Квартальна звітність платників «держдивідендів»
Чи потрібно у 2013 році державному підприємству — платнику податку на прибуток, що сплачує так звані держдивіденди, щоквартально подавати до податкового органу Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 16.05.2011 р. № 285, а також фінансову звітність? Якщо так, то в які строки? Чи залежить відповідь на поставлені запитання від сплати/несплати в поточному році таким підприємством авансових внесків з податку на прибуток?
(м. Донецьк)
Так, потрібно. Пояснимо, чому.
«Держдивідендами» традиційно називають платіж, що здійснюється державним унітарним, комерційним, казенним або комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв’язку з розподілом частини прибутку такого підприємства. Цей платіж у цілях оподаткування прирівнюється згідно з п.п. 14.1.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) до дивідендів.
У зв’язку з тим, що з 1 січня цього року одні підприємства отримали право подавати декларацію з податку на прибуток раз на рік (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 21, с. 26), а інші, як і раніше, подають її щокварталу, виникло закономірне запитання про порядок подання в поточному році Розрахунку чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі — Розрахунок), форму якого затверджено наказом ДПАУ від 16.05.2011 р. № 285.
Як відомо, порядок відрахування до держбюджету частини чистого прибутку (доходу) такими підприємствами та їх об’єднаннями (далі — Порядок № 138) затверджено постановою КМУ від 23.02.2011 р. № 138. Згідно з п. 3 зазначеного Порядку Розрахунок подається до органу ДПС разом із фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Відповідно до п. 2 Порядку № 138 «держдивіденди» сплачуються до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, установлений для сплати податку на прибуток підприємств. Отже, оскільки Розрахунок є обов’язковим документом, на підставі якого здійснюється щоквартальне нарахування (визначення податкового зобов’язання) та сплата вказаного платежу, то він і складається щоквартально. Крім того, Розрахунок є окремим документом, він не входить до складу декларації з податку на прибуток, а отже, до нього не може бути застосовано нові положення п. 57.1 ПКУ щодо можливості подання за звітний (податковий) рік.
Таким чином, незважаючи на те, що державне підприємство, можливо, подаватиме тільки річну декларацію з податку на прибуток, Розрахунок та фінансову звітність таким платникам податків усе одно доведеться подавати щоквартально. Це означає, що граничний строк подання Розрахунку за I квартал, I півріччя, три квартали та рік дорівнює 40 календарним дням, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18 і 49.19 ПКУ).
Отже, останній день подання Розрахунку за І квартал 2013 року припадає на 13 травня 2013 року*, за півріччя — на 9 серпня 2013 року, за три квартали — на 11 листопада 2013 року, а граничний строк подання річного розрахунку припадає на 10 лютого 2014 року.
Сплата чи несплата в поточному році державним підприємством авансових внесків з податку на прибуток не впливає на порядок та строки подання Розрахунку. Навпаки, для збиткового (що має від’ємний показник об’єкта оподаткування) з податку на прибуток, але що виплачувало у 2012 році дивіденди, а отже, і «дивідендні» авансові внески, держпідприємства виникає необхідність сплачувати авансові внески з податку на прибуток у 2013 році. Хоча ми неодноразово вказували, що такий підхід суперечить вимогам ПКУ, проте на сьогодні подібний алгоритм розрахунку авансів закладено безпосередньо в декларації з податку на прибуток**, а тому при розрахунку «прибуткових» авансів платники податків вимушені ним керуватися.
Оскільки Розрахунок за своєю суттю є податковою декларацією, то до платників частини чистого прибутку (доходу) застосовуються фінансові санкції, передбачені ст. 120 ПКУ, а саме: штраф у розмірі 170 грн. за кожне неподання чи несвоєчасне подання Розрахунку або в розмірі 1020 грн., якщо ті самі дії вчинено платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення (див. ЄБПЗ, підкатегорія 110.15).
Олександр Лямін, консультант газети
«Податки та бухгалтерський облік»
* Див. із цього приводу виноску на с. 44.
** Форму якої наразі затверджено наказом Мінфіну України від 29.09.2011 р. № 1213.
