ІТ-пільга з податку на прибуток: є зміни хороші і різні
Сфері інформаційних технологій у нашій країні приділено останнім часом підвищену увагу. Особливо щодо питань оподаткування. Прагнення простимулювати «айтішників» не дає спокою нашим законодавцям, які намагаються, як уміють, поліпшити економічні умови їх праці. Про останню таку спробу і йтиметься нижче.
Олександр КЛЮЧНИК, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Одним із найсуттєвіших «неутилізаційних» нововведень*, запроваджених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів і вдосконалення деяких податкових норм» від 04.07.2013 р. № 422-VII, стала поява в п. 2 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) третього абзацу, частину якого ми процитуємо:
«… суб’єкти індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені пунктом 15 підрозділу 10 цього розділу, авансові внески в 2013 році не сплачують, а податкові зобов’язання визначають на підставі податкової декларації за підсумками першого кварталу, першого півріччя, трьох кварталів і за 2013 рік, яка подається в контролюючий орган в порядку, передбаченому цим Кодексом».
* Про інші (перенесення на рік звітності з податкових різниць і лібералізацію оподаткування неприбуткових організацій) див. на с. 3. Аналізу власне «утилізаційно-транспортних» нововведень буде присвячено статтю в одному з наступних номерів нашого видання.
На перший погляд, усе просто. Суб’єкти індустрії програмної продукції (далі — СІПП) не повинні у 2013 році сплачувати авансові внески з податку на прибуток, але мають щоквартально подавати декларацію з цього податку, на підставі якої цей самий податок на прибуток і сплачувати.
Причин для подібних «податковоприбуткових» особливостей щодо СІПП, як мінімум, дві.
По-перше, ми вже відзначали (див. статтю «IT-пільги: податок на прибуток» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 45), що базою для розрахунку авансових внесків у таких платників податків був податок на прибуток, визначений у минулорічній декларації за ставкою 21 %. Таким чином, СІПП вимушені сплачувати в березні 2013 р. — лютому 2014 р. 1/12 частини від цієї величини незважаючи на те, що певна частина їх поточного прибутку має обкладатися за ставкою 5 %. Отже, чимало переплачувати.
По-друге (на це ми теж звертали увагу там же), перехід з 2013 р. на подання декларації з податку на прибуток за підсумками року у жодному разі не скасував необхідність щоквартального контролю за критеріями відповідності «високому званню» СІПП, що знижувало привабливість подання декларації з податку на прибуток лише за підсумками року.
Відзначимо, що, судячи з усього, аналізовані зміни стосуються будь-яких СІПП, — як тих, у яких минулорічний дохід перевищив 10 млн грн., так і тих, які не дотягнули до зазначеної планки. І якщо для перших необхідність подавати поквартально декларацію з податку на прибуток є своєрідною платою за послаблення у вигляді скасування необхідності сплачувати щомісячні авансові внески, то для останніх, — які й так не платили авансові внески, — поквартальне подання декларації (з поквартальною сплатою податку — замість одноразової, за підсумками року!) стала таким собі несподіваним сюрпризом…
Утім, якщо зміни, що сталися, продиктовані бажанням усунути існуючі недоліки, то виникає низка запитань. І одне з них: чому звільнення від сплати авансових внесків і перехід до щоквартального декларування прибутку обмежено лише 2013 роком? Можемо припустити, що це зумовлено бажанням уникнути того самого стрибка у ставках оподаткування (між 21 % та 5 %), який ми критикували вище. Адже вже в 2014 році як попередній «базовий» для розрахунку авансових внесків братиметься 2013 рік, у якому СІПП застосовували ставку 5 % щодо відповідних доходів, що зробить розрахункову величину авансових внесків більш реалістичною.
Чергове запитання (точніше, декілька запитань, пов’язаних між собою): як дотриматись законодавчої вимоги щодо подання декларації за підсумками першого кварталу і півріччя, якщо відповідні зміни набувають чинності 1 вересня 2013 року? І чи слід тепер — із вимушеним запізненням — усе-таки подавати декларації за перший квартал і перше півріччя?
Ризикнемо стверджувати, що ні, не потрібно. І за аргументацією звернемося до фрагмента ПКУ, що цитувався вище, у якому повідомляється, що СІПП «податкові зобов’язання визначають на підставі податкової декларації за підсумками першого кварталу, першого півріччя, трьох кварталів і за 2013 рік, яка подається контролюючому органу в порядку, передбаченому цим Кодексом». А як відомо, ПКУ не містить порядку подання декларації в тому випадку, якщо у платника обов’язок подання виник заднім числом. Не кажучи вже про те, що держава, швидше за все, не залишилася у програші від сплати авансових внесків, обчислених від податку за ставкою 21 %, замість «поточного» податку на прибуток за ставкою 5 % за минулі перший квартал і півріччя 2013 року. Хоча щодо тих СІПП, які авансові внески не сплатили через «недотягування» минулорічного доходу до 10 млн грн., спокуса раніше отримати дохід до казни може бути більш вагомим аргументом з точки зору фіскалів. А вже обґрунтувати свою думку вони намагатимуться — було б бажання. Загалом, поживемо — побачимо.
Тут, до речі, слід пригадати ще про одну проблему — про відсутність до цих пір спеціальної форми декларації для СІПП, що дозволила б окремо враховувати прибуток від пільгованої та непільгованої діяльності (тобто від оподатковуваної за ставкою 5 % і за ставкою 19 %). Вирішуватися вона має, безумовно, не на рівні змін у тексті ПКУ, але ж усе-таки має! Якщо до моменту подання податкової декларації за підсумками 9 місяців 2013 року «правильна» форма так і не з’явиться, то за сукупністю пп. 46.6 і 46.4 ПКУ потрібно буде подавати декларацію за існуючою формою, але з доповненням у довільній формі, що пояснюватиме мотиви його подання і нюанси розрахунку податкового зобов’язання відповідно до вимог податкового законодавства.
Отже, у цілому позитивно оцінюючи зміни, що відбулися, ми змушені констатувати, що повної зрозумілості і логічної завершеності вони не принесли. І якщо деякі питання можуть «почекати» свого вирішення до моменту, коли потрібно буде займатися ними безпосередньо (наприклад, про долю авансових внесків у січні і лютому 2014 року, за умови, що нова редакція п. 2 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ на них не поширюється, а подання у складі річної декларації за 2012 рік розрахунку щомісячних авансових внесків означало узгодження відповідних податкових зобов’язань), то інші (форма декларації для звітності СІПП з податку на прибуток з урахуванням специфіки їх діяльності, строки і умови подання декларацій за вже минулі податкові періоди, механізм обліку сплачених авансових внесків тощо) вимагають практично невідкладних дій. Сподіватимемося на оперативність і професіоналізм фахівців Мінфіну та Міністерства доходів і зборів.
