Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Розрахунки в інвалюті за імпортними операціями

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2013/№ 27
Друк
Стаття

Розрахунки в інвалюті за імпортними операціями

 

А тепер детальніше поговоримо про імпортні операції, особливості розрахунків в інвалюті за якими розглянемо окремо на прикладі імпорту товарів та імпорту послуг.

Людмила СОЛОШЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Імпорт товарів

Первісна вартість імпортних товарів

Первісна вартість імпортних товарів формується з урахуванням одночасного застосування П(С)БО 9п. 9 якого, зокрема, обумовлено складові первісної вартості в разі придбання запасів за плату) та «валютного» П(С)БО 21, що встановлює свої правила обліку валютних операцій. Так, при формуванні первісної вартості імпортних товарів та перерахунку в гривенний еквівалент валютної складової важливе значення має, яка подія була першою: оприбуткування товарів чи перерахування за них передоплати (авансу) нерезиденту. Залежно від цього використовується курс НБУ на дату першої з подій — оприбуткування чи перерахування передоплати нерезиденту (пп. 5, 6 П(С)БО 21).

Щодо першої ситуації (імпорту товарів з післяплатою) потрібно, мабуть, зробити одне уточнення. Як передбачено п. 5 П(С)БО 21, у разі імпорту товарів з подальшою оплатою операції в іноземній валюті при первісному визнанні відображаються шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (тобто на дату визнання активів). А отже, дотримуючись правил цього пункту, вартість імпортних товарів повинна перераховуватися у гривні за курсом НБУ на дату їх отримання (дату оприбуткування — визнання активів). Тому, точно кажучи, якщо надходження імпортних товарів на підприємство (оприбуткування) відбувається пізніше ніж ввезення та митне оформлення, то для визначення їх первісної вартості важливий курс НБУ на дату оприбуткування. А от курс НБУ на яку-небудь іншу дату (наприклад, на дату переходу права власності на товар, якщо його, припустимо, визначено до моменту отримання товару покупцем — зокрема, за кордоном, або на дату якихось інших подій згідно з умовами постачання ІНКОТЕРМС, наприклад, на дату передачі товару від нерезидента перевізнику тощо), для облікових цілей та визначення первісної вартості імпортних товарів великою мірою не має жодного значення, оскільки фактично до моменту оприбуткування імпортних товарів їх первісна вартість сформована бути не може. У зв’язку з цим можна зазначити, що умови постачання згідно з ІНКОТЕРМС (дати тих чи інших подій, що настають у процесі імпорту) для бухгалтерського обліку та визначення первісної вартості імпортних товарів, по суті, особливого значення не мають.

Водночас на практиці податківці зазвичай не проти, щоб при імпорті товарів з післяплатою первісну вартість імпортних товарів підприємства-імпортери формували за курсом НБУ, відображеним в «імпортній» митній декларації (МД). Адже саме «імпортна» митна декларація в цьому випадку виявляється тим документом, який наочно підтверджує операції з імпорту, а також дозволяє легко відстежити та проконтролювати потрібні суми. Тому використання її даних в бухоблікових цілях є вельми зручним та не повинно викликати жодних запитань при перевірках з боку контролюючих органів.

Також у цьому випадку слід мати на увазі: оскільки заборгованість за отриманий товар, що виникла перед нерезидентом, є монетарною (погашатиметься грошима), то за нею розраховуються КР (курсові різниці). При цьому КР визначають (пп. 7,8 П(С)БО 21):

— на дату балансу (тобто на кінець кварталу);

— на дату розрахунків (погашення заборгованості).

Причому за цими ж бухобліковими правилами згідно з п.п. 153.1.3 ПКУ розраховуються «валютні» курсові різниці і в податковому обліку, детальніше про які див. статтю на с. 12.

А от у іншій ситуації — перерахуванні нерезиденту передоплати за товар — при формуванні первісної вартості імпортних товарів курс НБУ, відображений згодом (при ввезенні товарів) у митній декларації (МД), значення не має, а важливий курс НБУ на дату сплати авансу. При цьому принагідно щодо такої ситуації — перерахування передоплати за товар нерезиденту, після якої на ввезення (імпорт) товарів згідно зі ст. 2 Закону № 185 відводиться 180-денний (згідно з постановою № 475 у період з 19.11.2012 р. по 20.05.2013 р. — 90-денний) строк — варто відзначити лист ДПСУ від 29.12.2012 р. № 12875/0/71-12/22-3317 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 16, с. 18), де роз’яснювалося, що при відліку цього строку датою завершення імпортної операції слід вважати дату надходження товару на митну територію України.

Крім сум, що сплачуються за товар постачальнику-нерезиденту, до первісної вартості при імпорті (Дт 28 — Кт 631, 685, 371, 377) з урахуванням п. 9 П(С)БО 9 також уключаються такі витрати, нерозривно пов’язані з придбанням імпортних товарів:

— митні платежі (ввізне мито, плата за митне оформлення);

— оплата послуг митного брокера;

— витрати на сертифікацію імпортних товарів (якщо сертифікат пов’язаний з конкретною партією імпортного товару);

— витрати на зберігання товарів на митно-ліцензійному складі;

— транспортно-заготівельні витрати.

Зауважимо: з урахуванням цих же бухоблікових правил формуються «податкові» витрати за імпортними товарами і в податковому обліку.

 

«Податкові» витрати за імпортними товарами

Порядок визначення «податкових» витрат при імпорті та здійсненні розрахунків в іноземній валюті регулює п.п. 153.1.2 ПКУ. Так, згідно з цим підпунктом розмір «податкових» витрат при імпорті товарів (придбаних імпортних товарів, що формують собівартість), як і в бухобліку, залежить від того, яка подія була першою, і визначається:

— за курсом НБУ, що діяв на дату здійснення операції придбання, — якщо першою подією було отримання товару і товар не було раніше оплачено. При цьому «операцією придбання» у податкових цілях, мабуть, слід вважати ті ж операції, що і в бухобліку (перераховуючи у зв’язку з цим для «податкових» витрат відповідно вартість товарів за курсом НБУ на дату оприбуткування або, як зазвичай на практиці, — за курсом НБУ, відображеним у МД);

— за курсом НБУ, що діяв на дату здійснення оплати, — якщо першою подією було перерахування передоплати за товар.

При цьому собівартість придбаних імпортних товарів згідно з п. 138.6 ПКУ також формується з урахуванням ввізного мита, витрат на доставку та інших витрат на доведення до стану, придатного для продажу.

До «податкових» витрат вартість імпортних товарів (момент відображення «податкових» витрат) уключається за правилами пп. 138.4 — 138.5 ПКУ, тобто:

— у разі продажу (реалізації) імпортних товарів — формує їх «податкову» собівартість, що включається до витрат того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких товарів (тобто витрати визнаються одночасно з доходами від продажу);

— якщо вартість імпортних товарів потрапляє до складу інших витрат у податковому обліку (наприклад, до складу адміністративних витрат або витрат на збут), «податкові» витрати визнаються витратами в періоді їх здійснення згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

У разі придбання за імпортом основних засобів перерахунок валютного еквівалента їх вартості у гривні відбувається аналогічно — за правилами «валютних» пп. 5, 6 П(С)БО 21 і п.п. 153.1.2 ПКУ, описаними вище (тобто також залежить від того, яка подія була першою: передоплата чи отримання основних засобів). При цьому первісна вартість імпортних об’єктів основних засобів, що надходять, також формується з урахуванням витрат, обумовлених у п. 8 П(С)БО 7 і п. 146.5 ПКУ, та підлягає амортизації (у тому числі в податковому обліку, за умови використання об’єктів у господарській діяльності, п. 144.1 ПКУ).

 

ПДВ

Увезення товарів на митну територію України в митному режимі імпорту супроводжується сплатою до/або на день подання митної декларації ввізного («імпортного») ПДВ за ставкою 20 % (п.п. «в» п. 185.1, п. 194.1, ст. 206 ПКУ). Винятком є «дешевий» імпорт:

— увезення товарів, митною вартістю менше 100 євро (п.п. 196.1.6 ПКУ);

— увезення в межах міжнародних поштових відправлень та міжнародних експрес-відправлень товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 300 євро (п.п. 196.1.17 ПКУ);

— увезення фізособами в ручній поклажі та/або в супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро (при повітряному сполученні) або 500 євро та загальна вага яких не перевищує 50 кг (при інших видах сполучення) (п.п. 196.1.18 ПКУ).

Зазначені операції ввезення не є об’єктом обкладення ПДВ (детальніше про це див. також статтю «Дешевий імпорт і зняття його з митного та валютного контролю» // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 24, с. 28).

Крім того, слід мати на увазі, що ввезення пільгових товарів згідно з п. 197.4 ПКУ також пільгується (відповідно до п. 197.4 ПКУ звільнення від оподаткування товарів, передбачене п. 197.1 ПКУ, поширюється також і на операції з увезення на митну територію України; крім того, зауважимо, низку ПДВ-пільг, у тому числі при імпорті, також установлено пізрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). Отже, за пільговими товарами ПДВ-пільга зберігається і при імпорті.

У решті випадків імпорт товарів на митну територію України супроводжується сплатою ввізного ПДВ. Причому сплачувати його (у разі ввезення товарів в обсягах, що підлягають оподаткуванню) повинні й особи, не зареєстровані платниками ПДВ (п. 181.2 ПКУ). У такому разі податок сплачується при митному оформленні без ПДВ-реєстрації (отже, до осіб, які сплачують ввізний ПДВ, зокрема, належать не зареєстровані платниками ПДВ імпортери-єдиноподатники — підприємці та юрособи, консультація в розділі 130.02 ЄБПЗ).

Податкові зобов’язання з ПДВ при ввезенні виникають на дату подання митної декларації (МД) для митного оформлення (п. 187.8 ПКУ), але в декларації з ПДВ при цьому не відображаються. А от попередня (авансова) оплата вартості товарів, що імпортуються (якщо, наприклад, вона виявилася першою подією), на ПДВ-облік не впливає і необхідності нарахування податкових зобов’язань не спричинює (п. 187.11 ПКУ). Отже, загальноприйняте правило першої події при імпорті не працює, а для ПДВ важливий виключно факт ввезення товару, підтверджений МД.

Ввізний ПДВ при імпорті нараховується виходячи з договірної (контрактної), але не нижче митної вартості, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті (база оподаткування згідно з п. 190.1 ПКУ). Принагідно нагадаємо, що порядок визначення митної вартості імпортних товарів обумовлено розд. III «Митна вартість товарів та методи її визначення» (ст. 49 — 66) МКУ. При цьому «контролюють» правильність декларування митної вартості та сплату ввізного ПДВ при імпорті митні органи (які є при ввезенні контролюючими органами згідно з п.п. 41.1.2, п. 41.3 ПКУ). Для нарахування ввізного ПДВ базу оподаткування перераховують з інвалюти у гривні за курсом НБУ на дату подання МД (п. 190.1 ПКУ).

Право на податковий кредит виникає на дату сплати ввізного ПДВ при імпорті (пп. 198.1, 198.2 ПКУ). Якщо митна вартість перевищує договірну, то до податкового кредиту може бути віднесено всю суму ПДВ, зазначену в МД, яка сплачена на митниці (що підтверджується і консультацією податківців у розділі 130.08 ЄБПЗ).

 

Відображення імпорту товарів у Реєстрі та декларації з ПДВ

Вид документа

Особливості заповнення

1

2

Імпортна МД

Податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату подання «імпортної» митної декларації (МД) для митного оформлення (п. 187.8 ПКУ), виходячи з договірної (контрактної), але не нижче митної вартості (п. 190.2 ПКУ), перерахованої за курсом НБУ на дату подання МД (п. 190.1 ПКУ)

Реєстр виданих та отриманих податкових накладних

Імпорт (увезення) товарів на митну територію України відображається в розділі II Реєстру на підставі «імпортної» митної декларації (п. 1.2 розд. IV Порядку № 1340).
При цьому графи розділу II Реєстру заповнюються в такому порядку
(п. 2 розд. IV Порядку № 1340, консультація в розділі 130.23 ЄБПЗ):
— у графі 1 наводиться порядковий номер запису (який при цьому також переноситься до «імпортної» митної декларації);
— у графі 2 відображається дата отримання «імпортної» митної декларації;
— у графі 3 зазначається дата складання «імпортної» митної декларації;
— у графі 4 наводиться номер «імпортної» митної декларації (останні 6 знаків номера МД, листи ДПАУ від 26.01.2011 р. № 2049/7/16-1117 і від 26.01.2011 р. № 2094/7/16-1117);
— у графі 5 проставляється вид документа, відповідно:
«МДП» — якщо при імпорті оформлялася «паперова» митна декларація (на паперових носіях) або
«МДЕ» — якщо оформлялася «електронна» митна декларація (в електронному вигляді*);

— у графі 6 указується країна та найменування нерезидента (прізвище, ім’я, по батькові — для нерезидента-фізособи);

 

— у графі 7 при імпорті проставляється умовний ІПН:
«300000000000» — якщо імпортні товари використовуватимуться в господарській діяльності;
«200000000000» — якщо імпортні товари не призначаються для використання в господарській діяльності;
— у графі 8 відображається загальний обсяг імпорту (договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості імпортних товарів за курсом НБУ на дату подання «імпортної» митної декларації, п. 190.1 ПКУ) з врахуванням «імпортного» ПДВ;
— графи 9 — 16 заповнюються в загальному порядку — залежно від призначення (подальших цілей використання) імпортних товарів, що придбаваються

Декларація з ПДВ

При імпорті товарів у розділі I декларації з ПДВ (у складі податкових зобов’язань, п. 187.8 ПКУ) сума ввізного ПДВ не відображається.
При цьому сплачений на митниці при ввезенні «імпортний» ПДВ відображається в розділі II декларації з ПДВ залежно від напряму подальшого використання імпортних товарів — відповідно в рядках 12.1 (у складі податкового кредиту, п. 198.2 ПКУ), 13.1, 14.1, а також у рядку 15 (якщо ввізний ПДВ за імпортними товарами підлягає розподілу**). «Пільгове» ввезення (якщо ввезення товарів пільгується) уключається відповідно до рядків 12.3, 13.2 і 14.2 розділу II декларації з ПДВ.
Документом, що засвідчує право на податковий кредит, є МД (митна декларація), що оформлена відповідно до вимог законодавства та підтверджує сплату податку (п. 201.12 ПКУ)

* Про електронне митне декларування див. статтю «Окремі нюанси використання електронної митної декларації» // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 18, с. 28.
** Докладніше про розподіл «вхідного» ПДВ див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 102.

 

Приклад. За умовами ЗЕД-договору підприємство імпортує товар вартістю 10000 на умовах передоплати. При цьому за домовленістю сторін імпортні операції здійснюються в такій послідовності:

 

Дата

Курс НБУ

Операції

04.03.2013 р.

10,39090 грн./

Перераховано передоплату (аванс — 10000) за товар нерезиденту

19.03.2013 р.

10,33415 грн./

Фактично ввезено (стоїть відмітка у МД) та оприбутковано товар

 

Митні платежі, сплачені на митниці при імпорті, становлять 33269,28 грн., у тому числі:

— мито — 10334,15 грн.;

— ввізний ПДВ — 22735,13 грн.;

— плата за митне оформлення — 200 грн.

Крім того, послуги митного брокера склали 960 грн. (у тому числі ПДВ — 160 грн.).

В обліку підприємства імпортні операції відобразяться так:

 

Імпорт товару
(перша подія — перерахування передоплати за товар нерезиденту)

Дата

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума,
/грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

Перерахування передоплати за товар нерезиденту
(курс НБУ — 10,39090 грн./€)

Припустимо, для перерахування авансу нерезиденту підприємство 04.03.2013 р. придбало валюту (10000);
курс НБУ на цю дату — 10,39090 грн./
(проводки з придбання валюти у прикладі не наводяться, детальніше про придбання валюти див. у статті на с. 4).

04.03.2013 р.

Перераховано передоплату за товар нерезиденту

371

312

€10000
103909

—*

* При перерахуванні передоплати за товар нерезиденту «податкові» витрати в підприємства не виникають (п.п. 139.1.3 ПКУ), проте такі витрати (за курсом НБУ — 10,39090 грн./, тобто в сумі 103909 грн.) запам’ятовуються на майбутнє та надалі формуватимуть собівартість імпортних товарів.

Увезення та оприбуткування імпортного товару
(курс НБУ — 10,33415 грн./€)

19.03.2013 р.

При імпорті сплачено митні платежі:

— ввізне мито
[(€10000 х 10,33415 грн./ €) х 10 %]

377

311

10334,15

— ввізний ПДВ
[(€10000 х 10,33415 грн./ € + 10334,15 грн.) х 20 %]

377

311

22735,13

— плата за митне оформлення

377

311

200

Оплачено послуги митного брокера

371

311

960

641

644

160

19.03.2013 р.

Оприбутковано імпортний товар

28

632

€10000*
103909

Відображено залік заборгованості

632

371

€10000
103909

До первісної вартості імпортного товару включено:

— ввізне мито

28

377

10334,15

— плата за митне оформлення

28

377

200

— вартість послуг митного брокера

28

685

800

644

685

160

685

377

960

 

Віднесено до складу податкового кредиту суму сплаченого ввізного ПДВ (на підставі митної декларації)

641

377

22735,13

* З урахуванням положень п. 6 П(С)БО 21 у разі перерахування передоплати за товар нерезиденту (перша подія) у бухгалтерському обліку первісна вартість імпортних товарів формується за курсом НБУ на дату перерахування такої передоплати (сплати авансу). У результаті разом з митними платежами та послугами митного брокера собівартість придбаних імпортних товарів складе: 103909 грн. + 10334,15 грн. + 200 грн. + 800 грн. = 115243,15 грн. Надалі при реалізації імпортних товарів ця сума в податковому обліку також буде «податковою» собівартістю імпортних товарів та включатиметься до «податкових» витрат за правилами пп. 138.4, 138.5 і п.п. 153.1.2 ПКУ.

Продаж імпортного товару

Припустимо, 28.03.2013 р. підприємство продало імпортний товар покупцю (на території України) за ціною 240000 грн. (у тому числі ПДВ — 40000 грн.)

28.03.2013 р.

Відвантажено товар покупцю

361

702

240000

200000

115243,15*

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

702

641**

40000

Списано собівартість реалізованого товару

902

28

115243,15

29.03.2013 р.

Надійшла оплата за товар від покупця

311

361

240000

* Згідно з п. 138.4 ПКУ одночасно з визнанням доходу від продажу товарів підприємство відображає «податкові» витрати у вигляді «податкової» собівартості імпортних товарів.
** Нагадаємо також, що при продажу імпортних товарів згідно з абзацом третім п. 188.1 ПКУ податкові зобов’язання з ПДВ повинні нараховуватися виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості.

 

Імпорт послуг (послуги, отримані від нерезидента)

Отримання послуг від нерезидента (або так званий імпорт послуг) в обліку має свої особливості.

 

Витрати за імпортними послугами

Насамперед зауважимо: як і при імпорті товарів, витрати за «імпортними» послугами, отриманими від нерезидента, формуються з урахуванням вимог пп. 5 — 6 П(С)БО 21 та п.п. 153.1.2 ПКУ. Тобто при перерахунку за ними у гривні валютної складової важливе значення має, яка з подій була першою — отримання послуг від нерезидента чи перерахування за них передоплати нерезиденту (залежно від цього при перерахунку використовується курс НБУ на дату події, що відбулася першою).

Водночас за деякими з послуг, що придбавалися в нерезидентів, «податкові» витрати формуються з урахуванням установлених обмежень і, зокрема, при придбанні в нерезидентів послуг (робіт) з:

— консалтингу, маркетингу, реклами — з урахуванням положень п.п. 139.1.13 ПКУ;

— інжинірингу — з урахуванням положень пп. 139.1.4, 139.1.5 ПКУ;

— виплати роялті нерезиденту — з урахуванням положень п.п. 140.1.2 ПКУ.

До речі, при перерахунку за нерезидентськими роялті (що включаються, як зазначалося, до складу «податкових» витрат з урахуванням обмежень, установлених п.п. 140.1.2 ПКУ) валютної складової також керуються правилами пп. 7, 8 П(С)БО 21 і п.п. 153.1.3 ПКУ. Разом із тим, ураховуючи, що першою подією в цьому випадку зазвичай є нарахування роялті, валютна складова перераховується у гривні за курсом НБУ, що діяв на дату їх нарахування та відображається в «податкових» витратах за правилами пп. 138.4 — 138.5 ПКУ (консультація в розділі 110.13 ЄБПЗ). При цьому зауважимо: виплата роялті у грошовій формі ПДВ не обкладається (п.п. 196.1.6 ПКУ; детальніше про роялті див. також статтю «Сплачуємо роялті: облікові особливості» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 81, с. 24).

 

ПДВ

Щодо ПДВ з послуг нерезидентів у розд. V ПКУ встановлено особливі правила.

По-перше, відразу зазначимо, що під об’єкт обкладення ПДВ підпадають тільки ті нерезидентські послуги, місце постачання яких (визначене за правилами ст. 186 ПКУ) розташоване на митній території України. Тобто саме в цьому випадку, будучи наданими на митній території України (п.п. «б» п. 185.1 ПКУ), такі послуги підлягатимуть обкладенню ПДВ за ставкою 20 % (п. 194.1 ПКУ).

По-друге, оскільки нерезиденти зазвичай є неплатниками ПДВ (якщо нерезидент, звісно, не має зареєстрованого платником ПДВ на території України постійного представництва), то за встановленими правилами обов’язок зі сплати ПДВ із нерезидентських послуг покладається на платника податків — отримувача послуг нерезидента (тобто отримувач нерезидентських послуг є в цьому випадку податковим агентом, п. 180.2 ПКУ). При цьому порядок оподаткування послуг нерезидентів регулює окрема ст. 208 ПКУ, де встановлено, що:

— отримувач нерезидентських послуг (з місцем постачання на митній території України) повинен нарахувати з таких послуг ПДВ за ставкою 20 %;

— на відміну від імпорту товарів, при імпорті послуг застосовується правило першої події та податкові зобов’язання з ПДВ виникають або на дату списання коштів із банківського рахунка платника податків (оплати послуг), або на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом (отримання послуг), — залежно від того, яка з подій була першою (п. 187.8 ПКУ);

— базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість послуг, яка перераховується в національну валюту за курсом НБУ на день виникнення податкових зобов’язань, — тобто першої з подій, що відбулися (п. 190.2 ПКУ);

— ПДВ з нерезидентських послуг нараховується «на» вказану базу оподаткування — тобто на вартість послуг, отриманих від нерезидента («зверху»), а не утримується із суми договору (п. 208.2 ПКУ);

— на підтвердження податкових зобов’язань, що нараховуються, отримувач нерезидентських послуг складає податкову накладну (ПН) в одному примірнику, який залишає в себе.

На підставі складеної податкової накладної суму нарахованого ПДВ з нерезидентських послуг отримувач — платник ПДВ відображає у складі податкових зобов’язань декларації з ПДВ відповідного періоду (пп. 187.8, 208.3 ПКУ), а в наступному періоді має право віднести її до податкового кредиту (п.п. «в» п. 198.1, пп. 198.2, 208.2 ПКУ).

 

Відображення імпорту послуг
 (послуг, отриманих від нерезидентів)
у Реєстрі та декларації з ПДВ

Вид документа

Особливості заповнення

1

2

ПЗ (податкові зобов’язання) з ПДВ із нерезидентських послуг

ПН
(податкова накладна)

З метою нарахування ПДВ ПН складається на дату виникнення податкових зобов’язань (тобто за першою з подій, п. 187.8 ПКУ) в одному примірнику та залишається у платника податків — отримувача послуг нерезидента, який її склав (п. 1 Порядку № 1379, п. 208.2 ПКУ).
У шапці ПН у полі «Залишається у продавця (типа причини)» проставляється відмітка «Х» та тип причини «14» — «Виписана покупцем (отримувачем) послуг від нерезидента» (п. 8 Порядку № 1379).
При заповненні відомостей про продавця (нерезидента — постачальника послуг) у шапці ПН (п. 8.2 Порядку № 1379):
— замість ІПН продавця проставляється умовний ІПН:
«300000000000» — якщо послуги нерезидента призначені для використання в господарській діяльності, або
«200000000000» — якщо нерезидентські послуги не призначені для використання в господарській діяльності або придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України чи послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ст. 186 ПКУ;
— замість номера Свідоцтва платника ПДВ проставляється «0»;
— у полях, відведених для відображення найменування та місцезнаходження продавця, вказуються найменування та місцезнаходження постачальника послуг — нерезидента.
У полях шапки ПН, відведених для відображення відомостей про покупця, платник податків проставляє свої реквізити.
Решта полів та граф ПН заповнюється у звичайному порядку

Реєстр виданих та отриманих податкових накладних

ПН, виписана за нерезидентськими послугами, відображається в Реєстрі двічі — спочатку (у періоді виникнення податкових зобов’язань) у розділі I Реєстру, а в наступному періоді (періоді виникнення права на податковий кредит) — у розділі II Реєстру.
При цьому графи розділу I Реєстру на підставі такої складеної ПН заповнюються так (п. 2 розд. III Порядку № 1340, консультація в розділі 130.23 ЄБПЗ):
— у графі 1 відображається порядковий номер ПН (що відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі);
— у графі 2 відображається дата виписки ПН;
— у графі 3 наводиться порядковий номер ПН, що відповідає номеру
з графи 1;
— у графі 4 відображається вид документа «ПНП14»;
— у графі 5 наводиться найменування платника — отримувача послуг;
— у графі 6 указується ІПН платника — отримувача послуг;
— у графі 7 відображається загальна вартість нерезидентських послуг (договірна (контрактна) вартість за курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов’язань, п. 190.2 ПКУ) з урахуванням ПДВ, відповідно з якої:
— у графі 8 виділяється вартість послуг нерезидента без ПДВ,
— у графі 9 — сума ПДВ

Декларація з ПДВ

Для відображення у складі податкових зобов’язань ПДВ, що нараховується з послуг нерезидентів, у розділі I декларації з ПДВ відведено спеціальний рядок 7

ПК (податковий кредит) з ПДВ із нерезидентських послуг

ПН
(податкова накладна)

При отриманні послуг від нерезидента податковий кредит виникає на дату сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями, уключеними отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду (п. 198.2 ПКУ).
Тобто ПН, виписана з послуг нерезидента, дає право платнику — отримувачу нерезидентських послуг на податковий кредит у наступному звітному періоді

Реєстр виданих та отриманих податкових накладних

У періоді, наступному за відображенням податкових зобов’язань з ПДВ, на підставі раніше складеної ПН операції з отримання послуг від нерезидента відображаються в розділі II Реєстру (п. 1.3 розд. IV Порядку № 1340).
При цьому графи розділу II Реєстру заповнюються так (п. 2 розд. IV Порядку № 1340, консультація в розділі 130.23 ЄБПЗ):
— у графі 1 наводиться порядковий номер запису ПН (який також при цьому переноситься до самої ПН);
— у графі 2 вказується дата ПН;
— у графи 3 і 4 переносяться відповідні реквізити ПН;
— у графі 5 відображається вид документа «ПНП14»;
— у графі 6 зазначається країна нерезидента та його найменування (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) — для фізичної особи);
— у графі 7 відображається умовний ІПН:
«300000000000» — якщо послуги нерезидента призначені для використання в господарській діяльності, або
«200000000000» — якщо нерезидентські послуги не призначені для використання в господарській діяльності або придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України чи послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ст. 186 ПКУ;
— графи 9 —16 заповнюються в загальному порядку — залежно від призначення (подальших цілей використання) нерезидентських послуг, що придбаваються

Декларація з ПДВ

У періоді, наступному за відображенням у складі податкових зобов’язань, ПДВ з нерезидентських послуг відображається в розділі II декларації з ПДВ залежно від цілей подальшого використання нерезидентських послуг — відповідно в рядках 12.4 (у складі податкового кредиту, п. 198.2 ПКУ), 13.3, 14.1, а також у рядку 15 (якщо ввізний ПДВ за нерезидентськими послугами підлягає розподілу).
Документом, що засвідчує право на податковий кредит, є ПН, податкові зобов’язання за якою включені платником податків — отримувачем послуг нерезидента до декларації з ПДВ попереднього періоду (п. 201.12 ПКУ)

 

Щодо послуг, отриманих від нерезидентів за кордоном, — з місцем постачання (визначеним згідно зі ст. 186 ПКУ) за межами митної території України, — то, як роз’яснюють контролюючі органи, ані в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, ані в декларації з ПДВ вони не відображаються (консультація в розділі 130.23 ЄБПЗ).

 

Якщо послуги нерезидента отримує неплатник ПДВ. Слід зауважити, що обов’язки з нарахування ПДВ з послуг нерезидентів (з визначеним за правилами ст. 186 ПКУ місцем постачання таких послуг «на митній території України») покладаються на отримувача таких послуг, незалежно від того, зареєстрований він платником ПДВ чи ні (!). В останньому випадку ситуацію регулює п. 208.4 ПКУ.

Так, якщо отримувач послуг платником ПДВ не зареєстрований, то податкову накладну з нерезидентських послуг він не виписує. Однак у такому разі він прирівнюється до платника податку (п. 180.2 ПКУ), у зв’язку з чим зобов’язаний відзвітувати про нарахування ПДВ з нерезидентських послуг. Для цього отримувач — неплатник ПДВ повинен подати «Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території Україні» (далі — Розрахунок, форму якого затверджено наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. № 1492), де відобразити суму ПДВ-зобов’язань, нарахованих з послуг нерезидента (п. 9 розд. I, розд. VII Порядку № 1492). Розрахунок подається отримувачем тільки за той звітний (податковий) період (місяць), в якому такі послуги нерезидента отримано (п. 11 розд. I Порядку № 1492).

І ще один момент. Хоча в п. 208.4 ПКУ йдеться про Розрахунок як про «додаток до декларації», насправді він подається як самостійний документ. Тому подавати разом із ним, скажімо, ще й декларацію з ПДВ отримувачу — неплатнику ПДВ не потрібно.

Додамо також, що обкладати нерезидентські послуги ПДВ за описаними вище правилами повинні як неплатники ПДВ — юрособи, так і неплатники ПДВ — підприємці (консультація з розділу 130.33 ЄБПЗ).

Приклад. Підприємство уклало з нерезидентом (який не має на території України постійного представництва) договір про надання послуг з ремонту об’єкта нерухомості (офісу), розташованого на митній території України. Згідно з укладеним договором нерезидентом було надано послуги на суму 5000 (у лютому підписано акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунки з нерезидентом проведено в березні):

 

Дата

Курс НБУ

Операції

19.02.2013 р.

10,672254 грн./

Отримано послуги від нерезидента, підписано акт приймання-передачі послуг на суму 5000

15.03.2013 р.

10,340544 грн./

Оплачено послуги нерезидента

 

В обліку підприємства операції відобразяться так:

 

Імпорт послуг
(перша подія — отримання послуг від нерезидента)

Дата

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,
/грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

Отримання послуг та відображення ПЗ з ПДВ із послуг нерезидента
(курс НБУ — 10,672254 грн./€)

19.02.2013 р.

Отримано послуги від нерезидента, підписано акт приймання-передачі послуг

92

632

€5000

53361,27

53361,27*

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ з послуг нерезидента
[(€5000 х 10,672254 грн./€) х 20 %]

643

641

10672,25

* Припустимо, у податковому обліку витрати на ремонт не перевищили 10 % «ремонтний» ліміт (п. 146.12 ПКУ).

Відображення ПК з ПДВ з послуг нерезидента (у наступному звітному періоді) та оплата послуг
(курс НБУ — 10,340544 грн./€)

15.03.2013 р.

Перераховано нерезиденту плату за послуги

632

311

€5000

51702,72

На дату розрахунків відображено курсову різницю за монетарною (грошовою) заборгованістю перед нерезидентом
[€5000 х (10,340544 грн./ € - 10,672254 грн./€)]

632

714

1658,55

1658,55*

* Згідно з п.п. 153.1.3 ПКУ включається до складу «податкових» доходів (рядок 03.19 Додатка ІД до декларації з податку на прибуток).

Березень 2013 р.

Відображено податковий кредит з ПДВ з послуг нерезидента (у розмірі податкових зобов’язань, нарахованих у попередньому періоді)

641

644

10672,25

Відображено закриття розрахунків з ПДВ

644

643*

10672,25

* На наш погляд, нарахування ПДВ з послуг нерезидента правильніше відображати все ж з використанням субрахунку 643 (з подальшим закриттям розрахунків у періоді формування податкового кредиту на субрахунок 644 проводкою Дт 644 — Кт 643), хоча п. 4.1 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПАУ від 01.07.97 р. № 141, зі змінами та доповненнями, для його відображення передбачено проводки: Дт 644 — Кт 641 і Дт 641— Кт 644 (тобто без використання субрахунку 643).

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі