Норми витрат палива для сільгосптехніки
Сільгосппідприємство при виробництві продукції використовує різну сільгосптехніку. Якими нормами витрат ПММ слід користуватися при списанні витрат на заправку сільгосптехніки?
(м. Балаклія)
Шановний читач, в Податковому кодексі України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) немає прямої вказівки на застосування будь-яких норм при відображенні «податкових» витрат. Головне, щоб такі витрати здійснювалися для провадження господарської діяльності (п.п. 14.1.27 ПКУ) і були документально підтверджені (п. 138.2 ПКУ).
Проте за традицією списання паливно-мастильних матеріалів (далі — ПММ) до витрат на автомобільному транспорті здійснюється відповідно до фактичної вартості витрачених ПММ з урахуванням установлених норм витрат. Ми писали про це в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 19, с. 14. На це також звертають увагу і податківці (див., наприклад, їх консультацію в розділі 102.07.20 ЄБПЗ).
На сьогодні нормативними актами регламентовано лише норми витрат ПММ на автомобільному транспорті (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 5, спецвипуск), норми витрат ПММ при експлуатації техніки в будівництві (затверджені наказом Держбуду України від 12.01.2000 р. № 9) та норми витрат ПММ для дорожньо-будівельних та спеціальних машин (затверджені наказом корпорації «Укравтодор» від 14.08.96 р. № 156).
А що ж із сільгосптехнікою? Сільгосптехніка стоїть окремо. Вона, по суті, не є транспортним засобом, а радше належить до спеціальної техніки (машин) — це трактори, сівалки, комбайни та інші сільгоспмашини і самохідні механізми, що використовуються в сільському господарстві.
Спеціального нормативного акта, який би встановлював типові норми витрат ПММ для сільськогосподарської техніки в Україні на законодавчому рівні, не розроблено та не затверджено.
Утім, зверніть увагу: існує орган, що проводить державну політику у сфері нормативів для підвищення продуктивності агропромислового виробництва та забезпечення ефективного використання ресурсного потенціалу. Це Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу Мінагрополітики України (див. постанову КМУ від 01.07.2002 р. № 873). Одним із його завдань є створення та апробація нормативів ПММ у сільському господарстві (сайт НДІ — http://www.uapp.kiev.ua).
Серед науково-методичних видань чинних нормативних матеріалів, виданих НДІ, є, наприклад, Методичні положення та норми продуктивності і витрати палива на обробіток ґрунту, Методичні положення та норми продуктивності і витрати палива на сівбі, садінні та догляді за посівами, Методичні положення та норми продуктивності і витрати палива на збиранні сільськогосподарських культур, Методичні положення та норми продуктивності і витрати палива на внесенні добрив, хімічний захист сільськогосподарських культур тощо.
Такі норми ви можете придбати в будь-якому Науково-дослідному центрі продуктивності АПК (їх адреси див. на сайті). Проте вони мають тільки рекомендаційний характер і користуватися ними сільгосппідприємство може виключно на власний розсуд. Адже не факт, що такі норми повністю відповідатимуть роду діяльності, роботам, що проводяться, умовам, у яких використовується сільгосптехніка на підприємстві. Крім того, наведені збірники норм можуть не містити норми витрати палива для «потрібної», тобто тієї, що використовується підприємством, сільгосптехніки або нормативу при виконанні нею певних робіт.
На щастя, сільгосппідприємство, допоки це питання не буде вирішено на законодавчому рівні, може самостійно розробляти та впроваджувати індивідуальні норми витрати палива (ІН) для кожної сільгосптехніки, що використовується. Причому, ще раз повторимо, жодних заборон із цього приводу законодавство України не містить. Головне, щоб розроблені на підприємстві індивідуальні норми витрати палива для певної сільгосптехніки, у тому числі з урахуванням робіт, що нею проводяться, були документально обґрунтовані.
Для цього, як правило, на підприємстві створюється комісія з розробки норм витрати ПММ, яка визначає список прийнятої до визначення норми витрати ПММ сільгосптехніки, щодо кожної з них проводить хронометраж роботи та відповідні виміри витрати ПММ у певних умовах її роботи.
Зібрані дані оформлюються актами. Визначені комісією норми витрати ПММ після затвердження наказом по підприємству готові до використання.
Зважаючи на специфіку проведення сільгоспробіт, у яких задіяна сільгосптехніка, як документ, що підтверджує факт використання ПММ на їх проведення, та як підставу для їх списання можна використовувати:
(1) Обліковий лист тракториста-машиніста (сільгоспоблік, форма № 67) — при проведенні за допомогою тракторів, комбайнів та інших самохідних шасі та механізмів сільгоспробіт (наприклад, косовиця, збирання соломи тощо);
(2) Подорожній лист тракториста (сільгоспоблік, форма № 68) — при проведенні транспортних робіт сільгосптехнікою (наприклад, перевезення трактором сільгосппродукції з поля до місця зберігання).
Обидві форми затверджено наказом Міністерства сільського господарства СРСР від 24.11.72 р. № 269-2. На сьогодні у суб’єктів господарювання є можливість використовувати наведені вище документи за встановленою типовою формою або, керуючись ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV та пп. 2.4, 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, самостійно розробити та виготовити форми таких документів, що містять усі необхідні реквізити, за допомогою комп’ютерної або розмножувальної техніки.
На підставі цих листів і визначається витрата ПММ: нормативна (з використанням установленої норми) та фактична (залишок пального на дату видачі листа плюс заправка і мінус залишок на дату здачі листа). Вартість ПММ, використаних при роботі сільгосптехніки:
— у межах норм — потраплятиме до податкових витрат (до собівартості виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) у періоді визнання доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або до загальновиробничих витрат (ст. 138 ПКУ);
— понад норму — у зв’язку з негосподарською спрямованістю таких витрат їх до податкових витрат уключати не можна (п.п. 139.1.1 ПКУ). Негосподарська спрямованість наднормативних витрат ПММ спричинює необхідність нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з відображенням умовного постачання таких ПММ. При цьому база оподаткування визначається виходячи з вартості придбання (п. 189.1 ПКУ).
Наталія Дзюба, економіст-аналітик
