботу йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Як розрахувати суму належної їй допомоги по вагітності та пологах?
(м. Донецьк)
Ситуація, коли у жінки, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, виникає право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, досить поширена на практиці. У такому разі листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами видається жінці та оплачується за місцем її роботи на загальних підставах (п. 6.12 Інструкції № 455, абзац третій ч. 3 ст. 38 Закону № 2240). Нагадаємо: виплата допомоги по вагітності та пологах здійснюється з першого дня відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу працівниці.
Для визначення суми допомоги слід керуватися положеннями Порядку № 1266. Згідно з п. 10 цього документа, якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку працівниця не мала заробітку з поважних причин, указаних у п. 9 Порядку № 1266 (до яких у тому числі належить відпустка для догляду за дитиною до трьох років), то допомогу по вагітності та пологах необхідно розраховувати виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої їй на момент настання страхового випадку.
Якщо ж на підприємстві встановлено неповний робочий день (робочий тиждень), то середня заробітна плата обчислюється виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівниці на момент настання страхового випадку, відповідно її графіку роботи.
У цьому випадку середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (абзац восьмий п. 14 Порядку № 1266).
Право роботодавця з власної ініціативи у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці встановити працівникам неповний робочий час, змінити їх режим роботи при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією або посадою, визначено ч. 3 ст. 32 КЗпП.
Приймаючи рішення про встановлення працівникам неповного робочого часу з власної ініціативи, роботодавець зобов’язаний:
1) погоджувати це рішення з виборним органом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві (якщо такого немає на підприємстві — з профспілковим представником) (п. 4 ч. 1 ст. 247 КЗпП);
2) попередити працівників не пізніше ніж за два місяці про майбутні зміни (доцільно в письмовій формі під підпис), оскільки встановлення або скасування неповного робочого часу належить до істотних умов праці.
З наведеного вище зробимо такі висновки:
1. Якщо працівниця підприємства, яка перебувала у відпустці для догляду за дитиною, була попереджена у письмовій формі (що є доказом попередження) у встановлений ч. 3 ст. 32 КЗпП строк про рішення керівника перевести всіх працівників на неповний робочий день, то розрахунок декретних має здійснюватися виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівниці на момент настання страхового випадку, що відповідає її графіку роботи.
2. Якщо ж працівницю про зміну істотних умов праці ніхто не повідомляв, то, на нашу думку, допомога по вагітності та пологах має обчислюватися виходячи з місячної тарифної ставки, установленої їй на момент настання права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.
Використовуючи умови запитання, припустимо, що працівниця, яка перебувала у відпустці для догляду за дитиною, була попереджена про зміну режиму роботи на підприємстві. На момент настання страхового випадку нормальна тривалість робочого часу на підприємстві становить 40 годин на тиждень за умови п’ятиденного робочого тижня. Згідно з наданим листком непрацездатності по вагітності та пологах тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами дорівнює 126 календарним дням. Оклад працівниці на момент настання страхового випадку — 2000 грн.
Визначимо розмір окладу, виходячи з якого розраховуватиметься середня зарплата для оплати періоду відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами:
2000 х (6 х 5 : 40) = 1500 (грн.),
де 6 — тривалість щоденної роботи за посадою працівниці;
5 — кількість робочих днів на тиждень;
40 — нормальна тривалість робочого часу на підприємстві.
Розрахуємо середньоденну заробітну плату для визначення суми допомоги по вагітності та пологах:
1500 : 30,44 = 49,28 (грн.),
де 30,44 — середньомісячна кількість календарних днів.
Сума декретних становитиме:
49,28 х 126 = 6209,28 (грн.)
Тепер допустимо, що працівницю не повідомили про зміну режиму роботи. У такому разі середньоденна зарплата для оплати періоду перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами складе:
2000 : 30,44 = 65,70 (грн.).
Сума допомоги по вагітності та пологах дорівнюватиме:
65,70 х 126 = 8278,20 (грн.).
На завершення зауважимо, що сума допомоги по вагітності та пологах не обкладається ані податком на доходи фізичних осіб (див. п.п. 165.1.1 ПКУ), ані єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), оскільки вона не включається до фонду оплати праці згідно з п. 3.2 Інструкції № 5 та не вказана як база для нарахування та утримання ЄСВ у ст. 7 Закону № 2464.
Лілія Ушакова, економіст-аналітик
