Адміністративна відповідальність: чого стерегтися бухгалтеру
Перевірка, що проводиться тим чи іншим контролюючим органом, створює загрозу накладення адмінштрафу саме на бухгалтера. Розглянемо, які саме адміністративні стягнення можуть застосовуватися до особи, відповідальної за ведення податкового та бухгалтерського обліку, та які вимоги при цьому має бути дотримано.
Олена УВАРОВА, юрист газети «Податки та бухгалтерський облік»
Адмінстягнення: загальні правила застосування
Аналіз вимог КпАП дозволяє виділити загальні правила застосування санкцій за адміністративні правопорушення до посадових осіб суб’єкта господарювання, до числа яких може входити і бухгалтер:
1. Відповідальність за адміністративні правопорушення, як і кримінальна відповідальність, застосовується тільки до фізичних осіб. До самого підприємства, на якому працює бухгалтер, вона застосовуватися не може. Більше того, підприємство не може взяти на себе обов’язок зі сплати адмінштрафу, накладеного на бухгалтера, або, наприклад, відшкодувати йому суму сплаченого ним адмінштрафу. Подібне відшкодування необхідно буде кваліфікувати як подарунок фізособі.
2. Адмінвідповідальність може застосовуватися тільки за наявності складу адміністративного правопорушення, зокрема має бути встановлена вина особи у вчиненні адмінправопорушення. До речі, саме у зв’язку з відсутністю такого елемента складу правопорушення, як вина, не може бути притягнуто до відповідальності бухгалтера за порушення, учинене в той період, коли він ще не працював на підприємстві (див. постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.11.2010 р. № 3-3197/10). Навіть той факт, що здійснювалася передача справ від особи, яка раніше обіймала цю посаду, новому працівнику, не дає підстав для притягнення останнього до відповідальності. Таку позицію визнають і фахівці держорганів (див. «Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», 2009, № 8, с. 8). З іншого боку, якщо особа на момент виявлення порушення вже звільнилася, її все одно може бути притягнуто до відповідальності, якщо ще не закінчилися строки давності.
3. На відміну від покарання за скоєння злочину, санкції за адмінправопорушення можуть застосовуватися як судом, так і безпосередньо контролюючими органами (але тільки у випадках, прямо передбачених законом).
4. Порушення, за яке накладається адміністративне стягнення, фіксується у протоколі про адміністративне правопорушення, щодо змісту та порядку складання якого КпАП установлює чіткі вимоги. Так, згідно зі ст. 256 КпАП у такому протоколі вказуються:
— дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;
— відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності;
— місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
— нормативний акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення;
— прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо вони є;
— пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності;
— інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, це також указується у протоколі.
Органи ДПС відповідно до ст. 2342 КпАП уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з ухиленням від подання декларації про доходи (ст. 1641 КпАП), а також з порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (ст. 1666 КпАП)..
Крім того, при виявленні низки інших правопорушень податкові органи не можуть виносити постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, але вони повинні скласти протокол про адміністративне правопорушення та передати його до суду для розгляду справи по суті. Серед таких правопорушень:
— порушення порядку проведення розрахунків (ст. 1551 КпАП);
— ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 1621 КпАП);
— незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст. 1622 КпАП);
— порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків (ст. 1631 КпАП);
— неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) (ст. 1632 КпАП);
— невиконання законних вимог посадових осіб органів ДПС (ст. 1633 КпАП);
— порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи (ст. 1634 КпАП);
— порушення умов видачі векселів (ст. 16312 КпАП);
— порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КпАП);
— зберігання або транспортування алкогольних напоїв або тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка (ст. 1645 КпАП);
— зайняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 16416 КпАП);
— фіктивне банкрутство (ст. 16617 КпАП).
Звертаємо увагу: порушення, названі у статтях 1621, 1622, 16416, 16616, 16617 КпАП до 17.01.2012 р. вважалися злочинами та тягли за собою кримінальну відповідальність. Їх статус було змінено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15.11.2011 р. № 4025-VI.
Повноваженнями складати протоколи (тобто фіксувати виявлені адміністративні правопорушення) також наділено посадових осіб інших контролюючих органів. Наприклад, форму протоколу про адміністративне правопорушення, що складається органами ФССТВП, наведено в додатку 1 до Порядку розгляду та оформлення органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженому постановою правління Фонду від 03.04.2012 р. № 9. Форма адмінпротоколу, що складається органами ФССБ, міститься в додатку 1 до Інструкції з оформлення органами Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої постановою правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 24.04.2003 р. № 196.
Протокол підписується особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків та потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, у ньому робиться запис про це. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
5. За одне адмінпорушення особу не може бути притягнуто до адмінвідповідальності двічі.
6. Постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено. Порядок оскарження залежить від того, яким органом було винесено постанову. При цьому згідно зі ст. 289 КпАП строк для оскарження становить 10 днів із дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин його за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), уповноваженим розглядати скаргу. Саму скаргу має бути розглянуто також протягом 10 днів із дня її отримання, якщо інше не встановлено законами України (ст. 292 КпАП).
7. Відповідно до вимог ст. 307 КпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше ніж через 15 днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніше ніж через 15 днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Якщо порушник у зазначений строк не сплачує штраф, постанова про його накладення направляється для примусового виконання до відділення державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, за місцем його роботи або за місцем знаходження його майна (ст. 308 КпАП).
8. Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, ця особа вважається такою, що не притягувалася до адміністративної відповідальності (ст. 39 КпАП). Цей висновок набуває важливого значення у зв’язку з тим, що КпАП досить часто передбачає більш серйозні стягнення в разі повторного вчинення особою одного і того самого адміністративного правопорушення. Крім того, повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке на особу вже накладалося адміністративне стягнення, КпАП визначає як обтяжливу обставину, що враховується при розгляді всіх адмінсправ (п. 2 ч. 1 ст. 35 КпАП).
9. При притягненні особи до адміністративної відповідальності застосуванню підлягає той закон, що передбачає відповідний вид стягнення, який діяв на момент учинення порушення. Тому, наприклад, якщо під час перевірки буде виявлено, що особа вчинила дію, яка не вважалася адмінпорушенням на момент її вчинення, але на момент перевірки за неї вже запроваджено адміністративну відповідальність, накласти стягнення на таку особу не можна.
Водночас не можна забувати і про правило, згідно з яким закони, що пом’якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну силу. Це означає, що якщо на момент учинення дії вона вважалася адмінпорушенням, але на момент накладення стягнення норму, що передбачає відповідальність за неї, уже скасовано, особу також не може бути притягнуто до відповідальності.
10. Адміністративне стягнення може накладатися не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше двох місяців із дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративне правопорушення підвідомчі суду (судді) (ч. 1 ст. 38 КпАП). Якщо ж розгляд справи підвідомчий суду, то строк обчислюється за цими ж правилами, але його тривалість становить три місяці. Якщо ж питання про залучення особи до адмінвідповідальності розглядається після відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття, то адміністративне стягнення може бути застосоване не пізніше ніж через місяць із дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття.
Для правильного застосування зазначеної норми КпАП слід визначитися з тим, яке правопорушення може вважатися триваючим, а яке — разовим.
Розмежування разових та триваючих правопорушень у роботі бухгалтера
Мін’юст із цього приводу свого часу висловив позицію, згідно з якою триваючими правопорушеннями є проступки, пов’язані з тривалим, безперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою. Такі правопорушення припиняються або виконанням установлених обов’язків, або притягненням винної особи до відповідальності (див. листи Мін’юсту від 01.12.2003 р. № 22-34-1465, від 17.07.2007 р. № 22-14-493 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 14). Прикладом триваючого правопорушення можна вважати невиплату заробітної плати або її виплату не в повному обсязі (див. лист Мінпраці від 28.08.2002 р. № 06/2-4/196), неподання податкової звітності, заниження податкових зобов’язань тощо.
Самі податківці виходять з того, що під разовим правопорушенням слід розуміти, наприклад, несвоєчасне подання платіжних доручень на внесення платежів до бюджету та державних цільових фондів тощо. Під триваючим — відсутність бухгалтерського обліку об’єкта оподаткування, ведення його з порушенням установленого порядку, інші правопорушення, пов’язані з обчисленням податків, платежів та внесків, установити які можна тільки під час документальної перевірки на підставі первинних бухгалтерських документів.
З нашої ж точки зору, розподіл правопорушень на триваючі та разові необхідно здійснювати дещо інакше. Так, якщо обов’язок має бути виконано в певний строк, але не виконано, протиправне діяння продовжує тривати до його припинення. Наприклад, неподання платіжного доручення на перерахування податку має вважатися триваючим правопорушенням, оскільки протягом усього періоду з моменту закінчення граничних строків, відведених для його подання, до моменту його фактичного подання особа вчинює правопорушення. Разове ж правопорушення, навпаки, відбувається одномоментно.
Так, наприклад, ми не можемо погодитися з висловленою свого часу позицією одного з фахівців податкового відомства, згідно з якою неподання податкового розрахунку за ф. № 1ДФ не є триваючим порушенням (див. «Праця і зарплата», 2009, № 16, с. 21). На наш погляд, у цьому випадку суб’єкт своєю бездіяльністю порушує встановлений законодавством обов’язок і до того моменту, поки розрахунок не буде подано, такий суб’єкт перебуватиме в безперервному стані порушення вимог законодавства, а отже, порушення має триваючий характер.
Якщо під час однієї податкової перевірки виявлено декілька порушень
На жаль, досить часто перевірка підприємства закінчується виявленням якогось порушення, а іноді і декількох. У цій ситуації для бухгалтерів важливим є порядок застосування адмінштрафів, якщо було вчинено декілька правопорушень.
Як уже зазначалося, з одного боку, згідно з ч. 1 ст. 36 КпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо; з іншого — згідно з ч. 2 цієї ж статті, якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (більш серйозним вважатиметься порушення, за яке передбачено більшу санкцію).
Наведемо приклад. Бухгалтер несвоєчасно подав платіжне доручення на перерахування податку, за що передбачена відповідальність ст. 1632 КпАП у вигляді штрафу від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.), та порушив установлений порядок ведення податкового обліку, за що може бути застосовано штраф за ст. 1631 КпАП, розмір якого також — від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.). Справи за обома порушеннями розглядає суд на підставі складеного податковим органом адмінпротоколу. Якщо розгляд відбувається в межах однієї справи, до бухгалтера буде застосовано тільки один штраф, але в максимально можливому розмірі, тобто 170 грн.
Бухгалтер як посадова особа підприємства
У питанні визначення правового статусу посадових осіб КпАП обмежується лише вказівкою на те, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з недотриманням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків (ст. 14 КпАП). Як бачимо, визначення того, кого слід вважати посадовими особами, КпАП не дає.
ГКУ для вирішення питання про те, кого вважати посадовою особою господарського товариства, пішов шляхом простого перерахування. До переліку посадових осіб госптовариства, зокрема, уключено голову та членів виконавчого органу госптовариства, голову ревізійної комісії, у товариствах, де створено наглядову раду, — голову та членів наглядової ради. Аналогічний перелік наведено в Законі про госптовариства та Законі про АТ.
Слід зауважити, що аналіз судової практики застосування положень КпАП свідчить про те, що визначальним критерієм для віднесення працівника до категорії посадових осіб є виконання ним організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків:
— організаційно-розпорядчі обов’язки — це обов’язки зі здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники підприємств, установ та організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири та ін.) (див., зокрема, з цього питання лист Мінпраці від 22.11.2006 р. № 309/13/133-06);
— адміністративно-господарські обов’язки — це обов’язки з управління або розпорядження державним, колективним або приватним майном. Такими повноваженнями наділено начальників планово-господарських, фінансових відділів та служб, завідувачів складів, магазинів, майстерень, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств та ін.
Такий підхід сприйняли і контролюючі органи. Так, у роз’ясненні ДКЦПФР від 20.10.2009 р. № 14 на підставі наведених критеріїв до посадових осіб віднесено голову та членів виконавчого органу, голову ревізійної комісії, голову та членів ради госптовариства, головного бухгалтера. І навпаки, невідповідність особи вказаним критеріям дала підставу для висновку про те, що фізособи-підприємці не повинні вважатися посадовими особами та притягуватися до відповідальності за тими статтями КпАП , в яких як суб’єкта відповідальності названо тільки посадових осіб (див. абзац другий п. 5 постанови Пленуму ВСУ від 08.10.2004 р. № 15, листи Держцінінспекції від 24.11.2006 р. № 200/7-10/1660, Державної податкової адміністрації в м. Києві від 29.11.2006 р. № 992/10/31-106, Держкомзему від 01.09.2004 р. № 6-8-768/410).
Слід зауважити, що посадовою особа вважається не лише в разі, якщо здійснює відповідні функції або виконує обов’язки постійно, а й тоді, коли особа робить це тимчасово або за спеціальним дорученням (лист Держкомпідприємництва від 09.07.2004 р. № 4655, лист Мін’юсту від 09.08.2002 р. № 24-30-2054).
Для бухгалтера важливо також знати, що згідно з п. 7 постанови Пленуму ВСУ від 08.10.2004 № 15 до посадових осіб належать, зокрема, «посадові особи підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи, на яких покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку, подання податкових декларацій, бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою обов’язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів (керівники; особи, які виконують їх обов’язки; інші службові особи, яким у встановленому законом порядку надано право підписання фінансових документів)». На підставі цієї позиції ДПАУ вважає, що до посадових осіб належать не лише бухгалтери, а й особи, які виконують обов’язки бухгалтера за цивільно-правовим договором та на яких власником покладено організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки (див. лист ДПАУ від 29.10.2009 р. № 11145/6/10-5015/3550).
І навпаки, особа, яка обіймає посаду бухгалтера, автоматично не потрапляє до категорії посадових. Такий статус отримує тільки бухгалтер, наділений організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими повноваженнями, про що, зокрема, може свідчити наявність у бухгалтера права підпису звітності підприємства та первинних документів.
Адмінпорушення, за які карають бухгалтера
Наведемо в таблиці перелік найбільш поширених у роботі бухгалтера порушень та розміри штрафних санкцій, які може бути застосовано до бухгалтера.
| № з/п | Підстава для застосування | Суб’єкт відповідальності | Розмір штрафу | Нормативно-правовий акт |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| «Податкові» порушення | ||||
| 1 | Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій установленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України | Посадові особи підприємств, установ, організацій | Штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.) | Ч. 1 ст. 1631 КпАП |
| Ті самі дії, вчинені особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за такі самі порушення | Штраф у розмірі від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн.) | Ч. 2 ст. 1631 КпАП | ||
| 2 | Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) | Посадові особи підприємств, установ, організацій | Штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.) | Ч. 1 ст. 1632 КпАП |
| Ті самі дії, вчинені особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за такі самі порушення | Штраф у розмірі від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн.) | Ч. 2 ст. 1632 КпАП | ||
| 3 | Невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, уключаючи установи НБУ, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, законних вимог посадових осіб органів ДПС | Посадові особи підприємств, установ, організацій | Попередження або штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.) | Ч. 1 ст. 1633 КпАП |
| Ті самі дії, вчинені особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за такі самі порушення | Штраф у розмірі від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн.) | Ч. 2 ст. 1633 КпАП | ||
| 4 | Неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій, крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення ДПС за встановленою формою відомостей про доходи громадян | Посадові особи підприємств, установ, організацій, а також громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності | Попередження або штраф у розмірі від 2 до 3 нмдг (від 34 до 51 грн.) | Ч. 1 ст. 1634 КпАП |
| Ті самі дії, вчинені особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за таке саме порушення | Штраф у розмірі від 3 до 5 нмдг (від 51 до 85 грн.) | Ч. 2 ст. 1634 КпАП | ||
| Порушення у сфері РРО | ||||
| 5 | Порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг | Особи, які здійснюють розрахункові операції | Штраф у розмірі від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.) | Ч. 1 ст. 1551 КпАП |
| Посадові особи суб’єктів підприємницької діяльності | Штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.) | |||
| 6 | Дії, указані в п. 5 цієї таблиці, вчинені особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за таке саме порушення | Особи, які здійснюють розрахункові операції | Штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.) | Ч. 2 ст. 1551 КпАП |
| Посадові особи суб’єктів підприємницької діяльності | Штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.) | |||
| Відповідальність за порушення законодавства про ЄСВ | ||||
| 7 | Порушення порядку нарахування, обчислення та строків сплати ЄСВ. | Посадові особи підприємства | Штраф у розмірі від 20 до 30 нмдг | Ч. 1 ст. 1651 КпАП |
| 8 | Учинення цих дій особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за ті самі правопорушення | Посадові особи підприємства | Штраф у розмірі від 30 до 40 нмдг (від 510 до 680 грн.) | Ч. 2 ст. 1651 КпАП |
| 9 | Учинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам Пенсійного фонду у проведенні перевірок, пов’язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою ЄСВ | Посадові особи підприємства | Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.) | Ч. 1 ст. 18823 КпАП |
| 10 | Ті самі дії, вчинені особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за те саме правопорушення | Посадові особи підприємства | Штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.) | Ч. 2 ст. 18823 КпАП |
| Відповідальність за порушення порядку | ||||
| 11 | Порушення порядку використання коштів ФТВП. | Посадові особи підприємства та фізособи, які використовують найману працю | Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.) | Ч. 1 ст. 1655 КпАП |
| 12 | Учинення тих самих дій особою, яка протягом року вже притягувалася до адміністративної відповідальності за ті самі правопорушення | Посадові особи підприємства та фізособи, які використовують найману працю | Штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг | Ч. 2 ст. 1655 КпАП |
| 13 | Учинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам ФТВП у проведенні перевірок використання страхових коштів | Посадові особи підприємства | Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.) | Ч. 1 ст. 18823 КпАП |
| 14 | Учинення тих самих дій особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за те саме правопорушення | Посадові особи підприємства | Штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг | Ч. 2 ст. 18823 КпАП |
| 15 | Порушення порядку використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, несвоєчасне або неповне їх повернення. | Посадові особи підприємства та фізособи, які використовують найману працю | Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.) | Ч. 1 ст. 1654 КпАП |
| 16 | Ті самі дії, вчинені особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за ті самі порушення | Посадові особи підприємства і фізособи, що використовують найману працю | Штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг | Ч. 2 ст. 1654 КпАП |
| 17 | Учинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам ФНВ у проведенні перевірок використання страхових коштів | Посадові особи підприємства | Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.) | Ч. 1 ст. 18823 КпАП |
| 18 | Учинення тих самих дій особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення | Посадові особи підприємства | Штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг | Ч. 2 ст. 18823 КпАП |
| Санкції, що накладаються Фондом соціального страхування на випадок безробіття | ||||
| 19 | Порушення порядку використання коштів ФБ, несвоєчасне або неповне їх повернення. | Посадові особи підприємства та фізособи, які використовують найману працю | Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.) | Ч. 1 ст. 1653 КпАП |
| 20 | Учинення тих самих дій особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за ті самі правопорушення | Посадові особи підприємства та фізособи, які використовують найману працю | Штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг | Ч. 2 ст. 1653 КпАП |
| 21 | Учинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам ФБ у проведенні перевірок використання страхових коштів | Посадові особи підприємства | Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.) | Ч. 1 ст. 18823 КпАП |
| 22 | Учинення тих самих дій особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за те саме правопорушення | Посадові особи підприємства | Штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг | Ч. 2 ст. 18823 КпАП |
| Фінансова звітність | ||||
| 23 | Унесення неправдивих даних до фінансової звітності або її неподання | Посадові особи підприємства | Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.) | Ч. 1 ст. 1642 КпАП |
| 24 | Те саме порушення, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення | Посадові особи підприємства | Штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг | Ч. 2 ст. 1642 КпАП |
| Статистична звітність | ||||
| 25 | Неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, або із запізненням, незабезпечення належного стану первинного обліку | Посадові особи підприємства та фізособи-підприємці | Штраф у розмірі від 10 до 15 нмдг | Ч. 1 ст. 1863 КпАП |
| 26 | Повторне порушення особами, які вже притягувалися до адміністративної відповідальності за ті самі дії протягом року | Посадові особи підприємства та фізособи-підприємці | Штраф у розмірі — від 15 до 25 нмдг | Ч. 2 ст. 1863 КпАП |
| Порушення у сфері трудових відносин | ||||
| 27 | Порушення встановлених строків виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, терміну подання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами — підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на данному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи — підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або подання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю | Посадові особи підприємства та фізособи-підприємці | Штраф у розмірі від 30 до 100 нмдг | Ст. 41 КпАП |
| 28 | Невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів | Працівники підприємства | Штраф у розмірі — від 6 до 10 нмдг (від 102 до 170 грн.) | Ч. 1 ст. 1884 КпАП |
| Посадові особи підприємства | Штраф у розмірі від 30 до 100 нмдг | |||
| Порушення у сфері захисту персональних даних | ||||
| 29 | Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб’єкта персональних даних про його права у зв’язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються | Громадяни | Штраф у розмірі від 200 до 300 нмдг | Ч. 1 ст. 18839 КпАП |
| Посадові особи підприємства | Штраф у розмірі від 300 до 400 нмдг | |||
| 30 | Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних про зміну відомостей, що подаються для державної реєстрації бази персональних даних | Громадяни | Штраф у розмірі від 100 до 200 нмдг | Ч. 2 ст. 18839 КпАП |
| Посадові особи підприємства та підприємці | Штраф у розмірі від 200 до 400 нмдг | |||
| 31 | Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених пунктами 29, 30 цієї таблиці, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню | Громадяни | Штраф у розмірі від 300 до 500 нмдг | Ч. 3 ст. 18839 КпАП |
| Посадові особи підприємства та підприємці | Штраф у розмірі від 400 до 700 нмдг |
| ||
| 32 | Ухилення від державної реєстрації бази персональних даних | Громадяни | Штраф у розмірі від 300 до 500 нмдг | Ч. 4 ст. 18839 КпАП |
| Посадові особи підприємства та підприємці | Штраф у розмірі від 500 до 1000 нмдг | |||
| 33 | Недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних у базі персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них | Будь-яка особа | Штраф від 300 до 1000 нмдг | Ч. 4 ст. 18839 КпАП |
| 34 | Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних щодо усунення порушень законодавства про захист персональних даних | Посадові особи, фізособи-підприємці | Штраф від 100 до 200 нмдг | Ст. 18840 КпАП |
