Особливості відображення у звітності з ПДВ зворотної тари
Відповідно до умов договору купівлі-продажу наше підприємство — платник ПДВ відвантажило товар у багаторазовій тарі, що згідно з договором підлягає поверненню. Водночас покупець так і не повернув її протягом 12 місяців. Підкажіть, очікують нас чи покупця якісь податкові наслідки з ПДВ, і якщо так, як їх відобразити у звітності?
(м. Луганськ)
Постачальник . Якщо товар продається в тарі, що підлягає поверненню (у такому разі необхідність повернення тари, як і його строки*, має бути обов’язково прописано в договорі), то починають діяти спеціальні правила п. 189.2 ПКУ, які встановлюють, що вартість такої тари до бази оподаткування не потрапляє.
* Що стосується строків повернення, то їх сторони мають право встановити на власний розсуд (але бажано в межах 12 календарних місяців, про що див. далі), розглядаючи приписи Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання на Україні, затверджених наказом Міндержресурсів України від 16.06.92 р. № 15, лише як орієнтир (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 62, с. 39).
При здійсненні цієї операції в частині заповнення податкової накладної та ПДВ-звітності постачальник повинен ураховувати такі особливості:
1) вартість зворотної заставної тари відображається в податковій накладній у складі загальної суми, що підлягає сплаті: зокрема, в її гр. 12 ряд. II з перенесенням до гр. 12 ряд. IV (п. 13 Порядку № 1379), з чим погоджується і ДПСУ (див. Єдину базу податкових знань, розділ 130.21). Щодо незаставної зворотної тари, то за формальними ознаками її вартість у податковій накладній указувати взагалі не потрібно;
2) у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних і декларації з ПДВ вартість зворотної тари не відображається. Аналогічний підхід було свого часу запропоновано і в Єдиній базі податкових знань: незважаючи на те, що ця консультація вже не діє, вважаємо, що думка податківців з цього питання не повинна змінитися.
У подальшому, незалежно від того, буде повернена тара (у тому числі в межах 12 місяців) чи ні, ПДВ-зобов’язання в постачальника не виникають. Причому зверніть увагу: сьогодні податківці визнають, що таке звільнення від ПДВ не є податковою пільгою (див. Довідник податкових пільг № 62), хоча в минулому вони доходили протилежного висновку (див. Довідник податкових пільг № 44).
Покупець . У момент отримання товару у зворотній тарі покупець має право збільшити податковий кредит (при дотриманні відповідних умов) лише в частині такого товару. При цьому у ПДВ-звітності вартість зворотної тари не відображається.
У свою чергу, в подальшому податкові наслідки покупця в частині тари залежать від строків, протягом яких її буде повернено продавцю (п. 189.2 ПКУ):
1) протягом 12 календарних місяців (навіть якщо договірні строки повернення порушено) — наслідки з ПДВ не змінюються;
2) понад 12 календарних місяців (у тому числі, якщо договірні строки повернення не порушено) — у такому разі вартість неповерненої тари у періоді перевищення 12- місячного строку має бути включена до бази обкладення ПДВ (податкові зобов’язання нараховуються «зверху»). Для цього покупцю необхідно скласти податкову накладну, обидва примірники якої він залишає в себе . Причому для її заповнення та внесення до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних спеціальних правил не передбачено. У свою чергу, у декларації з ПДВ податкові зобов’язання в частині тари найлогічніше відобразити в рядку 1 (див. спецвипуск «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 4, с. 111), а в розділі I додатка Д5 — у рядку «Інші».
Віталій Смердов, економіст-аналітик
