Чи потрібно в разі заповнення рядка 22 подавати разом із декларацією додатки Д2 і Д3 платникам податку — «невідшкодуванцям»?
За підсумками звітного періоду заповнено рядок 22 декларації з ПДВ. Проте права на бюджетне відшкодування платник податків не має (зареєстрований платником ПДВ менше 12 місяців, п. 200.5 ПКУ). Чи потрібно в такому разі разом з «від’ємною» декларацією подавати додатки Д2 і Д3?
(м. Вінниця)
Відразу зазначимо, що в цьому випадку платнику податку — «невідшкодуванцю» (який не має права на бюджетне відшкодування) додаток Д3 разом із декларацією подавати не потрібно, а от додаток Д2 подати доведеться. Розглянемо ситуацію детальніше.
Відповідно до п.п. 4.6.4 розд. V Порядку № 1492 додаток Д2 до декларації («Довідка про залишок суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)») заповнюють та подають усі платники податків , в яких у ПДВ-декларації заповнено рядок 22 (у тому числі й платники податків, які декларують «мінус» та не мають згідно з п. 200.5 ПКУ права на бюджетне відшкодування). Тому в разі заповнення у ПДВ-декларації рядка 22 подання разом із нею додатка Д2 є обов’язковим (що, слід зауважити, у формі декларації поряд з рядком 22 за графою «код додатка» підтверджує й літерне позначення «Д2», причому в цьому випадку неважливо, має платник податків право на бюджетне відшкодування чи є «невідшкодуванцем»). До того ж, на користь необхідності подання додатка Д2 платниками податків, які не мають права на бюджетне відшкодування (п. 200.5 ПКУ), свідчить і сама виноска з додатка Д2 (докладніше про яку ще зазначатиметься далі).
А от додаток Д3 до декларації («Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)», в якому повинна виводитися власне сума відшкодування) платнику податку — «невідшкодуванцю» заповнювати та подавати разом із декларацією не потрібно. Адже, як уже зазначалося, права на бюджетне відшкодування він поки що не має (п. 200.5 ПКУ), а отже, і рядок 23 в декларації (підставою для заповнення якого і є додаток Д3) він заповнити не може. Про те, що рядок 23 декларації разом із супутнім додатком Д3 заповнюється тільки платниками податків, які «мають» право на бюджетне відшкодування, ідеться й у п.п. 4.6.5 розд. V Порядку № 1492 (на це зверталася увага і в консультації з розділу 130.25 ЄБПЗ)*.
* До речі, якщо рядок 23 залишається незаповненим (бюджетне відшкодування не декларується) платниками податків, які вже мають право на бюджетне відшкодування (припустимо, через відсутність оплат податкового кредиту), то в такому разі додаток Д3 до декларації їм також подавати не потрібно.
І ще один момент, пов’язаний уже власне із заповненням ПДВ-декларації та додатка 2 платниками податку — «невідшкодуванцями» в цьому разі. Так, платники податків, які не мають права на бюджетне відшкодування, рядки 23, 23.1 і 23.2 у декларації не заповнюють (проставляють у них прокреслення), а значення з рядка 22 переносять до рядка 24 декларації з ПДВ. У зв’язку з цим, складаючи до рядка 22 додаток Д2, платники податку — «невідшкодуванці» в загальновстановленому порядку заповнюють у ньому графи 2 і 3, переносячи потім розшифровані за періодами суми з графи 3 до графи 5 (тобто дублюючи значення) та проставляючи у графі 4 додатка Д2 при цьому прокреслення. Такий порядок заповнення додатка Д2 дозволяє дотримати рівність рядків 22 (відповідно графа 3 додатка Д2) і 24 (відповідно графа 5 додатка Д2) до декларації. До того ж, на це в додатку Д2 прямо вказує і виноска (*) до графи 4, де передбачено, що цю графу платники податку — «невідшкодуванці» не заповнюють, переносячи значення з графи 3 до графи 5. Докладніше про бюджетне відшкодування див. також тематичний номер газети «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 70.
Людмила Солошенко, економіст-аналітик
