Пошта редакції. Обов’язкові медогляди працівників: витрати будуть

Обов’язкові медогляди працівників: витрати будуть

Відповідно до ст. 169 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. ( далі — КЗпП) і ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII (далі – Закон про охорону праці) роботодавці зобов’язані за рахунок власних коштів організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на роботах:

— важких;

— із шкідливими чи небезпечними умовами праці;

— де існує необхідність в професійному доборі.

Ураховуючи викладене, питання оподаткування та відображення в податковому обліку витрат на проведення медичних оглядів є актуальним для багатьох роботодавців.

Податок на доходи фізичних осіб. Згідно з п.п. 165.1.19 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) кошти або вартість майна (послуг), що надаються у вигляді допомоги на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів його роботодавця, у тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ, за наявності відповідних підтвердних документів, не включаються до оподатковуваного доходу платника податку. Причому, на нашу думку, під медичним обслуговуванням працівників слід розуміти також і обов’язкові медогляди, що проводяться згідно з КЗпП та Законом про охорону праці.

Таким чином, вартість проведення відповідно до Закону про охорону праці обов’язкових медоглядів працівників, оплачених за рахунок коштів роботодавця, не є доходом таких працівників та не обкладається податком на доходи фізичних осіб.

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Оскільки витрати на проведення обов’язкових медичних оглядів працівників не вказані в розд. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5, то вони не входять до фонду оплати праці та як наслідок не включаються до бази для справляння єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ). Причому, на наш погляд, відсутність згадки про такі витрати в Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженому постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170 не є підставою для включення їх до бази обкладення ЄСВ.

Податок на прибуток. У податковому обліку витрати на проведення заходів щодо охорони праці, у межах яких і проводяться обов’язкові медичні огляди працівників, уключаються до складу витрат підприємства за умови, що:

по-перше , їх проведення передбачено чинним у цій сфері законодавством;

по-друге , вони включені до Переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2003 р. № 994 (далі — Перелік № 994).

Оскільки обов’язок роботодавця забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також де існує необхідність у професійному доборі визначено ст. 169 КЗпП та ст. 17 Закону про охорону праці , а витрати на ці заходи зазначені в п. 7 Переліку № 994, то витрати на проведення медичних оглядів указаних категорій працівників уключаються до складу загальновиробничих витрат підприємства відповідно до п.п. «є» п.п. 138.8.5 ПКУ. Не буде помилкою, на наш погляд, і їх розподіл за напрямами.

При цьому, на наш погляд, підприємства, які не формують загальновиробничі витрати можуть обліковувати витрати на проведення обов’язкових медичних оглядів у складі адміністративних витрат (п.п. «ж» п.п. 138.10.2 ПКУ), витрат на збут (п.п. «з» п.п. 138.10.3 ПКУ) або у складі інших операційних витрат (п.п. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ).