Виправлення помилок та відповідальність податкових агентів. Порядок виправлення помилок у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ

Порядок виправлення помилок у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ

Статтею 50 ПКУ встановлено загальні правила внесення змін до податкової звітності. Так, у п. 50.1 Кодексу передбачено: якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ*) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний направити уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за чинною на час подання формою уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники вказані ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

* Протягом 1095 днів, наступних за останнім днем строку подання податкової декларації.

Уточнюючі розрахунки до поданих раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період, що перевіряється, не можна подавати під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (п. 50.2 ПКУ).

У разі виявлення помилки в раніше поданій декларації платник податків має право подати нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за цей же звітний період. При цьому штрафи в такому разі не застосовуються.

Таким чином, нормами ПКУ при виявленні помилок у податковій звітності передбачена можливість виправитися одним із таких способів: подати новий звіт до закінчення граничного строку подання декларації, подати уточнюючий звіт, виправитися в поточній декларації.

Оскільки Податковий розрахунок за формою № 1ДФ є податковою декларацією, виправляючи помилки в раніше поданих розрахунках, необхідно дотримуватись загальних правил, установлених ПКУ. Водночас спеціальним нормативно-правовим документом щодо заповнення Податкового розрахунку за формою № 1ДФ є Порядок № 1020, який передбачає тільки два варіанти коригування помилок у раніше поданих розрахунках, а саме:

— шляхом подання нового звітного Податкового розрахунку за формою № 1ДФ до закінчення граничного строку його подання за такий звітний період** (п. 4.2 Порядку № 1020). Наприклад, якщо 22 квітня 2013 року бухгалтер виявить помилку в уже поданому раніше Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2013 року, то її можна виправити, подавши новий звітний Податковий розрахунок за формою № 1ДФ не пізніше 10 травня 2013 року (про можливість перенесення граничного строку подання розрахунку читайте на с. 6);

— шляхом подання уточнюючого розрахунку, якщо помилка виправляється вже після закінчення граничного строку подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ, що містить помилкову інформацію (п. 4.3 Порядку № 1020). Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися за будь-який із попередніх звітних періодів.

** Згідно з п. 2.1 Порядку № 1020 Податковий розрахунок за формою № 1ДФ подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Коригування Податкового розрахунку за формою № 1ДФ здійснюються на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок у раніше поданому звіті, а також на підставі інформації з повідомлень про виявлені помилки, отримані від органів ДПС.

Уточнюючий та новий звітний Податкові розрахунки за формою № 1ДФ складаються за формою звичайного Податкового розрахунку за звітний квартал, при цьому напроти відповідних клітинок ставиться відмітка «Новий звітний» або «Уточнюючий». Порядок виправлення помилок у новому звітному та уточнюючому Податковому розрахунку за формою № 1ДФ однаковий та полягає в такому:

— для вилучення одного помилкового рядка із раніше поданої інформації потрібно повторити всі графи такого рядка та у графі 9 вказати «1» — рядок на вилучення;

— для введення нового або пропущеного рядка необхідно повністю заповнити всі його графи та у графі 9 вказати «0» — рядок на введення;

— для заміни помилкового рядка на правильний потрібно вилучити помилкову інформацію із зазначенням у графі 9 значення «1» та ввести правильну інформацію, указавши у графі 9 такого рядка значення «0», тобто повністю заповнити два рядки, один з яких вилучає раніше внесену інформацію, а другий — вносить правильну інформацію.

У консультації, розміщеній у ЄБПЗ у підкатегорії 160.26, податківці вказують на те, що в разі заповнення рядків на вилучення одного помилкового рядка та ведення нового або пропущеного рядка підсумковий рядок за графами 3а, 3, 4а, 4 не заповнюється. Проте слід зауважити, що в електронній версії Податкового розрахунку за формою № 1ДФ підсумковий рядок проставляється автоматично.

Окремо зупинимося на помилках, пов’язаних з неправильним обчисленням ПДФО та відображенням його в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. При виправленні таких помилок виникає запитання: яку суму необхідно відобразити в рядку на введення у графі «4» уточнюючого податкового розрахунку — податок на доходи, який мав бути сплачений у результаті виправлення помилки, чи фактично сплачений податок на доходи? Згідно з роз’ясненнями фахівця ДПСУ у графах 4 і 4а уточнюючої форми № 1ДФ потрібно вказати правильну суму податку, тобто ту суму, яка мала бути утримана, якби не було допущено помилки (див. консультацію в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 61, с. 29).

При виправленні помилок, пов’язаних саме із заниженням зобов’язання з ПДФО, відображеного в раніше поданому Податковому розрахунку за формою № 1ДФ, податковий агент повинен буде сплатити не лише суму недоплати, а й самоштраф та пеню.

Розмір штрафу встановлено п. 50.1 ПКУ та в разі самовиправлення в уточнюючому розрахунку становить 3 % від суми недоплати. Звільняються від сплати цього штрафу платники податків, які до закінчення граничного строку подання Податкового розрахунку подають новий звітний податковий розрахунок з виправленими показниками.

Що стосується пені, то згідно з роз’ясненнями податківців (див. консультацію, розміщену в ЄБПЗ у підкатегорії 160.28) її нарахування в цьому випадку здійснюється згідно з п.п. 129.1.1 ПКУ. Пеня нараховується на суму податкового боргу (уключаючи суму штрафів за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок більша, за кожен календарний день прострочення в його сплаті (п. 129.4 ПКУ).

Звертаємо увагу: навіть при самостійному виправленні помилки, допущеної в раніше поданому Податковому розрахунку за формою № 1ДФ, податківці наполягають на застосуванні штрафу, установленого п. 119.2 ПКУ (при першому порушенні — 510 грн., при повторному порушенні протягом року — 1020 грн.) (див. консультацію, розміщену в ЄБПЗ у підкатегорії 160.28). Детальніше про це читайте на с. 35*.

Далі порядок виправлення помилок розглянемо на прикладах.

Приклад 1. У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2013 року помилково не було вказано дохід фізичної особи — підприємця (ІПН — 2753440228) у сумі 3000,00 грн. У бухгалтерському обліку нарахування та виплата доходу відображені в січні 2013 року. ПДФО із суми виплаченого приватному підприємцю доходу утримано не було, оскільки підприємець надав витяг із Держреєстру. Помилку виявлено в травні 2013 року після закінчення граничного строку подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2013 року.

Заповнюється уточнюючий податковий розрахунок у цій ситуації так:

Фрагмент уточнюючого Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2013 року

Приклад 2. У березні 2013 року працівнику (ІПН — 2997893558) було надано нецільову благодійну допомогу разового характеру в розмірі 1500 грн. Помилково суму допомоги було включено до складу зарплати та з неї було утримано податок на доходи фізичних осіб. Помилку виявлено у травні 2013 року після закінчення граничного строку подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2013 року. Заробітна плата працівника на місяць становила 3500 грн.

Сума податку на доходи фізичних осіб, яку фактично було утримано в 1 кварталі 2013 року, складає:

(3500 - 3500 х 3,6 %) х 15 % х 2 + (5000 - 5000 х 3,6 %) х 15 % = 1735,20 (грн.).

Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2013 року

Відповідно до п.п. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, яка надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суму граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ, установленого на 1 січня такого року (у 2013 році — 1610 грн.). Отже, уся сума нецільової благодійної допомоги, нарахованої в березні 2013 року, не обкладається податком на доходи фізичних осіб. У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ сума неоподатковуваної допомоги відображається з ознакою доходу «169». Єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сума нецільової благодійної допомоги не обкладається, оскільки ця виплата не включається до фонду оплати праці згідно з п. 3.31 Інструкції № 5 та вказана в п. 14 розд. I Переліку № 1170.

Визначимо суму податку на доходи фізичних осіб, яку має бути утримано із заробітної плати, нарахованої в 1 кварталі 2013 року:

(3500 - 3500 х 3,6 %) х 15 % х 3 = 1518,30 (грн.).

Уточнюючий податковий розрахунок у цій ситуації слід заповнити так:

Фрагмент уточнюючого Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2013 року

Катерина Скрипкіна, економіст-аналітик