Ви нам писали. Форма № 20-ОПП: запитання підрозділів підприємства

Форма № 20-ОПП: запитання підрозділів підприємства

Форма № 20-ОПП непомітно набула статусу документа, про який усі знають, але ніхто точно не може пояснити його призначення. Є підозри, що не знають цього і податкові органи. У будь-якому разі, на сьогодні в Єдиному реєстрі судових рішень нам не вдалося знайти жодного судового рішення, в якому б порушувалося питання про обов’язковість подання форми № 20-ОПП. Проте запитання щодо цього виду документа залишаються. Значна їх частина пов’язана з діяльністю підрозділів підприємств. Цю публікацію хочемо присвятити відповідям на основні з них.

Олена УВАРОВА, юрист Видавничого будинку «Фактор»

Податкові органи свої вимоги про необхідність подання кожним платником податків повідомлення про «всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням» обґрунтовують посиланням на п. 63.3 ПКУ та на розд. VIIІ Порядку № 1588. При цьому повідомляти потрібно не лише про наявність такого об’єкта, а й про його стан. Як зазначають у своїх роз’ясненнях податківці на місцях, це можуть бути офіси, виробничі приміщення тощо, об’єкти рухомого майна, об’єкти, що використовуються для виїзного проведення діяльності (наприклад, виїзна торгівля на автомобілі, зокрема продаж кави). Основною метою запровадження форми № 20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі об’єкти майна, що в них є, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Виняток податкові органи готові зробити тільки щодо таких об’єктів оподаткування, як «товари, дохід (прибуток), обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг), інформація про які відображається у відповідній податковій звітності (декларації з податку на прибуток, з ПДВ, Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ тощо)».

Названими нормами на платників податків дійсно покладено обов’язок не лише ставати на облік у податкових органах за своїм місцезнаходженням (основне місце обліку) та за місцем розташування підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування та об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які здійснюється діяльність (неосновне місце обліку), а й обов’язок повідомляти про всі такі об’єкти шляхом подання форми № 20-ОПП.

Проте, на відміну від податкових органів, схильних підводити під зазначений обов’язок доволі широке коло ситуацій, у тому числі й відкриття відокремленого чи структурного підрозділу, вважаємо, що подання форми № 20-ОПП має бути безпосередньо пов’язане з тими об’єктами, щодо яких виникає обов’язок з подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань (наприклад, експлуатація газового котла, придбання земельної ділянки тощо). Подавати відомості про будь-які об’єкти, що перебувають на тих чи інших правових підставах (право власності, оренда тощо) у платника податків, необхідності немає (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 95, с. 42).

Цей висновок у ситуації з відокремленим підрозділом означатиме, що саме по собі створення такого підрозділу не спричинює обов’язку повідомити про нього податковий орган, оскільки відповідну інформацію податковий орган отримає безпосередньо від держреєстратора. Для податкового органу відокремлений підрозділ — платник податків, а не об’єкт оподаткування.

Що стосується повідомлення за ф. № 20-ОПП при створенні структурного підрозділу, то, на нашу думку, обов’язок подати його виникне тільки в тому випадку, якщо за місцезнаходженням такого підрозділу в платника податків виникне об’єкт оподаткування (наприклад, придбання земельної ділянки або оренда землі комунальної власності, використання газового котла, укладення договору про надання послуг водопостачання з використанням води для виробничих цілей).

Якщо брати за орієнтир формальне прочитання норм ПКУ та Порядку № 1588 , то будь-який платник податків (юрособа, її відокремлені підрозділи, фізособи-підприємці) повинен подати протягом 10 днів після взяття його на податковий облік форму № 20-ОПП, в якій надати первинну інформацію про об’єкти оподаткування, що в нього є.

Як правило, у відокремлених підрозділів жодних самостійних об’єктів оподаткування (з якими були б пов’язані їх обов’язки як платників податків з подання податкової звітності та сплати податкових зобов’язань) немає. Більше того, перелік податкових зобов’язань, платником яких може бути відокремлений підрозділ, украй вузький (податок на прибуток, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, спецводозбір, деякі ресурсні платежі). У такій ситуації можна говорити про відсутність необхідності подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП, оскільки немає об’єкта, про який слід було б повідомити.

Утім, деякі платники податків, дослухаючись до вимог податкових органів, подають ф. № 20-ОПП з кодом ознаки «1» — первинне надання інформації про об’єкти оподаткування, або з прокресленнями, або вказуючи лише своє місцезнаходження як місцезнаходження офісу.

Графа «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється зі зверненням до рекомендованого ДПСУ довідника об’єктів оподаткування (проставляється код об’єкта, найбільш відповідний за своїми характеристиками). Наприклад, складу відповідатиме номер 468, офісу — 378. Якщо відповідного коду немає, до графи просто вписується назва об’єкта. Принагідно зауважимо, що зовсім необов’язково прагнути відобразити у ф. № 20-ОПП кожний об’єкт, названий у Довіднику об’єктів оподаткування, складеному ДПСУ. Цей Довідник не є обов’язковим для використання. Ознайомитися з ним можна на сайті ДПСУ (www.sts.gov.ua.)
у рубриці: «Ексклюзив від департаментів // Департамент інформатизації та обліку платників податків/Типи об’єктів оподаткування» або на інформаційному стенді у своєму податковому органі. На сьогодні він складається з 681 позиції й до нього, наприклад, входять такі об’єкти: пункт обміну валют, автомобіль, кіоск, лоток, АЗС, архів, база оптова, бар, буфет, бухгалтерія, цех, відділ, готель, земельна ділянка, виносна та виїзна торгівля, гараж, кар’єр, торговельне місце, магазин, оптовий склад, офіс, пункт надання послуг, склад тощо. Платники податків можуть до нього звертатися, проте порушенням не буде, якщо у ф. № 20-ОПП буде вказано об’єкти без прив’язки до Довідника.

Графа «Найменування об’єкта оподаткування (за наявності)». Наприклад, якщо до форми № 20-ОПП уносяться відомості про магазин як об’єкт оподаткування, то в цій графі може бути вказана назва такого магазину.

У наступній графі вказується місцезнаходження об’єкта оподаткування.

У графі «Стан об’єкта оподаткування» наведено підказки щодо її заповнення, і платник податків може внести один зі станів, указаних в самій формі («будується», «готується до введення в експлуатацію», «експлуатується» тощо).

У графі «РРО» вказується кількість реєстраторів розрахункових операцій у разі їх наявності на об’єкті.

У графі «Наявність патентів, ліцензій, дозволів» — назва документа, його реквізити та граничний строк дії.

Приклад заповнення ф. № 20-ОПП з детальним поясненням порядку заповнення див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 95, с. 42.

Нагадаємо: форму № 20-ОПП може бути подано лише до податкового органу, в якому платник податків перебуває на обліку, — за основним або неосновним місцем обліку. Тому перше запитання, яке повинен поставити собі платник податків: чи перебуває він на податковому обліку за місцезнаходженням такого приміщення (чи іншого об’єкта), і якщо ні, то чи є в нього обов’язок стати на облік.

Коли йдеться про філії, то стороною в договорі оренди все одно виступатиме головне підприємство, навіть якщо на укладення договору була уповноважена сама філія. Отже, підприємству необхідно відповісти на запитання: чи виник у нього у зв’язку з орендою приміщення новий об’єкт оподаткування? Якщо відповідь буде позитивною, то в першу чергу підприємству доведеться стати на податковий облік за неосновним місцем в адміністративно-територіальній одиниці, де орендується приміщення.

Податкові органи, як відомо, виходять з того, що при оренді основних засобів форму № 20-ОПП необхідно подавати, оскільки передача об’єкта в оренду є зміною його стану, а для рухомого майна також може бути й зміною місцезнаходження майна. При передачі (отриманні) в оренду об’єктів основних засобів платники податків — як орендодавець, так і орендар — зобов’язані подати форму до органу ДПС за місцезнаходженням об’єкта оренди.

Орендодавець при заповненні графи «Стан об’єкта оподаткування» указує (на підставі акта приймання-передачі) «об’єкт передано в оренду» та протягом 10 днів з моменту зміни стану об’єкта подає форму № 20-ОПП до податкового органу. Орендар протягом 10 днів з дати отримання об’єкта в оренду подає форму № 20-ОПП, в якій зазначає відомості про об’єкт оренди, і якщо отриманий об’єкт відразу почав експлуатуватися, то у графі «Стан об’єкта оподаткування» вказує «отриманий в оренду та експлуатується»; якщо отриманий об’єкт не експлуатується, то в цій графі вказується «отриманий в оренду, тимчасово не експлуатується».

На нашу ж думку, є всі підстави наполягати на відсутності необхідності подання форми № 20-ОПП у такій ситуації . Річ у тім, що Порядок № 1588 пов’язує необхідність подання форми № 20-ОПП з об’єктами, «у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки зі сплати податків і зборів» (п. 8.2 цього Порядку). Факт укладення договору оренди, як і припинення орендних правовідносин, сам по собі зобов’язань зі сплати податків і зборів не спричинює та виступає звичайною господарською операцією разом з усіма іншими операціями, що здійснюються платником податків. Інша справа, якби йшлося про земельну ділянку комунальної або державної форм власності, оренда яких спричинює виникнення зобов’язань зі сплати податку на землю (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 5, с. 30).

Якщо приміщення орендується під склад, то алгоритм міркувань у головного підприємства буде аналогічним. У цій ситуації не має значення, для яких цілей орендується приміщення.

Повідомлення за формою № 20-ОПП подається за місцем знаходження самої філії. Необхідності направляти копію повідомлення податківцям за місцем обліку головного підприємства немає.

Податкові органи знову ж таки наполягають на тому, що такий обов’язок у платників податків існує. Як приписує п. 8.5 Порядку № 1588, у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає відповідне повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією (код ознаки «3») до органу державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

На наш погляд, така необхідність виникає в разі, коли зміна місцезнаходження відбулася в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці та не викликала необхідності переведення на обслуговування з одного органу державної податкової служби до іншого. Якщо ж відбувається зміна місцезнаходження, під час якої платник податків переходить на облік до іншого податкового органу, окремо подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП не потрібно.

Проте найбільш безпечним у цій ситуації буде такий варіант дій:

— протягом 10 робочих днів із дня внесення держреєстратором змін до відомостей про юридичну особу в частині місцезнаходження її відокремленого підрозділу філії слід подати до податкового органу за своєю старою адресою форму № 20-ОПП з кодом ознаки «3» — надання інформації у зв’язку зі зміною відомостей про об’єкт оподаткування;

— після того, як філію візьмуть на облік у податковому органі за його новою адресою, подати форму № 20-ОПП до податкової за новим місцем обліку з кодом ознаки «1» — первинне надання інформації про об’єкти оподаткування (див. приклад у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 9, с. 41).

Ні, таку можливість наразі технічно не передбачено ані для головних підприємств, ані для відокремлених підрозділів.

Слід зауважити: форма № 20-ОПП не вважається податковою декларацією, а тому приписи ПКУ про обов’язковість електронної звітності на неї не поширюються.

Більше того, навіть у ситуації, коли платник податків з власної ініціативи бажає перейти на подання ф. № 20-ОПП в електронній формі, такої можливості поки немає. Єдина альтернатива не подавати ф. № 20-ОПП особисто — направити її поштою.

За неподання форми № 20-ОПП для самого підприємства повинна наставати відповідальність за п. 117.1 ПКУ, згідно з яким за неподання платником податків у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження або внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік або для внесення змін , подання з помилками або в неповному обсязі, ненадання відомостей щодо осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складання податкової звітності, згідно з вимогами, установленими ПКУ, може бути застосовано штраф до юросіб — у розмірі 510 грн.

Незважаючи на те що необхідність подання повідомлення за формою № 20-ОПП передбачена в межах вимог про облік платників податків (гл. 6 розд. ІІ ПКУ), відомості, що містяться в ній, не належать до даних, на підставі яких платники податків беруться на облік або вносяться зміни до їх облікових даних (в останньому випадку подається реєстраційна заява за формою № 1-ОПП або за формою № 5-ОПП з відміткою «Зміни»). Крім того, строки подання форми № 20-ОПП не передбачені ПКУ (як того вимагає ст. 117 ПКУ), вони встановлені лише Порядком № 1588.

Висновок, який можна зробити на цій підставі: ПКУ не встановлює штрафів за неподання або несвоєчасне подання ф. № 20-ОПП.

Податкові органи відповіді на це запитання не дають.

На посадових осіб підприємства штраф за неподання ф. № 20-ОПП може бути накладено лише в тому випадку, якщо податковий орган випише припис про усунення вимог законодавства, допущених шляхом неподання ф. № 20-ОПП, а підприємство в установлений строк ф. № 20-ОПП усе одно не подасть. Тоді виникне загроза застосування штрафу за ст. 163³ КпАП у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 грн.).