Повернення товару неплатником ПДВ: заповнюємо розрахунок коригування
Підприємство продало єдиноподатнику (юридичній особі — неплатнику ПДВ) партію фарби (100 кг за ціною 24 грн./кг (у тому числі ПДВ)). Згодом покупець повернув 30 кг фарби, а постачальник — відповідну суму коштів (30 х 24 = 720 грн.). Чи можна відкоригувати (зменшити) податкові зобов’язання з ПДВ?
(м. Калуш)
Нагадаємо: відповідно до п. 192.1 ПКУ в разі, коли після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, уключаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкового зобов’язання та податкового кредиту постачальника й одержувача підлягають відповідному коригуванню. Відповідно до пп. 191.1.1 та 191.1.2 ПКУ постачальник зобов’язаний оформити відповідне коригування податкових зобов’язань розрахунком коригування та направити цей розрахунок покупцю. Відповідно до п. 18 Порядку № 1379 розрахунок коригування виписується до певної податкової накладної (виписаної при постачанні, що підлягає коригуванню) за формою відповідно до додатка 2 до податкової накладної та включає кількісні та вартісні показники*.
* Докладно про порядок складання та виписки розрахунку коригування див. статтю: «Розрахунок коригування до ПН» («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 8, с. 24).
Відповідно до абз. 2 п. 192.2 ПКУ зменшення суми податкових зобов’язань платника податку — постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, що надаються особам, які не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється тільки при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням одержувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Питання полягає в тому, чи можна говорити про повну грошову компенсацію при частковому поверненні поставлених товарів. Це питання слід розглядати по-різному, залежно від того, є товар, що повертається, подільним чи цілісним об’єктом. Оскільки в цьому випадку було повернуто кошти за певну частину (30 кг) лакофарбових виробів, тобто була повністю компенсована покупцю вартість поверненої ним частини товарів, то податкові зобов’язання на цю частину постачання можна відкоригувати, і податківці не заперечують проти цього (ЄБПЗ, розд. 130.10). Проте якщо йдеться про повернення, наприклад, автомобіля, і грошові кошти повертаються покупцю частинами, то право на коригування виникає тільки після остаточного розрахунку, а якщо кошти повністю не буде повернуто, такого права не буде взагалі.
На яку дату слід виписувати розрахунок коригування, прямої відповіді ст. 192 ПКУ не містить. У ній лише зазначається, що його складає продавець у періоді проведення перерахунку податкових зобов’язань. Як випливає з п. 18 Порядку № 1379, порядок складання, реєстрації та зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних. Тому, ураховуючи, що для ПДВ-наслідків та виписування податкових накладних вирішальним є правило першої події (п. 187.1 ПКУ), воно також буде визначальним і при складанні розрахунку коригування. На це звертали увагу й податківці, роз’яснюючи, що розрахунок коригування складається в момент зміни податкових зобов’язань, тобто в день повернення грошових коштів або в день повернення товарів — залежно від того, яка подія відбулася першою (ЄБПЗ, розд. 130.10; наказ ДПАУ від 17.06.2010 р. № 442, // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 52, с. 5).
Згідно з п. 8.1 Порядку № 1379 у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється нуль.
У графі 7 указується фактична ціна без урахування податку на додану вартість, за якою раніше було здійснено постачання (п. 25 Порядку № 1379).
У разі, коли покупець є неплатником ПДВ, розрахунок коригування йому на підпис взагалі не передається (обидва примірники розрахунку в такому разі без підпису покупця — неплатника ПДВ залишаються у продавця), поле «(дата отримання розрахунку, підпис покупця)» залишиться незаповненим.
До Реєстру виданих та отриманих податкових накладних дані розрахунку коригування заносяться з відповідними знаками «+» (плюс) або «-» (мінус), з проставлянням у графі «вид документа» умовного позначення «РК02», тобто із зазначенням типу причини «02» — постачання неплатнику ПДВ.
Відповідно до п. 192.3 ПКУ результат перерахунку податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та одержувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період. Для відображення коригування податкових зобов’язань у декларації з ПДВ відведено спеціальний «коригувальний» рядок 8, усередині якого окремо показуються (згідно з п. 3.9 розд. V Порядку № 1492):
— коригування за оподатковуваними операціями, ПДВ за якими нараховувався за ставками 20 % або 0 % (рядок 8.1 декларації);
— коригування за неоподатковуваними («пільговими» та такими, що не є об’єктом оподаткування) операціями (рядок 8.1.1 декларації).
До цього «коригувального» рядка декларації складається додаток Д1, де докладно розшифровуються дані за кожним розрахунком, що став причиною коригування. У додатку Д1 (за аналогією з веденням Реєстру виданих та отриманих податкових накладних) суми за кожним розрахунком коригування наводяться у гривнях з копійками, а підсумкові рядки «Усього: рядки 8.1 та 8.1.1 (+ чи -)» з урахуванням п. 6 розд. III Порядку № 1492 округлюються до цілих гривень без копійок за загальними правилами. При цьому податківці роз’яснюють, що, відображаючи в таблиці 1 додатка Д1, розрахунок коригування за поверненням від неплатника продавець графу 7 «Дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку» заповнює з прокресленням або залишає незаповненою — якщо звітність подається в електронному вигляді (ЄБПЗ, розд. 130.10).
Максим Нестеренко, економіст-аналітик
