Довідник бухгалтера. Шпаргалка для заповнення Реєстру ПН

Експорт

У графі 3 вказують номер «експортної» митної декларації (п. 9.3 Порядку № 1002), а не ПН. Останні шість знаків порядкового номера митної декларації МД-2 з графи 7 (див. лист ДПАУ від 26.01.2011 р. № 2049/7/16-1117).

У графі 4 — скорочене позначення «ВМД».

У графі 5 — найменування та країна покупця-нерезидента.

У графі 6 замість ІПН покупця проставляється позначка «0» — нуль.

У графі 7 та графі 12 показують обсяги експорту (митна вартість експортованих товарів за курсом НБУ на дату складання митної декларації).

Графи 8 — 11 при експорті не заповнюються.

Невиробниче використання ТМЦ та ліквідація ОЗ

У графі 4 вказується вид документа — «ПН05» (ПН, виписана при ліквідації ОЗ за самостійним рішенням платника податків) або «ПН04» (ПН, виписана на постачання в межах балансу для невиробничого використання).

У графі 5 — найменування (П.І.Б. фізособи — підприємця) платника, який здійснює ліквідацію ОЗ за самостійним рішенням або невиробниче використання.

У графі 6 в одній із консультацій податківців, розміщених у ЄБПЗ, у такій ситуації рекомендовано в графі 6 поставити нуль.

Інші графи заповнюються в загальному порядку.

Псування, списання товарів понад норми природного убутку

У графі 1 записується порядковий номер запису в Реєстрі.

У графі 2 — дата складання ПН.

У графі 3 — порядковий номер ПН, що має відповідати номеру з графи 1.

У графі 4 вказується вид документа — «ПН13».

У графі 5 указується найменування (П.І.Б. фізособи — підприємця) платника-«продавця».

У графі 6 ставиться нуль.

Інші графи заповнюються в загальному порядку.

Умовне постачання перед анулюванням платника ПДВ

У графі 1 записується порядковий номер запису в Реєстрі.

У графі 2 — дата складання ПН.

У графі 3 — порядковий номер ПН, що має відповідати номеру з графи 1.

У графі 4 вказується вид документа — «ПН10».

У графі 5 вказується найменування (П.І.Б. — для фізособи — підприємця) платника-продавця (див. ЄБПЗ, розділ 130.23).

У графі 6 — ставиться ІПН продавця (див. ЄБПЗ, розділ 130.23).

Інші графи заповнюються в загальному порядку.

Перевищення звичайної ціни над фактичною

У графі 1 записується порядковий номер запису в Реєстрі (цей запис іде за тим, у якому відображено першу ПН із фактичною ціною, оригінал якої видається покупцю).

У графі 2 — дата складання ПН;

У графі 3 — порядковий номер ПН, що має відповідати номеру з графи 1.

У графі 4 вказується вид документа — «ПН01».

У графі 5 указується найменування (П.І.Б. — для фізособи — підприємця) платника-продавця (див. ЄБПЗ, розділ 130.23).

У графі 6 ставиться ІПН продавця (див. ЄБПЗ, розділ 130.23).

Інші графи заповнюються в загальному порядку.

Безоплатне постачання (ПН із звичайною ціною)

У графі 1 записується порядковий номер запису в Реєстрі (цей запис іде за тим, у якому відображено першу ПН із нульовою ціною, оригінал якої видається покупцю, якщо він платник ПДВ).

У графі 2 — дата складання ПН.

У графі 3 — порядковий номер ПН, що має відповідати номеру з графи 1.

У графі 4 вказується вид документа — «ПН12».

У графі 5 указується найменування (П.І.Б. — для фізособи — підприємця) платника-продавця.

У графі 6 ставиться ІПН продавця.

Інші графи заповнюються в загальному порядку

Необ’єктні постачання: послуги для нерезидента, відсотки банку, РКО тощо

Оскільки з необ’єктних постачань ПН не виписується, то в Реєстрі такі операції відображаються на підставі документів бухгалтерського обліку. У графі 4 розділу I Реєстру при цьому проставляється скорочене позначення «БО» (див. п.п. 8.4 Порядку № 1002). Крім того, заповнення розділу I Реєстру в разі здійснення «необ’єктних» операцій має такі особливості.

У графі 1 проставляється порядковий номер запису в Реєстрі;

У графах 2, 3 — відповідні реквізити бухоблікового документа;

У графі 5 — найменування (П.І.Б. фізособи — підприємця) покупця (див. ЄБПЗ, розділ 130.23).

У графі 6 податківці рекомендують поставити нуль (див. ЄБПЗ, розділ 130.23).

У графах 7, 11 — загальна сума постачання товарів (послуг), що не є об’єктом оподаткування.

Операції з реорганізації не є об’єктом оподаткування, ПН на них не виписується, але в Реєстрі вони відображаються на підставі документів бухобліку (див. лист ДПСУ від 06.04.2012 р. № 6140/6/15-3415-19, № 10164/7/15-3417-19).

Продажі неплатникам ПДВ

У шапці такої ПН (залежно від ситуації) зазначається тип причини, що ідентифікує її:

02 — постачання неплатнику ПДВ;

03 — натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам;

11 — ПН, виписана за щоденними підсумками операцій (про них див. нижче).

При відображенні ПН із типом причини (02 і 03) в розділі I Реєстру:

— у графу 4 «вид документа» належить помістити відповідне скорочене позначення («ПН02», «ПН03»; див. п. 9.4 Порядку № 1002);

— у графі 5 виходячи з рекомендацій податківців (див. розділ 130.23 ЄБПЗ) роблять запис «Постачання неплатнику податку» чи «Натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам» тощо. Отже, вважаємо, що не буде помилкою, якщо в цій графі буде вказано назву (П.І.Б) покупця.

— у графі 6 слід проставити позначку «0».

Підсумкові податкові накладні в Реєстрі

Це один із варіантів продажу неплатникам.

У графі 1 записується порядковий номер, що відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі.

У графі 2 ставиться дата складання ПН.

У графу 3 переноситься номер із графи 1.

У графі 4 ставиться позначка «ПН11».

У графу 5 вносяться слова «Щоденний підсумок операцій».

У графі 6 робиться позначка «0».

У графах 7 — 12 указуються вартісні показники з постачання товарів.

Коригування податкових зобов’язань (повернення товарів, передоплат)

РК (із скороченим позначенням «РК» у графі «вид документа») сторони заносять у Реєстр у тому ж порядку (тобто за тими ж графами), що і раніше відображене на підставі первинної ПН податкове зобов’язання, але тільки зі знаком «-» (пп. 9.8, 11.8 Порядку № 1002).

Отримання послуг від нерезидента, оподатковуваних ПДВ

У графі 4 відображають вид документа — «ПН14».

У графі 5 — назву платника — одержувача послуг.

У графі 6 — ІПН платника — одержувача послуг (див. ЄБПЗ, розділ 130.23).

Надання нерезиденту послуг з місцем їх постачання на митній території України

У графу 4 записується вид документа — «ПН02» (ПН, виписана у зв’язку з постачанням неплатнику податку).

У графі 5 указується найменування/країна одержувача послуг — нерезидента.

У графі 6 проставляється позначка «0».

У графах 7 — 9 указується інформація про постачання послуг (загальна сума, включаючи ПДВ; база оподаткування; сума ПДВ).

Документи, що включаються до уточнюючих розрахунків

У Реєстрі також відображаються документи, дані яких при виправленні помилок включалися до уточнюючих розрахунків. У таких випадках при відображенні в Реєстрі виду документа (графа 4 розділу I) до його скороченого позначення додається буква «У» — наприклад, «ПНУ», «ВМДУ», «ТКУ» (пп. 9.4, 11.4 Порядку № 1002). Згодом, підбиваючи в кінці місяця в Реєстрі підсумки, інформація із документів із літерою «У» враховуватиметься при підбитті підсумків за уточнюючими розрахунками. Підсумок за сумами, вказаними в таких документах, додатково наводиться в розділі I Реєстру в рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний (податковий) період» за відповідними графами. Причому податківці в ЄБПЗ (розділ 130.23) роз’яснюють, що кількість таких додаткових підсумкових рядків має дорівнювати кількості ПН, що включаються до уточнюючих розрахунків за звітний період. На наш погляд, цілком достатньо вказати загальну суму за період, адже кожна така ПН позначається літерою «У».

Імпорт (у тому числі безоплатний)

У графах 3 — 5 відображаються реквізити «імпортної» митної декларації (відповідно дата оформлення, останні шість знаків порядкового номера митної декларації та умовне позначення виду документа — «ВМД»).

У графі 6 указуються країна та найменування нерезидента (п. 11.5 Порядку № 1002).

У графі 7 наводиться умовний ІПН «300000000000» (п. 11.6 Порядку № 1002), а якщо товари/послуги, що придбавалися в нерезидента, не призначено для використання в господарській діяльності або придбано з метою використання в постачаннях послуг за межами України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до ПКУ за межами України, — умовний ІПН «200000000000».

Звільнені від оподаткування операції

Обсяги звільнених товарів/послуг відображаються в розділі II Реєстру залежно від напряму використання таких товарів/послуг:

— якщо звільнені товари/послуги придбавалися для використання в операціях, оподатковуваних за ставкою 20 % або 0 %, то їх вартість відображається в графі 9;

— якщо звільнені товари/послуги придбавалися для використання в звільнених операціях або операціях, що не є об’єктом оподаткування, то їх вартість відображається в графі 11;

— якщо звільнені товари/послуги придбавалися для використання не в господарській діяльності, то їх вартість відображається в графі 13;

— якщо звільнені товари/послуги придбавалися для використання в операціях із постачання послуг, місце постачання яких за межами митної території України, то їх вартість відображається в графі 15.

Згідно з абзацом третім п. 11.9 Порядку № 1002 у разі придбання у платника ПДВ товарів/послуг і ОЗ, що звільнені від оподаткування і не є об’єктом оподаткування, а також придбання в особи — неплатника ПДВ, у графах 10, 12, 14 і 16 робиться позначка «Ǿ» (що означає нуль, як роз’яснювалося в листі ДПАУ від 26.01.2011 р. № 2049/7/16-1117).

Необ’єктні операції (у тому числі необ’єктні послуги, придбані в нерезидентів)

У графі 1 записується порядковий номер, що відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі, і проставляється в графі 4.

У графах 2, 3 — відповідні дати отримання та складання документа.

У графі 5 — «БО».

У графі 6 — найменування постачальника (прізвище, ім’я, по батькові — для фізособи).

У графі 7 — позначка «0».

У графах 9, 11, 13 і 15 — вартість придбаних товарів (послуг) залежно від подальшого їх використання.

У графах 10, 12, 14 і 16 згідно з п. 11.9 Порядку № 1002 ставиться позначка «Ǿ» (що означає «нуль»).

На думку податківців (див. розділ 130.23 ЄБПЗ), не треба відображати ані в реєстрі, ані в декларації відсотки, отримані від банку за депозит. Хоча отримані/виплачені банком відсотки за кредит, послуги банку за розрахунково-касове обслуговування податківці вимагають відображати в Реєстрі.

Так само, на думку податківців, не треба відображати в Реєстрі послуги, придбані в нерезидентів, місце постачання яких за межами території України. На наш погляд, такі придбання треба відображати в Реєстрі.

Послуги банку за РКО

Показувати в Реєстрі послуги банку за розрахунково-касове обслуговування (РКО) треба, навіть незважаючи на те, що ці операції не є об’єктом обкладення ПДВ і на них ПН не виписується. Це випливає з п. 6 Порядку № 1002. Так само говорять і податківці в листі ДПАУ від 25.10.2011 р. № 4261/6/15-3415-04. Причому там вони вказують, якщо немає щомісячного акта, то відображати в Реєстрі розрахунково-касове обслуговування слід за кожною випискою банку на суму витрат із РКО.

Зазначимо, що податківці у вказаному листі пропонують у розділі II Реєстру за графою 5 «вид документа» відображати неоподатковувані ПДВ послуги під загальним скороченим позначенням «НП» — документ, що засвідчує придбання товарів (послуг) на території України в осіб, не зареєстрованих платниками ПДВ. На наш погляд, відображати неоподатковувані послуги банку під загальним скороченням НП не цілком коректно, адже банки досить часто є зареєстрованими платниками ПДВ і разом з неоподатковуваними товарами (послугами) надають товари (послуги), оподатковувані ПДВ.

Буде правильніше в розділі II Реєстру в графі 5 «вид документа» вказати «БО», як це було показано в попередньому підрозділі.

Придбання в неплатників ПДВ

Облік придбаних товарів (послуг) у такому разі здійснюється на підставі документів, що засвідчують їх постачання (п. 10.4 Порядку № 1002). Такими документами можуть бути товарні накладні, акти наданих послуг, платіжні документи тощо. Проте всі вони в розділі II Реєстру за графою 5 «вид документа» відображаються під загальним скороченим позначенням «НП».

У графі 7 відображається умовний ІПН «400000000000», а в графах 10, 12, 14 і 16 проставляється позначка «Ǿ» (що означає «нуль»).

Відображати операції з неплатниками в розділі II Реєстру потрібно навіть за передоплатою (див. лист ДПСУ від 25.10.2011 р. № 4261/6/15-3415-04 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 93).

Безоплатне отримання товару/послуг

Якщо одержувач безоплатного товару/послуг — платник ПДВ, то дарувальник має передати йому ПН із нульовою ціною, яку податківці хочуть бачити і в розділі II Реєстру покупця, де в графі 8 та у відповідних графах 9 — 16 вказується нуль (див. розділ 130.23 ЄБПЗ).

Податкова накладна з розподілюваним «вхідним» ПДВ (ст. 199)

Згідно з п. 11.10 Порядку № 1002:

— спершу отримані «розподілювані» податкові накладні відображаються в Реєстрі в звичайному порядку (тобто як звичайні накладні, що дають право на податковий кредит);

— а після закінчення звітного періоду (у кінці місяця), здійснивши за ними розподіл «вхідного» ПДВ (і позначивши при цьому «розподілювані» податкові накладні доданою літерою «Р», тобто як «ПНР» у графі 5 «вид документа»), останнім днем періоду робиться один «коригуючий» запис, уточнюючий суму раніше відображеного податкового кредиту з відповідно належним зменшенням сум (із знаком «-») у графах 9, 10 та одночасним їх збільшенням (із знаком «+») у графах 11, 12 Реєстру.

На наш погляд, при коригуванні сум податкового кредиту за операціями, не оподатковуваними ПДВ (постачання послуг за межами митної території України і послуг, місце постачання яких визначене згідно з пп. 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ за межами митної території України), має здійснюватися запис: із знаком (-) у графах 9, 10 та одночасно із знаком (+) у графах 15, 16 Реєстру.

За великим рахунком, знаючи коефіцієнт розподілу (ЧВ) уже на момент отримання ПН, платник може розподілити ПДВ за відповідними графами Реєстру одразу, а не чекати кінця місяця. Відзначимо, що, судячи з консультації з ЄБПЗ (розділ130.23), податківці не проти проводити розподіл у Реєстрі за відповідними графами згідно з уже відомою часткою відразу після отримання ПН: у гр. 9 і 10 відображається частина ПН, що відповідає оподатковуваній частці, а в гр. 11 і 12 — неоподатковуваній. Проте, цей момент усе-таки краще погоджувати з місцевою податковою, адже п. 11.10 Порядку № 1002 все-таки говорить про інше відображення розподілу.

Крім того, додатковий коригуючий запис у реєстрі має додатися у платників, які здійснюють оподатковувані та неоподатковувані операції, у кінці року — в останньому звітному періоді. Адже вони згідно з правилами ст. 199 ПКУ мають перерахувати ПК, відображений протягом року за загальними операціями (для оподатковуваної та неоподатковуваної діяльності) за новим ЧВ. Такий перерахунок відображається в додатку Д7 до декларації і в ряд. 16.4 самої декларації. Виходить, у грудні в розділі II Реєстру буде заповнено два рядки з розподілу ПК: одна — за підсумками грудня/IV кварталу на підставі «старого» ЧВ для поточного року, а друга — за підсумками всього року — на підставі «нового» ЧВ для наступного року. При цьому графи 1 — 7 податківці рекомендують заповнювати так (розділ 130.23 ЄБПЗ): у графі 1 — порядковий номер запису, у графах 2, 3, 4 — відповідні реквізити документа (дата/номер), у графі 5 — «БО», у графах 6, 7 платник вказує своє найменування та ІПН, а коригування сум ПДВ із відповідними знаками показують у графах 10, 12, 16, а от графи 9, 11, 15 — не заповнюються.

Оподатковувані послуги, отримані від нерезидента

ПН, виписана за цією операцією платником самостійно, відображається в Реєстрі двічі — спочатку в розділі I у періоді виникнення податкових зобов’язань, а в наступному періоді — у розділі II з урахуванням деяких особливостей (див. п. 11 Порядку № 1002), а саме:

— у графі 1 проставляється номер запису ПН, що переноситься на цю ПН;

— у графі 2 вказується дата ПН;

— до граф 3 і 4 переносяться відповідні реквізити ПН;

— у графі 5 вказується вид документа — «ПН14» (податкова накладна);

— у графі 6 проставляються країна нерезидента та його найменування (прізвище, ім’я, по батькові /за наявності/ — для фізичної особи);

— у графі 7 відображається умовний ІПН «300000000000». Якщо послуги, придбані в нерезидента, не призначаються для використання в госпдіяльності або придбані для постачання послуг за межами митної території України або для постачання послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ст. 186 ПКУ, у цій графі відображається умовний ІПН «200000000000»;

— у графі 8 вказується загальна сума, включаючи ПДВ;

— у графах 9, 11, 13 і 15 вказується вартість послуг без ПДВ;

— у графах 10, 12, 14 і 16 проставляється сума ПДВ за послугами, визначена виходячи з їх вартості, указаної в графах 9, 11, 13 і 15 відповідно. Сума ПДВ, указана в графах 12, 14 і 16, до податкового кредиту не включається.

На думку податківців (див. розділ 130.23 ЄБПЗ), не треба відображати ні в реєстрі, ні в декларації послуги, що придбавалися в нерезидента з місцем постачання за межами митної території України відповідно до ст. 186 ПКУ. Проте, на нашу думку, виходячи з вимог п. 6 Порядку № 1002, такі необ’єктні послуги мають відображатися й у відповідних графах II Реєстру, при цьому в графі 5 фіксується вид документа — БО (документ бухгалтерського обліку).

Чеки РРО в Реєстрі

Відобразити ПК можна за касовими чеками з фіскальним номером та ІПН продавця на суму (без ПДВ) не більше 200 грн. у день (п. 201.11 ПКУ). Якщо ж сумарно за день величина «вхідного» ПДВ за такими чеками виявиться більше 40 грн., то суму перевищення до податкового кредиту платник податків включити не зможе. Тут слід враховувати позицію ДПСУ, викладену в листі від 22.04.2011 р. № 7680/6/16-1515-20 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 45, з якого випливає, що за чеком РРО, наприклад, на загальну суму 360 грн. (у тому числі ПДВ — 60 грн.) не можна поставити до податкового кредиту жодної копійки.

Якщо чек на суму до 240 грн. у день, то він у розділі II Реєстру відобразиться так:

— у графі 1 проставляється номер запису чека, указаний номер переноситься на чек РРО;

— у графі 2 вказується дата отримання чека (у більшості випадків — це дата затвердження авансового звіту);

— до граф 3 і 4 переносяться відповідні реквізити чека;

— у графі 5 указується вид документа — «ЧК»;

— у графі 6 і 7 — відповідно найменування (П.І.Б. фізособи — підприємця) постачальника та його ІПН, що має бути на чеку РРО;

— у графі 8 указується загальна сума, включаючи ПДВ;

— у графі 9 — вартість покупки без ПДВ;

— у графі 10 проставляється сума ПДВ.

Якщо ж чек на суму понад 240 гривень, то всі графи до 9 заповнюються аналогічно, а далі: 9 і 10 не заповнюються, а заповнюються графи 13 і 14 Реєстру на суму покупки без ПДВ та суму ПДВ відповідно (див. ЄБПЗ, розділ 130.23). При цьому податківці хочуть бачити такий «дорогий» чек у рядку 14.1 декларації з ПДВ.

Кожен чек відображається окремо, не можна відображати чеки загальним підсумком за місяць (див. ЄБПЗ, розділ 130.23). А от якщо в одному чеку є придбання, як оподатковувані ПДВ, так і ті, що не є об’єктом оподаткування, то податківці не проти того, щоб відобразити цей чек одним рядком у Реєстрі.

Транспортні квитки: два рядки в Реєстрі

До вартості транспортного квитка входить збір на обов’язкове страхування від нещасних випадків на транспорті, що не включається до бази обкладення ПДВ. Ураховуючи цей факт, податківці пропонують загальну вартість транспортного квитка розподіляти за двома рядками. Перший рядок заповнюється в звичайному порядку виходячи з оподатковуваної частини квитка, при цьому в графі 5 указується позначка «ТК», у графі 9 указується частина вартості транспортного квитка (без суми страховки), що підлягає обкладенню ПДВ, у графі 10 — ПДВ від цієї частини. У другому рядку в графі 5 ставиться позначка «0», у графі 9 — сума страховки, у графі 10 — «0».

Коригування (зменшення) податкового кредиту за РК

У графі 1 проставляється номер запису РК, указаний номер переноситься на РК.

У графі 2 вказується дата отримання РК.

До граф 3 і 4 переносяться відповідні реквізити РК.

У графі 5 указується вид документа — «РК».

У графі 6 і 7 — відповідно найменування (П.І.Б. фізособи —підприємця) постачальника та його ІПН.

У графі 8 указується загальна сума, включаючи ПДВ зі знаком «-».

У графі 9 — вартість покупки без ПДВ зі знаком «-».

У графі 10 проставляється сума ПДВ зі знаком «-».

Скарга на постачальника

Згідно з консультацією податківців (див. ЄБПЗ у розділі 130.23), якщо платник податку разом із декларацією з ПДВ подає заяву із скаргою на постачальника з метою включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, то в графі 5 розділу ІІ Реєстру робиться позначка «ЗП» (п. 11.4 Порядку № 1002), а в графах 6, 7 указуються реквізити постачальника (найменування, індивідуальний податковий номер), на якого подається скарга, а інші графи заповнюються без істотних особливостей.

Документи, що включаються до уточнюючих розрахунків

У таких випадках при відображенні в Реєстрі виду документа (графа 5 розділу II) до його скороченого позначення додається буква «У» — наприклад, «ПНУ», «ВМДУ», «ТКУ» (пп. 9.4, 11.4 Порядку № 1002). Згодом, підбиваючи в кінці місяця в Реєстрі підсумки, інформація з документів з буквою «У» враховуватиметься при підбитті підсумків за уточнюючими розрахунками. Підсумок за сумами, указаними в таких документах, додатково наводиться в розділі II Реєстру в рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» за відповідними графами. Причому податківці в ЄБПЗ (розділ 130.23) роз’яснюють, що кількість таких додаткових підсумкових рядків має дорівнювати кількості ПН, що включаються до уточнюючих розрахунків за звітний період. На наш погляд, цілком достатньо вказати загальну суму за період, адже кожна така ПН позначається буквою «У».