Екоподаток-2013: особливості подання звітності
Як відомо, з 01.01.2013 р. набрали чинності чергові зміни до ПКУ, що стосуються порядку справляння екологічного податку, а точніше того його різновиду, який сплачується за розміщення відходів (докладно про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 55, с. 29; 2013, № 24, с. 20). Крім того, з 04.01.2013 р. було змінено ставки екоподатку. Мета цієї статті — розглянути особливості подання звітності з екоподатку у 2013 році з урахуванням зазначених змін.
Максим НЕСТЕРЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 4834 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» від 24.05.2012 р. № 4834-VI.
Закон № 5503 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20.11.2012 р. № 5503-VI.
Закон про відходи — Закон України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР.
Наказ № 1010 — наказ ДПАУ «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку» від 24.12.2010 р. № 1010.
Лист № 3688 — лист ДПСУ від 14.02.2013 р. № 3688/7/15-2117 (див. на с. 13 сьогоднішнього номера).
Хто повинен сплачувати екоподаток?
Платниками екоподатку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, які не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, уключаючи ті, які виконують агентські (представницькі) функції щодо таких нерезидентів або їх засновників, при здійсненні діяльності яких на території України та в межах її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони вчинюються дії, визначені пп. 240.1, 240.2 ПКУ. Такі дії призводять до виникнення обов’язку сплачувати екоподаток. Для зручності наведемо їх у вигляді таблиці.
Види екоподатку та їх особливості
| № з/п | Норма ПКУ | Вид екоподатку | Примітки |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | п.п. 240.1.1 | за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення | Прикладами таких платників є заводи, фабрики, електростанції та інші підприємства, діяльність яких пов’язана з викидом в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення. |
| 2 | п.п. 240.1.2 | за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти | Цей вид екоподатку сплачують ті підприємства, чия діяльність пов’язана зі скидом забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (наприклад, підприємства металургійної галузі) |
| 3 | п.п. 240.1.3 | за розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання) | Донедавна у зв’язку з невдалим визначенням терміна «розміщення відходів» податківці наполягали, що цей вид екоподатку повинні сплачувати мало не всі підприємства, в яких такі відходи виникають. З 01.01.2013 р. під розміщенням відходів розуміють або (1) постійне (остаточне) перебування, або (2) захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або на об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами (п.п. 14.1.223 ПКУ). |
| 4 | п.п. 240.1.4 | за утворення радіоактивних відходів (уключаючи вже накопичені) | Не є платниками цього виду екоподатку суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які: |
| 5 | п.п. 240.1.5 | за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк | Не є платниками цього виду екоподатку державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення радіоактивних відходів, що перебувають у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів (п. 240.4 ПКУ) |
| 6 | п. 240.2 | за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення в разі використання ними палива | Платниками цього виду екоподатку, крім суб’єктів господарювання, є також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують паливо при експлуатації пересувних джерел забруднення. Згідно з п.п. 14.1.142 ПКУ пересувне джерело забруднення — це транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин. |
Оскільки питання щодо сплати «радіоактивного» екоподатку (пп. 4 і 5 таблиці) стосується доволі вузького кола платників, то надалі ми про нього не говоритимемо.
Хто повинен подавати звітність з екоподатку
Звітність з екоподатку складається із:
— Податкової декларації екологічного податку, форму якої затверджено наказом № 1010, — у ній відображаються загальні суми розрахованого екоподатку за відповідний період за всіма видами забруднення навколишнього природного середовища;
— семи додатків до декларації, у кожному з яких здійснюватиметься розрахунок податкових зобов’язань з екоподатку для окремого виду забруднення навколишнього середовища.
Склад звітності з екоподатку та перелік осіб, які повинні подавати цю звітність, наведемо в таблиці.
Склад звітності з екоподатку
| Назва форми | Платники екоподатку | Податкові агенти |
| 1 | 2 | 3 |
| Податкова декларація | + | + |
| Додаток 1 — Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення | + | - |
| Додаток 2 — Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення | - | + |
| Додаток 3 — Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти | + | - |
| Додаток 4 — Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах | + | - |
| Додаток 5 — Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) | + | - |
| Додаток 6 — Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів і сплачується за придбання джерел(а) іонізуючого випромінювання | + | - |
| Додаток 7 — Розрахунок податкового зобов’язання з екологічного податку, що справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк | + | - |
Як видно з цієї таблиці, майже в усіх випадках звітність з екоподатку повинна подавати особа, яка його сплачує. Виняток — екоподаток за викиди в атмосферу пересувними джерелами забруднення, який сплачується при придбанні палива всіма фізичними та юридичними особами в ціні цього палива. Звітність же з цього виду екоподатку подається податковими агентами — реалізаторами та імпортерами палива.
Усі додатки до декларації є її невід’ємними складовими, тому такі додатки слід подавати до органу ДПС разом із нею. Водночас за відсутності у платника екоподатку відповідного об’єкта оподаткування додатки, в яких розраховується екоподаток за таким об’єктом, разом із декларацією не подаються, а рядки декларації, до яких переносяться дані з цих додатків, прокреслюються.
Особливістю складання звітності з екоподатку у 2013 році є те, що Закон № 5503, яким було проіндексовано ставки цього податку порівняно з попереднім роком, набрав чинності 04.01.2013 р., отже, звітний період — І квартал 2013 року — виявляється розділеним на дві частини: до і після набуття чинності цим Законом. Податківці роз’яснюють, що за I квартал 2013 року подаються до органів податкової служби два додатки (за кожним із видів екоподатку, який повинен сплачувати платник) (див. лист № 3688).
Порядок і строки подання звітності та сплати екоподатку
У загальному випадку особи, які подають звітність з екоподатку, складають податкові декларації за формою, установленою наказом № 1010, і подають їх протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу. Сплачується екоподаток протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (п. 250.2 ПКУ).
Отже, граничним строком подання декларації з екоподатку є:
— за I квартал 2013 року — 10 травня 2013 року*;
— за II квартал 2013 року — 9 серпня 2013 року;
— за III квартал 2013 року — 11 листопада 2013 року;
— за IV квартал 2013 року — 10 лютого 2014 року.
* У листі № 3688 зазначається, що останнім днем подання декларації за I квартал 2013 року є 10 травня 2013 року, проте цей день у 2013 році вважається вихідним (див. розпорядження КМУ «Про перенесення робочих днів у 2013 році» від 19.12.2012 р. № 1043-р). Крім того, на підставі вказаного розпорядження Кабміну Нацбанк визнав 10 травня 2013 року неопераційним днем (див. лист НБУ від 12.03.2013 р. № 25-205/2962). Ураховуючи ці обставини, а також положення п. 49.20 ПКУ вважаємо, що останнім днем подання декларації за I квартал 2013 буде 13 травня 2013 року.
Відповідно останнім днем сплати екоподатку буде:
— за I квартал 2013 року — 20 травня 2013 року;
— за II квартал 2013 року — 19 серпня 2013 року;
— за III квартал 2013 року — 19 листопада 2013 року;
— за IV квартал 2013 року — 19 лютого 2014 року.
Особливий порядок сплати екоподатку передбачено для податкових агентів — імпортерів палива, про яких ідеться в п.п. 241.2.2 ПКУ. Вони сплачують екоподаток до або в день подання митної декларації.
Подання декларації здійснюється:
— за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах — за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
— за паливо, реалізоване податковими агентами, — за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку в органах державної податкової служби (пп. 250.2.1, 250.2.2 ПКУ).
Якщо місце подання декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку, до податкового органу, в якому такий суб’єкт господарювання перебуває на обліку, подаються у стандартний квартальний строк копії відповідних декларацій (п. 250.8 ПКУ)*.
* Це питання стосується платників екоподатку, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, а також розміщення відходів.
У разі якщо:
— платник має декілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів у межах декількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами, то такий платник зобов’язаний подати до відповідного податкового органу декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п.п. 250.10.1 ПКУ);
— платник має декілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів у межах одного населеного пункту або за його межами, то такий платник може подавати до податкового органу одну декларацію за такі джерела забруднення (п.п. 250.10.2 ПКУ);
— платник перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди всіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела розташовані на території такого міста, за місцем перебування платника на податковому обліку (п.п. 250.10.3 ПКУ).
Нарешті, якщо платник з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник повинен повідомити про це податковий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екоподатку. В іншому разі платник зобов’язаний подавати декларацію з прокресленнями у загальному порядку (п. 250.9 ПКУ) (докладно див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 99, с. 17).
Обчислення екоподатку
Для відображення даних про нарахований розмір екоподатку в декларації платнику спочатку потрібно розрахувати розмір екоподатку у відповідних додатках за окремими об’єктами забруднення навколишнього природного середовища, а потім перенести розраховані результати до відповідних граф декларації.
Розрахунок екоподатку здійснюється за спеціальними формулами, визначеними ПКУ окремо для кожного виду екоподатку з урахуванням бази оподаткування та ставок. Не забудьте, що ставки екоподатку застосовуються з урахуванням п. 2 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ, а саме: за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно, ставки податку становлять 75 % від ставок, передбачених ст. 243 — 246 ПКУ. Нарешті, у зв’язку з тим, що 04.01.2013 р. набрав чинності Закон № 5503 (відповідно до якого ставки екоподатку було збільшено в середньому на 7,9 %) екоподаток за I квартал 2013 року розраховується:
— починаючи з 01.01.2013 р. по 03.01.2013 р. включно — за ставками екологічного податку, що діяли в минулому році, у розмірі 75 % цих ставок;
— починаючи з 4 січня по 31 березня 2013 року включно — згідно із Законом № 5503 у розмірі 75 % ставок, установлених цим Законом.
Відповідно при обчисленні податкових зобов’язань з екологічного податку за II, III і IV квартали 2013 року застосовуються ставки податку, установлені Законом № 5503 (див. лист № 3688). Докладно порядок обчислення екоподатку наведено в таблиці на с. 21.
| № з/п | Вид екоподатку | Об’єкт та база оподаткування | Ставки екоподатку | Формула для розрахунку суми екоподатку | Приклад* |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення | обсяги та види забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 ПКУ) | виходячи із суми екоподатку на 1 тонну викидів забруднюючих речовин за кожним видом таких речовин (ст. 243 ПКУ) |
де Σ — знак суми; | Підприємство здійснило викиди в атмосферу: |
| 2 | за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення в разі використання ними палива | обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім: | виходячи із суми екоподатку на 1 тонну викидів забруднюючих речовин за кожним видом палива (ст. 244 ПКУ). |
де Мi — кількість фактично реалізованого (фактично ввезеного на митну територію України) палива і-того виду, у тоннах (т); | Підприємством реалізовано 2000 т** бензину неетилованого власного виробництва та імпортовано 300 т** авіаційного бензину. |
| 3 | за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти | обсяги та види забруднюючих речовин, що скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 ПКУ) | виходячи із суми екоподатку на 1 тонну викидів забруднюючих речовин за кожним видом таких речовин (ст. 245 ПКУ)*** |
| Підприємство здійснило скид 10 т нітриту в річку і 2 т нафтопродуктів у ставок. |
| 4 | за розміщення відходів | обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п. 242.1.3 ПКУ) | виходячи із суми екоподатку на 1 тонну розміщених відходів залежно від класу та рівня небезпеки таких відходів (ст. 246 ПКУ)**** |
де Нпі — ставки податку в поточному році за тонну i-того виду відходів у гривнях з копійками; |
Підприємство розмістило (захоронило) відходи на звалищі в межах міста, забезпечивши при цьому виключення забруднення ґрунту та водних об’єктів: Сума екоподатку = |
| * Приклади розрахунку екоподатку наведені виходячи з припущення про незмінність ставок протягом звітного періоду, тобто цей принцип розрахунку екоподатку можна буде застосовувати у II — IV кварталах 2013 року. Розрахунок екоподатку за I квартал 2013 року здійснюється так, як це показано в прикладі на с. 30. ** На практиці кількість палива частіше виражається в об’ємних одиницях (літри, куб. метри). У цій ситуації податківці рекомендують визначати масу палива шляхом множення кількості реалізованого палива в об’ємних одиницях на спеціальний коефіцієнт переведення у вагові одиниці i-го виду палива (кг/л, кг/м3) (див. консультацію в ЄБПЗ, розд. 300.06, на сьогодні втратила чинність). Ураховуючи одиниці виміру (кг/л, кг/м3), що наводяться, вважаємо, що так званий коефіцієнт переведення — не що інше, як усереднене значення фізичної густини i-го виду палива, тобто маса одиниці обсягу (одного літра або одного кубометра) i-го виду палива. *** За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки «водного» екоподатку збільшуються в 1,5 раза (п. 245.4 ПКУ). **** За розміщення відходів на звалищах, що не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки «відходного» екоподатку збільшуються у 3 рази. Крім того, коефіцієнт «3» застосовується при обчисленні «відходного» екоподатку за розміщення відходів у межах населеного пункту або на відстані менше 3 км від таких меж (пп. 246.4, 246.5 ПКУ). Нарешті, за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів установлюються фіксовані ставки «відходного» екоподатку: — для устаткування та приладів, що містять ртуть або елементи з іонізуючим випромінюванням, — 506,44 гривень за одиницю; — для люмінесцентних ламп — 8,81 гривень за штуку (п. 246.1 ПКУ). | |||||
Порядок заповнення декларації
Оскільки порядок заповнення декларації платника екоподатку наказом № 1010 не затверджено, при заповненні декларації та додатків до неї платнику нічого не залишається, крім як користуватися текстовою частиною таблиць звітної форми та примітками до них. Зупинимося детальніше на порядку заповнення тих рядків, які можуть викликати труднощі. Почнемо з шапки декларації.
Відмітка в полі «звітна», «звітна нова» або «уточнююча» проставляється залежно від того, яка декларація подається:
— «звітна» — якщо подається поточна декларація з екоподатку за звітний період;
— «звітна нова» — якщо декларація з екоподатку за звітний квартал уже подавалася, але в ній було допущено помилку, яку платник виявив та має намір виправити. Подати таку декларацію можна тільки у випадку, якщо не закінчився граничний строк подання податкової звітності за квартал;
— «уточнююча» — якщо декларація з екоподатку за звітний квартал уже подавалася, але в ній було допущено помилку, яку платник виявив після закінчення граничного строку подання квартальної звітності та має намір виправити. Подати декларацію з позначкою «уточнююча» можна будь-коли.
У графі «Порядковий № за рік» зазначається порядковий номер поданої декларації. Такий номер визначається наростаючим підсумком з початку року і залежить від кількості поданих протягом року декларацій (ураховуються всі декларації: звітні, нові звітні та уточнюючі), проте нумерація додатків при цьому починається з «1» (ЄБПЗ, розд. 300.06). Податківці у своїх роз’ясненнях зазначають, що нумерація декларацій здійснюється платником окремо за кожним податковим органом, до якого подається декларація (див. консультацію в ЄБПЗ, розд. 300.06, яка наразі втратила чинність, а також «Вісник податкової служби України», 2011, № 6, с. 11). Важливо відзначити, що порядковий номер, указаний в полі 1 декларації, проставляється також і в усіх додатках, які подаються разом із нею незалежно від кількості таких додатків (див. ЄБПЗ, розд. 300.05; 300.06).
Відмітка в полі «копія». Заповнюється у випадку, якщо місце забруднення навколишнього середовища (стаціонарне джерело або місце розміщення відходів) не збігається з місцем узяття на облік. У цьому випадку оригінал декларації подається до податкової за місцем забруднення (у такому разі в полі «копія» нічого не ставиться), а копія — до податкової за місцем податкового обліку платника податку (при цьому в полі «копія» проставляється відмітка «Х»).
Поле 3 «платник». Залежно від того, до яких суб’єктів господарювання належить платник, робиться відповідна відмітка в одному з рядків поля 3 загальної частини: «юридична особа», «фізична особа — підприємець», «постійне представництво нерезидента», «податковий агент» (ЄБПЗ, розд. 300.06). Тут виникає запитання: як бути тим підприємствам, які одночасно є і податковими агентами, і платниками екологічного податку? Податківці при відповіді на це запитання в консультації, яку наведено в ЄБПЗ, розд. 300.06, що втратила на сьогодні чинність, зазначають, що в цьому випадку суб’єкт господарювання повинен проставити в цьому полі дві відмітки: одну — у рядку «юридична особа», іншу — у рядку «податковий агент» та подавати одну декларацію.
Зауважимо: такі рекомендації податківців удасться виконати тільки тим суб’єктам господарювання, які подають декларацію з екоподатку в паперовому вигляді. Ті ж платники, які подають декларації в електронному вигляді за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності OPZ, так учинити не зможуть. Адже при заповненні декларації в OPZ відмітку в полі 3 можна поставити тільки в одному рядку, дві відмітки в цьому полі не допускаються. Як бути в цьому випадку таким платникам податку, незрозуміло, тому для роз’яснення слід звернутися до місцевих органів ДПС. При цьому не виключено, що податківці запропонують у цьому випадку подати не одну, а дві декларації: одну — з даними про податок, нарахований податковим агентом при реалізації палива, а іншу — про податок, нарахований звичайною юридичною особою.
У полі 4 шапки декларації з екоподатку вказують місце розміщення стаціонарних джерел забруднення та/або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів, за якими платник звітує до відповідного податкового органу (за одним КОАТУУ). Якщо платник подає податкову декларацію за неосновним місцем обліку, то такий платник у відповідному рядку поля 4 зазначає код органу місцевого самоврядування за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення та/або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів (за неосновним місцем обліку платника) згідно з КОАТУУ, за якими він подає декларацію до органу ДПС за цим неосновним місцем обліку (див. ЄБПЗ, розд. 300.06)*.
* Рекомендуємо бути уважними при заповненні коду КОАТУУ, оскільки стало відомо, що податківці вважають недійсною декларацію з плати за землю, в якій неправильно вказано код КОАТУУ, і вимагають в цьому випадку подання уточнюючої декларації (без застосування механізму «самоштрафу» згідно з п. 50.1 ПКУ). Натомість податківці вважають за потрібне застосовувати в цьому випадку штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової декларації, передбачені ст. 120 ПКУ (див. ЄБПЗ, розд. 200.05). Не виключено, що відносно неправильно вказаного КОАТУУ в декларації платника екоподатку їх позиція буде аналогічною.
Що стосується табличної частини декларації, то труднощі з її заповненням виникати не повинні, оскільки дані до неї переносяться з відповідних додатків. Також необхідно, щоб додатки були підписані керівником (або фізичною особою — підприємцем) і головним бухгалтером, а також завірені печаткою платника (за наявності) (див. ЄБПЗ, розд. 300.05). При цьому важливо пам’ятати, що декларація та її додатки заповнюються за кожний квартал окремо, без наростаючого підсумку.
Деякі інші спірні питання, пов’язані із заповненням та поданням декларації з екоподатку, наведемо у вигляді таблиці.
Нюанси заповнення декларації з екоподатку та додатків до неї
| Запитання | Відповідь |
| 1 | 2 |
| Чи слід подавати Податкову декларацію екологічного податку з додатками, якщо в деяких звітних періодах поточного року у суб’єкта господарювання не було об’єкта оподаткування (не здійснював забруднення навколишнього природного середовища)? | Платник екологічного податку, у якого в деяких звітних періодах поточного року не було об’єкта оподаткування (не здійснював викиди, скиди забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів), зобов’язаний за ці звітні періоди (квартали) подавати податкову декларацію екологічного податку без додатків. У декларації підлягають заповненню обов’язкові реквізити та всі рядки всіх розділів з урахуванням приміток. У разі відсутності показників у тому чи іншому рядку такі рядки прокреслюються (див. ЄБПЗ, розд. 300.06) |
| Скільки знаків після коми вказується у відповідних колонках декларації з екоподатку та додатках до неї? | Як рекомендують податківці в консультації, наведеній у ЄБПЗ, розд. 300.06, зазначати в декларації та додатках до неї дані потрібно за такими правилами: |
| Скільки додатків 1 необхідно заповнювати до декларації з екоподатку, якщо платник податку має декілька стаціонарних джерел забруднення в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код КОАТУУ один і той самий)? | На думку податківців (див. ЄБПЗ, розд. 300.06), у цьому випадку суб’єкт господарювання повинен подати до органу ДПС одну декларацію з екоподатку і стільки додатків 1 до неї, скільки стаціонарних джерел забруднення має суб’єкт господарювання в межах одного населеного пункту. Тобто для кожного окремого стаціонарного джерела забруднення суб’єкт господарювання повинен скласти окремий додаток 1. Висновки податківців про кількість додатків 1, які слід подавати разом із декларацією, нічим не мотивовано — так і залишилося незрозуміло, навіщо їм дані щодо викидів забруднюючих речовин у розрізі окремого джерела забруднення, якщо такі розрахунки можна провести в одному додатку 1 до декларації |
| Яким є порядок заповнення додатка 4 до декларації, а саме: колонки 2 «Види небезпечних відходів, рівень небезпеки і клас небезпеки відходів», колонки 3 «Фактичні обсяги розміщення відходів», колонки 4 «Ставки податку в поточному році», колонок 5 і 6 «Коефіцієнти» та колонки 7 «Податкове зобов’язання»? | Заповнювати колонки додатка 4 до декларації з екоподатку потрібно так: |
Наостанок наведемо приклад заповнення декларації з екологічного податку.
Приклад. Підприємство, що здійснює оптову торгівлю паливом, за I квартал цього року реалізувало 170 тонн бензину (у тому числі 7 тонн у період з 01.01.2013 р. по 03.01.2013 р.) і 300 тонн дизпалива (у тому числі 11 тонн у період з 01.01.2013 р. по 03.01.2013 р.) із вмістом сірки в межах від 0,035 до 0,2 % мас. Крім того, таке підприємство експлуатує стаціонарне джерело забруднення (котельну), розміщене в тому адміністративному районі міста, в якому підприємство перебуває на податковому обліку. Фактичні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу таким стаціонарним джерелом за I квартал склали (умовно):
— азоту оксиди — 0,5 т (у тому числі з 01.01.2013 р. по 03.01.2013 р. — 0,019 т);
— вуглецю окис — 0,4 т (у тому числі з 01.01.2013 р. по 03.01.2013 р. — 0,015 т);
— сірковуглець — 0,01 (у тому числі з 01.01.2013 р. по 03.01.2013 р. — 0,004 т) .
Виходячи з викладеного, робимо висновок, що декларація з екоподатку за І квартал міститиме дві пари додатків: по два додатка 1 і додатка 2. Оскільки підприємство є одночасно і податковим агентом (щодо екоподатку «за паливо»), і платником «стаціонарного» екоподатку, у шапці декларації доведеться поставити відмітки в обох полях — «юридична особа» і «податковий агент» (саме такий варіант заповнення ми і пропонуємо). Водночас, як зазначалося вище, слід бути готовими до того, що суми податку, задекларованого за викиди пересувними джерелами забруднення, і суми податку за викиди стаціонарним джерелом доведеться «рознести» у дві окремі декларації. Подається така декларація(ї) з додатками до органу державної податкової служби за місцем перебування на податковому обліку підприємства.
Рис. 1. Фрагмент декларації платника екоподатку за I квартал 2013 року
Рис. 2. Фрагмент додатка 1 за період з 01.01.2013 по 03.01.2013 р. включно
Рис. 3. Фрагмент додатка 2 за період з 01.01.2013 по 03.01.2013 р. включно
Рис. 4. Фрагмент додатка 1 за період з 04.01.2013 по 31.03.2013 р. включно
Рис. 5. Фрагмент додатка 2 за період з 04.01.2013 по 31.03.2013 р. включно
