Чи може підприємство стягнути з бухгалтера сплачений з його вини штраф?
За результатами податкової перевірки виявлено заниження податкових зобов’язань, допущене бухгалтером при складанні податкової звітності через неуважність. Виявлення цього порушення спричинило накладення на підприємство штрафу згідно зі ст. 123 Податкового кодексу України з урахуванням пені, нарахованої на суму податкових зобов’язань за весь період заниження. Чи можна суму штрафу утримати із зарплати бухгалтера?
(м. Трускавець)
Загальні правила притягнення бухгалтера до матеріальної відповідальності наведено у статті на с. 17.
У ситуації, коли до сплати підприємством фінсанкцій призвело неналежне виконання бухгалтером своїх трудових обов’язків, а не певні обставини, що від бухгалтера не залежать, стягнути з нього шкоду підприємство зможе, але тільки в розмірі середнього місячного заробітку бухгалтера. Безумовно, не йдеться про ситуацію, коли працівник відшкодовує завдану підприємству шкоду добровільно. У цьому випадку сума відшкодування може покривати розмір шкоди в повному обсязі.
На те, що матеріальна відповідальність бухгалтера перед підприємством обмежена розміром його середнього місячного заробітку, Мінпраці звертало увагу в листі від 04.12.2009 р. № 302/06/186-09. А от у листі від 15.02.2010 р. № 30/06/186-10 Мінпраці вказало на ситуацію, коли в підприємства з’являється можливість відхилитися від цього загального правила та стягнути з бухгалтера суму перерахованих до бюджету фінсанкцій у повному обсязі. Зробити це можна в разі, якщо бухгалтера визнано судом винним у злочині, унаслідок учинення якого підприємство понесло шкоду у вигляді фінансових санкцій за невиконання передбачених податковим законодавством зобов’язань. У листі, зокрема, ішлося про ситуацію, коли внаслідок учинення посадовою особою діяння, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України, до підприємства були застосовані фінансові санкції. У цьому випадку зазначена посадова особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини підприємству. При цьому важливо не забути, що далеко не кожен бухгалтер при виконанні своїх трудових обов’язків виступає посадовою особою. Щоб вважатися такою, він має бути наділений певними організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими повноваженнями, про що, зокрема, може свідчити наявність у бухгалтера права підпису звітності підприємства та первинних документів (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 14, с. 22).
Якщо керуватися вимогами чинного законодавства, події повинні розвиватися так:
1) посадову особа має бути визнано винною у злочині, унаслідок учинення якого підприємству було завдано шкоди, зокрема, у вигляді нарахування фінансових санкцій.
Як свідчить аналіз судової практики, якщо причиною несплати податків стала помилка (наприклад, допущена при заповненні декларації з податку на прибуток), посадову особу не може бути притягнуто до відповідальності за ст. 212 ККУ, оскільки вона передбачає відповідальність за умисний злочин (див. ухвалу ВСУ від 01.12.2009 р. № 5-4652км09);
2) до такої визнаної винною у скоєнні злочину посадової особи підприємство може подати позов про відшкодування шкоди, розмір якої дорівнює сумі сплачених підприємством фінансових санкцій. Деякі підприємства при визначенні розміру завданої шкоди помилково включають до нього також суму податкових зобов’язань. Проте обов’язок зі сплати податків покладено на підприємство як платника податків і не залежить від винних дій його посадових осіб, тому стягненню підлягають тільки суми сплачених санкцій (ухвала апеляційного суду Харківської області від 20.02.2008 р. у справі № 22-ц-72/2008);
3) податковий орган не може звертатися з вимогою про відшкодування шкоди в розмірі фінансових санкцій безпосередньо до посадової особи підприємства, навіть якщо підприємство не сплачує їх суму до бюджету, оскільки «платником податків є підприємство і саме воно несе відповідальність перед державою за несплату податків у вигляді накладення на нього штрафних санкцій. Притягнення посадових осіб підприємства до кримінальної відповідальності не є підставою для стягнення безпосередньо з них на користь держави матеріальної шкоди, заподіяної ухиленням від сплати податків та невиконанням податкового зобов’язання» (див., наприклад, ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 28.02. 2007 р. № 22ц-173/2007).
Слід зазначити, що якщо неналежне виконання бухгалтером своїх службових обов’язків призвело до застосування до підприємства штрафних санкцій, передбачених договором з його контрагентом (наприклад, бухгалтер не направив своєчасно платіжне доручення з метою перерахування оплати за договором постачання або помилився при заповненні його реквізитів, унаслідок чого підприємство було вимушене сплатити штраф, передбачений договором у разі несвоєчасної оплати поставленого товару), сума такого штрафу стягується з бухгалтера за тими самими правилами притягнення до матеріальної відповідальності.
Олена Уварова, юрист
