Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Пошта редакції. «Не хочу вчитися…», або Як вчинити підприємству зі сплаченими сумами за навчання фізособи в разі припинення навчання

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Серпень, 2013/№ 67
Друк
Відповідь на запитання

«Не хочу вчитися…», або Як вчинити підприємству зі сплаченими сумами за навчання фізособи в разі припинення навчання

 

Підприємство оплатило навчання працівника у вищому навчальному закладі за спеціальністю, необхідною в госпдіяльності. Сплачені суми було включено до податкових витрат. Згідно з укладеною письмовою угодою фізична особа зобов’язана була відпрацювати на підприємстві не менше трьох років після закінчення ВНЗ. Проте, провчившись два роки, працівник припинив навчання. У зв’язку з цим договір про обов’язкове трирічне відпрацювання з ним було розірвано. Компенсацію вже сплачених за цей період сум за навчання було вирішено з колишнього студента не вимагати. Які тепер податкові наслідки чекають на підприємство?

(м. Тернопіль)

 

Без податкових наслідків у цій ситуації дійсно не обійтися. Причому стосуються вони одразу двох сфер — оподаткування прибутку підприємства і обкладення ПДФО доходу фізичної особи — колишнього студента.

Податок на прибуток. Поки фізична особа навчалася у вищому навчальному закладі, у вас була можливість, керуючись абзацом другим п.п. 140.1.3 ПКУ, включати витрати на таке навчання до складу своїх податкових витрат. Адже на той момент дотримувалися всі встановлені цим абзацом умови податкововитратності здійснених витрат:

1) навчання здійснювалося у вітчизняному вищому навчальному закладі;

2) спеціальність, за якою навчалася фізична особа, була необхідною в госпдіяльності підприємства;

3) з фізособою було укладено письмовий договір, що зобов’язав її відпрацювати на підприємстві після закінчення ВНЗ не менше трьох років.

Проте, оскільки договір про обов’язкове трирічне відпрацювання з фізособою не може бути виконано внаслідок припинення останньою навчання, дві з названих умов перестали дотримуватися.

І тут уже на арену виходить абзац четвертий п.п. 140.1.3 ПКУ. Згідно з ним у разі розірвання зазначеного договору підприємство має:

1) збільшити дохід на суму раніше віднесених до податкових витрат «навчальних» витрат (такий дохід потрапить до рядка 03.28 Додатка ІД декларації з податку на прибуток). У результаті такого збільшення буде нараховано додаткове податкове зобов’язання;

2) нарахувати пеню (за кожен день недоплати) в розмірі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення податкових зобов’язань, які платник сплатив би, якби не врахував «навчальні» витрати (докладніше про порядок нарахування пені див. с. 29 цього номера).

Податок на доходи фізичних осіб. За загальним правилом, прописаним у п.п. 165.1.21 ПКУ, суми, сплачені за навчання фізичної особи, підприємство не включає до оподатковуваного доходу такої особи, якщо:

1) ці суми сплачуються вітчизняному вищому або професійно-технічному навчальному закладу;

2) з фізичною особою укладено письмовий договір (контракт) про обов’язкове відпрацювання на цьому підприємстві після закінчення навчального закладу і здобуття спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років;

3) сума оплати навчання з розрахунку на місяць не перевищує розміру, що визначається згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ. У 2013 році така сума складає 1610 грн. (прожитковий мінімум, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (1147 грн.), помножений на 1,4 і округлений до найближчих 10 гривень).

Неможливість виконання договору з фізособою про обов’язкове трирічне відпрацювання ним у роботодавця після закінчення ВНЗ зумовила недотримання однієї з наведених умов.

У зв’язку з цим уся сума, сплачена за навчання, тепер розглядається як додаткове благо працівника, отримане від роботодавця, і підлягає обкладенню ПДФО у загальному порядку за ставкою 15 % (17 %) із застосуванням «натурального» коефіцієнта (п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ). Підтвердження цьому знаходимо в консультації фахівців Міндоходів, розміщеній у розділі 103.02 ЄБПЗ.

Такий дохід відображається в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою «126».

Втішає в цій ситуації одне — вартість навчання у вищому навчальному закладі не є об’єктом для нарахування та утримання ЄСВ, оскільки вона не відноситься до фонду оплати праці (п. 3.24 Інструкції № 5, п. 9 розд. II Переліку № 1170).

Такого додаткового податкового навантаження можна було б уникнути, якби працівник відшкодував підприємству витрати на навчання. Тоді в цього працівника не було б доходу, отриманого як додаткове благо відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ.

 

Наталя Білова, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі