Законопроект № 11285: майбутні зміни в оподаткуванні операцій з цінними паперами
Законопроектом № 11285 планується внесення чергових змін до ПКУ. І все б нічого, але в частині «ціннопаперового» обліку очікувані новації настільки значимі, що цей документ, незважаючи на його недоопрацьованість, викликав активну реакцію громадськості. Тим більше, що розробкою Законопроекту займався Кабмін, а, як свідчить практика, це явна ознака того, що згодом він перетвориться на підписаний Президентом закон. У зв’язку з цим пропонуємо вже зараз ознайомитися з деякими, найбільш принциповими, його положеннями.
Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
I. Потенційне майбутнє «ціннопаперового» податкового обліку (пп. 153.8 — 153.9 ПКУ)
Порядок обліку . Одна з основних новацій, запропонованих Законопроектом № 11285, полягає в іншому підході до податкового обліку операцій з цінними паперами та відмінними від них корпоративними правами, установленого в п. 153.8 ПКУ. Якщо наразі в цілях оподаткування визначається загальний фінрезультат, що розраховується виходячи з прибутків/збитків за операціями з окремими видами цінних паперів (акціями, облігаціями тощо), то документом, що розглядається, щодо операцій з цінними паперами планується запровадити два самостійні фінрезультати* — залежно від того, (1) перебувають вони в обігу на фондовій біржі чи (2) ні (критерії для віднесення цінних паперів до того чи іншого виду планується встановити безпосередньо в п. 153.8 ПКУ). Ці показники, у свою чергу, складаються з фінрезультатів за видами цінних паперів, що визначаються шляхом складання прибутків/збитків за кожною окремою операцією (див. рисунок на с. 44).
* Що, крім іншого, може спричинити введення додаткових субрахунків.
При цьому зверніть увагу: необхідність визначення фінрезультату за кожною операцією вирішує питання про момент обліку «ціннопаперових» витрат — на жаль, у фіскальний бік (такі витрати відображатимуться одночасно з доходами). Нерозривно з цим питанням пов’язаний і момент відображення «ціннопаперових» доходів, проте його Законопроект змінювати не планує. У зв’язку з цим «ціннопаперові» доходи доведеться збільшувати за датою першої події.
Фінрезультати (додатне чи від’ємне значення), розраховані за вказаними вище правилами, ураховуються в такому порядку:
1) для цінних паперів, що перебувають в обігу на біржі , — додатне значення включається до доходу та підлягає оподаткуванню за особливою ставкою (судячи з усього, 10 %), причому його не можна зменшити на збиток за операціями з цінними паперами, що не перебувають в обігу на біржі. Якщо ж має місце від’ємне значення, то його необхідно направити на зменшення фінрезультату від операцій з такими (що перебувають в обігу) цінними паперами наступних періодів до повного погашення;
2) для цінних паперів, що не перебувають в обігу на біржі, — додатне значення включається до доходу та підлягає оподаткуванню за зазначеною вище ставкою, причому воно не може бути зменшене на збиток за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на біржі. У свою чергу, від’ємне значення зменшує фінрезультат від операцій з такими (що не перебувають в обігу) цінними паперами наступних періодів, але лише в межах 3 років від періоду його виникнення.
Наочно запропонований чиновниками порядок оподаткування операцій з цінними паперами можна зобразити так (див на с. 44).
Перехідні «ціннопаперові» збитки/витрати. Крім того, Законопроектом планується окремо врегулювати питання обліку «ціннопаперових» збитків, сформованих на 01.01.2013 р.*. Такі збитки (за винятком уже відображених витрат при придбанні цінних паперів) доведеться враховувати в такому порядку: на їх суму зменшуються «ціннопаперові» доходи наступних періодів до повного погашення, але не більше 25 % на рік. При цьому, як зазначалося, розглянутий порядок не поширюватиметься на вже відображені витрати з придбання цінних паперів (мабуть, незалежно від того, чи спричинило їх відображення утворення збитків). У зв’язку з цим, їх, найімовірніше, вдасться відобразити лише в періоді отримання доходу від продажу відповідних цінних паперів — тобто в загальному порядку, про який див. вище. Водночас остаточний висновок щодо реалізації цього порядку можна буде зробити лише після появи відповідного закону та внесення змін до форми декларації.
* Нагадаємо: ДПСУ вже намагалася роз’яснити це питання в традиційній для себе фіскальній манері (див. лист від 09.08.2012 р. № 320/0/71-12/15-1217), утім, марно, про що див. лист Комітету ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.09.2012 р. № 04-39/10-990 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 79, с. 11).
Операції з корпоративними правами. Законопроектом пропонується виведення з-під «ціннопаперового» порядку оподаткування операцій з корпоративними правами, виражених в іншій формі, ніж цінні папери. Цей висновок випливає безпосередньо з п. 153.8 ПКУ, який поширюватиметься виключно на операції з цінними паперами. Будь-якої альтернативи подібному порядку Законопроект не пропонує, що проте не означає, що такі операції випадуть з-під оподаткування. Не виключено, що їх доведеться обліковувати в загальному порядку згідно з розд. III ПКУ, утім, слід зауважити, з формальної точки зору цей варіант не досконалий. Це пов’язане з тим, що корпоративні права, виражені у формі, відмінній від цінних паперів, можна визнати товаром лише з натяжкою та й то не в усіх випадках. Проте в будь-якому разі наразі можна лише робити припущення, тоді як остаточний висновок щодо цього питання з’явиться після трансформації Законопроекту № 11285 на підписаний Президентом закон.
II. Алкоголь, сигарети, автомобілі, а тепер і цінні папери: про новий об’єкт для акцизного податку
Це не жарт, чиновники насправді мають намір уключити операції з цінними паперами до об’єкта обкладення акцизним податком**. Про їх мотивацію при цьому можна судити зі змісту пояснювальної записки до Законопроекту, в якій за основу береться питання наповнення бюджету. Водночас, незважаючи на сумнівність цієї новації (що в тому числі підтверджується висновком Головного науково-експертного управління), з тексту Законопроекту вона вже, найімовірніше, не зникне, а тому спробуємо розібратися з основними питаннями щодо її реалізації.
** Звісно, у Законопроекті № 11285 ідеться не про акцизний, а «особливий» податок, проте його суті це не змінює. Тим більше, що справляння цього «особливого» податку регулюватиметься нормами розд. VI ПКУ «Акцизний податок» і, крім того, визначення акцизного податку у п.п. 14.1.4 ПКУ буде також доповнено відповідною вказівкою.
Платники податку. Їх можна розподілити на фактичних (тобто тих, хто несе витрати на сплату податку) та податкових агентів:
1) фактичні — це фізособи (резиденти/нерезиденти) та юрособи (резиденти/нерезиденти), уключаючи їх відокремлені підрозділи, які здійснюють продаж, обмін чи інше відчуження цінних паперів (крім деяких винятків) та/або здійснюють операції з деривативами. При цьому здебільшого обов’язок зі сплати податку та подання звітності покладатиметься на податкових агентів (див. далі). Винятком є операції з укладення деривативів (контрактів) — у такому разі кожна зі сторін сплачує податок за себе;
2) податкові агенти :
2.1) торговці цінними паперами (у тому числі банки) — у загальному випадку. Разом із тим, як відомо, частина правочинів з цінними паперами може вчинюватися і без участі торговців цінними паперами, наприклад, при даруванні та спадкоємстві (п. 9 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV). Якщо цей недолік не буде усунено і в законі, то з набуттям ним чинності виникне проблема: формально подібні операції потраплятимуть до об’єкта оподаткування, проте утримувати податок та перераховувати його до бюджету, а також подавати звітність буде нікому. Зазначена проблема тим актуальніша, що з 01.01.2013 р. перелік операцій, які можна буде здійснювати без участі торговця цінними паперами, буде розширено (наприклад, до їх числа потраплять операції з неемісійними цінними паперами);
2.2) емітенти — при розміщенні, погашенні, викупі, повторному продажу цінних паперів ІСІ відкритого типу.
Оподатковувані операції. До них буде віднесено продаж, обмін цінних паперів чи їх відчуження іншим способом, при якому має місце перехід права власності (крім винятків, про які див. далі), а також операції з деривативами;
Неоподатковувані операції. Серед них названо:
1) для емітентів — операції з розміщення, конвертації, повторного продажу цінних паперів;
2) для інвесторів — операції з погашення та викупу емітентом цінних паперів, а також здійснення внеску до статутного капіталу;
3) операції з деривативами на міжбанківському ринку;
4) операції з державними та муніципальними цінними паперами, цінними паперами, гарантованими державою, та цінними паперами, емітованими НБУ, Мінфіном, Державною іпотечною установою.
База оподаткування. Як база оподаткування виступатиме договірна вартість цінних паперів або деривативів, зазначена в первинних бухгалтерських документах. Виняток становлять операції з укладення деривативу (контракту) поза фондовою біржею — у такому разі податок сплачується у фіксованій сумі.
Дата виникнення податкових зобов’язань. Податкові зобов’язання виникатимуть за датою виконання відповідного договору — при цьому, найімовірніше, такою здебільшого буде дата складання акта приймання-передачі цінних паперів.
Ставка податку. Залежно від виду операції очікується встановлення таких ставок:
1) 0 % — при продажу цінних паперів на фондовій біржі;
2) 0 % — при здійсненні операцій з деривативами на фондовій біржі;
3) 0,1 % — при продажу цінних паперів (що значаться в біржовому реєстрі) поза фондовою біржею;
4) 3 % — при продажу цінних паперів (що не значаться в біржовому реєстрі) поза фондовою біржею. На жаль, подібний підхід дискримінує цінні папери, які самі по собі не можуть перебувати в обігу на біржі, — наприклад, векселі або акції приватних акціонерних товариств;
5) 5 нмдг — при укладенні деривативу (контракту) поза фондовою біржею. Ми впевнені, що в цьому випадку йдеться про 17 грн. — тобто сума податку становитиме 85 грн.
Порядок сплати податку. У загальному випадку податковий агент повинен перерахувати суму податку до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за граничним днем для подання квартальної декларації. Водночас при укладенні деривативу (контракту) податок має бути сплачено кожною стороною деривативу (контракту) не пізніше дати виконання контракту.
Порядок подання звітності. Звітність з цього податку доведеться подавати у строки, передбачені для квартального звітного періоду, за загальними правилами.
Підсумовуючи викладене, варто виділити таке. Висуваючи ідею щодо оподаткування позабіржових операцій з цінними паперами, хай і заради такої благої мети, як ліквідація тіньового сектора в цій сфері, чиновники готові вкотре збільшити податкове навантаження та ускладнити нашу і без того непросту систему оподаткування. У зв’язку з цим хотілося б поставити їм одне запитання, процитувавши класика: «Чи не хочеш ти обдерти всю земну кулю, знісши з неї геть усі дерева та все живе заради твоєї фантазії насолоджуватися голим світлом?»
