Теми статей
Обрати теми

Довідник бухгалтера. Строки за ЦКУ (ГКУ): визначаємо без проблем

Редакція ПБО
Стаття

Строки за ЦКУ (ГКУ): визначаємо без проблем

 

У повсякденній діяльності суб’єкти господарювання часто стикаються із завданням коректного визначення строків: при укладенні договорів, для визначення позовної давності, граничних строків для звернення до суду тощо. Важливість цього завдання не потребує коментарів, оскільки пропущення відповідного строку може безпосередньо вплинути, у тому числі негативно, на права та обов’язки суб’єкта. Далі розберемося з поняттям «строки», а також особливостями їх обчислення. При цьому незважаючи на те, що з цією метою ми використовуватимемо приписи ЦКУ, більшість викладених висновків може бути використано не лише в цивільно-правових або господарсько-правових, а й у межах інших*, наприклад податкових, відносин (див. Єдину базу податкових знань, розділ 135.05).

* Водночас в окремих ситуаціях законодавство передбачає спеціальні правила визначення строків, які в такому разі є пріоритетними (див., наприклад, ст. 103 КАСУ).

Що ж таке строк? Це певний період у часі, із закінченням якого пов’язана дія чи подія, що має юридичне значення** (ч. 1 ст. 251 ЦКУ), зокрема, виникнення, зміна чи припинення прав та обов’язків (наприклад, обов’язку передати товар або здійснити його оплату за договором). Він визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами — залежно від того, до якого показника прив’язується законодавство або договір. Крім того, хоча про це й не зазначено, на практиці можуть використовуватися й інші строки: зокрема, квартали (ч. 1 ст. 738 ЦКУ), хвилини (наприклад, при визначенні тривалості надання послуги) тощо.

** Це поняття необхідно відрізняти від поняття «термін» (ч. 2 ст. 251 ЦКУ), яким є певний момент у часі. Це пов’язане з тим, що в російській мові обидва поняття вимовляються однаково — «срок» (при цьому іноді «термін» перекладається як дата).

Також звернемо увагу на необхідність відокремлення строків, які визначаються в календарних або робочих днях. У зв’язку з цим виділимо декілька моментів:

1) в окремих випадках вказівка на те, які дні використовувати (календарні чи робочі), міститься безпосередньо в законодавстві: наприклад, ч. 4 ст. 7 і ч. 1 ст. 48 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VІ — при цьому відступити від цього правила, якщо такої можливості не передбачено відповідною нормою, не можна. Якщо ж уточнення щодо календарних/робочих днів у законодавстві немає, то пам’ятайте: у такому разі, як правило, ідеться про календарні дні (див., наприклад, ч. 1 ст. 707 ЦКУ);

2) при встановленні строків у договорі питання про календарні та робочі дні, щоб запобігти виникненню правової невизначеності, краще конкретизувати.

Переходячи до питання обчислення строків, слід мати на увазі, що вони характеризуються двома основними показниками — початком відліку та закінченням. З урахуванням цього порядок обчислення строків найзручніше навести у вигляді таблиці.

 

Момент початку та закінчення перебігу строків згідно з ЦКУ

Початок перебігу строку

Закінчення строку

1

2

За загальним правилом, установленим ч. 1 ст. 253 ЦКУ, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний такий початок* (наприклад, оплати, відвантаження товару або підписання акта виконаних робіт). У цілому, це правило справедливе для будь-якого строку — визначеного не лише днями, а й іншими часовими відрізками (тижнями, місяцями, роками тощо). Приміром, особа повинна здійснити оплату товару протягом 2 місяців після його отримання. Товар було отримано 2 серпня 2013 року. У такому разі строк слід обчислювати з 3 серпня, а спливе він 3 жовтня 2013 року (про закінчення строку див. у другій колонці таблиці).
Незважаючи на те що зазначений порядок є універсальним, в окремих випадках законодавство передбачає винятки з нього, наприклад:
1) у частині строку зберігання деяких документів згідно з Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Мін’юсту від 12.04.2012 р. № 578/5 — він обчислюється з 1 січня року, наступного за тим, у якому були завершені діловодством відповідні документи;
2) в окремих нормах міститься вказівка на обчислення строку з певного моменту (наприклад, ч. 1 ст. 105 ЦКУ) — на нашу думку, зазначене вище правило (про відлік строку з наступного дня після календарної дати/події) логічно застосовувати і в таких випадках.
У свою чергу, прописати у договорі порядок, відмінний від передбаченого ч. 1 ст. 253 ЦКУ, не можна. На це зверталася увага і в п. 4.3 постанови пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 10 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 58, с. 13) — при цьому незважаючи на те що висновки суду стосувалися лише позовної давності, вони повинні бути справедливими і при визначенні інших строків

Перебіг строку закінчується о 24:00 останнього дня** (якщо він припадає на вихідний чи неробочий день, то строк спливає в наступний за ним робочий день), який визначається залежно від часового проміжку. Так, якщо строк обчислюється у:
1) днях — його закінчення прив’язується до відповідного календарного/робочого дня (див. вище);
2) місяцях — він спливає у відповідне число останнього місяця (кількість днів у кожному місяці, зокрема 30 чи 31, при цьому до уваги не береться). Наприклад, якщо початок перебігу тримісячного строку припадає на 6 серпня 2013 року, то його закінченням слід вважати 6 листопада 2013 року. До речі, у зв’язку з цим, якщо строк дії договору (наприклад, оренди) починає обчислюватися із середини місяця, однак сторони мають намір прив’язати його закінчення до 1-го числа, їм краще конкретизувати момент закінчення строку дії договору конкретним числом (якщо цього не зробити, дія договору повинна закінчитися всередині відповідного місяця). У межах місячних строків варто також вказати на таке: якщо закінчення строку припадає на місяць, у якому немає відповідного числа (зокрема, 31-го числа), строк спливає в останній день цього місяця (незважаючи на те, що це правило встановлене лише для місячних строків, його слід використовувати і в інших випадках — наприклад, при розрахунку строків, визначених у роках);
3) кварталах (півріччях) — у такому разі правила аналогічні тим, що використовуються при розрахунку місячних строків. Що стосується вказівки в ч. 2 ст. 254 ЦКУ на те, що відлік кварталів ведеться з початку року, то вона актуальна лише тоді, коли закінчення періоду пов’язують з настанням конкретного кварталу: наприклад, VI квартал 2013 року;
4) роках — такий строк спливає у відповідний місяць і число останнього року. Наприклад, якщо договір оренди було укладено 31 липня 2013 року (користування орендованим майном почалося 1 серпня) строком на 1 рік, то строк його дії закінчиться 1 серпня 2014 року

* У цьому випадку необхідно також ураховувати те, до яких днів (календарних чи робочих) прив’язується відповідний строк. Так, наприклад, якщо йдеться про робочі дні, то в разі настання події для обчислення 10-денного строку 2 серпня 2013 року, він почне обчислюватися не з 3-го числа (субота), а з 5-го (понеділок).

** Якщо строк обчислюється у зв’язку з необхідністю виконання якихось дій на підприємствах (в установах, організаціях), його закінченням слід вважати закінчення робочого дня відповідного підприємства (установи, організації). У зв’язку з цим, наприклад, при обчисленні граничного строку для перерахування грошових коштів слід ураховувати банківський день (тобто робочий день, протягом якого банк здійснює банківський операції), а для подання позову до суду — граничний час доби, до якого приймаються позови.

 

 Матеріал підготував Віталій Смердов, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі