Використання РРО в аптеці
У цій статті розглянемо деякі особливості програмування РРО при реалізації аптекою лікарських засобів та супутніх товарів, а також особливості реалізації лікарських засобів безоплатно за рецептами.
Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Програмування РРО в аптеці
Аптека реалізує покупцям велику кількість медикаментів. Чи можна в такому разі, ураховуючи досить широку номенклатуру медичних виробів, що реалізуються, запрограмувати їх у РРО за групами?
Згідно з п. 11 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Таким чином, використання режиму попереднього програмування РРО є обов’язковим та передбачає програмування в РРО найменування та ціни реалізації за кожним товаром, що реалізується. У Законі про РРО про жодне програмування за групами немає ані слова.
Попередній режим програмування передбачає кодування кожного виду товару. При його виконанні в пам’яті РРО фіксується код, назва та вартість одиниці виміру товару. У подальшому при реєстрації продажу товару касир набирає його код та кількість уручну або сканує штрихкод з таких товарів, а ціна висвічується автоматично.
Проте раніше запрограмувати доволі об’ємний перелік товарів, що реалізуються, дозволяли не всі моделі РРО. Тому, зважаючи на специфіку діяльності окремих суб’єктів господарювання, до яких належали і аптеки з їх досить широкою номенклатурою товару, податківці дозволяли здійснювати програмування найменувань у РРО за групами — наприклад, антибіотики, противірусні препарати, вітаміни тощо (листи ДПАУ від 30.04.98 р. № 4990/10/23-3117, від 09.02.2001 р. № 1651/7/23-3117, від 14.05.2004 р. № 4730/5/23-2119). Такий варіант програмування був радше винятком, ніж правилом, і для його спокійного використання платнику податків бажано було отримати схвалення свого податкового органу.
Проте з часом Державний реєстр РРО періодично оновлювався (чинний Реєстр затверджено наказом ДПСУ від 23.08.2012 р. № 772), поповнявся РРО з більшими технічними можливостями, що дозволяють запрограмувати асортиментний перелік товарів, що налічує кілька тисяч найменувань. Тому ще у 2007 році податківці листом ДПАУ від 18.10.2007 р. № 21275/7/23-7017 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2007, № 88) відкликали всі листи, що «дозволяли» групове програмування.
Отже, використовувати групове програмування найменувань товарів у РРО не можна. А якщо РРО, що застосовується, не може впоратися з таким завданням та забезпечити програмування всієї номенклатури товарів, то його слід замінити на потужніший, на що податківці неодноразово звертали увагу у своїх консультаціях.
Інша справа укрупнений варіант програмування, коли ідентичні товари програмуються за узагальненою назвою та однаковою ціною (наприклад, льодяники (місцеві антисептики) від болю в горлі (яблучні, цитрусові тощо); сироп Нурофен (полуничний, апельсиновий тощо)). Про таке програмування йшлося в листі ДПАУ від 21.01.2003 р. № 478/6/23-2119. По суті, такий спосіб не є програмуванням за групами, а отже, його використання залишається, як і раніше, можливим.
За порушення порядку проведення розрахунків, зокрема, за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування, передбачено:
— фінансову відповідальність — штраф у розмірі 5 нмдг (85 грн.) (п. 6 ст. 17 Закону про РРО);
— адміністративну відповідальність — адмінштраф на особу, яка безпосередньо здійснює розрахунки, у розмірі від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.) та на посадову особу — від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.). За повторне порушення протягом року — розміри адмінштрафів відповідно становлять від 85 до 170 грн. та від 170 до 340 грн. (ст. 1551 КпАП).
Програмування РРО платником ПДВ
Аптека планує здійснювати реалізацію лікарських засобів, звільнених від ПДВ, а також медвиробів та інших товарів (реалізація яких дозволена), що обкладаються ПДВ за ставкою 20 %. Чи необхідно здійснювати програмування РРО з виділенням ПДВ за кожною товарною позицією?
Платники ПДВ обчислення та накопичення РРО сум ПДВ повинні здійснювати відповідно до Порядку № 1224 (п.п. «б» п. 201.11 ПКУ). Згідно з абз. 5 п. 2 Порядку № 1224 РРО має забезпечувати друкування чека, що містить відомості про загальну суму податку за кожною позицією (групою товарів, послуг).
При цьому в п. 1 Порядку 1224 зазначено, що РРО повинен забезпечувати обчислення суми ПДВ не менше ніж за чотирма позиціями, у тому числі розмежовуючи ставки оподаткування та операції, звільнені від обкладення та які не є об’єктом обкладення ПДВ.
Як бачимо, для програмування РРО передбачено розподіл товарів (послуг) за позиціями щодо податкових груп. При цьому згідно з Вимогами № 199 податкова група — група товарів (послуг), операції з продажу (надання) яких підлягають обкладенню ПДВ за одною ставкою, або група товарів (послуг), операції з продажу (надання) яких не підлягають обкладенню ПДВ. Водночас літерне позначення ставки ПДВ — літера, що відповідає певній податковій групі.
Отже, сума ПДВ має бути відображена в чеку загалом у розрізі позицій щодо податкових груп (груп товарів), а не щодо кожного товару. На це звертають увагу і податківці (див. ЄБПЗ у розділі 07.07).
Тому і програмування РРО необхідно здійснювати з виділенням ПДВ за податковими групами товарів: що підлягають обкладенню ПДВ (окремо за ставкою 20 % і окремо за ставкою 0 %), що не підлягають обкладенню ПДВ та що не є об’єктом ПДВ.
У цьому випадку чек РРО, крім обов’язкових реквізитів, міститиме, як того вимагає п. 3.2 Порядку № 615 і п. 2 Порядку № 1224, відомості про:
— вартість одиниці товару або наданої послуги (з урахуванням ПДВ — за операціями, що обкладаються ПДВ, та без урахування ПДВ — за звільненими від оподаткування операціями та операціями, що не є об’єктом оподаткування) і праворуч літерне позначення відповідної податкової групи товарів;
— загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем, з урахуванням ПДВ;
— загальну суму ПДВ за кожною податковою групою товарів (послуг), де також наводиться літерне позначення ставки ПДВ та її розмір у відсотках;
— загальну суму ПДВ за всіма вказаними в чеку товарами.
Безоплатні рецепти та РРО
Аптека відпускає частину лікарських засобів безоплатно за рецептами. Чи потрібно безоплатну видачу лікарських засобів проводити через РРО?
Згідно з вимогами ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання повинні використовувати РРО при здійсненні розрахункових операцій.
При цьому згідно зі ст. 2 Закону про РРО розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових грошових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).
При безоплатній видачі лікарських засобів за рецептом не передбачається отримання грошових коштів, отже, така операція не є розрахунковою. А зважаючи на невідповідність операції, що здійснюється аптекою (видача ліків за безоплатним рецептом), визначенню розрахункової операції, вимога ст. 3 Закону про РРО на неї не поширюється, тобто проводити її через РРО не обов’язково.
Наразі податківці займають аналогічну позицію і цілком згодні з тим, що при відпуску лікарських препаратів за безоплатними рецептами з їх подальшою оплатою сторонньою організацією в безготівковій формі застосовувати РРО не потрібно* — зважаючи на відсутність розрахункової операції (лист ДПАУ від 23.07.2010 р. № 7237/6/23-7015/868 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 63, с. 12).
* Нагадаємо, що раніше податківці дотримувалися щодо цього питання фіскальної позиції та наполягали на застосуванні РРО (див. лист ДПАУ від 26.02.2010 р. № 1939/6/23-7015 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 23, с. 5).
