Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Резервний капітал: призначення, створення та використання

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Квітень, 2013/№ 34
Друк
Стаття

Резервний капітал: призначення, створення та використання

 

У нормативно-правових актах часто можна зустріти вимогу щодо необхідності наявності резервного капіталу (фонду), зокрема, для банків, страховиків, державних комерційних підприємств, кооперативів. Причому для кожного з названих суб’єктів законодавство в цьому питанні передбачає певні особливості — відрізняються джерела формування/поповнення резервного капіталу, порядок та напрями його використання тощо. Водночас такий обов’язок установлено не лише для спеціальних суб’єктів, а й у цілому для більшості господарських товариств. Саме на них ми і зосередимо свою увагу в цій статті.

Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Закон про АТ — Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI.

Закон про госптовариства — Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.

Модельний статут — Модельний статут товариства з обмеженою відповідальністю, затверджений постановою КМУ від 16.11.2011 р. № 1182.

 

I. Створення резервного капіталу

Універсального та безпосереднього визначення терміна «резервний капітал» нормативно-правова база не містить. Водночас норми законодавчих актів, що регулюють діяльність господарських товариств, дозволяють вивести його самостійно. Зокрема, в їх розумінні резервним капіталом слід вважати частину власного капіталу господарського товариства, що відповідає одночасно декільком ознакам. Обговоримо їх по черзі.

1. Резервний капітал оголошується товариством при його створенні у відносному вираженні — у розмірі, визначеному установчими документами (зокрема, статутом чи установчим договором), але не менше передбаченого законодавством мінімуму. У загальному випадку такий мінімум становить 15 % від статутного капіталу* (ч. 4 ст. 87 ГКУ, ч. 1 ст. 19 Закону про АТ), у свою чергу, максимальний розмір резервного капіталу не регламентовано. При цьому зверніть увагу на такі моменти:

по-перше, для господарських товариств створення резервного капіталу у зазначеному вище розмірі, як правило, є обов’язковим (ч. 4 ст. 87 ГКУ). У зв’язку з цим відсутність відповідного пункту в установчих документах товариства (щодо товариств з обмеженою відповідальністю див. ст. 51 Закону про госптовариства, ч. 1 ст. 143 ЦКУ) або вказівка в них про створення резервного капіталу в неналежній сумі може стати підставою для відмови в його держреєстрації (ч. 1 ст. 27 і ч. 3 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV; розд. 1 листа ВСУ від 01.01.2004 р.);

по-друге, заява про створення резервного капіталу відображається лише в установчих документах і додатково може ніяк юридично не оформлятися. Крім того, на момент створення товариства резервний капітал дорівнює нулю, тоді як наповнюватися він почне лише при появі відповідних відрахувань при розподілі прибутку (у цьому ж періоді він уперше відобразиться і в бухгалтерському обліку, про що див. наступний пункт).

* Закон про господарські товариства містить застарілий припис про формування господарськими товариствами (крім акціонерних) резервного капіталу в розмірі не менше 25 %, проте очевидно, що на сьогодні він уже не актуальний. Водночас для товариств з обмеженою відповідальністю, що діють на підставі модельного статуту, розмір резервного капіталу повинен, як і раніше, становити 25 % (п. 27 Модельного статуту).

2. Резервний капітал формується за рахунок розподілу прибутку в сумі, визначеній установчими документами, але не менше встановленого законодавством мінімуму, що дорівнює 5 % від чистого прибутку (ст. 14 Закону про госптовариства, ч. 1 ст. 19 Закону про АТ). У бухгалтерському обліку ця операція відображається за кредитом рахунка 43 «Резервний капітал» у кореспонденції з дебетом субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді». Крім того, сума резервного капіталу відображається в ряд. 1415 нових ф. № 1 «Баланс» і ф. № 4 «Звіт про власний капітал», а також у ряд. 340 ф. № 1-м або у складі статті «Капітал» (ряд. 300) ф. № 1-мс.

У цій частині також варто звернути увагу на декілька нюансів:

по-перше, джерелом резервного капіталу є нерозподілений прибуток, у зв’язку з чим за відсутності останнього про його наповнення не може бути й мови (навіть незважаючи на те, що законодавство в цьому питанні не передбачає варіантів). У свою чергу, що стосується податкового прибутку (який, як відомо, може мати місце і за відсутності бухгалтерського прибутку та навпаки), то він на величину та формування резервного капіталу жодним чином не впливає;

по-друге, обов’язкове наповнення резервного капіталу провадиться лише до досягнення ним розмірів, обумовлених установчими документами, що логічно, хоча єдиний натяк на це знаходимо в п. 27 Модельного статуту. Водночас збільшувати резервний капітал можна і далі (будь-яких заборон для подібних дій немає, що до того ж підтверджується ч. 1 ст. 19 Закону про АТ), проте перед цим варто внести відповідні зміни до установчих документів;

по-третє, розподіл прибутку перебуває у виключній компетенції загальних зборів, а тому направити його частину до резервного капіталу можуть лише вони — шляхом прийняття відповідного рішення, оформленого протоколом. Якщо ж у процесі прийняття рішення загальними зборами обов’язок, що розглядається, було проігноровано, то таке рішення може бути оскаржене в суді, звісно, за умови, що позивач доведе факт порушення його прав (пп. 17 і 19 постанови ВСУ «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13). Наприклад, у зв’язку з цим безумовну можливість оскарження матимуть власники привілейованих акцій.

3. Резервний капітал використовується за цільовим призначенням, указаним в установчих документах, але з урахуванням вимог законодавства. Наприклад, для акціонерних товариств ст. 19 Закону про АТ передбачає такі можливі напрями використання резервного капіталу:

1) покриття збитків (у бухгалтерському обліку ця операція відображається за дебетом рахунка 43 у кореспонденції з кредитом субрахунку 442 «Непокриті збитки», про що докладніше див. далі);

2) виплата дивідендів за привілейованими акціями* (у свою чергу, відносно дивідендів за звичайними акціями законодавство такої можливості не передбачає);

3) інші цілі, визначені законами.

* Водночас із цією метою акціонерні товариства можуть створювати спеціальний фонд (див. ч. 5 ст. 14 Закону про АТ, а також Порядок формування та використання спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями, затверджений рішенням ДКЦПФР від 29.09.2011 р. № 1376).

Що стосується інших видів господарських товариств (у тому числі товариств з обмеженою відповідальністю), то в загальному випадку для них напрям використання резервного капіталу не визначено, у зв’язку з чим, формально, він може бути довільним (зрозуміло, з урахуванням економічного змісту цього інструменту, про що див. далі). При цьому, вочевидь, що його слід закріпити в установчих документах. Крім того, там же слід прописати питання про орган, повноважний приймати рішення про використання резервного капіталу в тому чи іншому напрямі. На наш погляд, ним можуть бути як загальні збори, так і виконавчий орган.

Підсумовуючи цей розділ, наведемо в наочній формі формування резервного капіталу в бухгалтерському обліку.

 

Таблиця 1

Формування резервного капіталу

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,
грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Відображено прибуток за підсумками року

20000

79

441

2

Спрямовано частину прибутку до складу резервного капіталу

1000
(умовно)

443

43

3

Списано прибуток, використаний у звітному періоді

1000

441

443

 

II. Економічний зміст резервного капіталу

У попередньому розділі було надано характеристику резервного капіталу з точки зору законодавства, тоді як для його коректного використання потрібно з’ясувати ще один нюанс, пов’язаний з економічним змістом цього інструменту.

Почнемо з того, що формування резервного капіталу не означає, що господарське товариство заморожує відповідну суму грошових коштів (законодавство не містить подібних вимог, хоча й не забороняє робити це на власний розсуд). Його наявність свідчить лише про те, що в ідеалі в такого товариства є відповідна сума активів, які при цьому сформовані за рахунок власного прибутку, а не зобов’язань. У зв’язку з цим варто зробити декілька зауважень.

По-перше, як уже зазначалося, резервний капітал створюється за рахунок нерозподіленого прибутку, який у загальному випадку утворюється за рахунок додатного фінансового результату (кредитове сальдо рахунка 79 «Фінансові результати»). Він, у свою чергу, може бути сформований у тому числі за рахунок ненадійних джерел, що значною мірою знижує цінність резервного капіталу, створеного на подібній основі.

По-друге, вочевидь, що активи, які надійшли в результаті отримання прибутку, використовуються в поточній діяльності, причому в тому числі в частині прибутку, за рахунок якого сформовано резервний капітал. Цей факт не впливає на розмір резервного капіталу, проте може призвести до того, що, наприклад, подібні активи вже давно вибули або знецінилися, тоді як резервний капітал залишився незмінним.

Підсумовуючи викладену вище інформацію, можна зазначити, що резервний капітал не є певною сумою грошових чи інших коштів. Отже, використовувати його безпосередньо для погашення зобов’язань не можна. Крім того, використати резервний капітал не вдасться і для виплати дивідендів, хоча, зауважимо, у певних випадках його наявність може вплинути на саму можливість такої виплати. У зв’язку з цим закономірним є запитання: у яких випадках та як його взагалі можна використовувати?

 

III. Використання резервного капіталу

Виділимо декілька найбільш поширених напрямів використання/впливу резервного капіталу в діяльності господарського товариства.

1. При виплаті дивідендів:

1) дивіденди формуються за рахунок розподілу прибутку, у зв’язку з чим в разі його відсутності (у тому числі за наявності збитків) здійснення цих виплат стає неможливим. Водночас на виплату дивідендів акціонерним товариством у частині привілейованих акцій це правило не поширюється — за відсутності прибутку емітент зобов’язаний здійснити виплату за ними безпосередньо з резервного капіталу (ч. 2 ст. 19 і ч. 2 ст. 30 Закону про АТ). Водночас слід зауважити: наявність резервного капіталу не є безумовним свідченням того, що акціонерне товариство зможе фактично виплатити такі дивіденди. Для цього товариство повинне володіти відповідною сумою коштів;

2) як відомо, законодавство передбачає певні обмеження на виплату дивідендів. Наприклад, акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями, якщо вартість його чистих активів знижується до розміру меншого, ніж розмір статутного та резервного капіталів (п. 2 ч. 3 ст. 158 ЦКУ). Також виплату дивідендів заборонено, якщо власний капітал акціонерного товариства стає меншим, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю (п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону про АТ).

 

Таблиця 2

Виплата дивідендів за привілейованими акціями
за рахунок резервного капіталу

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,
грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Відображено збитки за підсумками року

10000

442

79

2

Прийнято рішення про виплату дивідендів за привілейованими акціями за рахунок резервного капіталу

20000

43

671

20000*

3

Нараховано ПДФО за нарахованими дивідендами (умовно — за ставкою 15 %)

3000*

671

641/ПДФО

4

Перераховано ПДФО до бюджету

3000

641/ПДФО

311

5

Виплачено дивіденди

17000**

671

311

* Нагадуємо: відповідно до пп. 153.3.7 і 170.5.3 ПКУ виплата дивідендів за привілейованими акціями з точки зору оподаткування прирівнюється до заробітної плати, що зумовлює відповідне відображення таких сум в обліку податку на прибуток (у складі адміністративних витрат) та ПДФО (з обкладенням за ставками 15 % або 17 %). Водночас до Податкового розрахунку за формою № 1ДФ такі виплати включаються з ознакою доходів «109», про що див. лист ДПСУ від 28.03.2012 р. № 1641/10/17-107. Що стосується ЄСВ, то дивіденди ним не обкладаються, оскільки такі виплати не є заробітною платою або платою за роботи/послуги. Крім того, певною мірою цей висновок підтверджується п. 14 розд. II Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

** У загальному випадку, при виплаті дивідендів у платників податку на прибуток з’являється необхідність сплати «дивідендного» авансового внеску. Водночас у деяких випадках вони від цього обов’язку звільняються, у тому числі при виплаті дивідендів фізособам (абз. «а» п.п. 153.3.5 ПКУ). Детальніше на цю тему див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 32, с. 18.

 

2. При покритті збитків. У цій частині варто зазначити, що сама по собі наявність збитків не є безумовною передумовою для спрямування резервного капіталу на їх покриття — подібне рішення повинно прийматися уповноваженим на це органом (див. вище). При цьому пам’ятайте, що створення та використання резервного капіталу для покриття збитків та створення забезпечень — це не одне і те саме. Більше того, створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків заборонено (п. 14 П(С)БО 11).

 

Таблиця 3

Використання резервного капіталу для покриття збитків

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума,
грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Відображено збитки за підсумками року

10000

442

79

2

Списано непокриті збитки за рахунок коштів резервного капіталу

10000

43

442

 

Резюмуючи, зауважимо: з одного боку, поборники класичних бухоблікових традицій напевно стануть доводити недопустимість ігнорування підприємством створення резервного капіталу. Адже його наявність свідчить про певну «подушку безпеки», що є в господарського товариства. З іншого боку, той чи інший розмір резервного капіталу не гарантує навіть того, що, наприклад, акціонерне товариство зможе виплатити дивіденди за привілейованими акціями (із цією метою в нього, крім іншого, мають бути грошові кошти). Допускаємо з цієї причини, що прихильники прагматичного підходу до бухобліку цілком можуть не помітити відсутності резервного капіталу на рідному підприємстві. Як завжди, істина знаходиться десь посередині…

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі