Звітність з ПДВ: форма, строки та порядок подання
Поточний номер присвячено, мабуть, «найулюбленішій» формі податкової звітності бухгалтерів — декларації з ПДВ, і перш ніж перейти до детального огляду, слід розібратися із загальним: за якою формою, з якими додатками, хто і коли подає цей звітний документ.
Віталій СМЕРДОВ, Наталія ЯНОВСЬКА, економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»
Форми податкової звітності з ПДВ
Відповідно до п. 9 розд. I Порядку № 1492 до податкової звітності з ПДВ належать:
1) декларація з ПДВ — подається зареєстрованими платниками ПДВ у загальному випадку, незалежно від того, чи здійснював такий платник у звітному періоді господарську діяльність, — п. 13 розд. III Порядку № 1492. Зверніть увагу: повна декларація подається навіть у разі, коли платник подає спецдекларацію (див. далі), — до речі, у такому разі в декларації проставляється відмітка про одночасне подання відповідної спецдекларації;
2) декларація з ПДВ (скорочена) — подається платниками податків, які відповідно до ст. 209 ПКУ використовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського/лісового господарства та рибальства (п. 5 розд. I Порядку № 1492). До скороченої декларації вносяться лише операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування;
3) декларація з ПДВ (спеціальна) — подається сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності, які відповідають критеріям ст. 209 ПКУ, але не вибрали спеціальний режим оподаткування у сфері сільського/лісового господарства і рибальства, та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах (п. 6 розд. I Порядку № 1492). До цієї декларації включаються тільки вказані в цьому пункті операції;
4) декларація з ПДВ переробного підприємства — надається переробними підприємствами, які відповідно до п. 1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ використовують особливий порядок сплати ПДВ за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м’ясо та м’ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, придбаних у живій вазі: шкури, субпродукти, м’ясо-кісткове борошно (п. 7 розд. I Порядку № 1492);
5) уточнюючі розрахунки (далі — УР) до зазначених вище видів декларацій (декларації з ПДВ, скороченої, спеціальної або декларації переробного підприємства) — подаються платниками при виправленні самостійно виявлених помилок за відповідними видами діяльності. УР може мати один із двох статусів, залежно від відмітки в полі 01: додатка до декларації (відмітка 1, у цьому випадку в декларації проставляється відмітка про одночасне подання уточнюючого розрахунку) або самостійного документа (відмітка 2);
6) копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) в електронному вигляді — виходячи з п. 201.15 ПКУ подаються всіма платниками ПДВ у строки, установлені для місячного звітного періоду (незалежно від того, на місячному чи квартальному періоді перебуває платник). Крім того, реєстр подається навіть у випадку, коли декларація подається з прокресленнями. Також зверніть увагу: при поданні декларації в ній слід проставити відмітку про те, що разом із нею подається й реєстр;
7) розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих не зареєстрованим платником ПДВ отримувачем послуг, що поставляються нерезидентами (коли послуги є об’єктом оподаткування), у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України — є самостійною формою податкової звітності незважаючи на те, що в п. 208.4 ПКУ його названо додатком до декларації.
Звичайно, головною звітною формою є декларація з ПДВ, яка складається з:
а) вступної частини;
б) службових полів;
в) чотирьох розділів: розділу І «Податкові зобов’язання»; розділу ІІ «Податковий кредит»; розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом за звітний період»; розділ ІV, який заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації);
г) обов’язкових додатків.
Наведемо в таблиці вичерпний перелік документів, які можуть додаватися до декларації з ПДВ. При цьому умовимося декларацію не для спецрежимних видів діяльності називати загальною, а інші відповідно до видів спецрежиму: скороченою/спеціальною/переробного підприємства.
Перелік додатків та інших документів до декларації з ПДВ
Вид додатка/документа | Примітки |
1 | 2 |
Додатки до декларації загальної (скороченої/спеціальної/переробного підприємства) | |
Д1 | При коригуваннях ПДВ згідно зі ст. 192 ПКУ, коли заповнені рядки 8, 16 (6, 12.1) |
Д2 | За наявності від’ємного значення, коли заповнено рядок 22 (навіть тими платниками податків, які не мають права на бюджетне відшкодування). Тільки для загальної декларації |
Д3 | Розрахунок суми бюджетного відшкодування подається в разі заповнення рядка 23 і тільки тими, хто має право на бюджетне відшкодування. Тільки для загальної декларації |
(ДС3/ДСп3) | Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг. Подається з кожною скороченою/спеціальною декларацією |
Д4 | Заява про повернення суми бюджетного відшкодування подається при заповненні рядка 23.1, тобто якщо платник податків вирішив отримати суму бюджетного відшкодування або її частину на банківський рахунок. Тільки для загальної декларації |
Д5 | Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Подається при заповненні рядків 1, 10.1, 10.2, 14.1, 15.1, 15.2 (1 і 8.1, 8.2). |
Д6 | Довідка подається у двох випадках: |
Д7 | Розрахунок/перерахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями. Тільки для загальної декларації. |
Таблиця 1 (при заповненні рядка 15) | |
У ній визначається частка (ЧВ), що застосовується до суми податкового кредиту протягом календарного року. Вона подається: | |
Таблиця 2 (при заповненні рядка 16.4) | |
У ній здійснюється перерахунок податкового кредиту за підсумками року. Подається або з останньою декларацією за рік, або з декларацією за останній звітний період у разі анулювання ПДВ-реєстрації | |
Таблиця 3 | |
У ній перераховується частка та податковий кредит щодо необоротних активів за результатами одного, двох, трьох календарних років, наступних за роком, в якому необоротні активи почали одночасно використовуватися у двох видах діяльності (оподатковуваній та неоподатковуваній). Подається або з останньою декларацією за відповідний рік, або з декларацією за останній звітний період у разі анулювання ПДВ-реєстрації | |
Таблиця 4 | |
Заповнюється платниками, які застосовують касовий метод визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту відповідно до п. 187.10 ПКУ | |
Д8 | Заява про відмову постачальника надати ПН (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в ЄРПН). До заяви обов’язково додаються копії товарних чеків чи інших розрахункових документів, первинних документів, що свідчать про факт придбання та отримання товарів/послуг від постачальника або оплати. Про подання заяви в декларації робиться відмітка. Якщо декларація подається в електронній формі, то копії первинних документів слід надати в порядку, установленому для подання звітності в паперовому вигляді |
Інші документи | |
Реєстр виданих та отриманих ПН | Подається в електронній формі у строки, установлені для місячного звітного періоду, незалежно від вибраного періоду з ПДВ. Про подання реєстру в декларації робиться відмітка |
УР | Подається при виправленні самостійно виявлених помилок — залежно від відмітки в його полі 01 може бути додатком до декларації (відмітка 1 — вважається, що помилка виправляється в декларації) або самостійним документом (відмітка 2 — тобто уточнюючим розрахунком). Якщо в уточнюючому розрахунку проставляється відмітка 1, то в декларації робиться відмітка про його подання |
Заява про вибір квартального періоду | Є додатком 1 до Порядку № 1492. Може подаватися лише разом із декларацією за останній звітний період (п. 3 розд. II Порядку № 1492). У разі її подання в декларації робиться відмітка. Право вибору квартального періоду є у платників податку на прибуток, які сплачують податок за ставкою 0 % згідно з п.п. «б» п. 154.6 ст. 154 ПКУ, а також єдиноподатників на ставці 3 %,7 % у межах спрощеної системи, передбаченої ПКУ. |
Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права виписки ПН та ведення частини Реєстру | Є додатком 2 до Порядку № 1492. Повідомлення подається: |
Оригінали п’ятих основних аркушів митної декларації (примірники декларанта) | Подаються за наявності експортних операцій (у разі заповнення рядка 2.1) — п. 18 розд. III Порядку № 1492. Якщо декларація подається в електронній формі, то митну декларацію слід подати в порядку, установленому для подання звітності в паперовому вигляді. Про подання митної декларації в декларації з ПДВ робиться відмітка. А от якщо митна декларація подається в електронній формі, то нічого паперового до податкової подавати не потрібно, оскільки митники нададуть податківцям відповідну інформацію (п. 32 Положення про митні декларації) |
Копії первинних документів до скарги на постачальника (Д8, ДС5/ ДСп5/ДП4) | Копії товарних чеків чи інших розрахункових документів, первинних документів, що свідчать про факт придбання й отримання товарів/послуг від постачальника. |
Доповнення до декларації, складене в довільній формі | Платник може подати його разом із декларацією, якщо вважає, що форма декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ — п. 46.4 ст. 46 ПКУ. При його поданні в декларації робиться відмітка |
Перелік та копії податкових векселів | Стосується вітчизняних підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005)(п. 1 підрозд. 3 розд. ХХ ПКУ). |
Податкові (звітні) періоди та строки подання декларації з ПДВ
Положеннями ст. 202 ПКУ для ПДВ передбачено два базові податкові періоди:
1) місяць;
2) квартал.
Квартальний період можуть вибрати тільки єдиноподатники на ставці 3 і 7 % та платники податку на прибуток на ставці 0 % відповідно до п.п. «б» п. 154.6 ПКУ.
У разі вибору квартального періоду необхідно разом із декларацією з ПДВ за останній звітний (податковий) період календарного року подати до органу ДПС заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1492, про що робиться відмітка у спеціальному полі декларації з ПДВ «Відмітка про одночасне подання до декларації: заяви про вибір квартального звітного (податкового) періоду (додаток 1 до Порядку)».
При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого кварталу наступного календарного року до кінця такого року або до моменту втрати права на застосування ставки 0 % податку на прибуток (п. 3 розд. II Порядку № 1492).
Якщо платник податку разом із декларацією за результатами останнього звітного (податкового) періоду календарного року не подав вказану вище заяву, такий платник податку зобов’язаний з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний (податковий) період.
Якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду платник ПДВ втрачає право на застосування ставки 0 % податку на прибуток, передбаченої п.п. «б» п. 154.6 ПКУ, такий платник ПДВ зобов’язаний самостійно перейти на місячний звітний (податковий) період. У такому разі місячний звітний (податковий) період застосовується починаючи з місяця, в якому втрачається право на застосування ставки 0 % податку на прибуток. Про перехід з квартального на місячний звітний (податковий) період платник ПДВ зобов’язаний указати у спеціальному полі декларації з ПДВ («Відмітка про перехід на місячний податковий період з поточного звітного (податкового) періоду») за результатами місяця, в якому здійснено такий перехід.
Крім того, ПКУ передбачає особливі періоди, пов’язані з моментом реєстрації/анулювання платника ПДВ:
— якщо особа реєструється платником ПДВ не з першого дня календарного місяця, першим звітним періодом буде період, який починається з дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. У розділі 130.24 ЄБПЗ податківці роз’яснили, що новачку-квартальнику слід подати декларації за підсумками кварталу, в якому відбулася його реєстрація;
— якщо податкова реєстрація особи анулюється не в останній день календарного місяця, то останнім звітним періодом є період, що починається першим днем такого місяця та закінчується днем анулювання.
Строки подання декларації визначено пп. 203.1, 202.1, 49.18 ПКУ, п. 5 розд. II Порядку № 1492:
1) для місячних платників — 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця;
2) для квартальних платників — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
Особливо слід застерегти ситуацію з періодом анулювання платника ПДВ (який починається з першого числа місяця, а закінчується днем анулювання, п. 202.2 ПКУ). За підсумками цього періоду подається остання декларація, причому в загальні строки: після закінчення 20/40 днів, наступних за місяцем/кварталом анулювання.
Якщо останній день строку подання припадає на вихідний, святковий день, то граничний строк подання переноситься на перший операційний (банківський) день, наступний за таким вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ). А от строк сплати не переноситься.
Керівником податкового органу або його заступником за письмовим запитом платника граничні строки для подання декларації може бути продовжено за правилами та на підставах, установлених п.106.2 ПКУ.
Як уже зазначалося, платник зобов’язаний подавати декларацію (загальну/скорочену/спеціальну/переробного підприємства) за кожен звітний період незалежно від того, чи здійснював він господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ПКУ, п. 13 розд. ІІІ Порядку № 1492). Це правило не стосується додатків до декларації — вони подаються лише у разі заповнення відповідних рядків декларації (п. 13 розд. ІІІ Порядку № 1492), а також в окремих випадках (наприклад, додаток Д8 подається при відмові постачальника надати податкову накладну). Також правило не стосується розрахунку податкових зобов’язань при отриманні послуг від нерезидента (п. 10 розд. I Порядку № 1492) — він подається лише в разі отримання послуг від нерезидента у строки, установлені для місячного звітного періоду. Реєстр подається щомісячно, навіть якщо декларація з прокресленнями.
Увага! Несвоєчасне подання декларації загрожує штрафом у розмірі 170 грн. — при першому порушенні, а при повторному протягом року — 1020 грн. (п. 120.1 ПКУ).
Строки сплати податкового зобов’язання з ПДВ протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку податкового періоду (місяця або кварталу). Як уже зазначалося, строки сплати не переносяться у зв’язку зі святковими та вихідними днями.
Порядок оформлення та подання декларації з ПДВ
Декларація подається до органу ДПС, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів за вибором платника податків:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою*;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному Законом № 851, Законом № 852, Інструкцією № 233.
* Вважаємо, що це може бути кур’єрська служба, хоча податківці не вітають цей варіант.
Платники податків, які належать до великих та середніх суб’єктів підприємництва**, обов’язково подають податкові декларації в електронній формі, як це передбачено п. 49.4 ПКУ, п. 2 розд. III Порядку № 1492. Згідно з ч. 3 ст. 55 ГКУ:
— до малих належать суб’єкти підприємництва, в яких середньооблікова чисельність працюючих за календарний рік не перевищує 50 осіб, а річний дохід не перевищує 10 млн євро за середньорічним курсом НБУ;
— до великих належать суб’єкти підприємництва, в яких середньооблікова чисельність працюючих за календарний рік перевищує 250 осіб, а річний дохід перевищує 50 млн євро за середньорічним курсом НБУ.
** На момент підготовки матеріалу в Порядку № 1492 йдеться в цьому контексті не про суб’єктів підприємництва, а про підприємства. Проте цю ситуацію слід розглядати через призму зміненого ГКУ, який запровадив нові критерії для розмежування господарюючих суб’єктів на малі, великі, середні та мікропідприємства.
Усі інші підприємства вважаються середніми (мікропідприємства не розглядатимемо, оскільки їх критерії не дотягують навіть до малих).
Під час складання податкової звітності слід знати (!), що:
— заповнюють її без наростаючого підсумку, тобто за кожний окремий період;
— відображають показники у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. Винятком є додатки Д5 і Д1, до яких (крім підсумкових рядків) суми повинні вноситися з копійками (див. розділ 130.25 ЄБПЗ);
— указують у колонці А — обсяги постачання (придбання) без урахування ПДВ, у колонці Б — суму ПДВ;
— підписують її: а) для юрособи — керівник платника податку або уповноважена особа, а також особа, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу ДПС. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; б) для фізособи — платник податку або його законний представник; в) для договорів спільної діяльності, управління майном або угод про розподіл продукції — особа, відповідальна за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно з такими договорами, угодами. Підпис за допомогою факсиміле не допускається;
— завіряють печаткою.
Податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах формату А4 (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 1492). У ЄБПЗ (розділ 130.25) податківці вказали, що Порядок № 1492 не містить обмежень щодо кількості аркушів, на яких повинна подаватися податкова звітність з ПДВ, тому платник податку самостійно приймає рішення щодо кількості аркушів, з яких складатиметься така податкова звітність.
Паперова декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. При цьому в рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути поставлене прокреслення. При поданні декларації в паперовому вигляді пред’являти документи, що уповноважують або підтверджують особу, не потрібно.
Податкова декларація з ПДВ може бути надіслана на адресу податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації платника поштою з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку, установленого для подання декларації (п. 49.5 ПКУ, п. 11 розд. ІІІ Порядку № 1492). Водночас, якщо цей строк не дотримано, але звітність надійшла до граничних строків для її подання, то штрафні санкції не застосовуються (ЄБПЗ, розділ 020.02). Правила надсилання звітності поштою встановлено в Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою КМУ від 28.07.97 р. № 799.
Декларація з ПДВ в електронній формі подається за умови, що на такий електронний документ буде накладено ЕЦП, що має сертифікат відповідності, у порядку, визначеному Законом № 852, з урахуванням положень Закону № 851. ЕЦП накладають за допомогою особистого ключа. Перевіряють отриману звітність за допомогою відкритого ключа. За підтвердженням правомочності ЕЦП платнику податків слід звернутися до будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів. На сьогодні акредитовані центри мають широку дилерську мережу та здатні задовольнити попит усіх бажаючих. Інформацію про центри можна знайти на сайті Центрального посвідчувального органу (www.czo.gov.ua). З інформацією щодо подання податкової звітності в електронному вигляді, програмним забезпеченням, переліком центрів сертифікації ключів, з якими ДПСУ уклала договір, також можна ознайомитися на сайті ДПСУ: www.sts.gov.ua. Порядок формування податкової звітності в електронному вигляді регулюється наказом № 242, а механізм подання такої звітності — Інструкцією № 233.
При поданні податковій звітності в електронній формі платник податків зобов’язаний відправити декларацію не пізніше закінчення останньої години дня, в який закінчується граничний строк її подання (п. 49.5 ПКУ).
Отже, вступне слово щодо ПДВ-звітності ми закінчили, а тепер, як і обіцяли, перейдемо до деталей.