Поворотна фінансова допомога від засновника: особливості отримання та обліку
Підприємство — платник податку на прибуток отримало поворотну фінансову допомогу від свого засновника — фізичної особи шляхом унесення ним грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства. Раніше повернення завжди відбувалося тільки через банк. Чи можливо для підприємства укласти новий договір про отримання поворотної фінансової допомоги через касу та за рахунок коштів, отриманих за новим договором, з каси видавати засновнику борг за старим договором? Які загрози є для підприємства в разі таких дій?
(м. Київ)
Згідно з п. 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637), готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, отримана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають в процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками та зборами (обов’язковими платежами). Згідно з п. 1.2 Положення № 637 готівкова виручка (виручка) — це сума фактично отриманих готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та позареалізаційні надходження. Отже, поворотна фінансова допомога, що вноситься до каси у вигляді готівкових коштів, відноситься до позареалізаційних надходжень та вважається готівковою виручкою підприємств*.
* Слід також відзначити, що згідно з абз. «а» п. 2.3 Положення № 637 на розрахунки з фізособами (непідприємцями) не поширюється обмеження, встановлене для розрахунку в готівковій формі за день, тому, якщо поворотна фінансова допомога перевищує суму обмеження (у розмірі 10 тис. грн. відповідно до постанови НБУ від 09.02.2005 р. № 32), вона все одно може бути внесена до каси одноразово.
Цей погляд на поворотну фінансову допомогу мають також і податківці, причому вони не заперечують, щоб поворотна фінансова допомога, внесена на поточний рахунок, поверталася через касу. Водночас податківці схиляються до того, що повернення фізичній особі фінансової допомоги, яку згідно з відповідним договором було отримано шляхом унесення готівкових коштів на розрахунковий рахунок підприємства, може здійснюватися через касу підприємства шляхом отримання кош- тів з установи банку, оприбуткування їх у касі підприємства та видачі готівки фізичній особі того ж дня з оформленням видаткового касового ордера чи шляхом безготівкових розрахунків через установи банків (ЄБПЗ, розд. 07.17).
Отже, з цієї консультації можна зробити висновок, що повернення фінансової допомоги через касу в цьому випадку може здійснюватися тільки за рахунок готівкових коштів, отриманих з банків. Якщо саме це податківці мають на увазі**, то, на нашу думку, така вимога необґрунтована, оскільки вона прямо суперечить п. 2.2 Положення № 637, згідно з яким підприємства можуть здійснювати розрахунки з фізособами через касу не тільки за рахунок коштів, отриманих з банків, але й за рахунок готівкової виручки. Крім того, п. 5.9 Положення № 637 передбачено: якщо готівка понад установлений ліміт надійшла до каси, її можна видати на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства, і при цьому абсолютно не обов’язково заздалегідь здавати цю готівку до банку, а потім знову отримувати її на зазначені потреби.
** Не виключено, що в наведеній консультації податківці пропонують тільки один із можливих варіантів повернення позики готівкою, а не єдиний.
Згідно з п.п. 14.1.257 ПКУ поворотна фінансова допомога — це сума коштів, що надійшла платнику в користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, і є обов’язковою до повернення. Згідно з п.п. 135.5.5 ПКУ основна сума отриманої та не поверненої на кінець звітного періоду поворотної фінансової допомоги включається до складу доходів у тих випадках, коли її отримано від осіб, які не є платниками податку на прибуток (у тому числі нерезидентів) чи осіб, які мають пільги з цього податку, у тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж основна (установлена п. 151.1 ПКУ з урахуванням перехідних положень). Проте згідно з абз. 4 п.п. 135.5.5 ПКУ положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника (у тому числі — нерезидента), якщо таку допомогу буде повернено не пізніше 365 днів з дня отримання*. Податківці також підтверджують, що отримання фіндопомоги від засновника, поверненої в цей строк, не має збільшувати доходи підприємства-одержувача (ЄБПЗ, розд. 110.06.03), причому вони доходять до висновку, що неповернення у встановлені строки фіндопомоги, отриманої від засновника, призводить до збільшення доходів (якщо заснов-ник — фізична особа чи юридична особа, яка не є стандартним платником податку на прибуток) або до нарахування на суму неповернення умовних процентів (якщо засновник — платник податку на прибуток) (Див. «Вісник податкової служби України», 2011, № 36, с. 39; 2012, № 16, с. 4).
* Докладно про цю тему див. статтю: «Облік безповоротної фіндопомоги від працівника/засновника» («Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 62, с. 16).
У разі неповернення фінансової допомоги, отриманої від фізичної особи — засновника в зазначений строк, підприємство відображає суму (або неповернену частину суми) допомоги у складі інших доходів з відображенням у рядку 03.12 додатка ІД до декларації з податку на прибуток, а в періоді, у якому допомогу буде повернено, — до складу інших витрат із відображенням у рядку 06.4.34 додатка ІВ.
У цілому порядок надання фізособою-засновником поворотної фінансової допомоги своєму підприємству не містить жодних особливо жорстких обмежень. Наприклад, навіть якщо засновник, який надав таку допомогу, виходить з числа учасників, але сума наданої допомоги повертається йому в 365-денний строк, то вона не включається до складу доходів (ЄБПЗ, розд. 110.06.03). Також ПКУ не містить жодних обмежень з приводу мінімальної частки засновника в статутному капіталі (корпоративних правах), необхідної для застосування норм абз. 4 п.п. 135.5.5 ПКУ, як не містить і обмежень у вигляді максимально можливої суми надання такої допомоги одним із засновників.
У загальному випадку повертати отриману в грошовій формі фінансову допомогу треба грошовими коштами (ст. 1046, 1049 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV, далі — ЦКУ). Крім того, важливо пам’ятати, що договори між юрособами та фізособами мають оформлюватися в письмовій формі (ч. 2 ст. 208 ЦКУ), а якщо сума фіндопомоги перевищує 50 нмдг (850 грн.), то вони підлягають також нотаріальному посвідченню (ч. 5 ст. 719 ЦКУ). Причому якщо недотримання письмової форми договору не обов’язково приводить до його недійсності (ч. 1 ст. 218 ЦКУ), то порушення вимоги про його нотаріальне посвідчення робить договір нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦКУ)**.
** Питання про можливість укладення нового договору та інші юридичні нюанси надання фінансової допомоги докладно описано в статті «Порядок відображення безпроцентної позики в податковому та бухгалтерському обліку» («Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 51, с. 35).
Отже, формальних причин для будь-яких санкцій за вказані в запитанні дії підприємства-одержувача допомоги немає. На нашу думку, отримана поворотна допомога може сміливо прибуткуватися до каси за новим договором та видаватися в рахунок погашення старого договору в один і той самий день***. Водночас, на нашу думку, у цій ситуації залишається примарна, але все-таки загроза — загроза визнання договору про надання поворотної фінансової допомоги недійсним у судовому порядку. Підстави для такого визнання формально можна знайти в ч. 5 ст. 203 ЦКУ, проте доведення недійсності договору про надання поворотної фінансової допомоги через суд тільки на цій підставі є досить складним.
*** Див. із цього приводу також відповідь на запитання: «Поворотна фінансова допомога та податок на прибуток: нові правила обліку» («Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 20, с. 40).
Щодо засновника-фізособи, то згідно з п.п. 165.1.31 ПКУ основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої фізичною особою іншим особам, при поверненні їй не підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Проте, як роз’яснюють податківці (ЄБПЗ, розд. 160.26), сума поворотної фінансової допомоги, що повертається юридичною особою фізичній особі, відображається фізичною особою в розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «153» (відповідно до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020).
Максим Нестеренко, економіст-аналітик
