Щодо податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом за операціями відповідно до п. 187.10 ПКУ
Лист Державної податкової служби України від 08.06.2012 р. № 16100/7/15-3417-08
Державна податкова служба України розглянула лист <…> щодо деяких питань оподаткування і повідомляє.
Відповідно до пункту 187.10 статті 187 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі — ЖЕКи), визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Кодексу касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу — метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу платники податку, що застосували касовий метод до набрання чинності ПКУ або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Враховуючи зазначене, платник податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг категоріям споживачів, визначеним у пункті 187.10 статті 187 Кодексу, при погашенні кредиторської заборгованості за придбані товари/послуги шляхом проведення розрахунків з постачальниками має право протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка такого платника ПДВ віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, що були отримані ним при придбанні товарів/послуг у минулих роках, за умови, що з дати виписки таких накладних не минуло більше 1095 днів.
Згідно з пунктом 20 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що на період дії процедури списання заборгованості згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» для учасників списання заборгованості, визначених цим Законом, що є платниками податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу, податок на додану вартість, попередньо віднесений до складу податкового кредиту та податкових зобов’язань, не підлягає коригуванню і не змінює склад податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного податкового періоду платників податку.
Заступник Голови А. Ігнатов
коментар редакції
ДПСУ наполягає на обмеженні права на податковий кредит
за ЖКГ-операціями з п. 187.10 ПКУ 1095-денним строком
Розглядаючи свого часу нюанси касового методу з ПДВ для операцій, перерахованих у п. 187.10 ПКУ (див. статтю в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 91, с. 28), ми серед іншого згадували й таку ситуацію, коли за товари/послуги, отримані у минулому, ЖЕКи* змогли розрахуватися з постачальниками через досить тривалий період часу. Право на податковий кредит, стверджували ми, у цьому випадку за такими придбаннями не зникає, хоча б тому, що, зважаючи на специфіку касового методу, при оприбуткуванні товарів/отриманні послуг у ЖЕКів його й не було. Згідно з п.п. 14.1.266 ПКУ таке право виникне у підприємства-покупця тільки на момент проведення розрахунків, а підтвердити його мають ті податкові накладні, які було виписано постачальником за першою подією — відвантаженням товарів/наданням послуг на адресу ЖЕКів.
* Така збірна назва для всіх суб’єктів, на які поширюється касовий метод із п. 187.10 ПКУ, застосовується в самому цьому пункті. У цьому ж розумінні вживаємо його і ми.
На жаль, у листі, що коментується, головне податкове відомство заявляє, що своє право на ПК, яке виникає в момент погашення кредиторської заборгованості шляхом проведення розрахунків із постачальниками, ЖЕКи зможуть реалізувати тільки за умови, якщо з моменту складання податкової накладної постачальником минуло не більше 1095 днів (приблизно в тому ж ключі податківці висловлювалися й раніше — див. п. 2 відповіді на запитання 9 з Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення в податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженої наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. № 127 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 17).
На наш погляд, строк давності в 1095 днів, установлений ст. 102 ПКУ, у цьому випадку застосовуватися не повинен. Його призначення — обмежити можливість виправлення помилок платником податків (у тому числі й не на користь бюджету) та одночасно обмежити можливість донарахування податків контролюючими органами (якщо їх не було своєчасно задекларовано). У ситуації з відображенням податкового кредиту за ЖКГ-операціями з п. 187.10 ПКУ жодної помилки платник податків не припустився — просто через установлені правила ведення ПДВ-обліку касовим методом сам момент законного відображення податкового кредиту може виникнути й після 1095 днів після отримання товарів.
Отже, фіскальна спрямованість листа, що коментується, очевидна, і оскаржити його висновки буде досить просто. Головне — не пасувати перед податківцями, відстоюючи свою правоту.
Ігор Хмелевський
