Кабінет Міністрів України
Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення
Постанова від 17 липня 2013 р. № 509
Відповідно до частини дев’ятої статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, що додається.
Прем’єр-міністр України М. Азаров
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення
1. Цей Порядок визначає механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачених частинами другою — сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі — штрафи).
2. Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі — уповноважені посадові особи).
3. У разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про зайнятість населення посадова особа Держпраці чи її територіального органу складає акт, а уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дня його складення приймає рішення про розгляд справи про накладення штрафу (далі — справа).
4. Справа розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
5. У разі надходження від суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держпраці, його заступниками, але не більше ніж на 10 днів.
6. Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
7. Справа розглядається за участю представника суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
8. Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий — надсилається протягом трьох днів суб’єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.
9. Штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб’єкт господарювання або роботодавець повідомляють Держпраці чи її територіальний орган.
10. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
11. Несплачені у добровільному порядку штрафи стягуються у судовому порядку:
територіальними органами Державної служби зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п’ятою і шостою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення»);
територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону).
Порядок взаємодії територіальних органів Держпраці та територіальних органів Державної служби зайнятості визначається Мінсоцполітики.
12. Держпраці та її територіальні органи ведуть облік справ, прийнятих за результатами їх розгляду рішень та відомостей про сплачені у добровільному порядку штрафи.
коментар редакції
Як штрафуватимуть за порушення законодавства
про зайнятість населення
Згідно з Порядком (далі — Порядок № 509), що коментується, уповноважені посадові особи Державної інспекції України з питань праці (далі — Держпраці) накладатимуть на посередників у працевлаштуванні та роботодавців штрафи за порушення Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість). Види порушень і розміри штрафів наведемо в таблиці.
| № з/п | Вид порушення | Розмір штрафу | Підстава |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування неконкурентоздатних на ринку праці громадян (див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 54, с. 5) | 2-кратний розмір мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти | Ч. 2 ст. 53 Закону про зайнятість |
| 2 | Здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без отримання відповідної ліцензії або наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця без отримання дозволу* (додатково див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 50, с. 21) | 20-кратний розмір мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення | Ч. 3 ст. 53 Закону про зайнятість |
| 3 | Неподання або порушення порядку подання посередником у працевлаштуванні відомостей про працевлаштованих ним осіб** | 2-кратний розмір мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення | Ч. 4 ст. 53 Закону про зайнятість |
| 4 | Застосування праці іноземців (осіб без громадянства) (про особливості їх працевлаштування див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 59, с. 27): |
| |
| на умовах трудового договору без дозволу на застосування праці іноземця (особи без громадянства) | 20-кратний розмір мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення, за кожну особу | Ч. 5 ст. 53 Закону про зайнятість | |
| на інших умовах, ніж передбачені дозволом, або іншим роботодавцем | 10-кратний розмір мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення, за кожну особу | ||
| 5 | Неподання або порушення порядку подання інформації про попит на робочу силу (вакансії) і про заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці*** | 4-кратний розмір мінзарплати, встановленої на момент виявлення порушення | Ч. 6 ст. 53 Закону про зайнятість |
| 6 | Отримання посередником у працевлаштуванні в Україні від громадян, яким надано послуги з посередництва у працевлаштуванні, гонорарів, комісійних, інших винагород | 10-кратний розмір мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення | Ч. 7 ст. 53 Закону про зайнятість |
| *Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця затверджено постановою КМУ від 20.05.2013 р. № 359 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 46, с. 14), але він набере чинності з дня набуття чинності Законом про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця. На сьогодні лише зареєстровано відповідний законопроект від 23.05.2013 р. № 2118а. | |||
Якщо при перевірці виявлено порушення, посадова особа Держпраці або її територіального органу складає акт. Не пізніше ніж через 10 днів з дня складання акта керівник територіального органу Держпраці (його заступник) має прийняти рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Розгляд справи здійснюється протягом 15 днів з дня ухвалення зазначеного рішення. Посередника у працевлаштуванні або роботодавця повідомляють про розгляд справи не пізніше ніж за 5 днів до дати початку процедури. На підставі обґрунтованого клопотання посередника у працевлаштуванні або роботодавця строк розгляду може бути подовжено, але не більше ніж на 10 днів.
За результатами розгляду справи приймається відповідне рішення. Постанова про накладення штрафу надсилається роботодавцеві або посередникові у працевлаштуванні протягом 3 днів. Роботодавець (посередник у працевлаштуванні) має сплатити штраф протягом місяця з дня прийняття вищезазначеної постанови. Штрафи, зазначені в частинах 2, 5 і 6 ст. 53 Закону про зайнятість (пп. 1, 4, 5 таблиці), перераховуються до бюджету Фонду соціального страхування України на випадок безробіття, а штрафи, зазначені в частинах 3, 4, 7 (пп. 2, 3, 6 таблиці), — до державного бюджету. У разі несплати в місячний строк штраф стягується в судовому порядку.
Відзначимо, що штрафи, які накладаються за ст. 53 Закону про зайнятість, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених гл. 27 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV. Відповідно строки застосування адміністративно-господарських санкцій (6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік з дня порушення) у такому разі не застосовуються.
Порядок, що коментується, набув чинності 10.08.2013 р.
Катерина Скрипкіна
