Обов’язкове навчання з охорони праці: оподаткування та бухгалтерський облік
Юридична особа на загальній системі оподаткування здійснює загальнобудівельні роботи. За законодавством наше підприємство повинно за свій рахунок навчати робітників з питань охорони праці (купувати необхідні методичні матеріали, проводити інструктажі). Як правильно відобразити в податковому та бухгалтерському обліку витрати на такі заходи?
(м. Краматорськ)
Витрати на обов’язкове навчання з питань охорони праці згідно із законодавством здійснюються підприємствами в обов’язковому порядку.
Так, згідно з п. 4 ст. 29 КЗпП перш ніж допустити нового співробітника до роботи, його потрібно проінструктувати з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони.
Статтями 18 і 19 Закону про охорону праці передбачено, що працівники при прийнятті на роботу й у процесі роботи мають проходить інструктаж, навчання з питань охорони праці за рахунок роботодавця.
Перелік заходів щодо навчання та перевірки знань в галузі охорони праці викладено в «Типовому положенні про порядок проведення навчання та перевірки знань з охорони праці», затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.05 р. № 15, а також в обов’язковому порядку має бути закріплено у внутрішньому документі суб’єкта господарювання — Положенні про навчання з питань охорони праці (п. 3.2 Положення № 15).
Зазначені вимоги стосуються всіх роботодавців: як юридичних осіб, так і фізичних осіб — підприємців (ст. 1 і 2 Закону про охорону праці).
У бухгалтерському обліку витрати на обов’язкове навчання з питань охорони праці відповідно до п.п. 15.8 П(С) БО 16 «Витрати» включаються до складу загальновиробничих витрат і обліковуються на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Проте, на наш погляд, не буде порушенням обліковувати їх і за напрямами витрат на рахунках обліку витрат 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності» залежно від місця роботи особи, яка проходить навчання.
Оскільки, як вже зазначалося, витрати на проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, організацію лекцій, семінарів і консультацій із зазначених питань здійснюються на вимогу законодавства в обов’язковому порядку і за рахунок коштів суб’єктів господарювання, такі витрати в податковому обліку підлягають віднесенню до загальновиробничих податкових витрат на підставі п.п. «є» п.п. 138.8.5 ПКУ як пов’язані з господарською діяльністю підприємства, за умови документального підтвердження первинними документами, що відповідають вимогам законодавства. Право віднесення цих витрат до складу податкових так само закріплено п. 4 Переліку № 994.
Якщо в підприємства немає загальновиробничих витрат (наприклад, як на торговельному підприємстві), на нашу думку, витрати на обов’язкове навчання з питань охорони праці слід обліковувати у складі податкових на підставі п.п. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ, тобто як інші операційні витрати. Припустимим є також відображення цих витрат у податковому обліку як адміністративних, збутових, інших операційних або інших (п.п. «ж» п.п. 138.10.2, п.п. «з» п.п.138.10.3, п.п. «в» п.п. 138.10.4, п.п. 138.12.2 ПКУ) — залежно від місця роботи співробітників, які проходять навчання.
Щодо податку на доходи фізичних осіб, то ситуацію тут менш урегульовано. Справа в тому, що ПКУ не містить прямої норми щодо обкладення ПДФО вартості такого навчання. Також на сьогодні Міндоходів не висловило офіційної думки з цього питання ні в узагальнюючих податкових консультаціях, ні в чинних на сьогодні консультаціях з ЄБПЗ.
Свою думку ДПАУ викладала в «докодексні» часи в листі від 07.06.04 р. № 4465/6/17-3116, де стверджувалося: заходи щодо охорони праці, передбачені Переліком № 994 і фінансовані роботодавцем, не можна розглядати як дохід (додаткове благо) фізособи.
Сподіватимемося, що надалі позиція Міндоходів не зміниться. Проте якщо податківці в своїх майбутніх консультаціях заговорять про більш фіскальний підхід, натякаючи на появу додаткового блага, то нагадаємо, що згідно з п.п. «б» п.п. 164.2.17 ПКУ не вважаються додатковим благом платника податків доходи, отримані в формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно з розділом III ПКУ. У нашому випадку витрати на охорону праці, як правило, включатимуться до складу загальновиробничих витрат, а значить, зрештою, братимуть участь у формуванні собівартості реалізованої продукції.
Олександр Олішевко, економіст-аналітик
