Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Компенсація від переробника: податковий та бухгалтерський облік у сільгосппідприємства

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Серпень, 2013/№ 61
Друк
Стаття

Компенсація від переробника: податковий та бухгалтерський облік у сільгосппідприємства

 

 

Для тваринників, крім спецрежимного порядку обкладення ПДВ згідно зі ст. 209 ПКУ в цілому або її п. 209.18 зокрема, установлено ще один вид держпідтримки у вигляді компенсації переробних підприємств за поставлене їм молоко та м’ясо в живій вазі. Про порядок відображення в податковому та бухгалтерському обліку таких грошових коштів, отриманих сільгосппідприємствами, і йтиметься в цій статті.

Михайло ВИШНЕВСЬКИЙ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ПДВшна природа компенсаційних виплат

Перш ніж висвітлювати облік компенсаційних коштів у сільгосппідприємства, доречно пригадати, з чого все починається. Законодавчою підставою для здійснення переробними підприємствами компенсаційних виплат тваринникам за поставлене ними молоко та м’ясо в живій вазі (точніше виплат, пов’язаних із постачаннями таких видів сільгосппродукції), є норми п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Ними, зокрема, установлено таке.

У період до 01.01.2015 р. при здійсненні юридичними особами операцій постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м’яса, м’ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м’ясо-кісткового борошна)), виготовленої з поставленого молока чи м’яса в живій вазі сільгосппідприємствами, іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі фізособами-підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва (далі — переробні підприємства), ПДВ справляється з урахуванням певних особливостей (такий порядок обкладення загальноприйнято називається спецрежимом оподаткування переробників).

Такий спецрежим не поширюється на постачання продукції, виготовленої переробними підприємствами з імпортованої сировини, сировини, поставленої не в живій вазі, сировини, яка не є сировиною власного виробництва зазначених вище сільгосптоваровиробників.

Згідно з п.п. 6 п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ переробне підприємство додатну різницю між сумою податкових зобов’язань (далі — ПЗ) звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту (далі — ПК) звітного (податкового) періоду, визначену у спецдекларації 0140 з ПДВ, сплачує до спецфонду держбюджету та на спецрахунок, відкритий ним в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах:

— у 2012 році — до спецфонду держбюджету — у розмірі 30 %, а на спецрахунок — у розмірі 70 %;

— у 2013 році — до спецфонду держбюджету — 40 %, на спецрахунок — 60 %;

— у 2014 році — до спецфонду держбюджету — 50 %, на спецрахунок — 50 %.

Порядок використання сум ПДВ, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету, затверджено постановою КМУ від 02.03.2011 р. № 246.

Що ж до сум ПДВ, закумульованих переробними підприємствами на своїх спецрахунках, то такі грошові кошти переробник зобов’язаний використовувати виключно для виплати сільгосптоваровиробникам компенсації за продані ними молоко та м’ясо в живій вазі (далі — компенсація). Це є сутністю спецрежиму.

Відповідно до п.п. 11 п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ сума компенсації розподіляється між сільгосптоваровиробниками за поставлене ними молоко чи м’ясо в живій вазі переробним підприємством щомісячно згідно з Розрахунком розподілу суми компенсації з урахуванням такого:

— компенсація для кожного сільгосптоваровиробника визначається з урахуванням коефіцієнта, обчисленого як співвідношення суми компенсації, визначеної у спецдекларації 0140, до вартості придбаного молока чи м’яса в живій вазі без урахування ПДВ;

— визначений коефіцієнт застосовується до всіх сільськогосподарських товаровиробників на гривню вартості поставленого молока чи м’яса в живій вазі без урахування ПДВ.

Виплата компенсації сільгосптоваровиробникам (юрособам — у безготівковій формі на їх окремі рахунки, фізособам — готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення) здійснюється переробним підприємством до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом.

Як бачимо, законодавці вирішили не «ганяти» гроші в бюджет, а потім із нього — аграріям, відразу спрямовувати їх з допомогою переробника.

 

Імовірність компенсації: за ситуацією у переробника

При всій уявній стрункості порядку компенсаційних виплат у сільгосптоваровиробників аж до власне факту надходження (отримання) грошей не може бути впевненості ні в розмірі, ні взагалі в самій можливості отримання таких коштів.

Після здійснення постачання молока та м’яса в живій вазі сільгосппідприємства жодним чином не можуть впливати на виникнення сприятливої для них ситуації щодо отримання від покупця-переробника, крім оплати вартості поставленої сировини (з урахуванням ПДВ), певних додаткових компенсаційних грошових коштів. Можливість компенсаційних виплат, як бачимо, цілком і повністю залежить від результатів, так би мовити, спецрежимної діяльності переробного підприємства.

Якщо, приміром, переробник за період, у якому сільгоспвиробниками поставлялося молоко і м’ясо в живій вазі, у спецдекларації 0140 визначив від’ємне значення ПДВ, то сподіватися аграріям на отримання компенсаційних коштів уже не доводиться.

Та й факту позитивного значення за спецдекларацією 0140 переробника для оптимізму замало. Адже все залежить від величини різниці ПЗ та ПК, яка склалась у переробника у звітному місяці, у якому сільгосптоваровиробник поставив сировину. Якщо, припустимо, переробне підприємство у звітному періоді придбало сировину (молоко та м’ясо в живій вазі), так би мовити, про запас (із використанням у виробництві готової продукції в майбутніх звітних періодах), то зрозуміло, що різниця між ПЗ та ПК зменшиться, при цьому так само зменшиться і сума компенсації. Виходить, що ті сільгосптоваровиробники, які поставлять молоко і м’ясо в живій вазі в періодах, коли переробне підприємство вироблятиме готову продукцію в основному із сировини, придбаної в попередньому(іх) звітному(их) періоді(ах), опиняться у більш вигідному становищі. Цілком зрозуміло, що при, припустимо, рівних ПЗ у двох звітних періодах, компенсація буде вище в тому періоді, коли обсяги придбання сировини (а отже, і ПК) менші.

До того ж, у разі здійснення переробним підприємством експортних постачань, ПЗ можуть бути взагалі відсутніми або істотно зменшитися. І хоча передбачено механізм відшкодування переробнику ПК шляхом його перенесення зі спецдекларації 0140 до загальної декларації 0110 з ПДВ, проте, повертаємося все до того ж питання: а яка абсолютна величина перевищення ПЗ над ПК, інакше кажучи, що залишається у підсумку? Не забуватимемо, що з перевищення ПЗ ще потрібно частину (у 2013 році — 40 %) спрямувати до спецфонду держбюджету.

 

Облік компенсацій у сільгосппідприємства

Отже, будемо оптимістами та припустимо, що сільгосппідприємству пощастило отримати компенсацію від переробника. Розглянемо порядок відображення таких сум у податковому та бухгалтерському обліку.

Відразу зауважимо, що сільгосппідприємствам — платникам податку на прибуток у повному обсязі скористатися таким «подарунком долі» не вдасться. Згідно з пп. 135.5.10 та 137.2.2 ПКУ компенсаційні суми включаються до складу доходу та підлягають обкладенню податком на прибуток. Сільгосппідприємств — платників ФСП (які, як відомо, не є платниками податку на прибуток) це не стосується.

Відносно ПДВ доречно навести п.п. 14 п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ: суми компенсації не включаються сільгосптоваровиробниками — платниками ПДВ до бази обкладення ПДВ операцій з постачання молока і м’яса в живій вазі. У принципі, усе логічно: компенсації не є постачаннями.

Тепер про бухоблік. Зауважимо, що нормами п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ не встановлено вимог щодо цільового використання таких сум сільгосптоваровиробниками. Аналогічної думки дотримуються і податківці (див. «Вісник податкової служби України», 2012, № 45, с. 36). При цьому вони говорять про доцільність використання сільгосптоваровиробниками компенсації безпосередньо на підтримання власного виробництва. Водночас слід виходити з того, що суми компенсації — це, по суті, бюджетні кошти держпідтримки виробникам молока і м’яса. Тому отримані сільгосптоваровиробниками суми компенсації повинні відображатися на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

Згідно з п. 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом МФУ від 29.11.99 р. № 290 (далі — П(С)БО 15 «Дохід»), цільове фінансування не визнається доходом доти, доки немає підтвердження, що воно буде отримано і підприємство виконає умови щодо такого фінансування. Оскільки компенсаційні суми, пов’язані з постачаннями молока та м’яса в живій вазі, надходять на сільгосппідприємство без умов їх витрачання, то цільове фінансування визнають дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу (п. 19 П(С)БО 15 «Дохід»).

Порядок відображення операцій у бухгалтерському обліку для наочності розглянемо на умовному прикладі. Припустимо, сільгосппідприємство реалізувало м’ясокомбінату свиней (м’ясо в живій вазі) на суму 24000 грн., у тому числі ПДВ — 4000 грн. Сума компенсації, отримана від переробного підприємства, — 5000 грн. Порядок записів на рахунках бухгалтерського обліку наведемо в таблиці.

 

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума,
грн.

Дт

Кт

1

Відвантажено свиней м’ясокомбінату

361

701

24000

2

Нараховано ПЗ з ПДВ

701

641/сільгосп-ПДВ

4000

3

Надходження на поточний рахунок коштів за розрахунками за свиней

311

361

24000

4

Отримано від м’ясокомбінату суму компенсації на окремий рахунок у банку

313/компенсація

373

5000

5

Відображено отриману суму компенсації як цільове фінансування

373

48

5000

6

Одночасно з відображенням дебіторської заборгованості цільове фінансування визнано доходом

48

719

5000

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі